Мир не за всяку ціну: "червоні лінії" переговорів з Росією

Попереднє узгодження Україною так званої "формули Штайнмайєра" відкрило шлях до розблокування переговорів в Нормандському форматі і, як сподівається українська влада, до миру. Водночас зрушення в процесі мирного врегулювання, що перебував до цього довгий час в анабіозі, викликали серйозні дискусії в політикумі і суспільстві. Що знайшло своє відображення, в тому числі, в протестах, які вилилися на вулиці українських міст.

Читайте также: Що таке "формула Штайнмайєра" і як вона з'явилася

При всій начебто розмаїтості поглядів громадян на вирішення питання миру, насправді всі дискусії можна звести до одного запитання: де та "червона риска", заступати за яку Україна не може і не повинна в будь-якому випадку?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Чому компроміс невідворотний

Ситуація, що склалася, так чи інакше вимагає компромісу. Тобто поступок і певних втрат. Легких рішень тут точно бути не може. Навіть, здавалося б, найпростіший варіант – залишити все як є, а то і зовсім відмовитися від ідеї в найближчій історичній перспективі повернути окуповані території (такі ідеї також мають місце, передусім в експертних колах) – лише на перший погляд здається простим. Для значної частини суспільства сам факт відмови (нехай навіть на час, доки Україна не підніметься на ноги) від територій є тією самою "червоною рискою", переходити за яку не можна.

Крім того, очевидно, що такий варіант найменше влаштує Кремль. Адже головна мета – залишити Україну в орбіті свого впливу і поставити хрест на євроатлантичних устремліннях Києва – Москвою не буде досягнута. Тому не виключено, що "відмова" Україні від виконання Мінських домовленостей спричинить запуск Кремлем "сепаратистських сценаріїв" в інших регіонах. А крім того, відмова від Мінська, очевидно, серйозно вдарить по міжнародному іміджу нашої країни і підтримки України нашими західними союзниками.

З іншого боку, не менші, а навіть більші ризики несе в собі беззастережне виконання умов Кремля. І "формула Штайнмайєра" – далеко не остання і не найнебезпечніша з них. Справа в тому, що Мінські угоди, незважаючи на гадану суворість формулювань, залишають місце для досить широкої інтерпретації. (По суті, та ж "формула Штайнмайєра" і є інтерпретацією низки пунктів угод – стосовно місцевих виборів в ОРДЛО). І цим користувалися, користуються і, очевидно, користуватимуться надалі як Кремль – для досягнення своїх цілей, так і українська влада – в прагненні захистити національні інтереси.

Кілька простих прикладів. Мінські угоди передбачають, що питання, що стосуються місцевих виборів "на підставі закону про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Луганської та Донецької областей, обговорюватимуться і узгоджуватимуться з представниками ОРДЛО в рамках Тристоронньої контактної групи". При цьому самі вибори повинні бути проведені з дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ.

Українська сторона вважає, що вибори "за стандартами ОБСЄ" за замовчуванням припускають роззброєння незаконних збройних формувань на території ОРДЛО. Звідси, зокрема, і заява президента Володимира Зеленського про те, що виборів під дулами кулеметів не буде. Подібної позиції дотримуються і наші ключові союзники.

"Наша увага повинна зосередитися на безпеці. Ми закликаємо Росію виконати свої зобов'язання в рамках Мінських угод, включаючи повне дотримання режиму припинення вогню, виведення військ і припинення підтримки, роззброєння і розформування незаконних збройних формувань в так званих народних республіках, перед тим як просуватися з місцевими виборами на сході України", – заявила, зокрема, днями заступник політичного радника місії США при ОБСЄ Лейн Дарнелл.

У свою чергу, Росія і її маріонетки в т.зв. "ЛНР" і "ДНР" заявляють, що в угодах нічого не говориться про роззброєння до виборів і, тим більше, про надання Україні контролю над кордоном. Так, в спільній заяві "керівники республік" Денис Пушилін і Леонід Пасічник зазначили: "Коли Володимир Зеленський говорить, що вибори на Донбасі відбудуться тільки після того, як Україна отримає контроль над кордоном, він не розуміє, що не йому вирішувати, коли у нас відбудуться вибори, а нам. Жодного контролю над кордоном київська влада не отримає".

Ще один приклад. Пункт 11 Мінських угод передбачає "проведення конституційної реформи, ... яка передбачає як ключовий елемент децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Луганської та Донецької областей, узгоджених з представниками цих районів)". Україна вважає, що цей пункт, нами, по суті, виконаний: в державі проведена реформа децентралізації, відповідні норми, які стосуватимуться, в тому числі, ОРДЛО після відновлення контролю над цими територіями, закріплені в Конституції.

Водночас Кремль вважає інакше. Вустами міністра закордонних справ України, фактично, був поставлений ультиматум. "Жодних відходів від базових принципів Мінських угод, включаючи амністію, особливий статус, закріплений в Конституції, розведення сил і засобів, повне відновлення економічних зв'язків, зняття блокади, яка повністю суперечила Мінським угодами. Це все залишається незмінним, без цього нічого не вийде", – заявив Сергій Лавров.

"Червоні лінії" для України

При цьому, акцентуємо, для української сторони такі моменти, як закріплення в Основному законі особливого статусу – аж ніяк не "переговорна позиція", яку, за певних обставин, можна переглянути. Це дійсно "червона лінія", через яку влада переступити не може. Хоча б тому, що подібний крок вимагає наявності в парламенті конституційної більшості, готової підтримати зміни. А такої більшості в парламенті немає.

"Є ціла низка "червоних ліній", за які наша політична сила ніколи не заступить. Фракція "Батьківщина" категорично не підтримує внесення особливого статусу Донбасу до Конституції України. Категорично. Це, по суті, означатиме згоду України на створення Придністров'я, – розповіла сайту "Сьогодні" лідер "Батьківщини", народний депутат Юлія Тимошенко. – Ще одна червона лінія – умови, при яких можуть бути проведені місцеві вибори. Ми наполягаємо, що їх проведення можливе лише після демілітаризації, відновлення контролю над кордоном, повернення до своїх домівок громадян, які після початку російської агресії змушені були виїхати в інші регіонів України. За жодних інших умов вибори проводитися не повинні", – сказала лідер "Батьківщини".

Зрозуміло, є "червоні лінії" і у парламентській опозиції. Як розповів сайту "Сьогодні" народний депутат, член фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко, однією з них є "фактична федералізація" України.

"Будь-яке право вето на рішення України, вето на рух нашої країни на Захід, вето на модернізацію України – це червона лінія. Відновлення Донбасу виключно за рахунок України і відмова Росії відшкодовувати збитки, завдані її діями, – червона лінія. Зняття з Росії відповідальності – червона лінія. Я можу ще багато перераховувати. Головна суть в наступному: ми повинні повернути цю землю, це наша земля. Але не за всяку ціну. Ми не маємо права повертати її в вигляді "ракової пухлини", яка знищить всю Україну. І з цієї аксіоми повинна виходити будь-яка українська влада", – сказав Олексій Гончаренко.

Зовсім не однозначна в своїх оцінках і фракція "Слуга народу". Так, наприклад, для одних представників монокоаліції внесення особливого статусу Донбасу до Конституції – щоправда, на певних умовах – може, як мінімум, розглядатися.

"Стосовно особливого статусу в Конституції, то потрібно розуміти, що мається на увазі під особливим статусом. До цього у нас в Конституції особливий статус мали Київ і Севастополь. І цей статус був спрямований на зменшення можливостей місцевого самоврядування, а не збільшення. Тому говорити про конституційне закріплення особливого статусу для ОРДЛО можна лише після того, як ми розумітимемо, що цей статус несе в собі, побачимо новий закон про особливості місцевого самоврядування на папері", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат, член фракції "Слуга народу" Святослав Юраш.

При цьому парламентарій акцентував, що для нього особисто "червоною лінією" є кордони України.

"Я народився в Україні з Кримом і Донбасом і я хочу померти в Україні з Кримом і Донбасом. Ще одна лінія – жодних територіальних "концесій" Росії. Це позиція, про яку я неодноразово говорив під час виборів і якої дотримуюся", – сказав Юраш.

Член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України Ірина Верещук категоричніша у своїх поглядах.

"Внесення особливого статусу Донбасу до Конституції особисто для мене – червона лінія. Я буду готова скласти депутатський мандат, якщо ставитиметься питання таким чином. Але впевнена, цього ніколи не станеться. Оскільки і президент, і уряд, і парламент, в тому числі, розуміють, що буде, якщо ми закладемо до Конституції особливий статус, – зазначила Ірина Верещук в коментарі сайту "Сьогодні". – Ми вважаємо, що жодних особливих статусів в Конституції, причому навіть не двом областям, а третині цих областей, бути не може. Не може бути більш "особливих" регіонів, менш "особливих" регіонів. Ми вносимо зміни, що стосуються децентралізації. Ми можемо говорити про особливості місцевого самоврядування. І це може регулюватися окремими законами, але ніяк не Конституцією", – сказала народний депутат.

Ще один представник "Слуги народу" – народний депутат Олександр Качура – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні", що вважає неприпустимим проведення виборів на території окремих районів Донецької та Луганської областей до того, як Україна візьме під контроль державний кордон.

"Вибори можливі лише після того, як туди зайде наша поліція, яка стежитиме за безпекою громадян та в повній мірі виконуватиме правоохоронні функції. А наші військові візьмуть під контроль кордон. Тільки в такому випадку можливе проведення виборів в ОРДЛО, – зазначив Олександр Качура. – Нещодавно я зустрічався у Варшаві з генеральним секретарем ОБСЄ, ми обговорювали це питання. Вони підтримують нашу позицію: спершу звільнення територій, потім проведення виборів – згідно з Конституцією та законами України. І лише потім введення якихось особливих статусів", – сказав народний депутат.

Інші представники нової української влади називають свої "червоні лінії". Так, спікер Дмитро Разумков серед таких назвав проведення місцевих виборів в ОРДЛО не за українським законодавством, а також до вирішення питань безпеки. Аналогічну тезу озвучив журналістам голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Богдан Яременко.

"Не закріплювати в Конституції жодні особливі статуси... І, звісно, врегулювання умов безпеки йде перед виборами. Ось це, власне кажучи, і є переговорною позицією України", – зазначив Яременко.

У свою чергу, голова МЗС України Вадим Пристайко, виступаючи в ефірі одного з телеканалів, сказав, що "червоною лінією" є також участь бойовиків у виборах до Верховної Ради України. "Люди, які стріляли в наших людей, не повернуться... Не сядуть поруч з депутатами Верховної Ради. Це політична "червона лінія", яких дуже багато", – сказав голова зовнішньополітичного відомства.

"Червоних ліній" дійсно дуже багато, як і думок, яким чином має бути розв’язано питання Донбасу. Хтось готовий на найширші поступки. Для когось, хто не сприймає навіть саму можливість переговорів з агресором, "червоні лінії" давно перейдено. Не виключено, Україні в процесі досягнення компромісу доведеться перейти ще якісь лінії. Головне, не перейти "жовто-голубих" ліній.