Мінські угоди під загрозою: зміни до Конституції можуть не спрацювати

Зміни до Конституції в частині децентралізації, включаючи пункт про особливості місцевого самоврядування на частини Донбасу, були проголосовані в першому читанні в понеділок, 31 серпня.

Українська сторона вказує, що зміни до Конституції були підготовлені в рамках виконання Мінських угод.

Влада США позитивно сприйняла схвалення Верховною Радою змін до Основного закону України. "Ми вітаємо прийняття змін до конституції України, націлені на децентралізацію", – заявив в понеділок представник держдепу США Марк Тонер. При цьому Тонер підкреслив, що прийняття поправок до Основного закону України дозволить забезпечити реалізацію мінських домовленостей щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні заявила, що голосування Верховною Радою за зміни до Конституції України, пов'язані з децентралізацією, є важливим кроком. "Він прокладає шлях до істотного перерозподілу влади з центрального рівня на рівень регіонів та громад, одночасно підвищуючи відповідальність територіальних органів самоврядування перед своїми громадами. Зміни також полегшать процес виконання Мінських угод", – йдеться в заяві Федеріка Могеріні. Вона підкреслила, що ЄС сподівається на прийняття цих змін у фінальному читанні до кінця цього року.

У той же час глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Київ зобов'язаний включити в проект реформи Конституції розгорнуті положення про особливий статус Донбасу.

Лавров нагадав, що в ухвалений у першому читанні законопроект включено положення про те, що особливий порядок місцевого самоврядування визначається окремим законом. Причому цю норму передбачається внести до перехідних положень Конституції. "Замість обіцянок, таких розмитих і туманних, київська влада зобов'язана включити розгорнуті положення про самоврядування, про особливий статус цих районів Донбасу", – заявив він.

Раніше президент РФ Володимир Путін заявляв, що в Україні важливе проведення конституційної реформи, яке погоджено з бойовиками т.зв. "ДНР" і "ЛНР".

Представники бойовиків заявляють, що їх не влаштовують прийняті поправки в Конституції в частині розширення прав місцевого самоврядування в частині районів Донецької та Луганської областей. Бойовики наполягають на ухваленні запропонованих ними правок до Конституції, які припускають, що підконтрольна їм частина Донбасу залишається в складі України, але отримує "особливий статус" і широку автономію.

Відповідні пропозиції були передані ще на початку червня поточного року координатору робочої групи з політичних питань від ОБСЄ П'єру Морелю.

Президент Петро Порошенко, у свою чергу, заявив, що остаточне рішення щодо змін до Конституції буде залежати від ситуації на Донбасі і виконання Росією Мінських угод. "Україна сьогодні підтвердила свою репутацію надійного партнера, посилила імідж країни, яка виконує взяті на себе зобов'язання. І виконує Мінські угоди, на відміну від Росії", – прокоментував Порошенко голосування в Раді.

"Якщо Москва не одумається, будуть продовжені персональні санкції проти осіб, причетних до аншлюсу Криму та окупації Донбасу, а на початку наступного року – і секторальні економічні санкції", – заявив він, додавши, що проект змін до Конституції не передбачає особливого статусу для Донбасу.

"Що стосується специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, то він визначається окремим законом, який вже двічі приймався Верховною Радою – попереднього і цього скликання. І термін його правочинності – три роки, з яких один вже майже пройшов", – сказав президент.

"Велика частина статей цього закону поки припинена, і вони можуть заробити тільки після проведення на цих територіях виборів відповідно до українського законодавства і стандартів ОБСЄ. І тільки після виведення з української території російських військ, після виведення зброї, після відновлення контролю над усім кордоном з РФ ", – додав він.

Голосування змін до Конституції в другому читанні буде проходити тільки після проведення місцевих виборів у тому числі на підконтрольній бойовикам території. "Якщо сепаратисти порушать свої домовленості (проведуть вибори за власними правилами без узгодження з Україною, – ред.), тоді і Україна знімає з себе зобов'язання і можна буде безболісно прибрати з законодавства пункт 18 перехідних положень", – сказав Сегодня.ua глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

На думку експертів, цим голосуванням, в очах Заходу Україна виконала на цьому етапі взяті на себе умови щодо децентралізації та визначення особливостей самоврядування на частини Донбасу.

"Головне, що ми своїм західним партнерам в рамках зовні політичної коаліції на підтримку України показали, що ми виконуємо свої зобов'язання, що ми договороздатні", – сказав Сегодня.ua директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. При цьому за його словами, вцьому випадку України важлива позиція західних країн, а не РФ, яка веде свою гру.

Подібної думки дотримується і директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства. "У президента буде завжди аргумент про те, що він зробив усе, що міг. Він буде говорити європейцям, що він все зробив, а росіяни і бойовики свою частину не виконали. У цій частині дії президента будуть виправдані. Він буде підтриманий навіть тими, хто виступав проти конституційних змін", – сказав він Сегодня.ua.

Як відомо, пункт 11 Мінських угод передбачає проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, погоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей.

Місцеві вибори на Донбасі можуть зірвати Мінські угоди

При цьому експерти вказують на те, що в даний час бойовики не демонструють готовність виконувати Мінські угоди в частині проведення виборів за українськими законами.

Як відомо, пункт 4 Мінських угоди передбачає, що сторони повинні розпочати діалог про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства і Закону України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", а також про майбутнє режимі цих районів на підставі зазначеного закону.

Разом з тим бойовики так званих "ДНР" і "ЛНР" вже заявили, що мають намір проводити вибори за своїм "законам" 18 жовтня на частині Донецької області, 1 листопада в Луганській області.

Більше того лідер бойовиків самопроголошеної "ДНР" Олександр Захарченко 1 вересня звернувся до представників БДІПЛ ОБСЄ, в запросив їх взяти участь у моніторингу "місцевих республіканських виборів", запланованих на 18 жовтня 2015 року. При цьому він підкреслив, що бойовики діють "виключно в рамках" Мінських угод, а самі "вибори" будуть проведені з дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ, що стала гарантом цих угод.

Раніше 24 серпня, за підсумками переговорів з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом президент України Петро Порошенко заявив, що проведення виборів на непідконтрольних владі України територіях Донбасу не за українським законодавством ставить під загрозу мінський переговорний процес.

"Ми обговорили крайню небезпеку, яку несе проведення фейкових виборів 18 жовтня і 1 листопада не відповідно до українського законодавства. І це несе серйозну загрозу всьому мінському процесу", – завив він.

На думку експертів, проведення бойовиками "виборів" за власними правилами означатиме зрив мінських угод і може призвести до ескалації.

"Якщо будуть проведені місцеві вибори в "ДНР" і "ЛНР" за їхніми правилами, це буде означати зрив політичної частини мінських угод. Якщо такі вибори пройдуть, то ні про які особливості місцевого самоврядування (на частини Донецької та Луганської областей, – ред.) не може бути й мови, це ключовий момент", – сказав Володимир Фесенко.

Подібної думки дотримується і Вадим Карасьов. "У Мінських угодах записано, що вибори повинні проходити за українським законодавством. Далі миру не буде. Буде "заморозка" того, що відбувається зараз, але Росія залишиться під санкціями", – сказав він.

При цьому проведення виборів за українським законодавством на всьому Донбасі малоймовірне, вважає Віталій Кулик. "Це фантастичний сценарій, я слабо вірю в його реалізацію", – сказав він.

При цьому експерт побоюється відновлення активних бойових дій. "Як тільки РФ і бойовики зрозуміють, що конституційний процес в Україні ними не контролюється. Що їм не вдасться "проламати" певні позиції. І вони активізують бойові дії", – сказав він.

За його словами, Росія розглядає Донбас в якості "місця кровопускання". "Такий мерехтливий конфлікт, то він розгорається, то він знижує активність. Вони досягають якоїсь переговорної позиції і після цього знову відновлюють бойові дії", – пояснив він.

Зазначимо, останнім часом в Росії починають з'являтися повідомлення, що після місцевих виборів на Донбасі може пройти референдум про приєднання цих регіонів до РФ.

Однак експерти поки всерйоз не розглядають можливість приєднання частини Донбасу до РФ, як це сталося з Кримом.

Які переговори чекають попереду

Поки ж на Донбасі фіксується відносне затишшя. Зокрема у вівторок в ході відеоконференції Тристоронньої контактної групи за участю представників окремих районів Донецької та Луганської областей заступник голови СММ ОБСЄ Олександр Хуг, а також офіцери з Спільного центру з контролю і координації підтвердили, що обидві сторони повністю дотримуються режиму припинення вогню.

Як відомо, 8 вересня в Мінську повинно відбудуться засідання Тристоронньої контактної групи, де передбачається підписання угоди про відведення гармат калібром менше 100. Про це сьогодні по повідомила прес-секретар представника України в Контактної групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер. Ще одна відео-конференція напередодні засідання Контактної групи запланована на 4 вересня.

Також найближчим часом може відбутися зустріч глав МЗС країн "нормандської четвірки".

Як повідомив 1 вересня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, Москва запропонувала у розвиток телефонної розмови президента Росії Володимира Путіна з лідерами України, Франції та Німеччини скликати в найближчі 10-12 днів зустріч на рівні глав МЗС в "нормандському форматі".

Також у вересні може відбутися зустріч лідерів країн "нормандської четвірки".

Як заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, лідери можуть зустрітися "на полях" Генасамблеї ООН у Нью-Йорку (робота Генасамблеї пройде з 15 вересня по 3 жовтня).

"Ймовірно будуть зустрічі і на найвищому рівні в нормандському форматі – "четвірки", тому що без Росії, це (виконанні мінських домовленостей – ред.) на жаль, не працює... Це може бути багатогодинна зустріч на полях Генеральної асамблеї ООН", – сказав Клімкін. Він також не виключив, що зустріч лідерів країн "нормандської четвірки" може відбутися і до початку сесії Генасамблеї ООН.

Порядок денний для переговорів досить обширний, оскільки більшість пунктів Мінських угод поки не виконано.

Пункти Мінська-2

1. Всеосяжне припинення вогню. На даний момент ОБСЄ фіксує припинення вогню.

2. Відведення всіх важких озброєнь обома сторонами систем калібром 100 мм і більше. Українська сторона і бойовики заявляють про відведення озброєнь.

3. Забезпечити ефективний моніторинг і верифікацію режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ. Представники ОБСЄ не можуть повною мірою проводити моніторинг на територіях підконтрольних бойовикам.

4,12 Проведення місцевих виборів. Україна і бойовики поки не досягли компромісу в цьому питанні.

5. Амністія для бойовиків. Як заявив глава парламентської фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко цей пункт українська сторона готова виконати тільки після припинення вогню, відведення важкого озброєння і виведення з Донбасу російських військ.

6. Звільнення і обмін всіх заручників і незаконно утримуваних осіб на основі принципу "всіх на всіх". Обмін триває. За останніми даними СБУ, більше 170 українців перебувають у полоні бойовиків, а також на території РФ.

7. Забезпечити безпечний доступ, доставку, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги нужденним на основі міжнародного механізму. Бойовики не допускають на контрольовану ними територію гуманітарну допомогу від українських властей.

8. Відновлення соціально-економічних зв'язків, включаючи соціальні перекази, такі як виплата пенсій та інші виплати. Пункт не виконаний.

9. Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України в усій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів. Пункт поки не виконаний.

10. Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп. Як заявив секретар РНБО Олександр Турчинов, в даний час на Донбасі Росія тримає на Донбасі підрозділи чисельністю більше 40 тисяч осіб в сукупності з бойовиками військовими РФ. У Москві заперечують свою участь у збройному конфлікті.

11. Проведення конституційної реформи в Україні. Зміни прийняті в першому читанні.

13. Інтенсифікувати діяльність Тристоронньої Контактної групи, у тому числі шляхом створення робочих груп. Робочі підгрупи по політиці, безпеці і відновленню Донбасу створені.

На думку Вадима Карасьова, навіть при найбільш оптимістичному прогнозі, всі пункти мінської угоди навряд чи будуть виконані до кінця року. "Шанси є, але я б їх не перебільшував", – сказав він. При цьому експерт зазначив, що навіть у разі зриву виконання Мінських угод, переговорний формат міняти не будуть.

А Віталій Кулик зазначає, що можливе укладання нового пакету угод. "Я не виключаю того, що буде ще Мінськ-3 – новий пакет угод після того, як ми прийдемо до розуміння, що ми зайшли в глухий кут", – сказав він.

При цьому, за словами експерта, поки не буде врегульовано конфлікт на Донбасі, Захід буде продовжувати політику "економічного удушення" Росії.

"У Європи своя гра, вона захищає свій світопорядок. Росія є порушником цього світопорядку. Україна тут сприймається за залишковим принципом, але при можливій ескалації (конфлікту на Донбасі, – ред.) ЄС може посилити санкції проти РФ", – сказав він.