Конституцію перепишуть за варіантом Порошенка

Із запізненням у кілька місяців влада таки взялася переписувати Основний закон: вчора в АП відбулося перше засідання Конституційної комісії. Внесення поправок до Конституції – один із пунктів мирної угоди "Мінськ-2": Донбасу обіцяли розширені політичні та економічні права і повноваження (децентралізацію), в обмін на поступове повернення східних територій під контроль України. Остаточний варіант поправок до Конституції комісія має напрацювати в серпні-вересні, щоб у другому читанні (поправки в Основний закон приймаються на двох різних сесіях ВР) Рада затвердила їх до місцевих виборів, які пройдуть 25 жовтня.

Спочатку перше засідання Конституційної комісії повинне було пройти в будівлі Верховного суду, але за кілька годин до початку зустріч перенесли в АП. Члени Комісії та журналісти почали збиратися на Банковій ще за годину до початку. Але Петро Порошенко не поспішав: разом з Арсенієм Яценюком вони проводили важливі переговори із західними партнерами. У підсумку засідання Комісії почали не об 11 ранку, а майже з годинним запізненням. До складу комісії, яку очолив спікер Володимир Гройсман, увійшли 59 осіб: три екс-президенти, юристи, нардепи та громадські. Першим взяв слово президент. У своїй вступній промові він згадав, що автором першої української Конституції був гетьман Війська Запорізького Пилип Орлик, пам'ятник якому символічно знаходиться недалеко від АП. Крім демонстрації глибоких історичних знань, Порошенко нагадав, що минулого літа вже представляв свій проект змін до Конституції: "Він пройшов схвалення Венеціанської комісії. Я був би радий, якби він (президентський проект змін до Конституції. – Авт.) ліг в основу роботу Конституційної комісії. Але це не означає, що цей документ – остаточний варіант".

Закон під президента . Як уже писала "Сегодня", президентський варіант поправок жорстко розкритикувала коаліція ще 7-го скликання. По-перше, Порошенко пропонував створити інститут представників президента на місцях. Тобто, поряд з губернатором (посада якого, після поправок до Конституції, стане виборною), пропонується поставити на місця і представників від гаранта. Також президент пропонував позбавити Раду права призначати і звільняти голів АМКУ, Держкомітету телебачення і радіомовлення та Фонду держмайна, і позбавити нардепів права звільняти голів НБУ, ГПУ і СБУ (зараз така норма в Конституції є. – Авт.): у проекті нардепам пропонують залишити тільки право призначати претендентів на ці посади за поданням президента. А ось про звільнення немає ні слова. Така ж ситуація – з главами Міноборони та МЗС. Суть же основних змін до Конституції залишиться колишньою: обл- і райадміністрації ліквідують, їхні функції виконуватимуть місцеві ради (депутатів яких виберуть, імовірно, 25 жовтня): вони сформують виконкоми.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Референдум буде . Опитані "Сегодня" члени комісії розповіли, що до обговорення президентського або якого-небудь іншого варіанту поправок до Конституції справа на засіданні так і не дійшла. Поки, за словами Гройсмана, на базі Комісії створили три робочі групи. "Одна займатиметься правами людини, друга – повноваженнями органів місцевої влади, а третя – судоустроєм", – пояснив нам перший президент незалежної України Леонід Кравчук. Поправки до Конституції потрібно встигнути внести до місцевих виборів 25 жовтня. Питання "мови" і федералізації Порошенко готовий винести на референдум – щоб відкинути домисли і критику. "У цьому питанні на нас тисне не тільки Росія, а й наші західні друзі. Тоді нехай народ скаже", – підтвердив нам Кравчук. А ось всю Конституцію повністю виносити на рефендуму немає сенсу. Леонід Кучма, який також входить до складу Комісії, сказав нам: "Чи всі нардепи читали Конституцію? Не хочу нікого ображати, але я не можу такого сказати. А якщо винести всю Конституцію на референдум, що, люди почнуть її читати? Ні".

Опозиція . Друге засідання Конституційної комісії домовилися провести 15 квітня. У ньому можуть взяти участь нардепи від Опозиційного блоку: учора, відкриваючи зібрання, Порошенко попросив Гройсмана залучити до роботи Комісії нардепів від всіх фракцій і груп, які не входять до коаліції. В опозиції погодилися, якщо влада буде діяти конструктивно – за принципом "простота, прозорість, і прагматизм в інтересах України". "Минуло вже більше року, а влада не провела жодної реформи. Зараз відсутність реформ може прикриватися гаслами. Якщо Конституція буде прийнята у вересні і влада перейде на регіональний рівень – значить, результат досягнутий. А якщо цього не відбудеться – значить, це все фількина грамота", – вважає прем'єр опозиційного Кабміну Борис Колесніков.

Займуться Донбасом

На думку політологів, комісія допоможе вирішити проблеми Донбасу. "Порошенко заявив, що може бути проведений референдум на тему федералізації. Це – сигнал, що влада готова на багато чого, щоб закінчити конфлікт мирно", – каже політолог Вадим Карасьов. А професор політології НаУКМА Олексій Гарань вважає, що децентралізація потрібна жителям не тільки України, а й Донбасу: "Децентралізація дасть більше можливостей місцевому самоврядуванню, а не облцентру. Це може влаштувати мирних жителів на сході ".