Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Навіщо приїжджав і з чим поїхав з Києва прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу

21 серпня, 07:55

Віталій Рябошапка

Візит ізраїльського прем'єра до Києва не став проривним, але обіцяє перспективу

/ Фото: president.gov.ua

Реклама

Перший при новій владі візит до України лідера світового масштабу – прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу – залишив двояке враження. Жодна зі сторін не отримала (та й не могла отримати) розв’язання найважливіших для неї питань. Водночас і Україна і Ізраїль отримали можливість зблизити свої позиції і налагодити тісніші взаємини. По суті, для Володимира Зеленського і Беньяміна Нетаньягу нинішнє рандеву було зустріччю "на перспективу".

Що цікаво Україні

Останнім часом між країнами накопичилася ціла низка питань, які кожна зі сторін у ході візиту спробувала розв’язати або, як мінімум, озвучити. Для України було важливо, нарешті, "запустити" зону вільної торгівлі. Українсько-ізраїльська угода про ЗВТ була підписана в січні нинішнього року, в липні Верховна Рада ратифікувала договір, а ось Ізраїль це зробити не поспішає. Тим часом "запуск" ЗВТ міг би дати певний поштовх розвитку цілих галузей української економіки (докладніше про економічні питання, які виносилися на обговорення в ході візиту Нетаньягу, читайте незабаром в окремому матеріалі сайту "Сьогодні").

Ще одна зацікавленість України лежить в галузі військово-технічного співробітництва з Ізраїлем. Близькосхідна країна володіє найпередовішими технологіями в цій сфері. Безумовно, в умовах російської агресії Україні було б зовсім не зайвим зміцнити обороноздатність за допомогою сучасних озброєнь, зроблених в Ізраїлі або спільно з Ізраїлем.

"Нам є чого повчитися у Ізраїлю і в питанні військового протистояння агресорам, і в питанні вибудовування ефективної армії і так далі. Безумовно, цікавить співпраця у військово-технічній сфері, цей напрям потрібно активно розвивати", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.

Врегулювання вимагало питання відвідування громадянами України Ізраїлю. Незважаючи на безвізовий режим між країнами, число невмотивованих відмов у пропуску до близькосхідної країни українських громадян просто зашкалювало. У лютому нинішнього року це призвело до серйозного скандалу, в ході якого МЗС України у відповідній ноті Ізраїлю попередив, що Україна може переглянути "доцільність збереження безвізового режиму для громадян тих країн, де права наших співвітчизників систематично порушують".

Ключовим же інтересом для України є можливості Ізраїлю якщо не стати посередником в мирному врегулюванні на Донбасі, то, як мінімум, заручитися підтримкою Нетаньягу, який має досить довірчі відносини як з Дональдом Трампом, так і з Володимиром Путіним.

"Завдання будь-якого державного діяча – примножувати число друзів і зменшувати число ворогів. Якщо ми діятимемо за принципом "хто не з нами, той проти нас", якщо Нетаньягу або Ердоган, наприклад, домовляються з Путіним, ми не повинні з ними спілкуватися – це програшна стратегія. Ми повинні використовувати всі можливості для захисту наших національних інтересів", – каже Володимир Фесенко.

Водночас експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса скептично оцінив перспективи можливої – явної чи латентної – участі Ізраїлю в урегулюванні питання війни на Донбасі.


"Я не розумію, навіщо нам це потрібно, і навіщо це потрібно Ізраїлю, – сказав в коментарі сайту "Сьогодні" Ілля Куса. – Що Ізраїль може привнести в переговори, що він може дати з того, що не можуть дати ті ж Франція і Німеччина? І потім, якщо ми звертаємося за допомогою до іншої держави, відразу виникає питання: що ми за це можемо їй запропонувати?".

Нарешті, візит такого рівня був важливий особисто для президента Володимира Зеленського, який стоїть сьогодні перед необхідністю якомога швидше налагодити особисті зв'язки зі світовими лідерами.

Що цікаво Ізраїлю

Стосовно інтересів ізраїльської сторони, то тут візит багато в чому пояснювався внутрішньополітичним порядком. В Ізраїлі на носі дострокові парламентські вибори, і сьогодні Нетаньягу необхідно заручитися підтримкою вихідців з пострадянських країн, значна частина яких – з України. З огляду на, що головний конкурент Нетаньягу – якраз виходець з СРСР (відповідно, користується популярністю в цьому середовищі), лідер політичної партії "Наш дім Ізраїль" Авігдор Ліберман, візит до України для Нетаньягу мав вкрай важливе значення. У контексті виборів розглядалося й питання про можливе укладення договору про пенсійне забезпечення вихідців з України. Вирішення цього питання, безумовно, додало б балів Нетаньягу і його партії.

Втім, у відносинах з Україною у ізраїльської сторони є й інші серйозні інтереси політичного плану. Насамперед, Ізраїль, безумовно, зацікавлений в підтримці своїх ініціатив Україною на міжнародній арені. Нагадаємо, що останніми роками з цим були проблеми – передусім через очевидну спірність цих ініціатив. Так, Україна, будучи 2016 року непостійним представником Радбезу ООН, проголосувала за резолюцію, яка засуджує будівництво Ізраїлем поселень на територіях Палестини. Як відповідь Ізраїль в останній момент скасував візит українського прем'єра Володимира Гройсмана до Тель-Авіва, що є вкрай жорстким з точки зору дипломатії кроком. 2017-го Україна не визнала (і не визнає досі) перенесення столиці Ізраїлю до Єрусалима. А вже нинішнього року – відмовилася визнавати суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами. Спробувати переконати Київ змінити свою думку з цих питань – було не афішованим, але, безумовно, одним з головних завдань візиту.

Сухий залишок

У підсумку, як можна було заздалегідь передбачити, сторонам вдалося вирішити (або, як мінімум, задекларувати дозвіл) лише дещиці з великого переліку питань.

"У нас дуже переоцінили візит Нетаньягу. Він закінчився так, як повинен був закінчитися, якогось особливого прориву складно було очікувати. Головна мотивація приїзду Нетаньягу – це гра на електорат перед виборами. Плюс це певне загравання з Україною з метою послати певний сигнал Росії, щоб вона активніше спілкувалася з Ізраїлем з питань, які його цікавлять насамперед – безпеки на Близькому Сході. Тож, я вважаю, що тут Нетаньягу отримав більше, ніж ми. Стосовно Зеленського, то для нього цей візит був важливий з репутаційної точки зору, і як сигнал інвесторам – "ось 20 років в Україні не було Нетаньягу , але з'явився Зеленський і прем'єр Ізраїлю відразу приїхав". Це дійсно важливий сигнал, якщо його правильно використовувати", – каже Ілля Куса.

Загалом, за результатами візиту було заявлено про розширення зони вільної торгівлі (яка, нагадаємо, поки що взагалі не працює) на сферу послуг. Сторони нібито знайшли вирішення питання з поїздками українців до Ізраїлю – Нетаньягу обговорював це питання не тільки з главою української держави, а й з міністром МВС Арсеном Аваковим. Володимир Зеленський закликав Ізраїль визнати Голодомор геноцидом українського народу. Питання підтримки Україною експансії на палестинські території, перенесення столиці, так само як і посередництва Ізраїлю в мирному врегулюванні на Донбасі, можливо, і порушувалися, але результати їх обговорення на публіку не виносилися. Так само як нічого не було сказано про розширення співпраці у військовій сфері та розв’язанні питання з пенсіями.

Всьому цьому є свої пояснення. Наприклад, розв’язання питання пенсій вихідцям з України, які проживають в Ізраїлі, автоматично означатиме додаткове фінансове навантаження для України. А тому вимагає серйозного вивчення. Розширення військово-технічного співробітництва між країнами сьогодні гальмується побоюваннями Ізраїлю викликати негативну реакцію Росії. Справа в тому, що близькосхідна країна досить тісно і вигідно співпрацює сьогодні з Москвою в цій сфері. При цьому Кремль не зацікавлений в аналогічному співробітництві Ізраїлю з Україною, і недвозначно дає це зрозуміти. З огляду на, що останніми роками Москва неодноразово демонструвала рішучий розрив співпраці з країнами, що відмовляються "враховувати інтереси Росії", Ізраїлю доводиться ретельно зважувати всі можливі вигоди і втрати від кроків назустріч Україні в цьому питанні. До речі, сумнівно, що буде реалізований і заклик Володимира Зеленського щодо Голодомору – через той же тиск Росії.

У свою чергу і Україна навряд чи в осяжному майбутньому піде назустріч Ізраїлю в питанні перенесення столиці або палестинських територій. Оскільки такий крок, враховуючи окупацію Росією українських територій, зруйнує всю систему захисту українських інтересів на міжнародному рівні.

"Якщо говорити чисто гіпотетично, Ізраїль міг би запропонувати свою допомогу у врегулюванні конфлікту на Донбасі в обмін на поступки України з питання перенесення столиці. Але навіщо це потрібно нам? Це занадто велика політична ціна – ризикувати всією вибудуваною системою захисту, нашою міжнародною позицією в обмін на якусь примарну можливість. Немає гарантій, що Ізраїль щось може в цій сфері зробити. Я б не пішов на це", – говорить Ілля Куса.

Проте, візит, зрозуміло, не можна назвати результативним. Як мінімум, частина актуальних питань була розв’язана. А головне – закладені перспективи розширення співпраці між країнами.

"У Нетаньягу особливі відносини з Путіним. Проте, при цьому, відносини з таким потужним світовим лідером як Нетаньягу треба вибудовувати, відносини з Ізраїлем потрібно зміцнювати. І слава Богу, що у ізраїльського прем'єра є інтерес до України і до українського президента. На мій погляд, цей візит має дуже важливе значення, він працює на перспективу. Але головне – вичавити з нього максимум, відпрацювати до кінця постфактум", – зазначає політолог Володимир Фесенко.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...