ІноЗМІ про Україну: Бандити в Криму, зникнення Путіна і бойкот московського параду

Більшість провідних європейських ЗМІ присвятили цій події великі репортажі, описуючи нові реалії життя на півострові.

"Після турбулентної і бурхливої анексії ейфорія спала. Туристичний потік зменшується, а бізнесменам доводиться виживати", – пише бельгійське видання De Tijd в статті "Ейфорія після анексії в Криму пройшла". "Люди думали, що Крим стане Едемом, але цього не сталося", – пише видання, зазначаючи, крім падіння туристичного потоку, інші економічні труднощі, в першу чергу, пов'язані з проблемами логістики.

"За словами Олександра Трофімова, голови Асоціації курортів Криму, транспортні проблеми – поки найважчі для півострова", – пише видання. "Найбільш популярним засобом пересування в Криму завжди були поїзди, які більше не ходять. В результаті, росіяни, які все ще хочуть поїхати в Крим, повинні чекати до 20 годин, щоб потрапити на поромі в Керч", – йдеться в статті. Журналіст також цитує представників місцевої торговельної мережі, яким доводиться таким же морським шляхом доставляти товари з Росії.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Нідерландське видання De Standaart, яке також присвятило статтю річниці незаконної анексії, пішло далі. У статті "Кримом управляє банда злочинців" журналіст пише: "У цьому районі колись відбувалися криваві мафіозні бої. Один з бандитів минулого сьогодні став прем'єр-міністром республіки". Видання також наводить слова юриста однієї з компаній, якого кілька днів тому захопили озброєні поліцейські: "Якщо ви подивитеся на його політику, то побачите сліди минулого".

Французькі ЗМІ пишуть, що через рік Росія нарощує свою владу на півострові. "Щодня Росія посилює свою перевагу у владі на цій території перед Україною. Військова присутність, прикордонні пункти, перешкоди свободі", – пише Le Monde у статті "Російська анексія".

Особливою темою в ЗМІ стало таємниче зникнення президента Путіна: почали активно з'являтися колажі та жарти в соціальних мережах. Одні з головних версій висловлювалися на тему ін'єкцій "ботокса" та інсульту. Так, нідерландське видання NRC Handelsblad в статті "Де Путін?" пише, посилаючись на свого кореспондента в Москві, що останнім часом Путін виглядав не найкращим чином.

"Говорили, що в 2010 році були якісь проблеми з процедурою "ботокса". Останні місяці деякі говорять про ознаки інсульту", – написало видання до того, як стало відомо, що президент Росії з'явився на зустрічі зі своїм киргизьким колегою.

Великий резонанс в європейських ЗМІ викликав фільм "Крим. Шлях на батьківщину", в якому Путін розкриває подробиці плану з приєднання півострова до Росії. Ці зізнання вже стали приводом для жорсткої реакції української влади. В Європі найбільше говорили про визнання Путіна про готовність застосувати ядерну зброю у разі, якби Захід втрутився в процес анексії.

"Щоб захиститися від будь-якого західного втручання під час анексії Криму рік тому в Кремлі розглядали всі можливості, в тому числі і ядерний варіант. "Ми були готові до цього", – сказав Путін у документальному фільмі", – пише також Le Monde.

Інше французьке видання – Le Figaro – у статті "Путін тішиться Кім Чен Ином" пише: "Росія зближується з кращими друзями часів Холодної війни. Росія і Північна Корея в середу оголосили, що вирішили зробити 2015 роком дружби між двома країнами... Зближення відбувається в той час, коли Росія стає все більш ізольованою на міжнародному рівні через її участі в конфлікті в Україні ".

У Європі також активно обговорювали рішення канцлера Німеччини Ангели Меркель та інших лідерів ЄС бойкотувати парад Перемоги в Росії. У Берліні це відверто мотивували діями Росії щодо України. У той же час Меркель має намір вшанувати пам'ять на могилі Невідомого Солдата, де також буде президент Путін.

"Французький лідер Франсуа Олланд також не піде (на парад). Але його офіс пояснив це розкладом, згідно з яким він повинен бути на зустрічі з кліматичних змін на Карибському острові Мартініка. Інші країни ЄС, включаючи Естонію, Латвію, Литву та Польщу, бойкотують подія 9 травня. Президент США Барак Обама також заявив, що не приїде. На даний момент лише симпатизує Путіну президент Чехії – єдиний лідер ЄС, який підтвердив свою участь. Греція, Угорщина і Словаччина були запрошені, однак вони не оприлюднили своїх рішень. Але факт, що німецький лідер сказала "Ні", незважаючи на історичне почуття провини німців, дозволяв легше сказати "ні" всім іншим", – пише брюссельське видання EUObserver в статті "Меркель нехтує путінським парадом".

На цьому тижні в Брюсселі має відбутися засідання Європейської Ради за участю всіх лідерів країн-членів. Одним з питань порядку денного має стати збільшення санкцій проти Росії і, можливо, їх розширення. Однак преса пише, що на цьому тижні не слід очікувати великих рішень.

"Лідери Європейського Союзу навряд чи досягнуть домовленості на саміті про продовження економічних санкцій проти Росії, які закінчуються в липні", – пише з посиланням на високопоставленого чиновника ЄС брюссельське видання Euractive в статті "Нових санкцій ЄС проти Росії не буде, поки триває припинення вогню". "Нові санкції проти Росії і на цей момент не актуальні, тому що уряди ЄС хочуть дати крихкому перемир'ю в східній Україні шанс", – продовжує видання. За словами джерела видання, ймовірно, рішення про продовження (і введення нових санкцій) перенесуть на липень.

У тому ж виданні вийшло інтерв'ю з главою місії України при ЄС Костянтином Єлісєєвим, в якому він закликав Брюссель направити в Україну велику миротворчу місію ЄС.

На великому суботньому розвороті нідерландське видання NRC Handelsblad у статті "Хрещений батько дивиться за тобою" аналізує, чому суспільство так легко піддається путінської пропаганди. "Петро Помаранцев знає російське телебачення зсередини. Син російського емігранта-дисидента виріс в Лондоні, проте в 2006-му вирушив до Росії, щоб працювати на телебаченні. У твердженні, що все неправда і все можливо він бачить найбільшу брехливість російської журналістики, яка створює основу для репресивного режиму Кремля. Російське телебачення запозичує гірші крайності від американських каналів, таких як FoxNews, при цьому залишаючись на позиціях відсутності критики до Кремля і підтримуючи агресію проти США. З іншого боку – шляхом трансляції важких серіалів з вбивствами і копами підживлює напівкримінальну атмосферу", – пише видання.

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.