Україна за допомогою подачі нового позову проти РФ до Міжнародног суду ООН за російську агресію в Азовському морі і захоплення в полон українських моряків підсилює свою аргументацію в протистоянні з Росією, що допоможе в подальшому Києву ставити питання перед світовою спільнотою про посилення санкцій проти Москви.
Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів експерт-міжнародник Антон Кучухідзе.
"Практика судових тяжб в міжнародних інстанціях дуже різнобічна. Але для України зараз, з одного боку, це ті дії, які необхідно робити, щоб посилювати свою аргументацію щодо російської агресії для отримання Заходом додаткових приводів підтримувати і запроваджувати санкції проти РФ. І звичайно ж, з іншого боку, це – частина роботи, яку необхідно зробити Україні для захисту національних інтересів. Що ж стосується ефективності, то тут треба розуміти такий аспект: якщо навіть судове рішення є, на приклад, на користь України (незалежно від інстанції), то буде залишатися відкритим питання, як максимально продуктивно зробити так, щоб Росія виконала такий вердикт. Другою проблемою є те, що в міжнародних інстанціях справи розглядаються досить довго. Тому з одного боку це здається недостатньо ефективним механізмом, але з іншого боку, це та робота, яку потрібно робити, і все-таки наявність юридичного рішення на користь України набагато покращує можливості для подальшого просування захисту українських національних інтересів. Тим більше, що в суперечках, які веде Україна, ми маємо рацію з погляду міжнародних правових норм. Тому маємо як моральні, так і юридичні підстави тягти Російську Федерацію до суду", – зазначив він.
Як додав експерт, швидкими розгляди не бувають через природу міжнародних судових інститутів, тому "блискавично вони не можуть зробити так, що РФ поміняє свою політику". Тим більше, що Росія вибрала тактику зловживання своїм статусом в позовах з Україною.
"Якщо подивитися на ті розгляду в Міжнародному суді ООН по тероризму і кримських татарах, які відбувалися в 2018 році, тобто такий механізм, як оскарження стороною компетенції судової інстанції щодо розгляду того чи іншого позову. Чим, грубо кажучи, зараз російська сторона користується, затягуючи відповідним чином час. Тобто вона теж намагається захистити свою позицію, як юридично, так і політично", – підкреслив експерт.
Коментуючи судові розгляди, які після агресії Росії проти Грузії в 2008 році ініціювала грузинська влада, щоб залучити Кремль до відповідальності за п'ятиденну війну, Кучухідзе підтвердив, що винних у розв'язанні конфлікту і його учасників з боку РФ покарати так і не вдалося.
"Великого результату від тих позовів як такого не було. Після збройних дій була створена міжнародна комісія, в якій брав участь Європейський Союз, і детально вивчав реальні причини того, хто почав війну в 2008 році. Але навіть звіт, який був потім опублікований 2009 року, не зовсім відповідав інтересам Грузії і на що вона розраховувала. Тоді реальні тяжби тривали кілька років, а деякі навіть, за окремими конвенціями, процеси тривали аж до 2011 року, однак не було особливо великих результатів (кардинальних), які б могли переломити, грубо кажучи, хід історії на користь Грузії. Відповідно, ніхто не поніс відповідальності з боку РФ за військові злочини", – сказав Кучухідзе.
Раніше в коментарі сайту "Сьогодні" експерти розповідали про деякі підводні камені судових процесів України проти Росії і перспективи тяжби щодо російської агресії на Азові та захоплення українських моряків.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко заявляв, що Україна готує позов до Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй у зв'язку з агресією Росії, яка не відповіла на запит ЄСПЛ про захоплених українських моряків, проти суверенної Української держави в Азовському морі.
Напередодні в Страсбурзі Європейський суд з прав людини провів екстрене засідання, результатом якого стало ухвалення рішення щодо захоплених російськими ВМС в Керченській протоці українських моряків. До ЄСПЛ звернулася Україна з заявою про застосування попередніх заходів щодо захоплених Росією моряків ВМС за Правилом 39 Регламенту Суду. За підсумками розгляду справи судді відповідним рішенням зобов'язали Росію повернути всіх військових Україні.
У той же час в цілому з початку російської агресії проти України Київ подав проти РФ близько 10 позовів до міжнародних інстанцій, сума компенсацій за якими становить близько $ 50 млрд.
Також ми писали, що тим часом недавно в Польщі знову заговорили про репарації від Росії за дії СРСР у Другій світовій війні, а в Естонії і Латвії почали вивчати можливість висунути РФ як правонаступниці СРСР вимоги про стягнення збитків за радянську окупацію.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми