Як скандали між Україною і Білоруссю можуть позначитися на військовому співробітництві двох країн

29 Листопада 2017, 06:45

Сусідня Білорусь постачає нам двигуни, оптику і паливо

<p style="text-align: justify;">Олександр Лукашенко</p>
Олександр Лукашенко. Автор фото: Анатолiй Бойко, "Сегодня"

Останні два тижні через затримання українських громадян, особливо журналіста Павла Шаройка, спостерігається деяка напруга у відносинах між Україною і Білоруссю. За словами експертів, поступово скорочується і військове співробітництво наших країн, яке було дуже важливим в перші роки війни на Донбасі. Як нові дебати можуть позначитися на цій співпраці, з'ясувала "Сегодня".

Шпигунський скандал

Про затримання на території Білорусі українського журналіста Павла Шаройка за підозрою в шпигунстві стало відомо 17 листопада. Треба сказати, що журналіст дійсно служив в Головному управлінні розвідки Міноборони (ГУР) і очолював прес-службу цього відомства. Але було це досить давно, до того ж 2009 року Павло Шаройко звільнився зі служби.

Фактично затримання Шаройко співробітниками КДБ Республіки Білорусь відбулося 25 жовтня. За даними білоруських спецслужб, відтоді українець нібито встиг зізнатися в тому, що, працюючи під прикриттям, створив на території Білорусі агентурну мережу, а куратором в цій справі виступав представник українського посольства в Білорусі Ігор Скворцов, який був оголошений в Білорусі персоною нон грата.

Скандал з українськими громадянами в Білорусі отримав продовження 20 листопада, коли було затримано керівника українського підприємства ПАТ "Завод обважнювачів" (місто Костянтинівка Донецької області) Олександр Скиба, який прибув до Мінська на ділові переговори. Нарешті, варто згадати серпневе зникнення в Білорусі 19-річного українського студента Павла Гриба, який приїхав до сусідньої країни на зустріч з дівчиною, з якою познайомився за листуванням в інтернеті. Побачення виявилося пасткою. Батько студента, офіцер запасу Державної прикордонної служби України Ігор Гриб, заявив, що син був викрадений співробітниками ФСБ РФ – і це виявилося правдою, тому що на початку вересня Павло Гриб "з'явився" у СІЗО Краснодара. Хлопцеві були пред'явлені звинувачення в тероризмі.

Більше не друзі?

Однак саме затримання Шаройка послужило приводом для різких заяв з боку України. Наприклад, народний депутат, член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук заявив, що затримання Шаройка – зайве свідчення того, що президент Білорусі Олександр Лукашенко і все білоруське керівництво "більше не намагаються приховувати свою роль сателітів Москви".

"Проведення біля кордонів з Україною навчань спільно з військовослужбовцями ЗС РФ (великі вересневі маневри" Захід-2017 ". – Авт.), голосування в унісон з РФ проти резолюції щодо Криму в ООН (Білорусь стала однією з небагатьох держав, які не підтримали разом з Росією український варіант резолюції ООН щодо прав людини в анексованому Криму. – Авт.), надання території Білорусі для операцій ФСБ РФ проти українських громадян (Павло Гриб), а тепер і "самостійне" проведення спецоперації проти українського журналіста Павла Шаройка – яскраві тому свідчення", – підкреслив Тимчук.

А посол України в Білорусі Ігор Кизим заявив, що інциденти з затриманнями українських громадян надзвичайно шкодять співпраці між двома країнами. Вони ж змусили низку українських чиновників, з метою власної безпеки, утриматися від поїздок до Білорусі.

Яким же було це співробітництво?

По-перше, на політичному рівні Білорусь виступила посередником в справі вирішення конфлікту на Донбасі. Зокрема, президент Олександр Лукашенко, який не раз заявляв, що білоруська армія ніколи не вторгнеться до України, поспішив надати Мінськ як майданчик для переговорів щодо донбаського врегулювання. Також в середині вересня білоруська сторона заявила, що готова направити миротворчий контингент на схід України.

Військовий експерт Михайло Жирохов нагадав, що саме Білорусь надала Україні військово-технічну допомогу в найперші місяці російського вторгнення 2014 року. За словами Жирохова, відразу після початку конфлікту російська сторона відмовилася поставляти до України авіаційне паливо. Однак білоруси досить оперативно організували постачання авіаційного палива до нашої країни, причому зробили це в борг.

За словами Жирохова, білоруси також поставляли до України автомобільні двигуни, а також акумулятори для військової автотехніки, недолік яких сильно відчувався в українській армії на самому початку конфлікту.

"Таким чином, можна стверджувати, що значна частина техніки, яку знімають з довготривалого зберігання в Україні, оснащена двигунами з Білорусі. Те ж саме можна сказати про "Піон" (найпотужніше з наявних в ЗСУ самохідних артилерійських знарядь, калібром в 203-мм . – Авт.). Шасі для них може виробляти тільки Мінський завод колісних тягачів", – пояснив експерт.

Михайло Жирохов нагадав, що з Білорусі до України 2014 року поставлялися електродвигуни, призначені для обертання башт бронетехніки, – причому якщо 2013 року цього обладнання було поставлено на 128 тис. грн, то 2014-го – вже більш ніж на 2 млн грн . Йдеться також про постачання оптичних приладів: прицілів, біноклів, далекомірів, а також автомобільної техніки, зокрема, вантажівок МАЗ. До слова, на черкаському підприємстві "Богдан" 2016 року було організовано ліцензійне виробництво МАЗів, і того ж року вантажівки під назвою "МАЗ-Богдан" почали надходити до української армії.

У Центрі досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) серед найвідоміших проектів відзначають спільне виробництво протитанкових ракетних комплексів "Скіф" і ремонт вертольотів. Український концерн "Мотор Січ" викупив контрольний пакет акцій Оршанського авіаремонтного заводу. У ЦДАКР посилаються на інформацію від білоруських експертів, які відзначають, що 2014 року в інтернеті "з'являлися фото виробничих цехів з вертольотами вогневої підтримки Мі-24 з українськими розпізнавальними знаками і явними слідами ушкодження фюзеляжу осколками куль".

Втім, за інформацією ЦДАКР, комплекси "Скіф" до України не поставляються, хоча білоруська сторона навіть почала розвивати цей проект, розробивши ПТРК "Шершень" з українськими засобами вогневого ураження. В цілому, за інформацією Центру, співпраця України з Білоруссю в рамках окремих спільних проектів поступово скорочується.

І нашим, і вашим

ПНа думку політичного експерта центру "Будинок демократії" Анатолія Октисюка, спроба Олександра Лукашенка всидіти на двох стільцях пояснюється необхідністю лавірувати між Заходом і Росією, з якою Білорусь знаходиться в конфедеративних відносинах в рамках Союзної держави.

"На ці дії Україна може відповісти санкційним ударом, наприклад, обмежити свої ринки для білоруських товарів або, наприклад, демонстративно надати українське громадянство білоруським добровольцям, які воюють на боці ЗСУ на Донбасі", – пояснив Октисюк.

Експерт також зазначив, що Білорусь має дуже маленьку економіку і дуже чутливо реагує на скорочення ринків збуту..

"Однак їм потрібно всіляко демонструвати Кремлю, що вони тягнуть з ним одну і ту ж лямку", – пояснив Октисюк.

При цьому він висловив переконання, що історія з Павлом Шаройком не має нічого спільного з російським "диктатом".

"Скоріше, це їх захисна реакція. Багато моїх колег розповідають, що по приїзді до Білорусі до них відразу приставляються співробітники місцевого КДБ", – зазначив Октисюк.

В цілому, експерти схиляються до версії, що конфронтація наших двох країн найвигідніша "сусідові-агресору" і поступово дипломатія знайде вихід з ситуації, що склалася.

Ви зараз переглядаєте новину "Як скандали між Україною і Білоруссю можуть позначитися на військовому співробітництві двох країн". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Денис Попович

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...