"Носоріг з Укропом", як фірмове блюдо політичної кухні Києва

У найближчу неділю кияни виберуть нового мера і депутатів Київради. Запит жителів столиці на "нові обличчя" більш ніж задоволений. Новачкам вдалося витіснити з електорального поля зору старожилів українського політикуму. Хтось зробив ставку на величезні гроші, вкладені в кампанію, хтось – нажорсткий радикалізм, хтось – наінтелект і європейський досвід. Як би там не було, на відміну від інших міст, Київ продемонстрував високий рівень політичної толерантності і культури конкурентної боротьби.

Безперечним фактом є те, що нинішня виборча кампанія в Києві пройшла під знаком "політичних новобранців". Втім, вважати дане явище закономірною матеріалізацією ментальної втоми киян від дискредитувавших себе політабборігенів можна лише частково.
Правильніше було б припустити, що, відчувши цю ментальну втому, провладні та олігархічні сили виявилися хитрішими. Вони не стали боротися з "вітряками" народного обурення і дали народу те, чого він так жадав, -- нові партії, нових лідерів. Більшість з них олігархи при владі і які втратили владу спішно зростили за кілька місяців до виборів, "нафаршировавши" під горло своїх "підсадних качок" величезними грошима і ресурсом адміністративного впливу.
Тим політичним силам, які пішли на вибори самостійно, тобто проти влади і олігархів, довелося робити основну ставку на докорінне київське походження своїх кандидатів, їх інтелект, глибину і реалістичність програм. Мірятися грошовими мішками з сателітами влади і олігархів -- утопія.
Як би там не було, у всіх гравців були як сильні, так і слабкі сторони агітаційної кампанії. І в кожного з них є цілком реальні шанси провести свої партії до Київради.
Сергій Думчев і "Рух за реформи" зробили ставку на масштабну інформаційну кампанію, яку можна назвати найдорожчою. За попередніми підрахунками, як стверджують експерти, Думчев вклав у вибори не менше $ 40 млн. "Американський Носоріг" попросту заполонив Київ бордами та сіті-лайтами. Думчев досить потужно охопив рекламою інтернет-простір, друковані ЗМІ, радіо і телебачення. Безумовно, свій психологічний ефект це справило. У плані впізнаваності кандидат і партія "Рух за реформи" добилися більш ніж високих результатів за менш ніж коротку виборчу кампанію. Більш того, для Думчева, як починаючого політика, нинішні вибори стали хорошим практичним досвідом, серйозним базисом для подальшої боротьби за місця в парламенті.
Істотним недоліком Думчева стала відверто сира ідеологічна база і неаргументована робота піар-технологів по створенню асоціативного образу політичної сили і явно популістських гасел. Якщо "Носоріг" цілком зрозумілий і близький американцям, як партійний бренд Республіканської партії, то кияни можуть провести паралель між фізичною силою африканської тварини і низьким інтелектом українського кандидата. А, можливо, не надто змістовні мови Думчева в прямих ефірах, що здаються вельми поверхневими знання столичної проблематики і неоднозначні обіцянки навести порядок у Києві за рік методом "прибрати зайвих -- покарати винних" лише закріпили у свідомості думаючих киян подібні асоціативні паралелі. І якщо люди дійсно прислухаються 25 жовтня до заклику "Голосуй вдумливо", піар-технологів Думчева може очікувати колосальне фіаско.
Геннадій Корбан, балотуючись на посаду мера Києва після невдалої виборчої кампанії в Чернігові, вирішив було не зраджувати своїй передвиборчій методі. Основна ставка -- патріотична риторика і радикалізм. Втім, спроби Корбана взяти Київ "на штик" миттєво були присічені правоохоронцями. Більш ніж жорсткий розгін активістів "Укропу", які намагалися спорудити на Хрещатику, 36 так звану "альтернативну мерію", по всій видимості, охолодив запал колишнього заступника Ігоря Коломойського.
У підсумку Геннадію Корбану довелося задовольнятися випуском якісної поліграфії і перманентним пресингом в інформаційному просторі. Втім, це не додало змістовності передвиборчим програмам і переконливою конкретики промовам кандидата. Корбан. Безумовно, прав -- "Прийшов час змінити мера". Але перетворити Київ на подобу Дніпропетровська, для киян -- це вже відвертий перебір. Перекреативив.
Варто віддати належне високому рівню і змістовності кампанії Борислава Берези. Мабуть, він перший, хто запропонував виборцям фішку у вигляді плану "Б", детально розписаного на зовнішніх рекламних носіях та в агітаційної продукції. Можливо, головний прокол кандидата в тому, що його план -- далекий від нинішніх реалій і не вписується в правове поле. Скоріше, це -- набір традиційних нездійсненних передвиборчих гасел, які більш ніж дратують киян.
Більш конструктивною, хоча і менш помітною на загальному пропагандистському тлі стала агітаційна кампанія Партії місцевого самоврядування та її кандидата в мери -- доктора наук з державного управління, заслуженого економіста України Олександра Кондрашова. Основну ставку у передвиборчій кампанії Кондрашов зробив на формуванні списку кандидатів до Київради. Більше 30% місць віддано вченим, у тому числі докторам наук державного і муніципального управління. Інша частина списку розподілена між фахівцями-практиками, видними громадськими активістами, представниками будинкових, вуличних комітетів, ОСББ, ОСН -- тими людьми, які краще за інших знають свої проблеми.
Партія зробила ставку на інтелект і науковий підхід до вирішення міських проблем. ПАРМС стала єдиною політичною силою, яка сформувала науково-експертну раду. Саме вчені та практики розробили ідеологічну концепцію і програму партії щодо розвитку Києва. Вони зуміли синтезувати досвід кращих європейських практик місцевого самоврядування та адаптувати його до українських реалій.
У ході всієї виборчої кампанії Кондрашов не нав'язував киянам свою точку зору, а послідовно пояснював городянам найдрібніші подробиці побудови в Києві реальної європейської моделі самодостатніх територіальних громад.
Відповідальність і пунктуальність цієї політичної сили помітна навіть в розрізі нечисленної зовнішньої реклами. Борди Партії місцевого самоврядування та кандидата Кондрашова вигідно відрізняються правильним підбором кольорової гамою, краткістю і простотої гасел. Та й сама особа кандидата, на відміну від інших, випромінює позитивну енергію, підкреслюючи статус вченого. Крім того, Партія місцевого самоврядування провела професійну, більш ніж ефективну рекламну кампанію в Інтернеті.
І ще одна важлива гідність: Кондрашов народився, навчався і зробив наукову кар'єру в Києві! І якщо врахувати, що столицею ще жодного разу не керував її уродженець, кандидатура Кондрашова дуже логічно вписується в контекст виборів столичної влади.
Ну, і, мабуть, було б нешанобливо проігнорувати кандидатуру Кличка. Хоча де-юре він вже не "новачок" в київській політиці, де-факто Віталій балотується в мери, як в перший раз: якісна поліграфія за європейськими мірками, застарілі фото "обнімашек" з народом і більше нічого ... в сенсі " нічого більше інтересів киян". Правда, інтереси ці Віталій Володимирович почав захищати напоказ занадто пізно. І це -- один суцільний недолік Кличко.
 
Микола Анісімов