Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Справа Кашуби: Чому погорілі на хабарах чиновники повертаються в українську владу

16 лютого 2016, 13:31

Денис Скворцов

Ситуація навколо екс-глави Держслужби зайнятості - яскравий приклад того, як обвинувачені в корупції не тільки уникають відповідальності, а й намагаються повернути свої пости, вважають експерти

Ярослав Кашуба. Фото: ДСЗ

Ярослав Кашуба. Фото: ДСЗ

На тлі кризи, що вибухнула в Україні політичної кризи і гучних заяв ряду високопоставлених чиновників про відставку практично непомітно пройшла новина про те, що суд постановив поновити на посаді екс-главу Держслужби зайнятості Ярослава Кашубу, якого звинувачують у хабарництві.

Як відомо, 11 вересня 2015 року співробітники СБУ спільно з Генпрокуратурою затримали Ярослава Кашубу в службовому автомобілі в центрі Києва під час отримання хабара в розмірі 622 тис. грн. За версією СБУ, "чиновник організував механізм отримання хабарів від учасників тендерних торгів, які проводила держслужба".

Тоді ж повідомлялося. що відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) та ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією) КК України.

Через кілька днів після затримання міністр соціальної політики Павло Розенко звільнив не тільки Ярослава Кашубу, але і всіх керівників Державної служби зайнятості, як центрального апарату, так і обласних підрозділів.

Разом з тим, Печерський суд постановив поновити Кашубу на посаді з 12 січня 2016 року. "У мене є офіційна заява його адвоката про те, що термін відсторонення його (Кашуби) з посади закінчився, і так як ніяких судових розглядів у цій справі немає, він повинен повернутися на роботу", – розповів міністр ZN.UA.

При цьому Павло Розенко повідомив, що ніякого судового розгляду справи про хабарництво немає. "Як реагувати на цю ситуацію? З одного боку є факти, які бачили і я, і всі інші, з іншого боку – немає ніякого продовження у цієї справи. Зате є рішення суду про те, що я зобов'язаний відновити Кашубу на посаді голови Державної служби зайнятості", – зазначив міністр.

Розенко заявив, що не буде відновлювати на посаді чиновника-хабарника і продовжить судові розгляди.

Коментуючи ситуацію, що склалася, глава СБУ Василь Грицак пообіцяв, що Кашуба буде притягнутий до кримінальної відповідальності. За його словами, після того, як була задокументовано корупційну діяльність Кашуби, його слід було б усунути з посади, а не звільняти, щоб він потім відновився. "Я думаю, що помилка буде виправлена – і він понесе покарання", – сказав Грицак в інтерв'ю "5 каналу".

А президент Петро Порошенко заявив про неприйнятну бездіяльність правоохоронних органів та керівництва уряду в боротьбі з корупцією.

"Чиновники, щодо яких є обґрунтовані підозри у вчиненні корупційних злочинів, повинні звільнятися з посади або, щонайменше, бути відсторонені від виконання посадових обов'язків на час проведення слідства і суду. Чекаю мати змогу ефективно реакції на зазначені факти", – йдеться в листі президента, адресованому прем'єру, генпрокурору та Директору Національного антикорупційного бюро.

Реклама

Чому так відбувається

На думку правозахисника Едуарда Багірова, у ситуації, що склалася може бути два пояснення: або влада і правоохоронці в черговий раз зіграли на піар, і не зібрали необхідну кількість матеріалів, які доводять вину в отриманні хабара або корупційної діяльності Кашуби, або ж Кашуба дав хабар судді. "Третього варіанту просто немає", – пояснив правозахисник Сегодня.ua.

Така вже українське законодавство, зазначає глава центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. "Вся справа в нюансах українського законодавства. Воно – як швейцарський сир з дірками – роз'їдене всілякими лазівками і хитрощами. Багато років, можливо, і не без умислу формувалася така ситуація, яка при наявності серйозної юридичної допомоги здатна вивести з-під кримінальної відповідальності практично будь-якого. Головне – наявність фінансових засобів, зв'язків тощо", – сказав він Сегодня.ua.

І сьогодні в Україні ми спостерігаємо верховенство влади і грошей, а не верховенство закону, додає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Це спекулювання і експлуатація необхідної в будь-якому юридичному інцидент юридичної процедури. Процедури використовують в своїх цілях ті, у кого є влада і гроші. У нас ще немає верховенства закону. Є верховенство якої влади, або грошей", – пояснив експерт Сегодня.ua.

Що далі

Як відомо, випадок з Ярославом Кашубою – далеко не єдиний. Вже цілий ряд чиновників і правоохоронців або були затримані під час отримання хабара, або підозрюються в корупційних діях.

В тренді
Прем'єра фільму "Україна: еволюція гідності" до Дня Незалежності: онлайн-трансляція

Всі прекрасно пам'ятають гучне затримання голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського і його першого зама Василя Стоєцького прямо на засіданні уряду.

Також на слуху справа "діамантових прокурорів" – першого заступника начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури Володимира Шапакіна і заступник прокурора Київської області Олександра Корнійця. До слова, Корнієць вже заявляв, що має намір, відновиться в посаді, з якої був звільнений після корупційного скандалу.

Однак поки ні по цим, ні по іншим скандальним справах, пов'язаних з корупцією у вищих ешелонах влади, будь-яких обвинувальних рішень в судах прийнято не було. А самі фігуранти випущені під заставу.

"У нас боротьба з корупцією йде на низовому рівні, а фігуранти гучних корупційних справ, як правило, легко уникають відповідальності. Крім того довести такого роду верхушечную корупцію дуже важко, сюди треба додати втрату кваліфікації правоохоронців (цей процес почався ще за часів Кучми). А в такого роду справах, як правило, дуже багато процесуальних недоліків у силу того, що професіонали були вимиті з системи. Це все разом складає парадоксальну ситуацію, що у нас боротьба з корупцією, здебільшого, залишається декларацією", – відзначає Андрій Золотарьов.

До того ж у нинішньої політичної еліти немає ніякого бажання якось змінити цю ситуацію, впевнений Едуард Багіров. "Президент, прем'єр, Верховна Рада повинні приймати необхідні закони, щоб було зрозуміло громадянському суспільству: взяли на хабарі чиновника – він буде сидіти. Але вони не хочуть змінювати правила, вони не залишають лазівки для себе, щоб можна було цим скористатися в майбутньому коли вони вже не будуть при владі", – вважає правозахисник.

При цьому боротьба з корупцією не зводиться до посадкам високопоставлених чиновників-хабарників, додає Вадим Карасьов.

"Боротьба з корупціонерами – це лише верхня частина айсберга. Для придушення корупції потрібна системна робота: потрібно відбудовувати іншу систему державних інститутів правоохоронних органів, потрібен незалежний суд, підконтрольні виборцям парламент і виконавча влада", – сказав він.

При цьому експерт додав, що дуже важко говорити про ефективну боротьбу з корупцією, коли половина економіки країни знаходиться в тіні. "Тут кавалерійськими наскоками корупцію не вб'єш, треба, перш за все, викорінювати політико-економічні коріння корупції", – вважає Вадим Карасьов.

І поки сама основа для корупції в Україні не викоренена, додає Андрій Золотарьов. "На жаль, не викорінені основи корупції, коли то, або інше місце перетворюється в бізнес-ресурс, коли повноваження конвертуються в грошові кошти", – пояснив він.

При цьому експерти впевнені, що у Заходу сьогодні є інструменти, щоб підштовхнути українську еліту до реальної боротьби з корупцією.

"У Заходу зараз є досить серйозні важелі хоча б тому, що наші мега-корупціонери повинні розуміти, що своїми колосальними станами вони можуть просто не скористатися: рахунки можуть бути арештовані, кошти заморожені", – відзначає Андрій Золотарьов.

При цьому, з іншого боку, Захід привносить в нашу країну необхідний інституційний інструментарій, додає Вадим Карасьов.

"Створення різного роду антикорупційних органів – це практика західних країн. Але це скоріше боротьба з корупціонерами, а не з корупцією, як політико-економічним і соціальним явищем. А для цього потрібна більш здорова економічна політика, яка дозволить бізнесу вийти з тіні", – пояснив експерт.

В цілому ж, як зазначає Андрій Золотарьов, боротьба з корупцією стає трендом політичного сезону. "У 2016-2017 можливі парламентські вибори і антикорупційна риторика буде одним з ключових пунктів порядку денного", – зазначив експерт.

При цьому він додав, що без зміни ставлення українців до корупції не тільки в верхах, але і в низах, реальні системні зміни в цьому питанні будуть навряд чи можливі.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...