Як світ тисне на Путіна: на Мальті, в Брюсселі і Нью-Йорку знову обговорюють Україну

Україна знову в центрі уваги міжнародного співтовариства. Звичайно, хотілося б, щоб всі обговорювали наші успіхи в проведенні реформ і боротьби з корупцією. Але поки Росія не піде з Донбасу та Криму, питання безпеки буде ключовою темою світового порядку.

У п'ятницю в ході Комісії Україна-НАТО в Брюсселі обговорювали ситуацію на Донбасі. Розширене засідання глав МЗС країн-членів НАТО спеціально перенесли з 5-6 квітня на 31 березня, щоб у ньому зміг взяти участь держсекретар США Рекс Тіллерсон. У підсумку міністри ще раз засудили агресивну політику Кремля. А в четвер на засіданні Ради Росія-НАТО посли Альянсу закликали Кремль прибрати "Іскандери" з Калінінградської області. Тему гібридних загроз у контексті російської агресії проти України, які загрожують світовій архітектурі безпеки, і винесли на засідання Ради безпеки ООН у п'ятницю, яка зібралася за ініціативою Києва. Всі, крім постпреда РФ, визнали, що Росія втручається у вибори в США, Німеччині і Франції, сподіваючись на пом'якшення санкцій. Що ж стосується Донбасу, з 1 квітня там вводять черговий режим припинення вогню. Надій на те, що проросійські бойовики будуть його дотримуватися, мало. Так, за кілька годин до настання режиму припинення вогню в зоні військового конфлікту на сході України різко загострилася обстановка. Тиснути на Росію Україна, Німеччина і Франція будуть одним фронтом. А спільну позицію Порошенко, Меркель і Олланд узгодять наступного тижня по телефону.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Засідання глав МЗС країн-членів НАТО. Фото AFP

Росія vs НАТО – гонка озброєнь. Консультації на рівні країн-членів Альянсу в Брюсселі відкрилися в четвер засіданням Ради Росія-НАТО. Це четверте після анексії Криму і початку російської військової агресії на Донбасі засідання на рівні послів (міністри закордонних справ Альянсу на знак протесту з російським колегою зустрічатися відмовляються). Ілюзій з приводу засідання ніхто не мав. Всі опитані "Сегодня" експерти зійшлися на думці, що це була швидше зустріч заради зустрічі.

"Важливість зустрічі полягає в тому, що після тривалої перерви сторони зустрічаються і таким чином заявляють готовність відновити розмову. Якщо будуть вагомі рішення, тоді, швидше, в подальших зустрічах. Звичайно, найбільшим знаком питання залишається Путін. Якщо він захоче розмови і рішення, тоді будуть. Якщо не захоче, не будуть. А його примхи залежні від різних не завжди раціональних факторів...", – сказав "Сегодня" професор політології в Ратгерському університеті у Ньюарку (Нью-Джерсі) Олександр Мотиль.

На порядку денному було кілька ключових питань: військові навчання РФ "Захід-2017" в Білорусі, ситуація на сході України, ситуація у сфері безпеки в Афганістані, шляхи зниження військових ризиків у Європі, а також цілі розміщення Росією ракетних комплексів "Іскандер" у Калінінградській області і плани щодо їх розміщення в Криму. Засідання Ради Росія-НАТО за зачиненими дверима тривало більше чотирьох годин. За підсумками звітував генсек Альянсу Йенс Столтенберг. За його словами, розбіжності між НАТО і Росією щодо подій в Україні тривають, тому ця тема була першою у нинішній дискусії. Йенс Столтенберг жорстко розкритикував дії Росії щодо визнання документів "ДНР"/"ЛНР", впровадження на Донбасі рублевої зони та захоплення українських підприємств, і вкотре закликав Росію вплинути на контрольованих нею бойовиків.

"Це була перша зустріч Ради НАТО-Росія в цьому році. Союзники та Росія продовжують мати виразні розбіжності щодо кризи в Україні і навколо неї. Це було першою темою, яку ми розглянули. І ситуація з безпекою, як і раніше, викликає серйозне занепокоєння. Порушення режиму припинення вогню на сході України досягли рекордного рівня. Активні бойові дії не припиняються, і важке озброєння не було відведено. За повідомленнями ОБСЄ, заборонене "Мінськом" важке озброєння використовується майже двічі за хвилину, а спостерігачам ОБСЄ не дають робити свою роботу. Іноді вони навіть самі стають мішенями", – заявив генсек НАТО.

Постпред РФ при НАТО Олександр Грушко, в свою чергу, розкритикував дії Альянсу з нарощування сил у країнах Балтії та Польщі (торік НАТО розгорнув там чотири батальйони – Авт.). За його словами, це загрожує відновленням гонки озброєнь. Щоправда, він, мабуть, забув про те, що у відповідь на розгортання "натовських" батальйонів Росія в Калінінградській області розмістила ракетні комплекси "Іскандер". Раніше "Сегодня" вже писав, що західні дипломати звинувачують Росію в порушенні Договору про ліквідацію ракет середньої і малої діяльності, підписаного Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом у 1987 році. Ракетні комплекси "Іскандер", розміщені в Калінінграді, мають радіус ураження до 500 км. Там же в Калінінградській області РФ розгорнула береговий ракетний комплекс "Бастіон" радіусом до 300 км. Також Кремль заявляв про плани розмістити в Калінінграді крилату ракету, яку Вашингтон розцінює як таку, що перевищує нижній поріг середньої дальності за Договором про ліквідацію ракет середньої і малої дальності і, таким чином, порушує договір. Їхній потенційний діапазон – 1500 км. Крім того, в планах Кремля розмістити "Іскандери" і в українському Криму.

Ракетний арсенал РФ у Калінінграді: що є і що планують розгорнути

"Калінінград – територія Росії, і, хоча Крим – ні, Москва наполягає на тому, що це російська територія і фактично контролює його. Повідомлялося, що Москва вже розмістила "Іскандери" в Калінінграді і, як повідомляється, розглядає можливість їх розміщення в Криму. І ця проблема не буде вирішена на рівні Ради НАТО-Росія", – сказав "Сегодня" колишній посол США в Україні Джон Гербст.

На Донбасі починається чергове перемир'я. Фото AFP

Чергове перемир'я – надовго? В рамках зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі, де був присутній і держсекретар США Рекс Тіллерсон, відбулося засідання Комісії Україна-НАТО. На порядку денному були ті ж питання, які обговорювалися і на засіданні Ради Росія НАТО: ситуація з безпекою на Донбасі, яку Росія відмовляється забезпечити, визнання Москвою документів "ДНР"/"ЛНР", впровадження на Донбасі рублевої зони і захоплення проросійськими бойовиками українських підприємств.

Держсекретар США, генеральний секретар НАТО та міністр закордонних справ України обговорили ситуацію на Донбасі. Фото AFP

"Особлива подяка союзникам, що українське питання залишається надзвичайно важливим, за практичну підтримку в подальшій боротьбі з агресією Росії на Донбасі і в Криму", – написав у своєму Twitter глава українського МЗС Павло Клімкін за результатами зустрічі в Брюсселі.

Special thanks to allies for keeping UA issue highly important, for practical support in further countering RU aggression in Donbas&Crimea pic.twitter.com/MtMpP2nJQZ

— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) 31 марта 2017 г.

Генсек НАТО Йенс Столтенберг, у свою чергу, заявив про підтримку України, і висловив стурбованість, що ситуація з безпекою на Донбасі зараз навіть гірша, ніж наприкінці минулого року. Також сторони обговорили черговий режим припинення вогню на Донбасі, який стартує 1 квітня. Про це, як відомо, домовились учасники Тристоронньої контактної групи (ТКГ) під час останнього засідання в Мінську 29 березня.

"Напередодні великодніх свят ТКГ привітала рішучість усіх учасників Мінського процесу забезпечити повне дотримання режиму припинення вогню, яке набуде чинності з 1 квітня. Крім того, з 1 квітня, до поминальних днів, заплановано істотне прискорення процедури перетину лінії зіткнення на КПВВ, зокрема, планується продовжити роботу пунктів перетину в ранкові та вечірні години", – написала в Facebook Дарка Оліфер – прес-секретар другого президента України, представника України в ТКГ Леоніда Кучми.

Новий етап перемир'я на Донбасі Петро Порошенко обговорив з канцлером Німеччини Ангелою Меркель на Мальті, де проходив розширений саміт Європейської народної партії.

"Відбулися дуже ефективні переговори з канцлером Німеччини, ми домовилися на початку наступного тижня провести телефонні переговори в тристоронньому форматі за участі канцлера Ангели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда, присвячені активізації процесу у Мінському форматі", – заявив президент України.

Порошенко і Меркель на Мальті. Фото: twitter.com/stsegolko

Що цікаво, зідзвоняться президенти втрьох, без свого російського колеги Володимира Путіна. Що говорить або про небажання глави Кремля вступати в діалог, або про необхідність узгодити позиції виключно у трикутнику "Україна-Німеччина-Франція". Але, незважаючи на це, Володимир Путін вже встиг в черговий раз висловитися і щодо США, і щодо України.

Путін в Арктиці. Фото AFP

"Що стосується України. У тих же Штатах чи десь в інших місцях є думка – ми знаємо про це напевно, – що чим гірші відносини між Росією і Україною, тим краще для них, тому що це послаблює Росію, це не дає ходу інтеграційним процесам, які б посилили Росію, в тому числі у сфері економіки", – заявив Путін у рамках міжнародного арктичного форуму в Архангельську, відповідаючи на запитання про російсько-американські відносини.

Категорично не згодні з цим у Радбезі ООН. На засіданні, присвяченому темі гібридних загроз, практично всі, крім постпреда Кремля звісно, розкритикували позицію Володимира Путіна і Росію за військову агресію в Україні, і втручання у вибори в США, Німеччині та Франції.