Сьогодні Партія регіонів офіційно заявила, що не братиме участі в позачергових виборах до Верховної Ради. Секретар президії політради партії Борис Колесніков назвав рішення влади проводити вибори під час війни цинічним і морально неприйнятним.
"Вибори, що проходять в атмосфері, коли в країні йде війна, коли гинуть люди, коли в 44 округах із 225 вибори провести фізично неможливо, партія брати участі не буде.
Яким може бути парламент, якщо четверта частина країни не буде в ньому представлена? Влада говорить про те, що "ми потім проведемо довибори в округах" ... Добре, ви проведете, можливо ... якщо щось залишиться від нашої країни.
Партія Регіонів просто не має морального права брати участь у виборах, коли 7 мільйонів українців позбавлені права голосу", – заявив він.
Політолог Костянтин Бондаренко зазначив: "Рішення Партії регіонів не йти на вибори – це одна з форм політичного протесту і форм політичного залучення уваги до ситуації в країні. Існує опозиція парламентська, існує позапарламентська. Тому у ПР є всі шанси проявити себе, повернутися до активної діяльності. У Партії регіонів є набір тих осіб, які можуть партію підняти. Це і Борис Колесніков, і Олександр Вілкул. Кожен з них є професіоналом. Ці люди можуть сказати і ще скажуть своє слово".
Рішення Партії регіонів, безумовно, суттєво вплине на розстановку сил у передвиборчій гонці. Але навряд чи послужить прикладом для інших учасників. На цьому тижні в політсередовищі спостерігається підвищена активність – виникають нові партії, один за іншим проводяться з'їзди – тільки сьогодні їх чотири !! Сили, які раніше не співпрацювали, формують спільні списки, а вчорашні союзники вирішують – чи дружити далі...
І сильно пахне смаженим у передвиборчих штабах. У політтехнологів залишилося вкрай мало часу, щоб, образно кажучи, причесати і припудрити своїх клієнтів, прикрасити їх гаслами та символікою і все це – щоб ті сподобалися виборцю. Нас навіть не намагаються в чомусь переконати. Нас з вами хочуть спокусити!
Те, що говорять і роблять політики під час передвиборчої кампанії – це саме те, що ми з Вами свідомо чи підсвідомо хочемо почути. Нам всім потрібен мир – і тут же нам його пропонують. Правда, не вдаючись у подробиці, як саме його добитися. У нас збідніли гаманці – через стрибок долара ціни зросли, а зарплати – на жаль, – партії, кандидати в депутати, виявляється, знають тисячу рецептів як реанімувати економіку. Все це нагадує добре відпрацьовані політичні фокуси.
Політики, точніше, цілий штат людей, що працює на них під час передвиборної кампанії, дуже уважно вивчають нас перш ніж щось або когось запропонувати.
"Політичні технології – це політичний маркетинг, який включає в себе вивчення цільової аудиторії: що продавати, що хочуть купувати. Моделювання її поведінки: як зробити так, щоб вони купили. Куди, на яку полицю покласти ось цю шоколадку, якого вона повинна бути в тому числі кольору, з яким смаком, якого запаху, щоб людина її купила. Яку і де розмістити рекламу, щоб інформувати людину, що є такий шоколад ", – говорить Сергій Дідковський.
Все точно так же відбувається з політичними партіями і кандидатами в депутати по мажоритарних округах. Політтехнологи, соціологи вивчають попит, а вже потім формують пропозицію.
В суспільстві зараз є кілька основних запитів, навколо яких крутиться вся передвиборна кампанія: на "доброго царя", який візьме на себе відповідальність за країну і кожного українця, на безпеку: люди готові повірити кожному, хто пообіцяє їм мир, територіальну цілісність: соціологія показує, що для українців зараз це один з пріоритетів.
І все, чого хоче виборець, явно чи приховано, відображено у всій виборчій кампанії кожної партії.
Але й про самих політиків можна багато чого зрозуміти і дізнатися, лише добре прислухавшись і придивившись до них.
Колористика в політичних технологіях займає не останнє місце. І хоч багато фахівців скептично ставляться до вирішальної ролі кольору в передвиборній кампанії, вибирають їх з особливою ретельністю. Відразу кілька політичних сил для своєї кампанії вибрали червоно-біло-чорну гаму. Ці кольори заявляють про категоричності тієї, скажімо, партії, яка їх використовує. Це і "Батьківщина", і "Радикальна партія" Олега Ляшка, і президентська команда "Блок Петра Порошенка" разом з "Ударом", що йде з ним одним списком. Політреклама провладної партії фахівців не вразила.
"Вона для мене виявилася безликою, як була і роликова кампанія президентських виборів. Йому, напевно, і не потрібно було докладати особливої фантазії, бо на нього в той момент грав тренд. Наскільки тренд буде зараз грати – на підвищення чи на пониження – від цього ніяка комбінація кольорів не врятує – ні-я-ка", – каже Марк Гресь.
Втім "Блок Петра Порошенка" є лідером усіх соціологічних опитувань.
Арсеній Яценюк майже гарантований успіх з президентською партією вирішив не розділяти – йде на вибори з наспіх збитим "Народним фронтом". Вчора на міжнародному форумі "YES" пояснив: не влаштувало прізвище президента в назві.
"Ми хотіли йти одним політичним списком з президентом. Але я не впевнений, що партія повинна називатися "Блок Петра Порошенка". Ми вирішили йти двома різними групами, але єдиним фронтом, який виступає за політичні зміни", – заявив Яценюк.
Уже вдруге Арсеній Яценюк буде брати участь на парламентських виборах, спираючись на фронт. Перший раз це був "Фронт змін" – кампанія була провалена, а сама партія влилася і розчинилася в "Батьківщині" Юлії Тимошенко. Тепер це "Народний фронт". Кольори – стримані, військові. Люди в погонах – на почесних місцях на з'їзді, – вимога часу. Юрій Береза, комбат батальйону "Дніпро-1" заявляв на з'їзді, що питання про його участь у виборах навіть недоречне.
"Почекайте, де ви побачили, що я пішов у політику?"
Побачили в сьогоднішній стрічці новин. Раніше стало відомо про участь у виборах командира батальйону "Азова" Андрія Білецького – він піде до парламенту разом з партією Арсенія Яценюка. Ще один всім відомий військовий, Семен Семенченко, підтримав своєю присутністю і входженням до списку партії львівського мера Андрія Садового "Самопоміч". Начебто і колір приємний, і люди достойні, але поки соціологи не бачать цю партію і близько до 5-відсоткового бар'єру.
А ось у "Радикальної партії" Олега Ляшка як і раніше все добре. Йому наполегливо пророкують друге місце на виборах. Кольори повторюють колористику інших партій, але це нікого не бентежить. Посил – зовсім інший: дуже доступний і конкретний.
"З пісні слів не викинеш. Що є, то є. Вибачте – мільйони по всьому світу співають: "Путін ла-ла-ла". І що там занадто? Все нормально. Нехай заберуться окупанти з нашої землі: з нашого Криму, Донбасу, і я обіцяю Путіну, що ми знімемо цей борд", – заявив Ляшко.
"На своєму прикладі він довів, що політичний популізм – такий от дуже зухвалий, дуже експериментальний, в той же час дуже правильно складений. Там меседжі, якими розмовляють десь люди в селі. "Всі бандити, всіх розстріляти, всіх на вила". Тобто от цей популізм в його випадку працює", – зазначив Сергій Дідковський.
"Є трохи таке розчарування за те, що така кількість людей в Україні, чимала, які готові за нього голосувати. Це люди, які за весь час існування України так і не порозумнішали. І не навчилися відрізняти популізм від непопулізму".
В популізмі рідкісний політик не був викритий. Юлія Тимошенко – теж в цьому списку. Між тим, зараз її більше хвилює інше – список передвиборчий. Буквально на старті парламентської кампанії від неї пішли Яценюк, Турчинов, Пашинський. Зате список очолила льотчиця Надя Савченко. Гасла Тимошенко – звично абстрактні, а вся виборча кампанія йде по накатаній колії.
"Можливо, вона хоче сказати, що я та ж сама Юля, яку ви знали, тому вона і залишається в тій же кольоровій, колористичній гамі і в тих же кольорах", – каже Марк Гресь.
А от Сергій Тігіпко колір поміняв. Синьо-червоний – на жовтий. Говорить про мир, необхідність піднімати економіку і невдоволення владою.
"Я абсолютно впевнений: владу треба міняти. Я впевнений у тому, що вона нещиро ставиться до своїх людей", – заявив він.
"Він може поставити будь-який колір, він може написати будь-який меседж. Це може бути скільки завгодно красива реклама. Але мінус його репутації – в ньому самому.
Свою "Сильну Україну" Сергій Тігіпко вже об'єднував з "Партією регіонів", потім вийшов з неї, оскільки не його кандидатура була висунута на президентських виборах. Тепер знову реанімував свою партію. На думку соціологів, потрапити до наступної Верховної Ради допоможе тільки диво", – сказав Дідковський.
У передвиборній гамі бракуватиме синього кольору. "Партія регіонів" сьогодні заявила про те, що в парламентській кампанії брати участь не буде.
"Я читаю ЗМІ як і ви. Точно так само, як ви прочитав цю інформацію 15 хвилин тому. Нічого страшного, ми йдемо вперед. Рухаємося", – сказав Сергій Ларін.
СИНХРОН: Сергій Ларін, ORIG 140914 PR
З ким би тепер не об'єднався вчорашній партнер "Партії регіонів" по опозиційній коаліції, "Партія розвитку України", з синім явно буде недобір. А колір-то хороший.
"... Синій колір – він найбільш нейтральний. Тобто, він не викликає якогось негативу, не викликає якогось особливого позитиву. Просто це популярний нейтральний колір. Той політик, та партія, які змогли за собою цей колір застовпити, їм загалом нормально", – каже Дідковський.
Застовпити за собою червоний колір, здавалося б, давно могли б комуністи. Але, не зробили цього. Лідери підвели.
"Дискредитували себе особи. Особи, які просто тупо здрейфили. Ось вони злякалися, коли 1 грудня зносили пам'ятник Леніну, – жодного комуніста, жодної більш-менш організованої – 10-20 осіб вистачило б, щоб відстояти Леніна. Але нікого не було. Вони просто злякалися, а народ не голосує за боягузів.
І тут скільки не розповідай про мир, не закликай до доброго серця виборця – навряд чи це допоможе ", – зазначив Гресь.
Так само малі шанси у вічних антагоністів Комуністичної партії – націоналістичних "Свободи" і "Правого сектора". По-перше, на їхньому електоральному полі зайняв впевнені позиції Олег Ляшко, по-друге в суспільстві панує запит на євроінтеграцію, а вона йде в розріз з консервативним, і вже тим більше, радикальним націоналізмом. Вони й особливої агітації не ведуть – невже самі не вірять у те, що можуть пройти?
Анатолій Гриценко і сам вірить у свою перемогу, і соціологи майже впевнені, що його "Громадянська позиція", що об'єдналася з "Демократичним альянсом", має хороші шанси подолати 5-відсотковий бар'єр. Риторика колишнього міністра оборони не оригінальна. Він робить ставку на зміцнення армії. Виборець підсвідомо сприймає це як, можливо, єдиний спосіб уберегти себе і свою сім'ю.
"Коли людину можуть вбити або існує загроза того, що її будуть поливати "Градами" й "Ураганами", звичайно ж, їй потрібні ті політики, які зроблять так, щоб її не поливали "Градами"й "Ураганами ї", – каже Дідковський.
Маркетологи і політтехнологи зараз щосили використовують два базові людські інстинкти – голод і страх: Україні загрожує гуманітарна катастрофа, ми всі не впевнені на 100% у своїй безпеці. Третій з головних – інстинкт продовження роду, в маніпуляціях поки не задіяний. Віримо, що поки. Адже обов'язково настане час, коли ми будемо вибирати найкрасивішого з найсексуальніших, тому що все інше в нашій країні буде гаразд.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна" за 14.09.2014 19:00.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми