Польща і Україна підпишуть декларацію, де будуть прописані основні напрямки мовної імплементації статті Закону "Про освіту" для українських шкіл, в яких навчання ведеться польською мовою.
Про це домовилися під час зустрічі міністр освіти і науки України Лілія Гриневич з міністром національної освіти Республіки Польща Анною Залевською17 жовтня, повідомляє прес-центр МОН.
"Ми розуміємо важливість для України утвердження української мови як державної, в Польщі ми також багато уваги приділяємо розвитку нашої мови. Однак у нас є двосторонні домовленості. Пункт 4 статті 7 Закону говорить, що деякі предмети можуть вивчатися на мовах Європейського союзу. Але слово можуть – це не гарантія. Повинна бути гарантія, що певна частина предметів буде вивчатися польською", – зазначила міністр національної освіти Польщі.
Гриневич повідомила, що загальність статті пояснюється тим, що це базовий закон, і більш детальні формулювання будуть виписані в профільному Законі "Про загальну середню освіту", а також в підзаконних актах Кабінету Міністрів України.
"На роботу над цим документами потрібен час. У свою чергу ми з самого початку декларували готовність виписати шлях імплементації в двосторонніх документах між країнами. Хочу зазначити, що 5 українських шкіл, де навчання ведеться польською мовою, вже вчаться за моделлю, яку ми пропонуємо для імплементації. тобто частково предмети в базовій і старшій школі вивчаються українською", – додала міністр освіти і науки України.
За її словами, таке навчання дає свої результати. Незважаючи на те, що тепер польською в Україні навчаються 1 тис. 785 дітей, у 2017 році лише 5 осіб здавало ЗНО польською мовою. З них лише 1 людина не подолала поріг склав/не склав з української мови.
Гриневич також зазначила, що МОН планує поступово збільшувати частку предметів, яка вивчається українською мовою. За попереднім пропозицією української сторони в старшій школі частка вивчення предметів українською повинна становити 60%.
Тепер сторони працюють над текстом декларації, яку планується підписати вже найближчим часом.
Нагадаємо, 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів щодо закону "Про освіту". Рішення ПАРЄ досить жорстко засуджує те, що Верховна рада прийняла закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин.
Глава делегації українського парламенту в ПАРЄ Володимир Ар'єв заявив, що резолюція ПАРЄ з українського закону про освіту не зобов'язує робити які-небудь кроки до висновків Венеціанської комісії і не є трагедією для України.
11 жовтня під час виступу на сесії ПАРЄ президент України Петро Порошенко заявив, що Україна гарантує право на навчання рідною мовою, але при цьому вивчення державної мови є обов'язковим.
Читайте також:
- Скандальний закон про освіту: з'явилася нова реакція ЄС
- У Литві прокоментували вимоги Угорщини по Україні
- Угорщина висунула нові звинувачення Україні через закон про освіту
- Скандал із законом про освіту: Польща проти ініціативи Угорщини і підтримала Україну
- Продати Крим: Україна отримала непристойну пропозицію з високої європейської трибуни
- Польща і Україна обговорять закон про освіту: Ян Пєкло повідомив деталі