Підсумки тижня: прийняли закон про особливий статус Донбасу, а курс долара знову росте

На тижні, що минає український політикум працював у поті чола. Прийнятий Верховною Радою закон про особливий статус Донбасу, прийнятий більше для "галочки" і наших західних друзів, ніж для реального виконання, розпалив ситуацію всередині парламенту – там заговорили про перспективи розпаду парламентської коаліції. Щоб погасити пристрасті, одночасно визнали захоплені території окупованими.

СТАТУС БЕЗ СТАТУСУ . 17 березня Рада прийняла нову редакцію законопроекту про особливий порядок діяльності органів місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. А вже наступного дня закон підписав і президент Петро Порошенко.

Де-юре депутати та президент виконали один із пунктів мінських домовленостей. Однак, по суті, Київ дав зрозуміти керівництву самопроголошених "ДНР" і "ЛНР", що скористатися привілеями, передбаченими в законі, зможе лише влада окремих районів і населених пунктів Донбасу, обрана на дострокових виборах відповідно до Конституції та законів України. Іншими словами, ніякої легітимізації структур під назвами "ДНР" і "ЛНР" не відбулося – парламент чітко зафіксував, що закон стосується лише офіційно існуючих в Україні адміністративних одиниць – населених пунктів і районів. Попутно парламент визнав так звані "народні республіки" тимчасово окупованою територією.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Парламент дав зрозуміти, що не має наміру сприймати самопроголошені "ДНР" і "ЛНР" як суб'єкти післявоєнної України. По суті, закон пропонує умови "почесної капітуляції". Навряд чи депутати розраховують на те, що самопроголошені "республіки" будуть його виконувати. Однак в очах світової спільноти (за винятком Росії) Україна тепер має вигляд вірної даними в миску обіцянкам. Не випадково, і віце-президент США Джо Байден, і офіційний представник МЗС Франції Ромен Надаль вже заявили, що прийнятий закон цілком і повністю відповідає мінським домовленостям", – вважає керівник Інституту медіамоделювання та політико-економічного аналізу "Перспектива" Євген Черненко.

ЗГОДИ НЕМАЄ . Противниками прийняття законопроекту про обіцяний особливий статус Донбасу виступили РПЛ і "Батьківщина". Зокрема, Юлія Тимошенко заявила, що законопроект легітимізує "новий кордон" між Україною і РФ, оскільки за лінією зіткнення "пануватимуть відмінні від українських закони і правила". Крім того, Тимошенко висловила побоювання, що в результаті виборів закон дозволить прийти до влади людям, "у яких руки по лікоть в крові". А Ляшко взагалі заявив, що спочатку потрібно звільнити окуповані території, а вже потім думати про якийсь особливий статус. Тобто знову війна? Але українці хочуть миру. Також Ляшко заявив, що відмовляється голосувати поки не отримає пост віце-прем'єра і не відбудеться відставка голови НБУ Валерії Гонтарєвої. Не було єдності і в інших коаліційних фракціях – в першу чергу, в "Самопомочі". Спікер Володимир Гройсман тричі оголошував перерву, але лише після візиту лідерів фракцій до президента вдалося переконати "Самопоміч" та частину "Батьківщини" підтримати законопроект. Ключовим стало положення закону про те, що вибори на окупованих територіях повинні пройти під контролем України і в присутності міжнародних спостерігачів. Лише після цього закон набуде чинності.

Втім, навіть незважаючи на це, в коаліції намітилися серйозні розбіжності. При своїй думці залишилися РПЛ і частина "Батьківщини". Які, до слова сказати, у своїй публічній риториці все частіше починають протиставляти себе владі, формуючи собі імідж рішучих опозиціонерів. Якщо так справа піде й далі, то не виключена і формалізація переходу цих партій в опозицію до президента і уряду, що де-юре зможе стати причиною розпаду коаліції і відставки Кабміну.

ЕСКАЛАЦІЯ . Як і очікувалося, лідери "республік" Донбасу відмовилися визнати прийнятий українським парламентом закон. Більше того, Ігор Плотницкий та Олександр Захарченко заявили, що вважають неможливими будь-які компроміси з українською владою доти, поки закон не буде скасований.

"У цьому немає нічого дивного. Адже для виконання закону Плотницькому і Захарченку доведеться "самоліквідуватися" – у політичному, зрозуміло, сенсі. Адміністративний поділ України не передбачає ніяких "ДНР" і "ЛНР", а значить, ці лідери, у разі визнання закону, втрачають суб'єктність у переговорах з Києвом. Зрозуміло, їх це не влаштовує. Як не влаштовує і Москву, яка розраховує і далі загрібати жар їх руками. Не відкрию Америку, якщо скажу, що вирішальне слово у цій ситуації буде за РФ, у якої просто закінчуються гроші на інтенсивну підтримку збройного конфлікту. Однак, з іншого боку – у нашої країни грошей ще менше", – говорить Євген Черненко. Експерти впевнені, що не можна допустити відновлення активного конфлікту, проте в ньому зацікавлені багато хто, в тому числі серед представників влади.

Підсумки економіки: ціни та стрибки долара

На початку тижня після прочуханки, влаштованої голові НБУ Валерії Гонтарєвої, таки подешевшав долар до 22-23 грн, почали злегка знижуватися ціни на пальне. Наприклад, А-95 до середи опустився до 19,5-19,7 грн/л, (було 21 і вище). Але в середу і четвер долар пішов вгору: НБУ підняв офіційний курс до 23,22 грн/$, в обмінниках долар подорожчав до 28 грн. Причому реально валюту можна було купити тільки там, де дорожче.

НКРЕ відклала питання підвищення вартості води у зв'язку з подорожчанням електроенергії та девальвацією гривні, але з порядку воно не зняте. Начальник управління економіки Мінрегіону та ЖКГ Наталія Хоцянівська озвучила, що вода може подорожчати на 25% з 1 квітня (на 2-2,5 грн за куб. м, залежно від регіону). Джерело в НКРЕ повідомило нам, що питання можуть розглянути вже на наступному засіданні – 26 березня.

Не дешевшають продукти, і наші, і імпортні. У магазин багато хто почав ходити як в музей. Розвагою українців стало фотографування цінників типу "Пармезан 1000 грн/кг". За словами аналітика консалтингової агенції "ААА" Марії Колесник, торговці побоюються нового ослаблення гривні і попутно намагаються заробити на паніці. Антимонопольний комітет вже почав розслідування, чому ціни, що піднялися при курсі 40 гривень за долар, зараз не падають.