Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач Москва не залишає спроб дискредитувати Київ на міжнародному рівні. Мета одна: будь-якими засобами домогтися погіршення взаємин між Україною і нашими західними союзниками. В хід йдуть всі наявні інструменти – як власне російські, так і зарубіжні. Використовуються будь-які приводи. Недопуск російських спостерігачів на вибори в Україні – один з них. Сайт "Сегодня" розбирався, чому спостерігачів з країни-агресора не варто пускати в нашу країну ні під яким соусом – ні в складі спостерігачів ОБСЄ, ні як представників незалежних громадських організацій.
Оптимальне рішення
Дискусії навколо питання, чи будуть представники Росії спостерігати за виборами в нашій країні, почалися ще в січні. На початку місяця МЗС України офіційно повідомив Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ про те, що зовнішньополітичне відомство України не буде приймати заявки про реєстрацію російських спостерігачів на виборах президента України.
"Вважаю це за необхідне, коли мова йде про спостерігачів від країни-агресора і окупанта. До речі, таких прецедентів чимало в практиці ОБСЄ", – розповів Павло Клімкін.
В ОБСЄ позицію України проігнорували. Вже через кілька днів після заяви Клімкіна міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров оголосив, що Москва вже отримала відповідне запрошення ОБСЄ і має намір відправити своїх спостерігачів в Україну. Трохи пізніше плани Кремля підтвердив заступник Лаврова Олександр Грушко.
"Так, ми плануємо відправити наших спостерігачів і взяти участь в місії у відповідності з усіма критеріями ОБСЄ", – сказав заступник міністра закордонних справ.
При цьому він додав, що недопуск російських спостерігачів Москва буде розцінювати як порушення Україною основоположних принципів ОБСЄ, що, на думку Кремля, буде "дуже сумно". При цьому ЦВК РФ розгорнув гарячкову діяльність навколо формування списків спостерігачів під егідою ОБСЄ.
В Україні, зрозуміло, традиційне словоблуддя офіційних осіб країни-агресора щодо "необхідності дотримання міжнародного права і демократичних норм" нікого не обдурило. Тому Київ почав шукати відповідь на новий виклик.
Із заявами виступив Центрвиборчком України, нагадавши про українське законодавство, згідно з яким Росія є країною-агресором, і закликавши міжнародні організації при відборі спостерігачів враховувати цей момент. Кілька різких заяв зробили офіційні особи МЗС. Але, мабуть, найбільш жорстку реакцію продемонстрував президент Петро Порошенко, недвозначно заявив, що як верховний головнокомандувач він просто не допустить російських спостерігачів в Україну.
"Я як президент України, як верховний головнокомандувач віддам наказ Держприкордонслужбі України не пустити (спостерігачів від Росії. – Ред.). І гарантую вам і українському народу, що наказ верховного головнокомандуючого буде виконаний", – сказав Петро Порошенко.
Втім, в Києві розуміли, що озвучені президентом кроки можуть викликати (і напевно викликали б, принаймні з боку Росії) двояке трактування. Адже Петро Порошенко – не тільки верховний головнокомандувач, а й кандидат у президенти на нинішніх виборах. Природно, його прямий наказ давав би багату поживу для російської пропаганди.
Рішення було знайдено витончене 7 лютого Верховна Рада в терміновому порядку розглянула і затвердила зміни до законодавства, які забороняють особам, які є громадянами держав, визнаних Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом, бути спостерігачами на українських виборах. Як відомо, такий статус має єдина держава в світі: Російська Федерація.
"Рішення парламенту – це сильний хід з боку держави, зазначив в коментарі сайту" Сегодня "глава Комітету виборців України Олексій Кошель. Це і символічний акт, і одночасно сигнал для Заходу про те, що рішення по російським спостерігачам – це не вирішення якогось виконавчого органу, не позиція окремих державних осіб чи політиків. Заборона введена в законодавче поле України, отже, має зовсім іншу, більш солідну політичну вагу", – зазначив Олексій Кошель.
Чим загрожує Україні присутність російських спостерігачів
У читачів може виникнути запитання: у чому саме полягає для України небезпека присутності на виборах спостерігачів РФ? І чи не вийде, що якраз їх відсутність несе велику загрозу: адже тепер Росія буде мати підстави говорити, що вибори в Україні проведені нечесно, ставлячи під сумнів легітимність української влади.
"У будь-якому випадку, були б тут російські спостерігачі чи ні, ми заздалегідь знаємо, що скаже Кремль. Тому що він буде давати оцінку, виходячи зі своїх інтересів, – зазначив в коментарі сайту "Сегодня" професор політології Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань. – Країна-агресор, країна авторитарна, в якій ми знаємо, як проходять вибори, не повинна надсилати до нас спостерігачів і вчити нас, як жити. Тому з моральної точки зору це правильне рішення", – зазначив Олексій Гарань.
Крім того, на думку політолога, допуск російських спостерігачів на вибори сам по собі міг би дестабілізувати обстановку в Україні: суспільство просто не зрозуміло б цього.
Політолог Віталій Бала вважає, що присутність спостерігачів з Росії на виборах мало б далекосяжні наслідки і була б використана Кремлем в гібридній війні проти України.
"Нам в жодному разі не можна мати присутність спостерігачів з Російської Федерації з однієї простої причини. Це буде найголовнішим аргументом для Москви, її головним доказом, що в Україні відбувається не агресія Росії, а громадянська війна. Вони це використовують по повній. Тому в жодному разі російських спостерігачів в Україні бути не повинно", – зазначив Віталій Бала в коментарі сайту "Сегодня".
Глава КВУ Олексій Кошель розповів нам, що в Комітеті виборців також спочатку були серйозні дискусії з питання російських спостерігачів.
"В Росії є незалежні від Кремля недержавні організації, які розслідували в тому числі схеми фальсифікації виборів в самій Росії. Не побоялися оприлюднити матеріали щодо вкидання до 30% в ряді регіонів Росії. Тобто вони дійсно займають чітку демократичну антипутінську позицію. І ми могли б говорити, що такі організації можна було б допустити на вибори в Україні. Однак вони – скоріше виключення з правил. А ризик того, що приїхали б представники прокремлівського крила, які виконували б провокативні функції, працювали на "картинку" для пропагандистських ЗМІ, – великий", – сказав Олексій Кошель.
При цьому в КВУ не розглядали загрози, що російські спостерігачі могли б (в разі присутності) мати вплив на підсумкові звіти ОБСЄ. Як розповів Олексій Кошель, навіть в разі, якби росіяни в складі місії ОБСЄ прибули на вибори, вплинути на висновки ОБСЄ вони б не змогли.
"Один або навіть кілька спостерігачів не можуть висловити спільну думку. Окремий спостерігач не може самостійно спілкуватися зі ЗМІ. Є позиція самої місії, і вона визначає. І в цьому плані голоси російських спостерігачів на неї ніяк не могли б вплинути. Однак присутність російських спостерігачів на виборах на п'ятому році війни – це пряма образа громадян України. І тому ми повністю підтримуємо позицію парламенту, який прийняв політичне рішення і не допустив російських спостерігачів на вибори", – сказав Олексій Кошель.
У підсумку, нагадаємо, КВУ однією з перших виступила проти присутності російських спостерігачів на виборах, закликавши ЦВК не реєструвати їх.
Україну покарають?
Залишається відритим питання міжнародної реакції на рішення України. Вона неоднозначна. Так, напередодні затвердження змін до законодавства України спецпредставник Держдепартаменту США по Україні Курт Волкер заявив, що вважає нормальним допуск російських спостерігачів.
"Це нормально, якщо російські спостерігачі (поїдуть на вибори. – Ред.), але під керівництвом БДІПЛ. Ніяких ігор. Україні необхідно довіряти своїм власним демократичних інститутів", – сказав Волкер.
Однак, мабуть, українській стороні вдалося донести до наших союзників аргументи, яким керувався офіційний Київ, ухвалюючи рішення. Тому що вже буквально на наступний день Волкер змінив думку, заявив, что беспокойство Украины относительно безопасности вполне реальное.
Директор Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Інгібйорг Сольрун Гісладоттір, в свою чергу,різко розкритикувала рішення України, заявивши, що воно "не має прецеденту і суперечить зобов'язанням всіх держав-учасників".
А вже 17 лютого під час зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним жаль з приводу рішення України висловив чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак.
"Я як і раніше переконаний, що невжиття акредитації для всіх спостерігачів БДІПЛ не відповідає зобов'язанням ОБСЄ та, отже, не відповідає найкращим інтересам ОБСЄ, України або її народу", – сказав Лайчак.
Тим часом президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Георгій Церетелі назвав участь російських спостерігачів в міжнародних місіях на виборах в Україні "небезпечною", а прийняте Україною рішення – законним.
"Я думаю, що це недоцільно робити в нинішніх умовах, адже це може нести непередбачені ризики, це питання безпеки, і це може бути також провокаційним. І я думаю, що на цьому тлі треба брати до уваги, що Україна має власне внутрішнє законодавство ... Позиція української сторони також легітимна, адже, згідно з українським законодавством, Росія визнана країною-агресором", – заявив Георгій Церетелі.
Таким чином, можна вважати, Росія і частково ОБСЄ і далі будуть нарікати Україні на, з їх точки зору, недемократичне рішення. У той же час значна частина світової спільноти ставиться до позиції Києва з розумінням.
"Я, наприклад, спілкувався з представниками багатьох місій, міжнародних організацій. І вони з розумінням ставляться до рішення, яке прийняла Верховна Рада. Що стосується можливих наслідків дл України, то максимум, що може бути, – це одне речення в заключних звітах ОБСЄ, виписане в нейтральній тональності, яке можна буде двояко трактувати, щодо політичного рішення українського парламенту. Але в будь-якому випадку ці півтони не вплинуть на загальні висновки ОБСЄ. Ніяких санкцій або якихось жорстких реакцій не буде в жодному разі. Для цього немає ніяких підстав", – зазначив сайту "Сегодня" глава КВУ Олексій Кошель.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми