МОН готове втілити рекомендації Венеціанської комісії

Міністерство освіти і науки готове імплементувати рекомендації Венеціанської комісії і висловило подяку за проведення комісією підготовки аналізу українського законодавства на його відповідність існуючим міжнародно-правових стандартів.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.

"Україна готова і надалі співпрацювати з відповідними експертними органами Ради Європи для розвитку законодавчої бази в сфері забезпечення прав національних меншин. Крім того, Україна закликає партнерів-сусідів до конструктивного діалогу. Слід зазначити, що Венеціанська комісія врахувала більшість поправок МОН, висновок є збалансованим і конструктивним. зокрема, комісія підкреслила, що "сприяння посиленню державної мови і його обов'язковість для всіх громадян є законною і навіть похвальною метою держави". Також відзначається, що державна мова – фактор єдності і взаєморозуміння в суспільстві", – йдеться в повідомленні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Серед іншого Венеціанська комісія рекомендує: в повній мірі використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при прийнятті імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання на офіційних мовах ЄС для відповідних меншин; продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин в початковій і середній школі, в добавок до вивчення державної мови; поліпшити якість викладання державної мови; внести зміни до перехідних положень Закону "Про освіту", забезпечивши більш довгий перехідний період для поступового здійснення реформи.

У Міністерстві відзначили, що з огляду на рекомендації, МОН пропонує три моделі імплементації ст. 7, які будуть прописані в Законі "Про загальну середню освіту", які будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад.

Перша модель передбачає можливість викладання мовами меншин всіх предметів з 1 по 11 (12) класи поряд з українською мовою. Ця модель буде діяти для вразливих мов, тобто тих, які не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, які не живуть в середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають ніякої іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їх мови, тепер громада проживає виключно в україномовному або російськомовному середовищі.

Друга модель – для національних громад, мова яких відноситься до мов ЄС. Залежно від мовної групи і мовного середовища проживання, використання цієї моделі, може мати 2 варіанти. Перший – для громад, чия мова належить до слов'янської мовної групи, і які проживають в переважно україномовному середовищі (польська, словацька, болгарська мови). Другий варіант буде враховувати особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп і які переважно проживають в середовищі рідної мови (румунська та угорська громада).

Третя модель – для національних громад, материнська мова яких відноситься до однієї з української мовної сім'ї, а також тих, хто проживає переважно в середовищі власної мови (російська мова). Діти, які вчитимуться за цією моделлю, переходити на навчання предметів українською відразу після 5 класу.

Нагадаємо, що 11 грудня Європейська комісія "За демократію через право", більше відома як Венеціанська комісія, опублікувала рішення про мовні положеннях закону України "Про освіту".

Також повідомлялося, що Венеціанська комісія не підтримала Угорщину в суперечці з Україною. Європейці не підтримали звинувачення Угорщини в звуженні прав нацменшин в статті про мову навчання в українському законі "Про освіту.