Підсумки сесії Верховної Ради: ефективність українського парламенту не перевищує 10% (інфографіка)

З сьогоднішнього дня народні депутати офіційно пішли на літні канікули. І хоча в залі останній раз вони збиралися ще 14 липня, весь минулий тиждень парламентарії офіційно працювали з виборцями.

"Сегодня" дізналася, наскільки ефективною була Верховна Рада під час шостої сесії (див. Інфографіку) і що про роботу нардепів думають експерти.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

РОБОТА В ЗАЛІ

Минулий політичний сезон в черговий раз підтвердив – законодавча ефективність українського парламенту не перевищує 10%. Наприклад, за шосту сесію, що тривала з початку лютого до середини липня, було подано 1284 законопроектів, з яких законами стали всього 104 документа (8%). Такий же порядок цифр дають і експерти громадської мережі ОПОРА, які проаналізували діяльність ВР за 2,5 роки (цього літа парламент пройшов екватор своєї роботи). За їхніми даними, з листопада 2014 го нардепи зареєстрували 4634 проекти, з яких "зелене світло" в сесійній залі отримали тільки 344 (7%). В цілому ж, якщо враховувати проекти подані Кабміном і президентом України (5507), то парламент прийняв 12% від усіх документів (661 закон).

• Читайте також: Прогульники в Раді: четверо депутатів не відвідали жодного засідання

При цьому в Комітеті виборців України додають: всього 45 нардепів за час шостої сесії відвідали 100% пленарних засідань (їх відбулося 65). Ще 153 людини були присутні на 90-99%, а 49 парламентаріїв пропустили мінімум половину всіх засідань. Трійка найбільш дисциплінованих фракцій у ВР виглядає так: "Народний фронт" – в середньому 85% відвідувань, БПП – 84%, "Батьківщина" – 80%. У громадській організації відзначають, що найкраще нардепи на роботу ходили в червні, а найгірше – в лютому.

КОМІТЕТИ

Парламентські комітети, на думку аналітика громадської мережі ОПОРА Андрія Токарського, на цій сесії стали працювати прозоріше: цієї весни на їхніх сайтах публікувалося більше інформації (протоколів, стінограм, аудіозаписів), ніж восени 2016- го. Токарський додає: тут позитивну динаміку показав 21 комітет, ще три не змінили своєї публічної політики, а у трьох вона погіршилася. Однак від практики подавати законопроекти в чужі комітети нардепи не відмовилися – таких в Раді набралося 70%.

"Серед нардепів є навіть такі, хто за 2,5 року роботи не подав жодного законопроекту, який стосується сфер комітетів, членами яких вони є. У цей список входять 32 парламентарія", – розповідає аналітик. За його словами, за цей час найпопулярнішим у депутатів став комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (43,9% всіх поданих документів), а найменш популярним – комітет з питань євроінтеграції (1,17%).

ЕКСПЕРТИ

На думку політолога Володимира Фесенка, підсумки шостої сесії можна назвати суперечливими: "Найбільш результативними були останні півтори місяці, хоча ключові події відбулися на останньому пленарному тижні. А ось першу половину я б назвав мало не прохідною. В результаті більшість реформаторських законів прийняли в першому читанні або в повному обсязі, як медична реформа. Тому реформаторську ефективність депутатів в цьому плані я б оцінив на трійку з мінусом ".

У свою чергу політексперт Руслан Бортник каже, що кількість законопроектів, які стали законами, цілком відповідає нормі.

"Це не так мало, як здається. Дуже велика кількість законопроектів подається з метою самопіару", – підсумував він.