Виборча революція: якими тепер будуть вибори в Україні

8 Листопада 2017, 07:29

За участь у виборах партії віддадуть по 2 млн грн, а в бюлетенях залишиться всього дві графи

<p style="text-align: justify;">Фото: AFP</p>
Фото: AFP

Верховна Рада на засіданні у вівторок продовжила осінній марафон реформ, прийнявши в першому читанні Виборчий кодекс, який змінить механізм виборів в країні. Крім того, депутати так і не підтримали український кінематограф і відмовилися звільняти голову МВС.

Що зміниться

Вього у вчорашньому порядку денному було два законопроекти про Виборчий кодекс. Перший – авторства нардепа від партії "Відродження" Валерія Писаренка, його парламент успішно провалив. А ось другий, в розробці якого брав участь спікер ВР Андрій Парубій, вдалося прийняти – за нього з першої ж спроби знайшлося 226 голосів. Це дуже здивувало багатьох нардепів. Світлана Заліщук навіть написала в соцмережі, що ухвалення цього закону – чиста випадковість.

Нагадаємо, перед голосуванням за документ експерти сумнівалися, що він пройде парламент, зазначаючи – зміни будуть не до душі нардепам-мажоритарникам. Новий кодекс скасує мажоритарку, змусить партії повністю відкрити свої списки, а у виборчому бюлетені залишаться тільки два рядки: "Підтримую виборчий список політичної партії №..." і "Підтримую кандидата в нардепи України від цієї політпартії №...".

Експерт з конституційного права Юрій Ключковський, який працював над ухваленим законопроектом, розповів "Сегодня", що за новими правилами буде два списки – загальнодержавний та регіональний. До першого подаватимуться від партії 450 кандидатів. З другим буде складніше. Спочатку всю країну розіб'ють на 27 виборчих регіонів, а потім партія розбиватиме загальнодержавний список на регіональні.

"Виборці голосують в регіональному списку за партію і одного з її кандидатів. Голоси підраховуються, визначаються партії, що набрали більше 4%, і після цього визначається кількість мандатів, які партія отримає в регіоні, – каже Ключковський. – Для цього встановлюється квота – загальна кількість голосів за партії, які пройшли бар'єр, ділиться на 450. Це "вартість" одного мандата. Після цього число голосів, отриманих партією в регіоні, ділиться на цю квоту, і ми дізнаємося, скільки мандатів вона отримала в цьому регіоні"".

Надлишки, за словами експерта, розподілятимуть вже по загальнодержавному округу. А щоб взяти участь у виборах, кожна партія вноситиме на спецрахунки ЦВК заставу в 2 млн грн, який повернуть, тільки якщо за партію проголосувало не менше 2% українців.

Юрист Діна Дрижакова в цілому позитивно оцінює прийняття кодексу: "У більшості європейських країн законодавство кодифіковане (Польща, Чехія, Франція), і це добре – Кодекс дозволяє регулювати виборчі процедури на різних виборах. Сподіваюся, це з часом відбудеться і в Україні". При цьому вона відзначає – поки що Кодекс сирий і не має практики застосування, хоча з часом це може зробити виборчий процес в Україні цивілізованішим.

"Зниження прохідного бар'єру з 5% до 4% – це плюс, що дозволяє більшій кількості партій пройти до парламенту. З позитиву можна відзначити і прописану процедуру роботи виборчих комісій, підготовку членів комісій – це вже не будуть люди з вулиці", – підкреслила Дрижакова.

Ще один автор законопроекту, нардеп від НФ Леонід Ємець, очікує, що в другому читанні Виборчий кодекс розглядатимуть вже через два тижні. Він прогнозує, що на той час документ обзаведеться тисячею правок.

"Теоретично під цей законопроект у другому читанні голосу знайдуть – серйозних загроз ні для мажоритарників, ні для партій я в ньому не бачу. Але в майбутньому хотілося б домогтися і повної заборони політичної реклами", – підсумував голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Міністр і кіно

Розглядали вчора депутати і зняття з посади голови МВС Арсена Авакова. Перед голосуванням Парубій підкреслив, що це він подав постанову про призначення Авакова міністром три роки тому і "ні на йоту не шкодує" про це. Більшість парламентаріїв або відмовилися голосувати взагалі, або натиснули кнопку "Проти". Ініціативу підтримав всього 31 нардеп.

"Це голосування – кінець конспірологічних версій про конфлікт між "Народним фронтом" і БПП. Спроба вбивання клину в стосунки "президент і міністр" закінчилася на цифрі 31", – резюмував політолог Тарас Березовець.

Також парламент відправив на повторне друге читання Податковий та Митний кодекси, які стосуються державної підтримки кінематографа. Якби зміни набули чинності, з'явилися б податкові пільги на українські фільми до 2023 року. Зокрема, пропонується скасувати ПДВ на створення і прокат кіно.

Держбюджет-2018: план на Новий рік

Вчора також тривала бюджетна епопея. Незважаючи на те, що за регламентом держкошторису на наступний рік повинен був бути прийнятий за основу ще до 20 жовтня, нардепи навіть не ставили його на голосування у вівторок. Заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко в кулуарах парламенту зізнався, що низка статей бюджету ще не готові для голосування навіть в першому читанні. Каменем спотикання, за його словами, стали макроекономічні показники. Він також додав, що приймати бюджет під Новий рік – відома політична традиція в Україні. У свою чергу його колега за фракцією Ірина Луценко додала, що Бюджетний комітет звернувся до Кабміну переглянути деякі цифри, але пообіцяла, що бюджет буде прийнятий вчасно і "під ялинкою ВР не ночуватиме".

Ви зараз переглядаєте новину "Виборча революція: якими тепер будуть вибори в Україні". Інші Новини політики дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Ілля Требор

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...