Про що Україні вдалося домовитися з Росією і ОБСЄ в Мінську

У Мінську закінчився черговий раунд переговорів по врегулюванню конфлікту на Донбасі. Понад три години представники України, Росії та ОБСЄ спілкувалися за круглим столом в столиці Білорусі. Учасникам переговорів вдалося підписати два важливі документи, які незабаром повинні завізувати і представники самопроголошених республік.

Сегодня.ua з'ясував, як проходили переговори по Донбасу.

Без військових навчань

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Тристороння Контактна група почала свою роботу о 11:30, а закінчила тільки о 15:20. В результаті вдалося підписати два документи, повідомляє Дарка Оліфер, прес-секретар представника України Леоніда Кучми.

"У першій угоді мова йде про припинення навчань з бойовою стрільбою уздовж 30-тикілометрової зони вздовж лінії зіткнення", – повідомила Оліфер. Так, за інформацією української сторони на переговорах, бойовики "республік" спільно зі збройними силами Російської Федерації регулярно проводять навчання з бойовими пострілами.

"Постріли під час таких навчань постріли носять провокаційний характер і можуть спричинити за собою відповідну реакцію точно так же, як і залпи гармат під час бойових дій", – зазначає прес-секретар Кучми.

Українська сторона відмовилася від подібних навчань, а з 4 березня, згідно з підписаною угодою, від навчань також відмовляться і представники "ДНР / ЛНР".

Друге рішення стосується технічних аспектів завершення розмінування на 12 узгоджених ділянках уздовж лінії зіткнення. У цьому документі розписані всі деталі робіт з розмінування, включаючи огорожу та маркування територій, уражених мінами в безпосередньо близькості від контрольно-пропускних пунктів.

Документи підписали Леонід Кучма, представник Росії Борис Гризлов і ОБСЄ – Мартін Сайдік. До зустрічі міністрів закордонних справ країн Нормандське четвірки, яка відбудеться 3 березня 2016 року в Парижі, документи повинні бути завізовані представниками самопроголошених "республік" Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким.

Звільняють заручників

Під час минулого засідання Контактної групи переговорники домовилися про звільнення чотирьох заручників 26 лютого. Минулого тижня Леонід Кучма повідомив – троє українців на свободу.

"Я радий, що нарешті-то люди повертаються до своїх родин. Вести роботу по їх звільненню вкрай складно, але коли це вдається, то розумієш: все не дарма. Очікую, що зустріч міністрів закордонних справ країн Нормандське четвірки, яка відбудеться 3 березня в Парижі, дозволить ще більше активізувати процес звільнення людей ", – цитує другого президента його прес-секретар.

Звільнені з полону українці. Фото: соцмережі

Як написала на своїй сторінці в соцмережі нардеп Ірина Геращенко, ще в січні українська сторона запропонувала розблокувати процес звільнення полонених і звільнити в першу чергу жінок, людей з важкими діагнозами і хворобами. "У в'язницях на окупованій террріторіі залишаються четверо українських жінок і мінімум 20 українців з важкими діагнозами", – повідомила Геращенко

На даний момент в полоні знаходиться 131 українець, серед яких цивільні і військові. Протягом минулого тижня з полону звільнили сімох українців. За словами Геращенко, цього також сприяло наближення зустрічі міністрів закордонних справ "нормандської четвірки" в Парижі. "Але українська сторона не вважає звільнення семи заручників прогресом. Це лише розблокування процесу. Прогрес – коли звільнять всіх", – написала нардеп.

Відзначимо, згідно Мінському протоколу, передбачається обмін військовополонених "всіх на всіх", але виконати цю умову також не вдається.

Камінь спотикання

Росія наполягає – українська сторона досі не виконала одну з ключових умов – не провела Конституційну реформу. "Найголовнішим у всьому процесі врегулювання, ключовим питанням є питання політичного характеру, а в центрі – конституційна реформа", – цитує прес-служба Кремля президента РФ Володимира Путіна.

Глава Росії також зазначив, що уряд України вніс до перехідних положень нового проекту Конституції раніше прийнятий закон про особливий статус Донбасу. "Але цей закон, який вони внесли до Конституції, прийнятий за все на три роки. Два роки вже минуло", – заявив Путін.

У свою чергу Петро Порошенко неодноразово заявляв, Мінські угоди зриває Росія – військові і техніка якої до сих пір знаходяться на території Донбасу. Крім того, не виконано перший і найголовніший пункт угоди – так і не запрацював режим "тиші". Президент запропонував прив'язати всі пункти протоколу до конкретних дат.

"Ми підкреслюємо, що всі пункти Мінських угод повинні бути виконані, і в зв'язку зі зривом РФ виконання своєї частини зобов'язань, ми твердо ставимо питання про те, щоб в 2016 році прив'язати всі кроки, які передбачені мінських угодами, до конкретної дати", – сказав Порошенко журналістам.

Очікується, одним з ключових питань на зустрічі в нормандському форматі 3 березня буде проведення виборів на Донбасі. "Обговорили, яким чином досягти безпеки... Яким чином можна посилити міжнародну присутність, міжнародний компонент з тим, щоб провести підготовку до виборів. Друге – це так звані модальності виборів – за якими правилами повинні відбудуться вибори на Донбасі", – заявив глава українського МЗС Павло Клімкін на минулому тижні.

Чого чекати від Мінських угод: думка експертів

Військовий експерт Вадим Гречанінов також вважає, остаточно виконати Мінські домовленості не вдасться. При цьому генерал-лейтенант уточнює, до тих пір, поки президентом Росії залишається Володимир Путін, в Україні буде продовжуватися "АТОшна ситуація".

"Те, що протокол буде виконаний, я не думаю, вважаю, що не буде виконаний протокол. Тому що протилежні інтереси сторін. На жаль, протиріччя сторін закладені в положення Мінських домовленостей. Те, що влаштовує Росію, не влаштовує нас, і навпаки. поки Путін тримається при владі, я думаю, Мінські угоди виконані не буде. щодо того, що буде далі. я думаю, є така "АТОшна обстановка". Це буде довго, я не можу сказати, як довго. Якщо Путін не спіткнеться, на жаль, це буде дуже довго", – говорить експерт.

Представник України в політичній підгрупі Роман Безсмертний вважає, в результаті Мінського протоколу на Донбасі немає фронтовий війни, не використовується важке озброєння, однак через непідконтрольний Україні ділянку кордону з Росії бойовикам досі постачають зброю і припаси.

"Йде дуже складна робота по реалізації цих пунктів. Вона дуже складна і якщо подивитися, на всі 13 пунктів, серед них є ті, які не виконані, і виконані частково. Найгірше те, що не виконані ті пункти, які стосуються гуманітарних питань, пов'язаними з обміном незаконно утримуваних осіб, елементарному забезпеченні умов існування людей і так далі. Чому це відбувається? ні фронтовий війни, немає використання важкого, середнього озброєння. Досягнення, які є, все нівелюються через те, що на територію ввозяться припаси, озброєння з Російської Федерації", – говорить політик.

У цьому році можна очікувати нові дати виконання Мінського протоколу, однак ситуація залишиться в підвішеному стані, впевнений політолог Ярослав мактр.

"Поки жодні зі сторін не готова виходити з Мінського процесу, тому будуть встановлюватися нові дати, процес і далі буде в підвішеному стані. Буде затягуватися. Чи буде це тривати ще один рік? Важко зараз сказати", – вважає політичний експерт.