Складна економічна ситуація змушує представників самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" шукати шляхи, як домовитися з українською владою, але самі бойовики не зацікавлені у припиненні вогню. Такі думки напередодні чергової зустрічі мінської переговорної групи висловили українські політологи, опитані "Сегодня.ua".
Так, директор компанії "Berta Communications", політтехнолог Тарас Березовець упевнений, що на черговій мінської зустрічі "Кремль намагатиметься спихнути "ДНР" і "ЛНР" назад в Україну з наданням їм особливого федеративного статусу".
"Це прогнозовано, тому що Кремлю потрібно, щоб у України були фінансові витрати (фінансування пенсій, зарплат, інших зобов'язань) і втрати від окупованих територій. А Україна буде на це відповідати, що поки звідти не виведені російські терористичні війська, ми не будемо на себе брати фінансову відповідальність за ці території. Я вважаю, що Україна до повного очищення території від терористів ні в якому разі не повинна на це погоджуватися", – сказав Березовець.
На його думку, наполягати на реалізації мінських домовленостей в первісному вигляді на переговорах не будуть.
"Будуть також в тисячний раз говорити про необхідність припинення вогню, що знову не будуть виконувати ані російські, ані терористи. Але навряд чи будуть робити наголос на домовленості від 5 вересня – це вже не має сенсу, адже все забувається дуже швидко. Раніше підписані домовленості в будь-якому випадку ігноруються. І складно повернуться до тієї точки, адже ситуація дуже швидко змінюється. Нагадувати про підписані домовленості три місяці тому безглуздо", – говорить Березовець.
Він припускає, що сторони безуспішно спробують домовитися про те, щоб ОБСЄ взяли контроль за ліній фронту і там був припинений вогонь. "Але питання в тому, хто може виступити гарантом виконання цих домовленостей. Вони не виконуються російськими терористичними військами. Тому навіть якщо чергова угода буде підписана, немає гарантів його виконання. Терористи не довіряють ОБСЄ можливість простежити за виконанням перемир'я, всіляко перешкоджають діяльності ОБСЄ", – підкреслює Березовець.
А ось політолог, професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань прогнозує, що сторони, навпаки, намагатимуться повернуться до мінських домовленостей від 5 вересня.
"Спробував повернутися до домовленостей, хоча вони не виконуються російською стороною, підтримуваної бойовиками, що порушують перемир'я. Не встановлений контроль України над російсько-українським кордоном, там немає міжнародного моніторингу. Тому складно спрогнозувати чи вдасться домогтися хоча б часткового припинення вогню і відведення важкої техніки. Але Путін і бойовики зараз змушені маневрувати – на Донбасі дуже важке економічне становище", – сказав Гарань.
Він вважає, що відсутність коштів у Росії для фінансування "ДНР" і "ЛНР" підштовхує бойовиків до переговорів.
"Що цікаво, вони зараз почали апелювати до пунктів в мінських домовленостях, які були запропоновані Україною – про особливий порядок місцевого самоврядування в цих регіонах. Але вони самі це порушили проведенням виборів в так званих "ДНР" і "ЛНР". І зараз висувають неприйнятні для Києва умови. Українська влада готова розглядати питання про фінансування після анулювання псевдовиборах. Навколо цього і належить дипломатична боротьба", – говорить Гарань.
За його словами, зараз сторонам найважливіше зосередитися над досягненням виконання режиму припинення вогню. "При цьому українська сторона не повинна йти на поступки бойовикам. Можливість домовитися завтра про реальний припинення вогню є, але тут питання про те, чи піде на це Путін і бойовики, яких він спонсорував. Хоча є економічні фактори, які їх змушують маневрувати", – підкреслює Гарань.
Він упевнений, що під час переговорів ОБСЄ займе позицію української сторони. "Позиція української сторони про те, що "давайте виконувати те, що вже прийнято" сприймається ОБСЄ. Треба зосередитися на виведенні іноземних банд-формувань, про що також вже декларувалося в Мінську", – додає політолог.
Директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов також підкреслює, що перша і головна умова реалізації мінських угод – припинення вогню – не виконана, незважаючи на всі надії і розрахунки переговірників.
"Москві потрібна ця зустріч, тому що якщо немає припинення вогню і Київ на неї йде, то тим самим робить поступку, адже це відбувається після "виборів" в "ДНР" і "ЛНР". Таким чином, майбутня зустріч не дає впевненості, що всі сторони зацікавлені у врегулюванні. А Москва в цей час грає свою партію", – сказав Толстов. У нього складається враження, що хоч представники "ДНР" і "ЛНР" і не здатні до прийняття будь-яких самостійних рішень, але не зацікавлені у припиненні вогню. "Їм сказали стріляти – вони йдуть і стріляють. І вони не зацікавлені припиняти вогонь. А без припинення вогню подальші переговори нехай і можливі в тому ж складі, в тих же параметрах, але не доводиться розраховувати на їх успіх, якщо не виконана початкова умова про припинення вогню", – підкреслює Толстов.
Експерт звертає увагу, що місія ОБСЄ не має мандата на роз'єднання сторін – цим займається загальний центр з координації на рівні начальника управління Генштабу України та заступника командувача сухопутних військ РФ. "Вони цими питаннями займаються, і якщо буде забезпечено припинення вогню і розлучення військ, то тоді спостерігачі ОБСЄ зможуть розміститися в безпечній зоні, в ключових пунктах цієї зони, щоб стежити за припиненням вогню. І вони можуть лише спостерігати – мандат місії ОБСЄ не передбачає надання їм будь-яких миротворчих функцій, включаючи самостійне ведення переговорів про мирне врегулювання", – підкреслив Толстов.
А глава корпорації стратегічного консалтингу "Гардаріка" Костянтин Матвієнко повідомив, що "навіть не буде витрачати час на те, щоб читати чергові результати мінських зустрічей", адже вважає, що в нинішньому форматі переговори не є ефективними.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми