Місяць тому, на початку листопада 2017 року, в аеропорту "Жуляни" стався конфлікт, пов'язаний зі зйомкою сюжету програми "Схеми" (спільний проект "Радіо Свобода" і телеканалу "UA: Перший"). Журналісти опублікували в YouTube сюжет, присвячений перельотам лідера громадського руху "Український вибір – Право народу" Віктора Медведчука. Серед іншого, "Схеми" показали, як люди з охорони Медведчука, застосовуючи силу, заважала їм вести зйомку.
Інцидент викликав значний резонанс. Нацполіція відкрила кримінальне провадження за цим фактом. Випадком зайнявся парламентський комітет з питань свободи слова та інформаційної політики, який днями, 7 грудня, заслухав звіт правоохоронців про хід розслідування. В "Сегодня" спробували розібратися в ситуації і зібрали позиції сторін конфлікту.
Так, лідер Громадського руху "Український вибір – Право народу" Віктор Медведчук відповів газеті "Сегодня", як він оцінює те, що одному з охоронців вручена підозра в зв'язку з інцидентом із журналістами "Радіо Свобода" в аеропорту "Жуляни".
"Охорона діяла в повній відповідності з чинним законодавством, чого не можна сказати про журналістів. Я звернувся для притягнення до кримінальної відповідальності журналістів" Радіо Свобода ", які порушили мої права, гарантовані статтею 32 Конституції України, яка забороняє втручання в особисте і сімейне життя і збір, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, і рішення Конституційного суду №1-9/2012 від 20 січня 2012 року, яка роз'ясняє цю статтю, яка встановлює, що конфіденціальною інформацією про особу є будь-які відомості або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особистістю і членами його сім'ї. Тому спроба журналістів "Радіо Свобода" проводити відеозйомку мене і членів моєї сім'ї без згоди – є незаконною. Оскільки Національна поліція діяла, я звернувся до суду, і суд прийняв рішення почати кримінальне переслідування журналістів за їх незаконні дії. Вважаю, що в діях журналістів "Радіо Свобода" є ознаки складу злочину, передбачені статтею 182 Кримінального кодексу – "Порушення недоторканності приватного життя".
Віктор Медведчук також дав оцінку ходу слухань парламентського комітету зі свободи слова, присвяченого цій ситуації. Медведчук сказав: "Це був незаконний і цинічний тиск на органи слідства. Члени комітету відкрито давали вказівки представникам Нацполіціі і прокуратури про те, як, які слідчі дії повинні проводитися. Мета таких дій – вплив на працівника правоохоронних органів для прийняття незаконних процесуальних рішень, в тому числі незаконного вручення підозри".
Коментуючи дії голови комітету Вікторії Сюмар, її заступника Сергія Висоцького, а також народних депутатів Юрія Павленка та Богдана Онуфрика, Медведчук підкреслив: "Згідно з Постановою ВР №22-VIII від 4 грудня 2014 року, даний комітет не наділений повноваженнями щодо здійснення будь-яких контрольних функцій, пов'язаних з розслідуванням будь-якого кримінального чи іншого порушення, як і не уповноважує вимагати звіту від співробітників правоохоронних органів. Більш того, рішенням Конституційного суду №4-рп від 20 березня 2002 року визнана неправомірність звернення народних депутатів до осіб, які здійснюють функції дізнання і слідства. До речі, саме представник "Опозиційного блоку" Юрій Павленко проявив особливу старанність, вимагаючи незаконного допиту представників правоохоронних органів. З боку представника сили, яка заявляє про свою опозиційність, така поведінка виглядає дивно. Однак якщо згадати, що Павленко встиг побувати міністром молоді та спорту при президенті Ющенку, а потім – і у Януковича, то нічого незвичайного в тому, що людина, яка перебувала на службі в Ющенка і Януковича, сьогодні прислуговує "партії війни", немає.
"Крім того, стаття 7 Закону України "Про прокуратуру" прямо забороняє втручання органів державної влади і посадових осіб у діяльність прокуратури при розслідуванні діянь, які мають ознаки злочинів. Стаття 62 Закону України "Про національну поліцію" взагалі забороняє поліцейському виконувати будь-які вказівки, крім вказівок свого безпосереднього начальника. Очевидно, що ні правоохоронці, ні депутати законів не читають", – додав Медведчук.
Відповідаючи на питання про те, яку відповідальність можуть понести учасники слухань комітету за свої незаконні дії, Віктор Медведчук сказав: "Оскільки голова і окремі члени комітету, використовуючи своє службове становище, надавали незаконний вплив на слідство у конкретному кримінальному виробництві, то їх дії мають всі кваліфікуючі ознаки кримінального злочину, передбаченого частиною ІІ статті 343 КК України. Заяву про притягнення до кримінальної відповідальності з цього приводу подано. Упевнений, що депутати, які використовують свій мандат для вчинення злочинів, повинні нести кримінальну відповідальність".
У той же час, ситуацію прокоментував народний депутат, член комітету Ради з питань свободи слова та інформаційної політики, Юрій Павленко :
"На жаль, у зв'язку з тим, що робота і життя журналістів в нинішніх умовах стають все більш і більш небезпечними, нападів, переслідувань, перешкод в журналістській діяльності з кожним місяцем відбувається все більше і більше. Зате кількість порушених справ і притягань до відповідальності за напад і перешкоджання журналістській діяльності практично не змінилося. Комітет майже на кожному засіданні розглядає справи, що стосуються перешкоджання журналістській діяльності.
Для комітету все одно, ці дії були вчинені щодо журналіста представниками приватної охоронної організації, або працівниками УДО, чи було це з боку поліції, чи було це з боку служби безпеки України. Ми завжди реагували на звернення журналістів і виносили їх звернення на розгляд комітету, запрошуючи всі сторони, які є в конфлікті. Так було і з ситуацією по скарзі Ткача (журналіст програми "Схеми" – ред.) на дії приватної охоронної організації. Тому, в даному випадку, комітет, на мій погляд, діяв відповідно до своїх повноважень, відповідно до закону про комітети Верховної Ради. Комітет у своїх рішеннях жодним чином не порушив закон і жодним чином не намагався втрутитися в слідчі дії. Разом з тим, комітет визнав за необхідне розглянути і дати можливість висловитися кожному, щоб захистити журналіста і акцентувати на тих чи інших доробках чи недоробках правоохоронних органів.
Комітет ініціював як слухання про роботу журналістів, так і внесення постанови щодо проведення парламентських слухань щодо захисту журналістів, щодо посилення безпеки їх роботи і по розкриттю резонансних злочинів, скоєних проти журналістів протягом останнього періоду. На комітеті однаково ретельно розглядалася і ситуація щодо підпалу телеканалу "Інтер", і дії управління державної охорони на весіллі генерального прокурора, і дії охорони Віктора Медведчука, і розслідування справ щодо вбивства Шеремета і Бузини. Ніякої політики, перевищення повноважень або втручання в слідство з боку комітету не було. Комітет вважає за необхідне контролювати кожну справу, яка стосується нападу на журналістів".
У свою чергу, народний депутат і член того ж комітету Богдан Онуфрик також не вважає, що чинив тиск на правоохоронців.
"Я не вважаю, що комітет якимось чином чинив тиск на правоохоронні органи. У практиці комітету час від часу розглядаються справи про перешкоджання журналістській діяльності, яку ми бачимо в тих чи інших діях з боку різних структур, в тому числі і правоохоронних органів. Ми, наприклад, розглядали ситуацію, яка склалася з УДО (Управління державної охорони України, – ред.). Це звичайна практика роботи комітету. Ми не чинимо тиск, а заслуховуємо інформацію про те, як ведеться розслідування для того, щоб ця справа, так би мовити, не канула в Лету, а була на поверхні. І, щоб всі структури, незалежно від їх приналежності, знали, що журналісти при виконанні своїх обов'язків захищені державою і законом", – сказав нардеп.
Коментарі голови комітету Вікторії Сюмар та її заступника Сергія Висоцького отримати поки не вдалося.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми