Як світ тисне на Путіна: на Мальті, в Брюсселі і Нью-Йорку знову обговорюють Україну

31 Березня 2017, 22:12

Тиснути на Росію Україна, Німеччина і Франція будуть одним фронтом. А спільну позицію Порошенко, Меркель і Олланд узгодять наступного тижня по телефону

<p style="text-align: justify;">Фото: AFP</p>
Фото: AFP

Україна знову в центрі уваги міжнародного співтовариства. Звичайно, хотілося б, щоб всі обговорювали наші успіхи в проведенні реформ і боротьби з корупцією. Але поки Росія не піде з Донбасу та Криму, питання безпеки буде ключовою темою світового порядку.

У п'ятницю в ході Комісії Україна-НАТО в Брюсселі обговорювали ситуацію на Донбасі. Розширене засідання глав МЗС країн-членів НАТО спеціально перенесли з 5-6 квітня на 31 березня, щоб у ньому зміг взяти участь держсекретар США Рекс Тіллерсон. У підсумку міністри ще раз засудили агресивну політику Кремля. А в четвер на засіданні Ради Росія-НАТО посли Альянсу закликали Кремль прибрати "Іскандери" з Калінінградської області. Тему гібридних загроз у контексті російської агресії проти України, які загрожують світовій архітектурі безпеки, і винесли на засідання Ради безпеки ООН у п'ятницю, яка зібралася за ініціативою Києва. Всі, крім постпреда РФ, визнали, що Росія втручається у вибори в США, Німеччині і Франції, сподіваючись на пом'якшення санкцій. Що ж стосується Донбасу, з 1 квітня там вводять черговий режим припинення вогню. Надій на те, що проросійські бойовики будуть його дотримуватися, мало. Так, за кілька годин до настання режиму припинення вогню в зоні військового конфлікту на сході України різко загострилася обстановка. Тиснути на Росію Україна, Німеччина і Франція будуть одним фронтом. А спільну позицію Порошенко, Меркель і Олланд узгодять наступного тижня по телефону.

941155-01-08_01

Засідання глав МЗС країн-членів НАТО. Фото AFP

Росія vs НАТО – гонка озброєнь. Консультації на рівні країн-членів Альянсу в Брюсселі відкрилися в четвер засіданням Ради Росія-НАТО. Це четверте після анексії Криму і початку російської військової агресії на Донбасі засідання на рівні послів (міністри закордонних справ Альянсу на знак протесту з російським колегою зустрічатися відмовляються). Ілюзій з приводу засідання ніхто не мав. Всі опитані "Сегодня" експерти зійшлися на думці, що це була швидше зустріч заради зустрічі.

"Важливість зустрічі полягає в тому, що після тривалої перерви сторони зустрічаються і таким чином заявляють готовність відновити розмову. Якщо будуть вагомі рішення, тоді, швидше, в подальших зустрічах. Звичайно, найбільшим знаком питання залишається Путін. Якщо він захоче розмови і рішення, тоді будуть. Якщо не захоче, не будуть. А його примхи залежні від різних не завжди раціональних факторів...", – сказав "Сегодня" професор політології в Ратгерському університеті у Ньюарку (Нью-Джерсі) Олександр Мотиль.

На порядку денному було кілька ключових питань: військові навчання РФ "Захід-2017" в Білорусі, ситуація на сході України, ситуація у сфері безпеки в Афганістані, шляхи зниження військових ризиків у Європі, а також цілі розміщення Росією ракетних комплексів "Іскандер" у Калінінградській області і плани щодо їх розміщення в Криму. Засідання Ради Росія-НАТО за зачиненими дверима тривало більше чотирьох годин. За підсумками звітував генсек Альянсу Йенс Столтенберг. За його словами, розбіжності між НАТО і Росією щодо подій в Україні тривають, тому ця тема була першою у нинішній дискусії. Йенс Столтенберг жорстко розкритикував дії Росії щодо визнання документів "ДНР"/"ЛНР", впровадження на Донбасі рублевої зони та захоплення українських підприємств, і вкотре закликав Росію вплинути на контрольованих нею бойовиків.

"Це була перша зустріч Ради НАТО-Росія в цьому році. Союзники та Росія продовжують мати виразні розбіжності щодо кризи в Україні і навколо неї. Це було першою темою, яку ми розглянули. І ситуація з безпекою, як і раніше, викликає серйозне занепокоєння. Порушення режиму припинення вогню на сході України досягли рекордного рівня. Активні бойові дії не припиняються, і важке озброєння не було відведено. За повідомленнями ОБСЄ, заборонене "Мінськом" важке озброєння використовується майже двічі за хвилину, а спостерігачам ОБСЄ не дають робити свою роботу. Іноді вони навіть самі стають мішенями", – заявив генсек НАТО.

Постпред РФ при НАТО Олександр Грушко, в свою чергу, розкритикував дії Альянсу з нарощування сил у країнах Балтії та Польщі (торік НАТО розгорнув там чотири батальйони – Авт.). За його словами, це загрожує відновленням гонки озброєнь. Щоправда, він, мабуть, забув про те, що у відповідь на розгортання "натовських" батальйонів Росія в Калінінградській області розмістила ракетні комплекси "Іскандер". Раніше "Сегодня" вже писав, що західні дипломати звинувачують Росію в порушенні Договору про ліквідацію ракет середньої і малої діяльності, підписаного Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом у 1987 році. Ракетні комплекси "Іскандер", розміщені в Калінінграді, мають радіус ураження до 500 км. Там же в Калінінградській області РФ розгорнула береговий ракетний комплекс "Бастіон" радіусом до 300 км. Також Кремль заявляв про плани розмістити в Калінінграді крилату ракету, яку Вашингтон розцінює як таку, що перевищує нижній поріг середньої дальності за Договором про ліквідацію ракет середньої і малої дальності і, таким чином, порушує договір. Їхній потенційний діапазон – 1500 км. Крім того, в планах Кремля розмістити "Іскандери" і в українському Криму.

04_01_02

Ракетний арсенал РФ у Калінінграді: що є і що планують розгорнути

"Калінінград – територія Росії, і, хоча Крим – ні, Москва наполягає на тому, що це російська територія і фактично контролює його. Повідомлялося, що Москва вже розмістила "Іскандери" в Калінінграді і, як повідомляється, розглядає можливість їх розміщення в Криму. І ця проблема не буде вирішена на рівні Ради НАТО-Росія", – сказав "Сегодня" колишній посол США в Україні Джон Гербст.

941810-01-08

На Донбасі починається чергове перемир'я. Фото AFP

Чергове перемир'я – надовго? В рамках зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі, де був присутній і держсекретар США Рекс Тіллерсон, відбулося засідання Комісії Україна-НАТО. На порядку денному були ті ж питання, які обговорювалися і на засіданні Ради Росія НАТО: ситуація з безпекою на Донбасі, яку Росія відмовляється забезпечити, визнання Москвою документів "ДНР"/"ЛНР", впровадження на Донбасі рублевої зони і захоплення проросійськими бойовиками українських підприємств.

941151-01-08

Держсекретар США, генеральний секретар НАТО та міністр закордонних справ України обговорили ситуацію на Донбасі. Фото AFP

"Особлива подяка союзникам, що українське питання залишається надзвичайно важливим, за практичну підтримку в подальшій боротьбі з агресією Росії на Донбасі і в Криму", – написав у своєму Twitter глава українського МЗС Павло Клімкін за результатами зустрічі в Брюсселі.

Генсек НАТО Йенс Столтенберг, у свою чергу, заявив про підтримку України, і висловив стурбованість, що ситуація з безпекою на Донбасі зараз навіть гірша, ніж наприкінці минулого року. Також сторони обговорили черговий режим припинення вогню на Донбасі, який стартує 1 квітня. Про це, як відомо, домовились учасники Тристоронньої контактної групи (ТКГ) під час останнього засідання в Мінську 29 березня.

"Напередодні великодніх свят ТКГ привітала рішучість усіх учасників Мінського процесу забезпечити повне дотримання режиму припинення вогню, яке набуде чинності з 1 квітня. Крім того, з 1 квітня, до поминальних днів, заплановано істотне прискорення процедури перетину лінії зіткнення на КПВВ, зокрема, планується продовжити роботу пунктів перетину в ранкові та вечірні години", – написала в Facebook Дарка Оліфер – прес-секретар другого президента України, представника України в ТКГ Леоніда Кучми.

Новий етап перемир'я на Донбасі Петро Порошенко обговорив з канцлером Німеччини Ангелою Меркель на Мальті, де проходив розширений саміт Європейської народної партії.

"Відбулися дуже ефективні переговори з канцлером Німеччини, ми домовилися на початку наступного тижня провести телефонні переговори в тристоронньому форматі за участі канцлера Ангели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда, присвячені активізації процесу у Мінському форматі", – заявив президент України.

40_main_new.1490881277

Порошенко і Меркель на Мальті. Фото: twitter.com/stsegolko

Що цікаво, зідзвоняться президенти втрьох, без свого російського колеги Володимира Путіна. Що говорить або про небажання глави Кремля вступати в діалог, або про необхідність узгодити позиції виключно у трикутнику "Україна-Німеччина-Франція". Але, незважаючи на це, Володимир Путін вже встиг в черговий раз висловитися і щодо США, і щодо України.

937077-01-08

Путін в Арктиці. Фото AFP

"Що стосується України. У тих же Штатах чи десь в інших місцях є думка – ми знаємо про це напевно, – що чим гірші відносини між Росією і Україною, тим краще для них, тому що це послаблює Росію, це не дає ходу інтеграційним процесам, які б посилили Росію, в тому числі у сфері економіки", – заявив Путін у рамках міжнародного арктичного форуму в Архангельську, відповідаючи на запитання про російсько-американські відносини.

Категорично не згодні з цим у Радбезі ООН. На засіданні, присвяченому темі гібридних загроз, практично всі, крім постпреда Кремля звісно, розкритикували позицію Володимира Путіна і Росію за військову агресію в Україні, і втручання у вибори в США, Німеччині та Франції.

Ви зараз переглядаєте новину "Як світ тисне на Путіна: на Мальті, в Брюсселі і Нью-Йорку знову обговорюють Україну". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...