Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач В Україні в самому розпалі президентські вибори. Однак обрання глави держави – лише половина політичних змін, які очікують нашу країну нинішнього року. Восени відбудуться вибори до Верховної Ради. І від того, яким буде новий парламент, залежить не менше, ніж від того, кого народ обере президентом.
Навіщо до парламенту йшов бізнес
Нещодавно співрозмовник сайту "Сегодня" в керівництві фракції Блоку Петра Порошенко висловив припущення, що в наступному скликанні Верховної Ради буде більше депутатів, яких можна назвати професійними політиками.
"Уже в цьому скликанні менше бізнесменів, людей, для яких політична діяльність – не основний вид занять. У наступному парламенті, думаю, їх буде ще менше. Ви не побачите в ньому багатьох представників бізнесу, які є депутатами сьогодні", – сказав представник БПП.
Чим викликано припущення, абонент не пояснив. Не виключено, простим спостереженням за тенденцією. А вона дійсно така, що з кожним скликанням до парламенту обирається більше депутатів, які зробили собі ім'я на роботі в політичних партіях, громадських організаціях, публічній діяльності. Безумовно, проривним в цьому плані можна назвати 2014-й рік, коли до парламенту пройшли (як за партійними списками, так і за мажоритарними округами) багато громадських активістів, військових, журналістів, представників громадянського суспільства. Втім, тенденція спостерігалася і раніше.
Неважко помітити різницю між складами парламенту кінця-90-х – початку 2000-х і нинішнім. Тоді Верховна Рада більше нагадувала елітний бізнес-клуб. Народними депутатами були власники підприємств, торговельних мереж, великі банкіри.
"Мотиви були різні. Причому депутатська недоторканність і можливість лобіювати свої бізнес-інтересів були не останніми, але і не завжди головними мотивами. Швидше, депутатський мандат в ті часи надавав особливу статусність. До того ж регіональним бізнесменам це допомагало вирішувати питання на місцях, встановлювати зв'язки з губернаторами і так далі. А деяким дійсно подобалося займатися політикою, вони робили це з задоволенням і великим успіхом", – розповів сайту "Сегодня" політолог Володимир Фесенко.
У свою чергу, політолог Вадим Карасьов однією з головних причин безпосереднього походу в політику бізнесу попередніми роками називає незрілість і недосконалість політичних і державних інституцій.
"Чому бізнесмени йшли в політику? Тому що між владою і бізнесом має бути посередник. На заході це суд. Якщо влада утискає твої інтереси, ти йдеш до суду. В Україні суд не був і ще не став таким посередником, тому бізнес пішов в політику. Але ось зараз суди починають потроху працювати і виконувати ту функцію, яку вони виконують на Заході", – сказав Вадим Карасьов.
Згодом багато дійсно великі бізнесмени втратили інтерес до публічної політики.
"Вони, що називається, "переросли" Верховну Раду. Для багатьох було вже не за статусом займатися публічною діяльністю, – розповів Володимир Фесенко. – Другий момент – багато представників великого бізнесу, потрапивши до парламенту, розчарувалися в політичний діяльності якраз в силу її специфіки, що відрізняється від специфіки роботи в бізнесі. Тобто людина прийшла до парламенту, подивилася і почала сама собі задавати запитання: що я тут роблю? Навіщо мені все це потрібно?".
Втім, частина бізнесменів, які прийшли в політику якраз в середині-наприкінці 90-х, залишилися в ній і добилися чималих успіхів і визнання якраз як політики. Прізвища деяких з них сьогодні можна бачити в офіційних списках кандидатів в президенти України.
А як на Заході?
При цьому в українському суспільстві побутує думка, що інтерес бізнесменів до політики – суто українське або пострадянське ноу-хау, а на Заході це не вітається. Соцопитування і закриті фокус-групи, які проводять політичні сили напередодні виборів, демонструють стійку ідіосинкразію громадськості до бізнесменів-політиків. Хоча насправді в багатьох західних країнах заняття бізнесменів політикою – частина політичної культури. Яскравий приклад тому – обрання президентом США мільярдера Дональда Трампа і розмови про майбутні президентські перспективи засновника Amazon Джеффа Безоса.
"У Сполучених Штатах, Японії, в низці європейських країн, якщо бізнесмен дуже амбітний, він йде в політику. В американському політикумі дуже багато таких людей. Досить згадати Кеннеді, Бушів і так далі. Але у нас все ж бізнес має, напевно, навіть більший вплив на політику, ніж в Штатах, і точно сильніший і пряміший, ніж в країнах Європи", – зазначає Володимир Фесенко.
Регіональному бізнесу парламент все ще цікавий
І все-таки: чи піде бізнес восени до парламенту, чи вважатиме за краще захищати свої інтереси за допомогою професійних політиків? Прогнози наших експертів сходяться в тому, що дійсно великий бізнес, як і раніше, утримається від участі в політиці. Водночас щодо участі у виборах бізнесменів дрібнішого рівня думки різняться.
"Думаю, вже на цих виборах буде великим представництво громад, а також політичних сил, які зараз викристалізовуються. Можливо, це буде професійніший парламент, в якому буде представлений не тільки бізнес, а й люди, які займаються політикою професійно", – зазначив в коментарі сайту "Сегодня" політолог Олександр Палій.
У свою чергу, політолог Вадим Карасьов вважає, що тенденція відходу з політики бізнесменів збережеться.
"На початку 2000-х років я прогнозував професіоналізацію політики. І вона йде, але йде повільно. Ця тенденція збережеться. У тому числі через те, що українська політика стає прозорішою. Бізнесмен, отримуючи мандат народного депутата, повинен світити свої реальні доходи. І багато хто думає, чи варта гра свічок. По-друге, політика стає публічнішою, складнішою. Вирішувати свої питання через професійних політиків ефективніше, несе менше ризиків і витрат. Наскільки я знаю, вже сьогодні є низка публічних політиків, які готуються брати участь в осінніх виборах по мажоритарних округах в Київській області за завданням і за підтримки одного з дуже великих аграрних бізнесменів. Тобто дійсно такого масового представництва бізнесменів, як раніше, не буде", – розповів Вадим Карасьов.
Володимир Фесенко, відзначаючи тенденцію, вважає, що попит на депутатські мандати з боку бізнесменів деякий час ще збережеться за рахунок регіонального бізнесу.
"Елітність" парламенту зникла, тому що звідти практично пішов великий бізнес. Одні зовсім пішли, інші просто перестали відвідувати засідання. Тобто парламент як елітний не тільки політичний, але і бізнесовий клуб втратив значною мірою свою цінність. Крім того, втратила цінність депутатська недоторканність, – каже Володимир Фесенко. – Але для регіональних бізнес-еліт залишаються і ще деякий час будуть актуальними інші мотиви. Мотивація традиційна – депутатський статус повинен стати додатковим способом захисту і просування бізнес-інтересів. З депутатським значком легше вийти на міністерство, на уряд. Зв'язки розширюються, стають різноманітнішими. Для регіонального бізнесу це важливо. Тому ті, кому це цікаво, підуть до парламенту", – зазначає Володимир Фесенко.
Нагадаємо, раніше ми дізнавалися, де дешевше харчуватися – в їдальні Ради чи в звичайному кафе.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми