Нацбезпека і захист кредиторів: чим запам'яталася восьма сесія Верховної Ради

13 Липня 2018, 18:34

Нардепи ухвалили низку важливих економічних законів, зробили все для створення нового антикорупційного органу, але не змогли визначитися зі складом ЦВК

<p style="text-align: justify;">Фото: AFP</p>
Фото: AFP

У п'ятницю, 13 липня, народні депутати України закрили восьму сесію Верховної Ради VIII скликання, яка тривала з лютого 2018 року. Ще тиждень народні обранці попрацюють у комітетах, після чого підуть на канікули – до 4 вересня. Чого домоглися депутати, які рішення ухвалити не встигли і чим запам'яталася ця сесія законодавчого органу країни – в огляді сайту "Сьогодні".

"Зелене світло" Антикорупційному суду

Одним з найважливіших рішень Ради на восьмій сесії стало ухвалення низки рішень, які дозволяють створити в Україні новий антикорупційний орган – Вищий антикорупційний суд. Ухвалення відповідних законів було однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) для виділення Україні чергового траншу кредиту, в цілому нардепи підтримували створення такого суду, але без скандалів і зволікань не обійшлося.

7 червня Верховна Рада ухвалила закон № 7440 про Антикорупційний суд – після проходження +1927 поправок. За законопроект проголосували 317 народних депутатів, а 11 червня його підписав президент України Петро Порошенко.

На Вищий антикорупційний суд будуть покладені функції з розгляду кримінальних проваджень щодо таких злочинів:

  • • злочину, певні як корупційні Кримінальним кодексом України (а саме злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, в разі їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 – 369-2 Кримінального кодексу України)
  • • інші пов'язані і об'єднані з ними в одне кримінальне провадження злочину.

Одним з головних положень законопроекту, на якому наполягали міжнародні партнери України, стала участь міжнародних експертів в призначенні суддів в Антикорупційний суд.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Згідно з вимогами Конституції, новий антикорупційний орган не міг почати працювати без прийняття спеціального законопроекту № 8497 про, власне, створення Вищого антикорупційного суду. Крім того, для формування Антикорупційного суду було потрібно також ухвалити законопроект № 7441про внесення змін до закону про судоустрій і статус суддів. Ці два технічних закони Рада ухвалила 21 червня.

При цьому одна з поправок, яку виявили в ухваленому законі про Антикорупційний суд, обурила громадськість. Антикорупціонери і активісти висловили побоювання, що велика частина топ-чиновників, щодо яких НАБУ вже завершило розслідування, можуть уникнути покарання. Змінити гучну норму закону про Антикорупційний суд вимагали і в МВФ.

"Правка, яка запропонована, дуже проста, – всі справи, підсудні антикорупційному суду, направляються до Антикорупційного суду з моменту його створення. Дуже ясне і чітке рішення", – зазначив нардеп Єгор Соболєв.

При цьому тільки 12 липня Верховна Рада змогла внести зміни до закону "Про судоустрій і статус суддів", які стосуються роботи Антикорупційного суду – йому повернули право розглядати апеляції у справах, які підсудні цьому суду.

"Суть 168 поправки полягає в тому, що всі справи, які є підслідними НАБУ, передаються до Вищого антикорупційного суду. Якщо вони є в першій інстанції, – вони передаються в першу інстанцію, в апеляції – передаються в апеляцію", – пояснив заступник голови Комітету правової політики і правосуддя Сергій Алексєєв.

Згідно із законодавством, Антикорупційний суд почне роботу, коли будуть призначені за результатами конкурсу, щонайменше, 35 суддів, в тому числі не менше 10 з них повинні бути суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький зазначив, що перші справи Антикорупційний суд може почати розглядати в грудні 2018 року – січні 2019року.

                                                           Стратегічний закон про нацбезпеку

21 червня в Україні був ухвалений стратегічний закон "Про національну безпеку України" (№ 8068), і президент поставив свій підпис під документом 5 липня. Відтепер Міністерство оборони і Генштаб – дві автономні структури, причому профільний міністр не обов'язково повинен бути військовим, на відміну від начальника Генштабу. 

Також закон встановлює мінімальну кількість грошей, яку уряд має виділяти на безпеку – 5% від ВВП, з яких 3% від ВВП країни повинні йти виключно на оборону. Відзначимо, НАТО вимагає від країн-учасниць виділяти на оборону не менше 2% ВВП, а й цю вимогу дотримуються далеко не всі члени Альянсу.

Всі витрати на сектор безпеки, згідно з новим законом, повинні бути детально розписані, а перевірятиме їх парламентський комітет – нова структура, під чиїм контролем відтепер опиняться всі силові органи країни. 

Ухвалення закону про нацбезпеку вітали і в Євросоюзі, і в Північноатлантичному альянсі. При цьому курс України на інтеграцію в ЄС і НАТО також прописаний в ухваленому законі. Відзначимо, Порошенко хоче піти далі і закріпити відповідний зовнішньополітичний курс країни ще і в Конституції.

"Безвіз для капіталу" і валютна лібералізація

В той же день, 21 червня, народні депутати в другому читанні з третьої спроби ухвалили Закон 8152 "Про валюту і валютні операції" (раніше – "Про валюту"), підготовлений Національним банком України (НБУ). 4 липня Порошенко підписав цей закон.

У НБУ впевнені, що ухвалення закону дозволяє Україні, нарешті, перейти до свободи проведення валютних операцій за європейським зразком і одночасно забезпечити захист української економіки і фінансової системи від майбутніх криз.

00_180Інфографіка: прес-служба НБУ

Крім того, закон в майбутньому повністю скасовує норми про обов'язковий продаж валютного виторгу і терміни продажу валюти експортерами – такий інструмент може вводитися Нацбанком в дію тільки на час і як спеціальна міра протидії кризовій ситуації. 

Новий закон також вводить т.зв. "Безвіз для капіталу" – свободу проведення валютних операцій за принципом "дозволено все, що прямо не заборонене законом".

Разом з тим, в Нацбанку визнали, що такий підхід збільшує ризики для цінової і фінансової стабільності України – для протидії їм регулятор, відповідно до закону, отримує повноваження на введення низки тимчасових обмежень.

01_173Інфографіка: прес-служба НБУ

Рада посилила захист кредиторів

3 липня Верховна Рада ухвалила ще один важливий для економіки в цілому і фінансового сектора зокрема закон – у другому читанні та в цілому був схвалений депутатський законопроект № 6027-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування".

Як відзначили в Нацбанку, ухвалений документ допоможе вирішити проблеми, які перешкоджають відновленню кредитування економіки і несуть додаткові ризики для інвесторів.

"В умовах захищеності прав кредиторів банки зможуть висувати більш лояльні вимоги до потенційних позичальників. Це, безумовно, сприятиме активному кредитуванню, зниженню вартості кредитних ресурсів і, відповідно, полегшення доступу суб'єктів господарювання та фізичних осіб до банківських продуктів", – пояснили в НБУ.


Ухвалений закон про відновлення кредитування, за словами його авторів, істотно зменшує ризики для банків при кредитуванні. Відзначимо, за даними Нацбанку, частка проблемних кредитів в Україні – одна з найвищих у світі і становить понад 50%. Більш жорсткі вимоги до позичальників і посилення відповідальності за позики покликані скоротити частку непрацюючих кредитів в країні.

Як роз'яснив голова НБУ Яків Смолій, три головних постулати закону такі:

  • закон зменшить ризики для банків при видачі кредитів, так як в ньому чіткіше, ніж раніше, прописано застосування механізму застави і поручительства, які поширені і на спадкоємців боржника;
  • знизиться фінансове навантаження на позичальників, так як вони отримають право у разі незгоди з діями банку (підвищення процентної ставки та ін.) погасити кредит протягом 30 календарних днів з моменту повідомлення про внесення банком змін – зараз таке можливо тільки за згодою банку;
  • усувається можливість для неповернення кредиту шляхом виведення його з-під застави, так як заборонена перереєстрація нерухомості і транспорту, а банкрутство юрособи-поручителя не знімає зобов'язань з його засновників.

Крім того, посилений і захист позичальників:

  • після завершення позасудового розгляду кредитор вже не зможе стягнути борг з фізособи по суду, навіть якщо виявиться, що вартість заставного майна його не покриває;
  • після повної виплати іпотеки нерухомість повинна бути передана її власнику протягом 14 днів – раніше терміни не були визначені.

Рада пішла на поступки "евробляхерам"

Під кінець сесії Верховної Ради в урядовому кварталі спалахнув безстроковий бунт водіїв автомобілів на іноземних номерах – т.зв. "евробляхерів". Протестуючі вимагали скасування постанови Кабміну, яку вони називають "репресивною" (постанова №479 "Про створення умов для запобігання ухиленню від сплати митних платежів", яка давала поліції можливість штрафувати і навіть конфіскувати авто), і закликали нардепів терміново розглянути закони в парламенті і встановлення вартості "розмитнення" таких авто на рівні не більше 500 євро.

У відповідь на вимоги протестувальників парламент 13 липня ухвалив за основу закони про зниження акцизного податку на ввезені в Україну автомобілі, а також посилив контроль над переміщенням і використанням авто на єврономерах.

Так, депутати підтримали законопроект № 8487, яким пропонується встановити базові ставки акцизного податку для нового автомобіля з бензиновим двигуном об'ємом 1000 куб. см в розмірі 50 євро за одиницю, а для дизеля – 75 євро. 

При цьому визначення акцизного податку для кожного легкового автомобіля буде здійснюватися шляхом застосування до базових ставок акцизного податку коефіцієнтів. 

У першому читанні був ухвалений і законопроект № 8488, в якому пропонується розширити умови для продовження попередньо встановленого терміну тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення.

Склад ЦВК відновити не вдалося

 

На восьмій сесії народні депутати не змогли досягти згоди в питанні поновлення складу Центральної виборчої комісії (ЦВК). Головним "яблуком розбрату" є подання Президента України з 14 іменами на 13 місць. 

Так, в "Народному Фронті" виступають за прийняття нового складу ЦВК, але наполягають на новому поданні президента. 

"Підкреслюю – склад ЦВК потрібно оновлювати і не тягнути. Але ситуація, коли подання президента містить 14 кандидатів на 13 посад членів ЦВК, щонайменше, незрозуміла. Вийти з неї можна тільки через нове подання президента – з тринадцятьма прізвищами на тринадцять вакансій", – заявив глава фракції Максим Бурбак. 

При цьому фракція БПП заявила про готовність відкликати з подання президента України свою кандидатуру на посаду члена ЦВК. Відзначимо, спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявляв, що питання зміни складу Центральної виборчої комісії можна вирішити шляхом збільшення кількості членів Комісії – внісши зміни до закону про Центрвиборчком. 

Таким чином, народні депутати не змогли звільнити старий склад Комісії та призначити новий, і питання поновлення складу ЦВК переноситься на осінь.

Перший крок на шляху до концесії

3 квітня в першому читанні Рада ухвалила важливий для бізнесу законопроект № 8125 "Про концесії", і восени парламент може до нього повернутися. Документ покликаний врегулювати передачу об'єктів в концесію. Очікується, що в концесію будуть передавати морські порти, ж / д-вокзали і автодороги. 

Раніше в Мінекономрозвитку повідомляли, що готують перші пілотні проекти передачі морських портів у концесію.

Концесія є однією з форм державно-приватного партнерства. Суть концесії полягає в тому, що держава, визнаючи свою неготовність самостійно впоратися з конкретним завданням, тимчасово продає приватному партнеру своє право на володіння і користування певним майном. 

Для держави концесія вигідна тим, що вона:

  • залучає приватні гроші, зберігаючи власність над об'єктом;
  • може підвищити ефективність управління об'єктом, передавши його приватній особі, за рахунок цього посилити конкуренцію в галузі і якість послуг, що надаються.

Концесіонер отримує:

  • доступ до раніше недоступних для нього привабливих і стратегічно важливих економічних об'єктів;
  • розподіл ризиків;
  • державні гарантії повернення вкладених коштів (як мінімум, істотної їх частини).

Концесії ефективно застосовується в міжнародній практиці понад сто років. За даними Світового банку, в країнах, що розвиваються, на частку концесій зараз припадає до 70% контрактів, які держава укладає в сфері транспортної інфраструктури (залізничні й автомобільні дороги, морські та аеропорти). На сьогоднішній день концесійні договори укладаються в чотирьох десятках країн, включаючи Францію, Німеччину, США, Великобританію, Італію.

Ви зараз переглядаєте новину "Нацбезпека і захист кредиторів: чим запам'яталася восьма сесія Верховної Ради". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Борис Васильківський

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...