Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Зробити стартовою
26,84
30,19
РУС

"Мільйон виборців проголосувати на цих виборах не зможуть": хто саме втратить свій голос

Інтерв'ю з керівником Служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександром Стельмахом

До 31 березня – дня, коли в Україні пройдуть президентські вибори – залишається зовсім нічого. І чим ближче до виборів, тим більше у людей виникає питань, пов'язаних з майбутнім голосуванням. Чи мають право голосувати громадяни України, які постійно проживають в анексованому Криму і в окупованих районах Донбасу? Чи матимуть можливість проголосувати за кордоном мільйони українських "заробітчан"? Чому деякі люди не можуть знайти себе в реєстрі виборців?

На ці та інші питання читачам сайту "Сегодня" відповідає керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах.

У кого проголосувати не вийде

- Олександре Васильовичу, давайте почнемо з найпростішого питання. На якому, проте, в усі часи любили поспекулювати політики. Скільки у нас на сьогодні виборців в Україні?

- Інформація щодо кількості виборців абсолютно відкрита, Центральна виборча комісія публікує її станом на кінець кожного місяця. Дані за останні три місяці розміщуються на сайті Державного реєстру виборців. Причому робимо ми це не тільки в період виборчої кампанії, а постійно. Станом на 28 лютого цього року в реєстрі виборців зафіксовано 35 млн 560 тис 427 виборців.

Іноді нас питають: чому в реєстрі 35 мільйонів виборців, а в списки виборців на дільницях ви включаєте трохи менше 30 мільйонів? Пояснюю: 35 мільйонів – це всі громадяни України, які мають право голосу і проживають як на території нашої країни, так і за кордоном. Причому, кажучи про території України, ми, зрозуміло, враховуємо Крим, Севастополь і тимчасово окуповані райони Донецької і Луганської областей. На цих територіях вибори не організовуються і не проводяться, виборчі дільниці не створюються. Тому, природно, мешканці, зареєстровані в АРК і ОРДЛО в виборчі списки не вносяться. Плюс до списків не вносяться громадяни, які мають у реєстрі позначку "вибув". Якщо відняти ці категорії громадян із загального числа, виходить цифра в районі 30 мільйонів. На жаль, у нас також в цілому відбувається зменшення кількості виборців – з природних причин. Тобто число тих, кому виповнюється 18 років, менше померлих. Якщо взяти січень 2018 го року та січень 2019 го, то побачимо різницю більше ніж 220 тисяч в сторону зменшення виборців ... До речі, цю динаміку зміни ми показуємо на своєму сайті.

- До питання голосування кримчан і жителів окупованих районів Донбасу ми повернемося трохи пізніше. А поки розкажіть про "вибулих". Їх багато? І хто це?

- Це ті люди, які знялися з реєстрації, але не є зареєстрованим користувачем в якомусь іншому місці. Чому ми їх окремо показуємо? Тому що ми не маємо можливості включити таких людей в списки виборців. Ми їх всіх знаємо, знаємо ім'я, прізвище по батькові, знаємо, коли вибув і так далі. Але, на жаль, включити в список виборців, згідно з законодавством, не можемо. Цифра немаленька – таких виборців в Україні майже мільйон.

Статистика говорить, що їх число збільшується. Наприклад, в 2010 році в графі з позначкою "вибув" фігурувало близько 600 тисяч громадян. Причини різні. Коли в Україні почали надавати субсидії на оплату комунальних послуг, дуже багато громадян почали зніматися з обліку зі свого мета проживання – щоб сім'я отримувала право на субсидію. Тобто, припустимо, один з членів сім'ї багато заробляє, інші менше. Він знімається з реєстрації, і сім'я, таким чином, отримує право на субсидії. І ось після того, як почали давати субсидії, ми фіксуємо збільшення кількості вибулих.

Хтось не хоче служити в армії – виписується і ніде не реєструється. Хтось ховається від сплати аліментів. Студенти закінчують навчання – їх виписують з гуртожитків, але додому вони не їдуть. Залишаються в великих містах, де вчилися, знімають житло, працюють. Великі піки вибування – це якраз студенти. Тобто багато причин, що спонукають людей зніматися з реєстрації.

- І тепер виходить, що вони не зможуть проголосувати?

- Так, не зможуть. А де їм голосувати? До якої дільниці нам віднести людину, що знялася з обліку? Для того, щоб мати можливість проголосувати, громадянин повинен мати зареєстроване місце проживання. До речі, Закон про свободу пересування та вільний вибір місця проживання передбачає, що кожен громадянин повинен зареєструватися протягом місяця після зняття з попередньої реєстрації – інакше це порушення.

Як проголосувати жителям Криму і окупованих районів Донбасу

- Тепер до питання про громадян України, зареєстрованих в Криму і окупованому Донбасі. Вони зможуть проголосувати на цих виборах?

- Тут ситуація наступна. Цих громадян, умовно, є три категорії. Перша – це ті, які переїхали в інші регіони України, зареєструвалися там. Вони є жителями тих територіальних громад, в яких зареєструвалися. І голосувати будуть за звичайною процедурою, за своєю виборчою адресою.

Друга категорія – це люди, що не змінили реєстрацію, але стали на облік як тимчасово переміщені. Нарешті, третя – це особи, зареєстровані на окупованих територіях і не мають статусу тимчасово переміщених. Ці дві категорії громадян можуть проголосувати за передбаченою законодавством процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Цією процедурою, до речі, можуть скористатися (і активно користуються) також громадяни, зареєстровані в інших регіонах України.

Але для українців, зареєстрованих на окупованих територіях і в Криму, ця процедура максимально спрощена. Людині досить з'явитися в будь-який відділ ведення Держреєстру виборців в населеному пункті, де вона має намір голосувати: в Києві, Харкові, Львові – неважливо де. Відділ ведення Держреєстру – це, як правило, структурні підрозділи райадміністрацій або органів місцевих рад. Пред'явити там паспорт з реєстрацією на тимчасово окупованих територіях, визначити разом зі співробітником Реєстру дільницю для голосування, написати відповідну заяву. І, природно, в день виборів прийти і проголосувати. На відміну від громадян, зареєстрованих в інших регіонах, українцям з кримською реєстрацією або реєстрацією на тимчасово окупованих територіях крім паспорта з пропискою ніяких інших документів пред'являти не потрібно, щоб отримати право проголосувати за процедурою тимчасової зміни місця голосування.

- Як ви визначаєте, скільки громадян України сьогодні постійно проживають в Криму і на тимчасово окупованих районах Донбасу? Скільки там виборців?

- По Криму та окупованих районах Донбасу у нас "заморожені" дані станом на 2014 рік. Тобто в Держреєстрі фігурують ті виборці, які були в ньому на той час. Зрозуміло, ті жителі Криму і Донбасу, які переїхали, зареєструвалися в інших регіонах України, проходять і відображаються, відповідно, по тих регіонах, в яких вони зареєстровані.

- Я помітив, що цифри не зовсім "заморожені". Наприклад, за три місяці в тому ж Криму кількість виборців трохи зменшилася – на кілька сотень людей…

- Це ті люди, яких ми змогли зафіксувати. Припустимо, людина переїхала з Криму до Києва, купила квартиру, зареєструвалася. Відповідно, вона "вибуває" з даних Реєстру по Криму і потрапляє в дані Реєстру Києва. Але ось фіксувати, припустимо, нових виборців, яким нещодавно виповнилося 18, ми не можемо, оскільки органи Державного реєстру виборців не функціонують на тимчасово окупованій території. Таким виборцям необхідно самим подбати про своє включення до Реєстру.

- Ще трохи про процедуру тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Виборець має право сам собі вибирати дільницю, на якій він хотів би проголосувати?

- Співробітники відділів ведення Держреєстру намагаються максимально йти назустріч побажанням виборця. Але, зрозуміло, з розумними обмеженнями. Якщо вони бачать, що дільниця вже заповнена, на ній буде голосувати максимально допустиму кількість виборців – 2500, – то вони запропонують сусідню дільницю. Таким чином законодавство попереджає можливі черги на дільниці в день голосування. Тобто номер дільниці виборець визначає разом з представником органу ведення реєстру.

- Якщо резюмувати: фактично кожен громадянин України, який має український паспорт з реєстрацією на окупованих територіях, може проголосувати?

- Так, в будь-якому населеному пункті України, де йому зручніше і де він буде перебувати в день голосування. Але слід врахувати, що приїхати на неокуповану територію доведеться двічі: щоб подати заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни місця реєстрації, і щоб власне проголосувати. Причому процедуру потрібно буде повторити і в разі, якщо відбудеться другий тур, оскільки вона діє на один день голосування. До речі, хочу звернути увагу, що заяву про тимчасову зміну місця голосування на виборах 31 березня можна подати до 25 березня включно. Прийом заяв на другий тур закінчується за п'ять днів до дня голосування у другому турі.

Що стосується цифр, то на сьогоднішній день (19 березня, – авт.) процедурою зміни адреси голосування без зміни виборчої адреси скористалися 2660 кримчан, 5 267 жителів Донецької і 16 838 – Луганської областей. Причому на Донбасі люди часто змінюють адресу в межах області. Це коли, наприклад, людина зареєстрована на окупованих територіях, а голосувати має намір в Маріуполі.

Скільки громадян проголосують "не вдома"

- Ви сказали, що крім жителів окупованих територій процедурою зміни адреси голосування без зміни виборчої адреси активно користуються жителі та інших регіонів України. наскільки активно?

- Знову таки, на 19 березня процедурою в цілому скористалося майже 119 тисяч виборців. Це по всіх регіонах, включаючи закордонний виборчий округ. Для більшості громадян України ця процедура не така проста, як для жителів окупованих територій: потрібно надати обґрунтування. Це може бути документ, що підтверджує відрядження в день виборів в інший регіон або за кордон, документ, що підтверджує, що людина проживає не за місцем реєстрації тощо. Проте, при наявності обґрунтування змінити місце голосування – не проблема.

Інше питання, що зазвичай, громадяни відкладають похід до відділу ведення Держреєстру до останнього. Подати заяву громадяни мають право з першого дня виборчого процесу. Але, як показує практика, 90% тих, хто хотів це зробити, звертаються до відділів в останні десять днів до виборів. Нинішні вибори – не виняток. Якщо подивитися звернення в динаміці, то видно, що в перші дні заяви подавали одиниці. А зараз – по 6-10 тисяч осіб щодня. І це ще не межа. Звідси черги. Якщо на старті виборів можна було пройти процедуру за 5 хвилин, то зараз люди змушені втрачати набагато більше часу.

- А може громадянин, що вибув, проголосувати за процедурою тимчасової зміни адреси голосування?

- На жаль немає. Адже навіть із самої назви процедури зрозуміло, що мова в ній про зміну місця голосування. Але якщо ти вибув, ніде не зареєстрований, міняти нічого.

Далі буде.

У другій частині інтерв'ю читайте про те, як будуть голосувати громадяни України за кордоном, чи зможуть виборчі дільниці за кордоном "пропустити" мільйони українських "заробітчан", чому деякі громадяни не можуть відшукати себе в Держреєстрі виборців і багато іншого.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " "Мільйон виборців проголосувати на цих виборах не зможуть": хто саме втратить свій голос". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Віталій Рябошапка

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.