Рух до енергоефективності
4 квітня народні депутати ухвалили в першому читанні розроблений урядом проект закону № 4941-д ""Про енергетичну ефективність будівель". При розгляді в листопаді минулого року цей законопроект не був прийнятий за основу і відправлений на доопрацювання до профільного комітету.
Документ передбачає введення обов'язкової сертифікації енергоефективності для об'єктів будівництва із середнім або значним класом наслідків, а також для будівель загальною опалювальною площею понад 250 кв. м, в яких розташовані органи державної влади або органи місцевого самоврядування та комунальні організації, в разі проведення реконструкції або модернізації таких будинків. При цьому обов'язкова сертифікація енергоефективності будівель муніципальних і державних установ можлива тільки в разі, якщо у відповідному бюджеті закладаються кошти на проведення їх енергоаудиту. Крім того, обов'язкова сертифікація енергоефективності будівель передбачається в разі здійснення суб'єктами господарювання заходів щодо підвищення енергоефективності за умови отримання ними державної підтримки на ці цілі.
Положення про сертифікацію не поширюються на будівлі промислового призначення та нежитлові приміщення сільгосппризначення з низьким рівнем енергоспоживання, будівлі для релігійних обрядів, об'єкти культурної спадщини, тимчасові споруди та окремо розташовані будівлі з опалювальною площею менше 50 кв. м.
"Це той законопроект, з якого почнеться широкомасштабне утеплення будівель за рахунок різних фінансових інструментів", – вважає Олена Бабак, заступник голови комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
За даними Мінрегіону, в розвиток положень законопроекту № 4941-д, вже розпочато роботу над 11 проектами нормативних актів спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку, Офісом ефективного регулювання (BRDO), Конфедерацією будівельників України, профільними експертами та громадськістю.
Гальмування створення ринку електроенергії
5 квітня Верховна Рада після двох годин дебатів в залі відправила на повторне друге читання законопроект №4493 "Про ринок електроенергії". Він був прийнятий в першому читанні ще 22 вересня 2016 року. До другого читання подано 1135 поправок. "На жаль, багато поправок, які створювали кістяк цього закону, були відхилені", – сказав перед голосуванням депутат Лев Підлесецький, який представляв документ. Це розбалансувало документ, тому сам доповідач запропонував доопрацювати проект. "Я б хотів ще раз повернутися до тих правок, які були зняті, ще раз їх проголосувати, щоб ми могли ухвалити закон, який відповідає інтересам споживачів", – підсумував він.
Проект закону доповнює перелік учасників ринку новим гравцем – трейдером, котрим може бути будь-який суб'єкт господарювання, який здійснює закупівлю електроенергії виключно з метою її перепродажу (крім продажу споживачеві)
"Цей законопроект впроваджує ринкові відносини між усіма учасниками ринку електроенергії. Споживач отримує право суб'єкта ринку, тоді як зараз він може отримати тільки те, що йому надає один постачальник – обленерго, а ціна визначається непрозоро НКРЕКП, – сказав Л. Підлесецький. – Законопроект зменшує повноваження НКРЕКП, залишаючи за комісією тільки сферу регулювання природних монополій (система передачі і розподілу електроенергії). Все інше буде ринковим".
Проект закону доповнює перелік учасників ринку новим гравцем – трейдером, котрим може бути будь-який суб'єкт господарювання, який здійснює закупівлю електроенергії виключно з метою її перепродажу (крім продажу споживачеві). Існування трейдерів повинно позитивно вплинути на ліквідність ринку електроенергії та сприятиме обмеженню коливань цін.
Документ передбачає виконання вимог Третього енергетичного пакета ЄС з юридичного та організаційного відокремлення діяльності з розподілу і передачі електроенергії від інших видів діяльності, що є умовою для введення економічної конкуренції на ринку електроенергії. Законопроектом також вводився новий механізм підтримки виробників електроенергії за "зеленим" тарифом на заміну Фонду врегулювання дисбалансу вартості. Встановлюється, що весь обсяг електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, закуповує гарантований покупець. При цьому його витрати, пов'язані з такою закупівлею, компенсуються оператором передачі.
Тим часом віце-прем'єр-міністр Володимир Кістіон заявив, що відсутність закону "Про ринок електричної енергії" не дозволяє генеруючим компаніям – операторам ТЕС, які використовують дефіцитне вугілля антрацитної групи, укласти контракти на поставку цього палива до України, для того щоб встигнути завезти достатню його кількість до початку опалювального періоду 2017-2018 років.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, з метою своєчасної підготовки до реалізації Третього енергетичного пакета в сфері електроенергетики відповідно до проекту Закону "Про ринок електричної енергії", ще 29 жовтня 2015 прийняла План-графік впровадження нової моделі ринку електричної енергії. Інформація про поточний стан виконання заходів цього Плану розміщений на сайті НКРЕКП.
Прискорення реформи системи охорони здоров'я
6 квітня Рада прийняла законопроект №2309а-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я". У ньому уточнено особливості організаційно-правового статусу закладів охорони здоров'я, їх класифікація, вимоги до установчих документів та управління. Встановлюється спрощений порядок реорганізації закладів охорони здоров'я з державних і комунальних установ в казенні або комунальні некомерційні підприємства. Визначається порядок переоформлення ліцензій та інших дозвільних документів.
Передбачається низка стимулів, в тому числі фінансових, для реорганізації закладів охорони здоров'я. Визначаються особливості укладення трудових контрактів з керівниками установ та уточнюються можливі джерела фінансування. Встановлюється, що не використані закладом гроші поточного року не вилучатимуться. Таке невикористання коштів не може бути підставою для зменшення фінансування в наступному бюджетному періоді.
Встановлюється, що договори про медичне обслуговування населення укладатимуться у відповідності до спеціального порядку, затвердженого урядом, який замінить процедури державних закупівель, які внаслідок своєї складності і тривалості можуть призвести до перебоїв у наданні медичних послуг.
При установах охорони здоров'я, що надають медичну допомогу вторинного (спеціалізовану) і третинного (високоспеціалізовану) рівня, утворюються наглядові ради з обов'язковим залученням представників громадськості. Наглядові ради розглядають питання дотримання прав і забезпечення безпеки пацієнтів, дотримання законодавчих вимог при здійсненні медичного обслуговування, фінансово-господарської діяльності установи.
В цілому закон спрямований на реформування системи охорони здоров'я з метою створення в країні мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я з достатнім рівнем самостійності для надання ефективного і своєчасного медичного забезпечення населення. При цьому, відповідно до ст. 49 Конституції України, існуюча мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я не може бути скорочена, і державні та комунальні заклади охорони здоров'я залишатимуться у відповідній власності і не підлягають приватизації.
Нові проекти уряду
В рамках реформи охорони здоров'я Кабмін затвердив пакет нових законопроектів, спрямованих на зміну системи фінансування медичної галузі, і передав їх до парламенту. В уряді зазначають, що в разі ухвалення ці закони зроблять процес реформування медичної галузі незворотнім і забезпечать додатковий захист ветеранів АТО. Якщо ж вони не будуть ухвалені на поточній сесії, то реформа буде відстрочена на невизначений час через входження країни до передвиборних кампаній 2019-2020 рр.
Пакет, переданий до Верховної Ради, містить чотири законопроекти: "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів", "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо витрат на первинну медичну допомогу", Зміни до основ законодавства України про охорону здоров'я (до ст . 3, 8 і 35), "Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в антитерористичній операції і забезпечують її проведення".
Очікується, що держава забезпечуватиме повне покриття вартості послуг екстреної, паліативної, первинної допомоги
Найважливіші системні зміни закладені в першому документі. Його метою є створення механізму фінансування медичних послуг і лікарських засобів за рахунок бюджетних коштів через систему державного солідарного медичного страхування. Перелік медпослуг і ліків, вартість яких покривається страхуванням, закріплюється на рівні закону в державному гарантованому пакеті. В рамках цього пакету держава забезпечуватиме повне покриття вартості послуг екстреної, паліативної, первинної допомоги, і частково покриватиме вартість платних послуг на вторинному і третинному рівнях. Виконання функцій страховика і єдиний замовник з централізованої закупівлі медпослуг, контроль за дотримання умов договорів про медичне обслуговування населення постачальників здійснюватимуть нову центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом – Національна служба здоров'я України. Передбачається, що повністю система запрацює 2019 року.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми