Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Нацбезпека по-новому: Україну чекають реформа армії і НАТО

21 червня 2018, 07:27

Ілля Требор

Обороною відатимуть цивільні, а у СБУ заберуть економіку

Реклама

Верховна Рада сьогодні повинна прийняти в другому читанні президентський законопроект про нацбезпеку і оборону. "Сегодня" розібралася в нововведеннях, які закладені в документі, і дізналася, чому його потрібно обов'язково прийняти до саміту НАТО в липні.

Правки на майбутнє

Свою ініціативу в парламенті гарант зареєстрував у лютому цього року, а нардепи в першому читанні прийняли його в квітні. Минулого вівторка профільний комітет підтримав законопроект – за словами нардепа від БПП Івана Вінника, до нього подали 427 правок, з яких врахували 116. Голова комітету ВР з нацбезпеки Сергій Пашинський пообіцяв, що інші напрацювання не пропадуть – їх врахують в інших документах, які парламент розгляне до кінця року. Йдеться про нові законопроекти про СБУ, Нацрозвідку або контроль над спецслужбами..

Міністр без погон

Хоча проект про нацбезпеку часто називають рамковим, в ньому є низка нововведень, що докорінно змінюють систему оборони країни. Насамперед інтеграція в НАТО і ЄС визнана частиною національних інтересів. Інша стаття встановлює мінімальну кількість грошей, яку уряд має виділяти на безпеку – 5% від ВВП, з яких 3% повинні йти виключно на оборону. Одна з головних змін торкнеться Міністерства оборони – його керівник буде цивільною особою. Зазначимо, що в історії України вже бували цивільні міністри оборони – з 1994 по 1996-й цю посаду займав авіатор Валерій Шмаров, а з 2007 по 2009-й – економіст Юрій Єхануров. Щоправда, для цієї статті нардепи передбачили відстрочку – вона почне діяти тільки з 1 січня 2019-го.

Ще одна відстрочена стаття стосується перебудови ЗСУ. Сьогодні посаду головнокомандувача ЗСУ та начальника Генштабу займає одна особа – Віктор Муженко. З 1 січня 2021 року ці посади будуть строго розділені, а головнокомандувач стане "найвищим" військовим чиновником, який підпорядковується тільки президенту і міністру оборони. Істотно зміняться правила роботи і для СБУ. За словами Вінника, спецслужба втратить функцію боротьби з корупцією. В юрисдикції "безпечників" залишиться тільки боротьба з тероризмом, контррозвідувальна діяльність, а також захист державності і критичної інфраструктури. Нардеп додав, що в ВР створять комітет з контролю за діяльністю спеціальних правоохоронних органів, куди викликатимуть керівників спецслужб.

Під саміт НАТО

Політолог Володимир Фесенко не сумнівається, що закон ухвалити вдасться.

"Є простий критерій – всі важливі законопроекти, які коаліція виносить на голосування, приймаються. Якщо у коаліції немає впевненості, що закон ухвалений не буде, то такий документ просто не виносять. За останній рік я не пам'ятаю жодного збою в цій системі", – каже експерт.

Він також пояснив, чому нардепи поспішають розібратися з президентським законопроектом до саміту НАТО, який запланований на 11-12 липня.

"Керівництво хоче продемонструвати партнерам в НАТО, що Україна серйозно займається реформуванням сектора безпеки. Очікувати, що нас відразу ж візьмуть до НАТО – наївно. Але це допоможе не стільки на цьому саміті, скільки в перспективі – нам дуже важливо демонструвати прогрес".

А ось на думку політексперта Руслана Бортника, навіть ухвалений закон навряд чи виявиться козирем в переговорах з НАТО:

"Про щось можна буде говорити, мовляв, у нас ще раз закріплюється курс до НАТО. Але Україна не вперше їхатиме до західних партнерів з таким рішенням. Це можна сприймати, як елемент самозаспокоєння і привід знову почати цей діалог. Але сильно це на партнерів не вплине. Поки наш діалог з НАТО – дорога з одностороннім рухом".

Військова служба: вузи для військових і запас для жінок

Крім того, президент Петро Порошенко підписав закон про військову службу, який парламент ухвалив 5 квітня. Після того як він набуде чинності, військовослужбовці, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними за станом здоров'я, зможуть продовжити служити в армії на посадах, які не потребують фізичних навантажень. Винятком стануть лише розумові і психологічні недоліки, а також проблеми зі слухом і зором. Крім того, за новими правилами, учасники АТО і операції Об'єднаних сил зможуть вступати до вищих військових навчальних закладів та продовжувати військову службу офіцерами і сержантами – вік прийому в такі вузи збільшили з 23 до 30 років. У законі також прописано підвищення максимального віку перебування в запасі для військовослужбовців жінок – його збільшили з 55 до 60 років. Нарешті, контракт для проходження військової служби в особливий період можна буде укласти на термін від 1 до 10 років.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...