"Безвізовий режим негайно", і провина РФ за невиконання Мінська: підсумки зустрічі в Празі для України

За підсумками празького саміту "Вишеградська четвірка "+" "Східне партнерство" Україна отримала ряд позитивних сигналів, як щодо безвізового режиму, так і за оцінкою європейськими дипломатами ситуації на Донбасі. І вже в червні до Києва можуть приїхати глави МЗС Чехії, Польщі, Словаччини і Угорщини. При цьому експерти вважають, що значення "Вишеградської четвірки" для України хоч і не варто перебільшувати, але консолідована позиція східно-європейських країн досить важлива для Києва.

Цього тижня, 3-4 травня, в Празі пройшла зустріч міністрів закордонних справ Вишеградської четвірки (Чехія, Польща, Словаччина і Угорщина) і країн – учасниць "Східного партнерства" (Україна, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Білорусі).

Крім того повідомлялося, що в переговорах в якості гостей брали участь міністри закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, Нідерландів Берт Кундерс і Швеції Маргот Вальстрем, а також комісар Європейського союзу з питань переговорів про розширення і політики сусідства Йоханнес Хан і заступник глави зовнішньополітичної служби ЄС Хельга Шмідт.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За підсумками переговорів було зроблено цілий ряд заяв, які безпосередньо стосуються України.

Переговори в Празі. Фото: МЗС Польщі

Безвізовий режим

Так, глава МЗС України Павло Клімкін після зустрічі повідомив, що "Вишеградська четвірка" надає і надаватиме повну підтримку безвізового режиму України з Європейським Союзом.

Глава польської дипломатії Вітольд Ващиковський, в свою чергу, зазначив, що саме безвізова програма була головним пунктом дискусії в Празі. "І тут Вишеград говорить одним голосом. Україна і Грузія повинні отримати безвізовий режим з Європою – тим паче, коли говорять про безвізовий режим для Туреччини... Перш за все, безвізовий режим має бути наданий Україні – ще цього року" – сказав Ващиковський після зустрічі.

А міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиярто прямо закликав ЄС негайно надати Україні безвізовий режим. "І коли я кажу "негайно" – я саме це і маю на увазі. Я не маю на увазі в інституціональному плані, а я маю на увазі те, що кажу – негайно. Україна і Грузія виконали всі вимоги і тому безвізовий режим повинен бути їм надано якомога швидше", – сказав Сиярто.

Напередодні зустрічі в Празі єврокомісар з питань розширення Йоханесс Хан висловив надію, що громадяни України, Грузії та Косова зможуть без віз відвідувати країни Євросоюзу вже в 2016 році. За словами Хана, Україна виконала зобов'язання, які дають її громадянам право на безвізовий в'їзд до Євросоюзу. "Ще потрібно політичне рішення, але що стосується відповідності стандартам, вони зробили все необхідне", – сказав він.

На думку експертів, ці заяви – ще одне підтвердження того, що Україна з великою часткою ймовірності отримає цього року безвізовий режим.

"Є сигнали не тільки на рівні Вишеградської четвірки, а й на рівні ключових органів ЄС. Східно-європейські країни розуміють цю ситуацію в середині ЄС, тому вони так заявляють", – пояснив Сегодня.ua експерт з міжнародних питань Олександр Палій.

Але саме надання Україні безвізового режиму може бути відкладено до кінця року, вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Надходить все більше сигналів, що це може статися в кінці року, оскільки, незважаючи на те, що ми виконали всі свої умови, зараз в ЄС зайняті візовими проблемами з Туреччиною. Крім того, зіткнувшись з перспективою напливу мігрантів з європейської периферії, Європа, з одного боку, не може закрити візові кордони, але повинна продумати варіанти припинення візового режиму і узгодити регламенти припинень і перевірок, щоб мігрантські потоки перебували під великим контролем, пояснив він Сегодня.ua.

Мінські угоди

Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський після переговорів в Празі також заявив, що в невиконанні Мінських угод винна Росія. "Україна не може бути винною за невиконання Мінська. Тому що головна провина лежить на російській стороні. Росія ж не йде з Донбасу, Росія не перестає стріляти на Донбасі, Росія не йде з Криму, навіть навпаки, чим далі, тим все більше російських озброєнь завозиться до Криму. Тому головна провина лежить на Росії", – заявив Ващиковський.

Раніше в інтерв'ю Сегодня.ua Вітольд Ващиковський сказав, що дуже важко уявити собі реалізацію політичної частини Мінських угод, коли ситуація з безпекою в регіоні дуже нестабільна. "Ми погоджуємося з логікою імплементації угод: спочатку ми повинні вирішити питання безпеки, досягнувши тривалого режиму припинення вогню, повного обміну полоненими, повного доступу спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до всієї території конфлікту, в тому числі і до українсько-російського кордону. І лише потім ми зможемо працювати над імплементацією інших політичних положень угод", – зазначив він.

При цьому він підкреслив, що імплементація Мінських угод – ключова умова для будь-яких істотних змін позиції ЄС стосовно Росії.

На думку експертів, заява Ващиковського після празької зустрічі наврядчи матиме якийсь реальний вплив на хід переговорів по Донбасу, але, тим не менш, для України це досить важливий сигнал.

"Реально питання по Донбасу залежать навіть не від Брюсселя, а від Берліна, Вашингтона і позиції Росії", – зазначає Вадим Карасьов.

Таку заяву матиме, в першу чергу, інформаційний вплив, додає Олександр Палій. "Це хороший знак, який свідчить про те, що не просто є розуміння ситуації, а й готовність називати речі своїми іменами", – пояснив він.

Новий формат і візит до Києва

Країни "Вишеградської четвірки", за інформацією Павла Клімкіна, також планують розробити спеціальний формат взаємодії з країнами, які підписали угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Раніше, говорячи про перспективи Східного партнерства, Вітольд Ващиковський сказав, що поточний "ящик інструментів" цього формату майже вичерпав себе. "Це означає, що нам потрібно шукати нові шляхи розширення співпраці з нашими східними партнерами. Ми не можемо дозволити нашим східним сусідам стати "сірою зоною" без конкретної європейської перспективи", – сказав він.

За його словами, Східне партнерство має спиратися як на те, що вже було досягнуто, так і розвивати нові проекти. "Приміром, існує великий потенціал у розвитку інфраструктурних зв'язків між ЄС та нашими східними партнерами: дороги, залізниці, газові або енергетичні інтерконектори. Така мережа буде надавати нові можливості для торгівлі та підвищить нашу безпеку в області поставок енергоносіїв. Інша область, де ми можемо досягти успіху, – Східне партнерство базується на зміцненні стійкості (в області оборони – Авт.) наших партнерів. наприклад, в їх здатності управління кордонами (для підвищення обороноздатності – Авт.). З цього питання нам потрібен дуже чіткий перелік потреб наших східноєвропейських партнерів ", – сказав Вітольд Ващиковський в інтерв'ю Сегодня.ua.

Також, як зазначає Вадим Карасьов, Україні був би корисний досвід вступу в ЄС цих чотирьох країн. "Ці країни швидко вступили в ЄС, і тепер усвідомлюють і деякі прогалини і проколи в такому швидко м приєднання до Євросоюзу. Для нас важливо зрозуміти витрати членства в ЄС, щоб їх лікувати і знайти свою особливу стратегію інтеграції в ЄС поки в рамках Угоди про асоціацію ", – зазначив він.

При цьому якоїсь окремої торгової політики від "Вишеградської четвірки" стосовно України чекати не варто, вважає Олександр Палій. "Вони є членами ЄС, і якоїсь окремої торгової політики щодо України не можуть проводити, але вони можуть проводити інвестиційну політику", – сказав експерт.

Найближчим часом міністри закордонних справ "Вишеградської четвірки" можуть відвідати Україну.

"Ми їдемо в Київ, наша група Вишеградських міністрів. І ми хочемо знайти дату, яка б підходила. Можливо, на початку червня. Хоча точну дату знайти поки важко. Павло Клімкін, глава МЗС України, знає про цей візит і допоможе нам його організувати . Ми б хотіли познайомитися з новим українським урядом і хотіли б отримати більше інформації про нинішню ситуацію", – повідомив після переговорів у Празі глава МЗС Чехії Любомир Заоралек.

На думку експертів, в рамках ЄС позиція "Вишеградської четвірки" не дуже впливова, але для України важлива єдність позицій східно-європейських країн.

"Перебільшувати "Вишеградську четвірку" не варто, врешті-решт, цей тільки клуб країн, у яких є схожі проблеми, але і є багато відмінностей. Наприклад, в Угорщині більше налаштовані на контакти з Путіним, в той час як правляча група в Польщі знаходиться на жорстких антипутінських позиціях, хоча їх і об'єднує антибрюссельський скепсис", – пояснив Вадим Карасьов.

Проте, це важливе регіональне утворення, яке представляє східно-європейський фланг НАТО і ЄС, відзначає Олександр Палій. "Можливо, в рамках ЄС вона не так важлива для України. Але ми бачимо синхронізацію політики різних східно-європейських країн, а для нас дуже важливо, щоб була геополітична однорідність на наших західних кордонах", – пояснив експерт.

Як відомо, "Вишеградська четвірка" була утворена ще в 1991 році з метою зміцнення співробітництва в Східній і Центральній Європі. До розпаду Чехословаччини її назвали "Вишеградським трикутником". Сьогодні багато ЗМІ і експерти вважають Вишеградську четвірку одним з найактивніших регіональних утворень всередині Євросоюзу і певним локомотивом підтримки європейської інтеграції України.

Програма "Східне партнерство" була запущена ЄС в 2009 році для зміцнення зв'язків і "європеїзації" шести держав пострадянського простору – Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України. Активну участь в проекті зближення зі спільнотою буреть тільки Київ, Кишинів і Тбілісі.

Зустрічі глав МЗС Вишеградської групи та країн-учасниць "Східного партнерства" проходять періодично не рідше одного разу на рік.