Підсумки дня, 7 травня: "Одкровення" Шкіряка, підготовка бойовиків до штурму, скасування НС в енергетиці і багато іншого

Український Іл-76 повернувся з Непалу, Шкіряк не хоче бути "цапом-відбувайлом", в Міноборони кажуть, що заощадили, 46 українців поки не вийшли на зв'язок

Сьогодні о 03.53 літак Міністерства оборони України Іл-76, який евакуював українців з Непалу, здійснив посадку в міжнародному аеропорту "Бориспіль".

Як повідомлялося раніше, операція "евакуація" затягнулася на цілий тиждень. При цьому суспільний резонанс викликала не тільки поломка літака і затягування перельоту з Індії в Непал, але і той факт, що в. о. голова ДСНС Зорян Шкіряк взяв з собою в поїздку цивільну дружину.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як відомо, Кабмін виділив на цю рятувальну операцію 7,3 млн грн. Верховна Рада ініціює розслідування інциденту.

Зорян Шкіряк після прильоту заявив, що "ніхто не буде виправдовуватися, тому що немає в чому, а за кожне своє рішення я готовий нести персональну відповідальність".

"Козла відпущення" з мене ніхто не зробить, не дочекаються! ... Ми відпрацювали на межі можливого. З боку ДСНС – без проколів", – зазначив Шкіряк.

Пізніше Зорян Шкіряк заявив, що готовий піти у відставку в разі відповідного рішення керівництва країни. "Якщо міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, прем'єр-міністр Арсеній Петрович Яценюк скаже мені піти, я невідкладно подам заяву і піду у відставку", – сказав він.

Він також заявив, що відмовляється від фінансової компенсації за відрядження у Катманду.

В. о. голови ДСНС також повідомив, що Кабінет міністрів України виділив для потреб служби на проведену операцію 280 тис. грн, з яких на потреби мобільного рятувального центру переведено майже 159 тис. грн., а використано 86 тис.

Шкіряк також зазначив, що для потреб Міністерства закордонних справ виділено 360 тис. грн, а для Міністерства оборони – понад 6 млн грн.

В. о. командувача Повітряних сил Збройних сил України Сергій Дроздов повідомив, що рішення про евакуацію українців з Непалу українським літаком прийняв президент Петро Порошенко, а конкретний літак для виконання завдання був визначений на міжвідомчій нараді.

За його словами, було вирішено відправляти літак саме Збройних сил, а не Державної служби з надзвичайних ситуацій, бо літаки ДСНС – Ан-32 і Ан-26 – у разі їх використання летіли б у Непал три доби через значно меншу крейсерську швидкість, ніж у військово-транспортного літака Іл-76.

Також Дроздов пояснив, чому рятувальна операція зайняла так багато часу. За його словами, в основному час було витрачено на бюрократичні процедури з розмитнення запчастини для літака.

Крім того, сказав Дроздов, український літак був 200-м у черзі на посадку в Катманду через велику завантаженість аеропорту.

Сергій Дроздов також повідомив, що Міноборони планує притягнути до відповідальності Миколаївський авіаційно-ремонтний завод, який у 2014 р. проводив комплекс з ремонту літака Іл-76, на якому проводилася евакуація українських громадян з Непалу.

"На час вильоту літака з авіаційної бази, де він перебував, з аеропорту Бориспіль, літак був повністю справний", – підкреслив Дроздов.

Також у Міноборони заявили, що заощадили 25% від суми, яка була виділена на евакуацію українських громадян з Непалу.

Зазначимо, як повідомив прес-секретар МЗС України Євген Перебийніс, станом на 7 травня на зв'язок не вийшли 46 громадян України, з тих, хто перебував у Непалі на час землетрусу.

"Всього громадян, які могли перебувати в Непалі, в списках, складених нашими дипломатами, 210", – повідомив він.

За його словами літаком Іл-76 в Україну повернулися 76 громадян України та 11 іноземців, ще 35 наших співвітчизників покинули Непал самостійно.

"21 громадянин України відмовився залишати Непал. Ще 46 громадян залишаються у списках тих, хто не вийшов на зв'язок ", – повідомив Перебийніс.

Кучма заявив про позитивні результати переговорів контактної групи по Донбасу, в АП повідомляють, що бойовики інтенсивно відпрацьовують штурмові дії

Підсумком першої після укладення лютневих угод зустрічі представників України і сепаратистів стали "серйозні кроки в напрямі політичного врегулювання". Про це після завершення 6 травня переговорів у Мінську заявив представник України в тристоронній контактній групі Леонід Кучма, повідомляє "Радіо свобода".

За його словами, представники бойовиків були "конструктивними".

Представник Росії Азамат Кулмухаметов сказав, що переговори дали надію на "політичне вирішення" конфлікту.

За підсумками наради створено групи експертів, які повинні запропонувати наступні кроки для реалізації плану мирного врегулювання.

Як повідомив заступник голови спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Україні Олександр Хуг, наступне засідання підгрупи з безпеки тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на сході України відбудеться 19 травня в Україні.

При цьому Олександр Хуг зазначив, що спеціальна моніторингова місія ОБСЄ щодня фіксує наявність у бойовиків важкого озброєння, незважаючи на заяви про його відведення.

Спікер Адміністрації президента України з питань військової операції на Донбасі, полковник Андрій Лисенко повідомляє, що бойовики активно проводять заходи з нарощування бойових можливостей існуючих підрозділів.

"Особливу увагу бойовики приділяють вогневій підготовці та відпрацюванню елементів штурмових дій при захопленні оборонних укріплень", – зазначив він.

Посол США в Україні Джеффрі Пайетт заявляє, що на сьогодні спостерігаються певні ознаки підготовки сепаратистів на сході України до нового витка протистояння, передає "Радіо Свобода".

Він також зазначив, що Росія проводить інтенсивні навчання бойовиків. "Також вона підвела свої ракети "земля-повітря" дуже близько до лінії розмежування на українській території. А пан Захарченко дуже відверто заявив у своїх недавніх інтерв'ю журналістам "Шпігель" та "Вайс ньюз", що прагне захопити всю територію Донбасу. Якщо це дійсно його мета, то він забуває про домовленості, під якими підписався у лютому в Мінську", – наголосив посол США.

Міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина вважає малоймовірним наступ бойовиків на Донбасі, яких підтримує Росія, після 9 травня. Про це він заявив в ефірі польського радіо RMF FM.

"Є такі ознаки, але я думаю, що в цьому більше чуток або пошуків негативних сценаріїв. Але я розумію, що є ознаки того, що щось відбувається – у військовому сенсі", – заявив Схетина.

Пайетт вважає, що Росія дуже ефективно веде інформаційну війну, Грібаускайте закликає ЄС не піддаватися на шантаж Росії

Інформаційна війна, яку веде Росія, дуже ефективна, зазначає посол США в Україні Джеффрі Пайетт. Так він прокоментував результати невеликого опитування, яке здійснили журналісти на вулицях окупованого Луганська: всі респонденти звинувачували США у "втручанні в Україну" або в "розпалюванні війни", передає "Радіо Свобода".

"Хочу підкреслити: це штучно влаштована війна, люди на Донбасі стали метою агресивної кампанії пропаганди і дезінформації", – сказав Пайетт.

"Це нагадує мені події, що відбувалися приблизно рік тому, коли сепаратисти тільки починали захоплювати адміністративні будівлі в Донецьку. І скрізь перед барикадами вони й понавішували великі транспаранти з написами: "Ми повинні захищатися від НАТО!" Це ж божевілля. Адже, звичайно, ніякого НАТО там не було", – додав посол.

Президент Литви Даля Грібаускайте заявила, що країни ЄС не повинні піддаватися на шантаж агресора.

"Зараз ми маємо справу з тією ж агресією й імперськими намірами, як 70 років тому, і ми повинні захищати наші цінності і принципи від держави, яка є постійним членом Ради безпеки ООН", – підкреслила вона.

Карта бойових дій на 12-00 7 травня

На Донбасі знайшли останки понад 560 загиблих військових, після повернення з фронту понад 5,5 тисяч бійців потребували лікування психічних розладів

За 9 місяців пошуковики організації "Союз "Народна пам'ять" під керівництвом Управління військово-цивільного співробітництва Міноборони змогли знайти останки понад 560 загиблих солдатів та офіцерів. Про це повідомив керівник організації Ярослав Жилкін.

Голова комітету Верховної Ради з охорони здоров'я Ольга Богомолець повідомляє, що з початку військової операції лікування від психічних розладів пройшли понад 5,5 тисяч українських військовослужбовців.

"За даними психіатричної служби Міністерства оборони, з початку військової операції в зв'язку з наявністю порушень психічної діяльності лікування пройшли 5,5 тис. військових, 35% військовослужбовців були комісовані у зв'язку з психічними розладами, у 800 військових констатується посттравматичний стресовий розлад", – розповіла вона на брифінгу в четвер у Києві.

Єврокомісія і МВФ працюють з питанням щодо "газового боргу" України, "Газпром" здивувався транзитній пропозиції "Нафтогазу"

У ході останньої тристоронньої зустрічі з питань газу між Росією, Україною і ЄС було знайдено прийнятне рішення про те, як відобразити в протоколі "питання боргу" за постачання палива в Україну в 2013-2014 роках. Про це заявив віце-голова Єврокомісії (ЄК) щодо енергетичного союзу Марош Шефчович.

"Ми погодилися з сумою $3,1 мільярда як взаємоприйнятної для сторін: для української сторони це являє повну суму боргу, для російської – частину боргу, оскільки справжня сума повинна бути визначена в Стокгольмі", – пояснив Шефчович.

Він назвав таке рішення "дипломатичною формулою" і "ключем, який відкриває двері до подальших дискусій, котрі дозволять досягти домовленості щодо інших питань".

У Єврокомісії сподіваються, що Стокгольмський арбітраж зможе врегулювати питання, і одночасно працюють з МВФ з питання можливості покриття боргу.

Зараз важливо, за словами єврокомісара, створити стабільні переговорні рамки, щоб у період до винесення судом рішення не допустити перебоїв з газовими поставками в Україну та транзитом.

У той же час у "Газпромі" "вельми здивовані" спробою української сторони застосовувати розрахунки по транзиту з використанням методики Regulatory Asset Base (RAB). Про це повідомив "Газете.Ru" офіційний спікер російської компанії Сергій Купріянов.

"У нас є діючий контракт, за яким ми працюємо", — підкреслив Купріянов.

Надзвичайну ситуацію в енергетиці скасували

Кабінет міністрів України не продовжив режим надзвичайного стану в енергетиці, який діяв з серпня 2014 року.

Даний режим давав можливість Національній комісії, що здійснює регулювання у сфері електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), оперативно впливати на ринок в умовах гострого дефіциту енергоресурсів в опалювальний сезон.

Зокрема, НКРЕКП могла встановлювати додаткові платежі енергокомпаніям, коригувати тарифи на електроенергію та інвестиційні програми компаній. Крім того, Нацкомісія могла змінювати алгоритм розподілу коштів на оптовому ринку електроенергії.

Критеріями надзвичайних подій є:

   - зниження резерву енергогенеруючих потужностей об'єднаної енергосистеми нижче допустимого рівня протягом трьох днів,
   - критично низький рівень забезпечення ТЕС паливом,
   - наявність більш ніж тримісячної заборгованості перед виробниками за спожиту електроенергію.

Тимчасові надзвичайні заходи включають: обмеження цін на ринку електроенергії, встановлення особливих умов купівлі-продажу електроенергії, встановлення обов'язкових вимог до виробництва, постачання і купівлі-продажу електроенергії, а також встановлення умов експорту або імпорту електроенергії.

У період дії надзвичайних заходів всі суб'єкти ринку електричної енергії незалежно від форми власності зобов'язані діяти відповідно до стандартів операційної безпеки функціонування об'єднаної енергетичної системи з урахуванням оперативних команд держпідприємства "Укренерго".

НБУ 7 травня опустив курс долара

На сьогодні, 7 травня, НБУ встановив такі курси основних іноземних валют до гривні:

1 долар США – 21,02 грн;
1 євро – 23,61 грн;
10 російський рублів – 4,2 грн.

Таким чином, курс долара, в порівнянні зі вчорашніми значеннями знизився на 11 коп. (історичний максимум – 30,01 грн/дол). Курс євро зріс на 21 коп. Курс рубля став вище на 18 коп.

В Україні стало на 25 банків менше, кількість збиткових фінустанов зростає

Кількість збиткових банків в Україні за підсумками першого кварталу 2015 року досягла 58, тоді як у 2014 році збиток був зафіксований у 52 банків.

Загальний сальдований збиток банківської системи в першому кварталі склав 80,892 млрд грн. В НБУ раніше підкреслювали, що 80% збитків банківської системи були сформовані неплатоспроможними банками, в яких діють введені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасові адміністрації.

При цьому кількість діючих банків зменшилася на 25 банків — до 133 банків.

За даними НБУ, основну суму збитків у першому кварталі сформували банки з групи найбільших: з 14 банків цієї групи 12 спрацювали зі збитками.

Інфляція в Україні побила рекорд – ціни зростають зі швидкістю 1996 року

У квітні базова інфляція в Україні сповільнилася до 4,6%. У березні цей показник становив 10,8%. Як повідомили в Держстаті, в цілому з початку року базова інфляція досягла 25,3%, а в річному вимірі – 47,1%.
Споживча інфляція, яка, на відміну від базової, враховує зростання тарифів, склала 14% (10,8% у березні). У річному вимірі – і зовсім 60,9%. Такого не було з 1996 року.

При цьому, як прогнозує експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Андрій Шевчишин, споживча інфляція в травні може скласти 1,8%, після різкого зростання до 14% у квітні. Річні темпи зростання в такому випадку сповільняться до 57,8%, вважає експерт.