Екс-президент Польщі про вступ України до НАТО: Нас теж не хотіли брати

Реальний шанс на вступ до НАТО Україна отримає, коли війна на Донбасі закінчиться і Росія поверне Крим. Ніхто не прийме країну до лав Альянсу в стані війни. Про це в рамках дискусії в Варшаві, організованої Вишеградським фондом та Центром "Нова Європа", заявив колишній президент Польщі Броніслав Коморовський (2010-2015 рр.).

 "У Бухаресті (2008 року на саміті НАТО. – Авт.) Україна не мала жодних шансів отримати ПДЧ з двох причин. По-перше, ніхто не довіряв Україні. Україна вважалася пов'язаної з Росією: економічно, політично і у військовому плані. По-друге, більшість країн-членів НАТО робили ставку на модернізацію Росії, на співпрацю з Росією, вони не хотіли розширювати цей антиросійський блок серед країн-членів НАТО", – сказав Броніслав Коморовський.

Хоча, за його словами, багато разів, коли він брав участь у самітах НАТО, то постійно говорив, що ненормальна ситуація, коли Росія все більше і більше витрачає на свою оборону, тоді як НАТО зменшує витрати.

"А мені постійно відповідали: ми сподіваємося, що Росія прийде до співпраці з нами, і ми вирішуватимемо проблеми, пов'язані не тільки з військовою сферою. 2001 року, коли я був міністром оборони, Польща самостійно без вимог НАТО збільшила витрати на оборону до 2% ВВП. Тоді як інші країни скорочували свої витрати. Після початку російської військової агресії проти України лідери НАТО визнали, що я не помилився щодо Росії. Президент Барак Обама та інші американські партнери ставили Польщу в приклад, що це єдина країна, яка збільшила витрати на оборону до потрібного рівня. Зараз інша ситуація, люди дивляться на це по-іншому", – вважає дев'ятий президент Польщі.

Хоча, на думку Коморовського, в більшості країн-членів НАТО люди усвідомлювали, що Росія вирішила не здаватися і спробувати відновити свої сфери впливу. Але західний світ дав шанс Росії на модернізацію, хотів співпрацювати з Росією. Тепер вони усвідомлюють, що російські війська зупинилися в більшості своїй через економічні санкції, але також через демонстрацію сили НАТО – Альянс розмістив чотири батальйони в країнах Балтії і Польщі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Коморовський радить і далі модернізувати і реформувати українську армію, незважаючи на те, що з війною на Донбасі нам до НАТО не вступити.

"У Любліні, коли була створена спільна литовсько-польсько-українська бригада (25 січня 2016 року відкрили об'єднаний штаб бригади. – Авт.) і коли ваші генерали приїхали, ми побачили, що "совок" просочується з їх черевиків. Але, щоб вас втішити, скажу, по правді кажучи, Польщу до НАТО свого часу ніхто не запрошував. Більш того, всі нас боялися. З тих же причин. По-перше, тому що від нас ще пахло комунізмом. По-друге, ми самі себе штовхали до НАТО, використовуючи програму Partnership for Peace programme. І, по-третє, ми використовували правильний момент. І коли Ельцин приїхав до Варшави і випив горілки з Валенсою, то сказав: ми не маємо жодних претензій, йдіть до НАТО. Але потім він згадав про це, російський МЗС протестував", – підсумував Коморовський.

Нагадаємо, 2008 року на саміті НАТО в Бухаресті Україна не отримала ПДЧ, оскільки проти виступили Німеччина та Франція. Тоді ж в Бухаресті Путін сказав Бушу, що такої країни, як Україна, немає.

Як відомо, в лютому 2017 року президент Порошенко заявив про можливість проведення в Україні референдуму про вступ до НАТО. Експерти впевнені, що кажучи про про референдум щодо НАТО, Порошенко намагається чинити певний морально-політичний тиск на західних партнерів.

Уже влітку цього року на Варшавському саміті була досягнута домовленість, що Україна повинна привести сектори безпеки і оборони до стандартів Альянсу і це буде першим кроком на шляху до НАТО.

А потім прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО стало б кроком до подальшого просування Альянсу до російських кордонів, що не сприятиме зміцненню європейської безпеки.