Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Крах Договору про дружбу: Москва направила Україні ноту з обвинуваченнями

12 березня, 11:13

Росія цинічно заперечує свою провину в припиненні «дружби» з Україною, висунувши низку претензій

/ Фото: "Сегодня"

У зв'язку з припиненням дії Договору про дружбу між Україною і Росією, Міністерство закордонних справ РФ направило ноту Києву зі звинуваченнями української сторони в порушенні документа. Про це повідомляє прес-служба російського зовнішньополітичного відомства.

"Припускаємо, що Договір міг кілька застаріти, все-таки підписаний він був понад 20 років тому. Але сталося це явно не з вини Москви, яка завжди заявляла про готовність до переговорів і обговорення конкретних пропозицій щодо модернізації договірно-правової бази, включаючи Договір про дружбу 1997 року", – йдеться в повідомленні.

Так, у Москві вважають грубим порушенням Договору прагнення України приєднатися до НАТО, особливо на тлі військової агресії Росії. Це нібито несе загрозу самій Росії і такий варіант не передбачається в Договорі.

Також в МЗС РФ бачать загрозу російськомовному населенню в Україні, яку нібито несе нинішня влада. Однак навіть спецпредставник США Курт Волкер раніше говорив, що російськомовні на Донбасі страждають саме від дій Росії.

Росіяни згадали і про заборону гастролювати російським артистам в Україні, які незаконно відвідували окуповані території, обмеження російської друкованої продукції і фільмів на телебаченні.

Реклама

"Вище наведеної інформації, як видається, досить, щоб тверезо оцінити, хто і коли почав порушувати Великий договір. Все це ми детально виклали у відповідній ноті до МЗС України", - заявили в МЗС РФ.

Водночас варто нагадати Москві, що обмеження для росіян в Україні та європейський курс країни з'явилися не на порожньому місці. Після захоплення Криму і початку війни на Донбасі Україні довелося вирішувати питання своєї безпеки і територіальної цілісності, тому активно був узятий курс на НАТО і співпрацю із Заходом. Також варто згадати порушення Росією Будапештського меморандуму, в якому Москва зобов'язалася захищати Україну і ніколи не застосовувати проти неї зброю.

В тренді
Столтенберг закликав НАТО більше допомагати Україні
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (т.зв. "Великий договір"), в якому закріплювався принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності чинних кордонів, поваги територіальної цілісності та взаємної зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного , був підписаний у 1997 році. У 2008 році угода була автоматично подовжена на 10 років.

Анексія Криму

Крим був незаконно анексований Росією в березні 2014 року після проведення "референдуму", не визнаного ні Україною, ні світовим співтовариством. У тому числі "кримський референдум" не визнає й ООН.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій.

Війна на Донбасі

Конфлікт на сході України розпочався після вторгнення в квітні 2014 року російських військ на українську землю через кордон в частині Донецької та Луганської областей. Це сталося після того, як в березні був незаконно анексований Росією Крим. У зв'язку з тим, що Росія всіляко заперечує своє відношення до конфлікту, війна виглядає такою неоголошеною. Водночас світова спільнота в особі Євросоюзу, Сполучених Штатів і багатьох інших країн засуджують агресивні дії РФ і не визнають анексію Криму. Росія регулярно озброює місцевих бойовиків, передає їм техніку, а також направляє на схід України своїх військових.

Згідно з моніторинговою місією ООН з прав людини, кількість загиблих з початку війни на Донбасі за період з квітня 2014 року до кінця 2018 року від 12,8 до 13 тисяч осіб. За даними місії, близько 3300 загиблих – цивільні, 4000 – українські військовослужбовці, 5500 – російські бойовики. Крім того, від 27 до 30 тисяч осіб отримали поранення під час збройного конфлікту.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...