Цього тижня Українапровалилароботунад отриманнямбезвізового режиму з Європейськимсоюзомв обіцяний термін .Верховна Рада так іне змоглапроголосуватипакет з13законів, необхідних длявиконання Плану дійщодо лібералізації візового режиму( ПДВЛ )з ЄС.Назасіданні ВР учетвер депутати прийняли тільки три закони з передбачених для скасування віз: про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу, зовнішньої трудової міграції та Трудовий кодекс. Розгляд решти законопроектів перенесли на вівторок, 10 листопада.
Зокрема, депутати не змогли прийняти у другому читанні закон 3040, що передбачає створення Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Крім того, парламентарії відмовилися розглядати норму Трудового кодексу про заборону трудової дискримінації, яка є обов'язковою умовою для скасування Євросоюзом віз для громадян України. А закон про боротьбу з корупцією, який вважається ключовим, зустрів сильний опір. Нагадаємо, на вимогу Європи, Україна повинна була закрити питання щодо лібералізації візової політики 8 жовтня, а повністю проголосувати за ці закони до 9 листопада.
Що передбачає безвізовий режим з ЄС
Безвізовий режим- цев'їзд, перебування , часомнавіть проживанняна територіїпевної країнибез попередньогоотримання дозволу ( візи).ЖителіЄвросоюзупересуваються потериторії іншихкраїн-членів ЄСбезперешкодно .Більшість жемешканців інших країн , як іУкраїна ,змушені щоразуоформляти візидля відвідуванняєвропейських іпівнічно-американськихдержав.
Зараз діє спрощена система видачі віз до країн ЄС для українців. Для оформлення візи в країни Шенгенської зони українцям необхідно надати такі документи в консульство:
• документи, які підтверджують мету поїздки;
• джерело доходів в Україні;
• наявність коштів для здійснення поїздки;
• підтвердження наявності житла під час перебування в країнах шенгенської зони.
Спрощена система в'їзду, як і безвізовий режим не дають право на постійне проживання і роботу в країнах ЄС. До того ж, термін перебування на території Євросоюзу становить не більше 90 днів протягом півроку.
Подорожувативдержавишенгенської зонибез візз використаннямбіометричного паспортагромадяни Українизможуть лишепісля прийняттяЄвропейською Комісієюукладенняпро виконання Україноювсіх критеріївдругої фазиПлану дій.Крім того , Рада ЄСта ЄвропейськийПарламентповинні виключитиУкраїнуз перелікудержав з візовимрежимомв'їзду тавключенняїї до перелікукраїн, громадянияких непотребують віздля короткострокових(до90днів)поїздокдо держав-учасницьШенгенської угоди.
Якщо в Україні все ж запрацює безвізовий режим з ЄС, для перетину кордону країн Шенгенської зони українцям знадобляться такі документи:
• біометричний закордонний паспорт;
• зворотний квиток;
• доказ платоспроможності: готівкова валюта (45 євро на добу на людину) або дорожні чеки, кредитні картки або довідки про стипендії;
• гарантійний лист або запрошення;
• ваучери на проживання в готелі або запрошення друзів, родичів, організаторів конференції;
• медична страховка.
Всі документи, крім біометричного паспорта, є необов'язковими, а рекомендованими, ви можете їх не оформляти. Все ж, співробітники прикордонної служби мають повне право зажадати один з перерахованих вище документів, і, у разі їх відсутності, відмовити у в'їзді. Тоді ви повинні будете отримати на руки письмово обґрунтовану відповідь на спеціальному бланку. До нього додається опис всіх прав і можливостей громадянина опротестувати відмову в судовому порядку.
Біометричний паспорт – це пластикова карта з вмонтованим чіпом, що містить фото людини, відбитки пальців та інформацію, яка міститься в чинному паспорті. Крім того, за письмовою заявою можна буде внести додаткові дані.
Інформація біометричних паспортів вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру. Відповідно до закону, така інформація є конфіденційною, а її нерозголошення гарантується державою.
Сьогодні оформлення біометричного паспорта за 20 робочих днів обходиться в 911 грн, за тиждень – 1167 грн. Закордонний паспорт без чіпа обійдеться в 845 грн (+1103 грн за прискореною процедурою). Посередники пропонують оформлення паспортів швидше і дорожче, наприклад за 2100 грн обіцяють паспорт через 3 дні. Офіційна вартість шенгенської візи – 35 євро (близько 850 грн).
Паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оформлення і видані до 1 січня 2015 року, є чинними протягом строку, на який вони були видані, і міняти їх на нові "біометричні" немає необхідності.
Громадяни України, в дійсних закордонних паспортах попереднього зразка яких є дійсна шенгенська віза, зможуть в'їжджати в ЄС, використовуючи ці документи.
Наскільки Україна виконала вимоги для отримання безвізового режиму
Завдання для України в ПДВЛ розбиті на чотири блоки. Перший блок під назвою "Безпека документів та біометріика" передбачає впровадження біометричних паспортів. Перші біометричні паспорти почали видавати українцям вже з 1 січня 2015 року. Згідно з рекомендаціями ЄК, українська сторона повинна запровадити стандарт ідентифікаційних карт європейського зразка – пластикових, з цифровим фото та біометричними даними, – які в майбутньому, після скасування візового режиму, можуть фактично замінити закордонні паспорти для в'їзду в країни ЄС.
Другий блок називається "Нелегальна імміграція, включаючи реадмісію". Головні пункти, які Україна повинна виконати в цьому блоці – управління кордонами і управління міграцією.
Третій, найскладніший і найпроблемніший блок ПДВЛ під назвою "Громадський порядок і безпека" передбачає боротьбу з організованою злочинністю, тероризмом та корупцією, а також захист персональних даних.
Мабуть , головна вимогаПДВЛу сферіантикорупції- створенняфункціонального інезалежногоНаціонального антикорупційногобюро ( НАБУ ) ."Прогресу проведенні реформу боротьбі з корупцієюзалишається одним зключових пріоритетівдля досягнення безвізовогорежиму з ЄС дляукраїнських громадян ", – заявивпрезидент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в листі до Петра Порошенка, в якому закликає до швидкого створення незалежних органів по боротьбі з корупцією.
Однак нинішню ситуацію з формуванням антикорупційної прокуратури Брюссель вважає неприйнятною.
У ході засіданняконкурсної комісіїпредставництвоЄвропейського союзуповідомилоукраїнську владу такомісію звідбору кандидатів на посадуантикорупційногопрокурорапро те,що ЄСвтратив довірудо процесу створенняСпеціалізованоїантикорупційноїпрокуратуриі покиутримується відїї фінансування,повідомляла"Європейськаправда".
Справа в тому, що Верховна Рада при прийнятті законів про запуск Національного антикорупційного бюро змінила їх таким чином, що цей орган перестав бути де-факто незалежною, а пов'язаний зі "старою прокуратурою" і особисто генпрокурором. ЄС також обурили дії глави Генпрокуратури Віктора Шокіна, який до останнього тягнув з призначенням конкурсу на главу антикорупційної прокуратури, а потім призначив в спеціальну комісію з відбору представників нової антикорупційної прокуратури 4 своїх ставлеників – прокурорів з украй спірною репутацією.
Через небажання української влади проводити ротацію комісії з обрання антикорупційної прокуратури у відносинах України та Європейського союзу і виникла криза. Однак природа її вельми неоднозначна. 4 листопада заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявила в інтерв'ю "Українським новинам", що це питання вже залагоджено. "Наскільки я знаю, вчора (3 листопада) президент Петро Порошенко говорив з президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером. Вони досягли певної домовленості з приводу цього пункту з рекомендацій (Єврокомісії з виконання плану дій щодо візової лібералізації)", – зазначила вона.
Згідно з інформацією "Європейської правди", два прокурора у складі комісії, делеговані Шокіним, будуть замінені. Інакше Україна отримає гарантований відмова від надання безвізового режиму.
Крім перерахованих вище пунктів, згідно четвертого блоку ПДВЛ, Україна також повинна замінити трудове законодавство, щоб заборонити дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації та створити агентство з повернення конфіскованих активів.
Наскільки умови ПДВЛ вже виконані Україною, сказати складно – як і визначити чіткі параметри, в яких Україна досягла успіху або навпаки, недопрацювала. Політолог, голова центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що цей список вимог дуже умовний, так що рішення Єврокомісія не грунтуватися тільки на кількісних оцінках: "ЄС не буде приймати рішення щодо безвізового режиму з Україною на підставі того, наскільки виконані умови ПДВЛ – на 95% або на 75%. Кількість прийнятих рішень тут не грають принципової ролі. Це буде політичне рішення ... Відверто, це буде рішення досить суб'єктивне – як і набір тих законопроектів, які вписані в цей список. Частина цих законопроектів взагалі написана урядом, а не Брюсселем".
Політолог ВадимКарасьов вважає, щозараз отриманнябезвізового режиму з ЄСвпираєтьсятільки вголосування" безвізовогопакету"законопроектів."Потрібноприйняти весьпакетбезвізовізаконів,і тоді мивиконаємо всінеобхідні технічні умовидля лібералізації візового режиму ",- говорить він.
"Провал "голосування у Верховній Радівін пояснюєнаявністю укожної фракціїв коаліціїсвоїх пріоритетів ." Ці законопроекти "безвізового"пакетустали заручникомтактикиполітичних сил у парламенті , і насампередкоаліції", -вважає експерт."Президентськакомандаі Єврокомісіяпопрацюютьнад тим, щобфракції , які заразблокуютьбезвізовийпакет , за нього проголосували ", – запевняєВадим Карасьов.
Коли Україні слід очікувати безвізового режиму
Київ сподівається, що Єврокомісія вже в грудні підтверджує готовність України до скасування віз. Зараз це технічно можливо виключно у випадку, якщо ЄС піде на поступки і закриє очі на недовиконання Україною деяких пунктів ПДВЛ. Але враховуючи провал голосування пакету законопроектів в "безвізовий четвер", шанси українців вже наступного року їздити до Європи без віз таять з кожним днем.
Вадим Карасьов упевнений, що незважаючи на всі труднощі, "безвізовий пакет" буде проголосований. "Не 10-го числа, але думаю, що на наступному пленарному засіданні законопроекти будуть прийняті. До кінця цього місяця їх приймуть точно ". Він не сумнівається в тому, що з 1 січня 2016 року Україна отримає безвізовий режим.
Володимир Фесенко не поділяє цієї впевненості, але вважає, що шанси в України отримати безвізовий режим в 2016 році все одно ще залишаються. "Шанси залишаються, але ситуація непроста, тому ймовірність отримання безвізового режиму в 2016 році я б оцінив як 50/50".
Однак, на його думку, якщо Україна не досягне угоди щодо безвізового режиму, головна відповідальність ляже на депутатів Верховної Ради. "Якщо Брюссель прийме негативне рішення, у президента і уряду будуть повні підстави звинувачувати парламент, друзів по коаліції в тому, що отримання безвізового режиму було провалено".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми