Чого чекати від промови Путіна: публічна відмова від Донбасу і "сакральний" Крим

Сьогодні в Росії відбудеться велика щорічна прес-конференція президента Росії Володимира Путіна, на якій традиційно планується підведення підсумків року. "Сегодня.ua" вестиме онлайн-трансляцію цього заходу. А напередодні виступу президента РФ кореспондент "Сегодня.ua" розпитав політологів, чого можна чекати від господаря Кремля, і якими словами чи діями він міг би врегулювати конфлікт на Донбасі.

Путін заявить, що Донбас Росії не потрібен

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Завдання Путіна – в тому, що не сказати. Як би не сказати те, про що говорити не хочеться. А це – валютний обвал і ситуація в економіці та санкції... Якщо вести мову про що він говоритиме. То я думаю, він буде говорити про Крим, про те що, "Крим наш". Скаже про неконструктивну позицію Америки, яка "намагається управляти всім світом, дивлячись з Вашингтона". Про те, що у Європи мало суверенітету і вона управляється зі Штатів. І, в той же час, він скаже, що Донбас Росії не потрібен, а потрібен Україні. Але Україна Донбас не бере, а навпаки фінансово душить. Це ключові меседж-бокси. Ну і як лейтмотив, як стрижень прес-конференції буде теза про те що Росію не зламати, що не зломити, що Росія вистоїть і краще з Росією дружити, а не воевать- ні економічно, ні яким іншим способом.

Але якби він сказав, про те що Донбас має бути у складі України, це могло б протверезити, або як мінімум охолодити запал самопроголошених республік, які повинні усвідомити, що проект їх республік провалився. Вони неспроможні – ні політично, ні економічно, ні господарсько, ні фінансово, ні соціально. І потрібно відмотувати плівку назад і думати про те як повернутися в Україну. Скасувати вибори 2 листопада і призначити нові місцеві вибори в органи влади за українським законом. Але якщо комусь некомфортен такий сценарій – можна виїхати і до Росії

Путін прагнутиме приховати наслідки свого економічного авантюризму

Олександр Палій, політолог – міжнародник (у минулому провідний експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при українському МЗС):

"Немає довіри його словами. Щоб він не сказав про конфлікт, він через день може переступити через конфлікт і наплювати. Після того валу брехні яку з його вуст уже був, немає сенсу прислухатися до якихось то меседжі. До слів Путіна слід прислухатися не стільки, що він скаже, скільки те, що він спробує сховати під сказаним. і Путін, напевно, буде ховати результати свого авантюризму та економічної кризи в Росії. Я не чекаю економічної лібералізації. Так, теоретично це могло б бути. Але 15 років він прожив без цієї економічної лібералізації і мені здається, що йому буде дуже складно повертатися від корупційної економіки до нормальної.

Я думаю, що будуть меседжі про те, що всім потрібно об'єднатися, про сакральний Крим. Знаєте, чому для росіян сакральний Крим !? Тому що вони його "Сакрал"... У Росії зараз криза довіри. Тому що коли керівництво держави так часто бреше, то інвестори не йдуть. Вони розуміють, якщо в такому масштабі брехня, то на їх рівні рівні правосуддя не буде і близько. Тому в Росії сталася інфляція брехні. І те що відбувається зараз – це, по суті, наслідки інфляції брехні. Дуже специфічний криза. Кризи зараз немає ні в Китаї, ні в Європі, ні в США. Криза тільки в Росії і в Україні, тому що у нас такий сусід".

Путін продовжить тенденцію на пом'якшення і відхід від "хунти"

Андрій Міселюк, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог":

"Визначилася яскраво виражена тенденція на пом'якшення. Вона обумовлена деякою розгубленістю. Якщо подивитися, наскільки Путін був самовпевнений і твердий зовні у своїх промовах, коли він виступав і відразу після анексії Криму і після осінньої промови на Валдаї – тоді він ще говорив, про те що вони хочуть господарювати на своїй території, бути господарем своєї тайги. Під час останнього послання Федеральним зборам явно змінився посил.

Так що буде продовжена лінія – на відсутність будь-якої конкретики, включаючи економічну. Путін звик будувати свою владу на прибутку, одержуваної з високих цін на енергоносії. Зараз ці ціни впали і ніяких рецептів у нього немає. Знову буде констатація що Росія – велика країна, що вона повинна йти до кінця, протистояти Заходу. Потрібно затягнути пояси, і завтра буде краще Тобто, спроба ще підкріпити ці націоналістичні тенденції.

Він не може одномоментно сказати, що потрібно йти з Донбасу, тим більше не скаже що будуть якісь зміни по Криму. Але в той же час не буде викриття нинішньої української влади. Вона як партнер для президента Путіна досить передбачувана. Поворот від київської хунти стався давно, і повернення до неї не буде.

Єдине, що в черговий раз повторить – що Росія ніяк не представлена в Україні, але вона має певний вплив на бойовиків, або, як він їх називає, ополченців – і Росія використовувала свій вплив, щоб вони припинили активні нападу на українські війська. І запише це собі в актив. Можливо, повторить слова Лаврова про те що "рішення про автономію Донецької та Луганської областей повинна приймати українська влада. І це внутрішнє питання української влади". Буде говорити про діалог і необхідності продовжувати реалізацію мінського плану, який являє собою сплав ініціатив Порошенко і його особистих.

Путін заявить, що в Україні – громадянська війна, а Росія – ні при чому

Володимир Бондаренко, президент Інституту політичних, соціологічних і маркетингових досліджень ім.Т. Шевченко

"Він повинен спихнути з хворої голови на здорову, сказати, що Росія ні при чому, це громадянська війна і розруха в Україні. І це нібито продовження державного переворороту, і ось, мовляв, дивіться, до чого це може призвести. Пам'ятаючи класика, може процитувати відомий англійський вислів. Про те, що "заколот не може скінчитися удачею, в іншому випадку його називають інакше".

Якщо говорити про економіку, падінні рубля, то, природно, він видасть за підступи недругів Росії, ворогів, жупел НАТО вкотре буде розігруватися – що, мовляв, вони продовжують точити зуби на Росію. І в рамках своєї тези в черговий раз спробує нагадати, що Україна як держава не відбулося.

Якщо говорити про те, що він міг би сказати і те що було б бажано для нас – що як розумний політик він переходить від ворожнечі до взаємовигідної сусідству, до налагодження зв'язків, до інвестицій. Якби це був план Маршалла для хоча б Східної України, це могло б образ Росії для частини східного електорату обілити... Що він почув міжнародну громадськість, яка б'є в набат про допомогу Україні. І він приєднується для того щоб зібрати той мінімум (в мільярд доларів), який потрібен їй. І що він готовий Україні продавати енергоносії за європейськими цінами в рамках політики добросусідства. Але я думаю, що це з розряду незбутнього.