Між Києвом і Варшавою – новий виток напруги через розбіжності в питаннях спільної історії. У суботу польські прикордонники не пропустили через кордон українця – секретаря Держкомісії з увічнення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святослава Шеремета. "Сегодня" з'ясувала подробиці скандалу і чим загрожує його розвиток.
Проблеми на кордоні
Святослав Шеремет їхав до польського Ланцута, щоб вшанувати пам'ять 400 загиблих воїнів Української галицької армії та армії УНР. Однак на пропускі "Шегині" йому повідомили про річну заборону в'їзду до Польщі і шенгенської зони. При цьому у чиновника була чинна шенгенська віза, видана Німеччиною.
Прес-секретар польської прикордонної служби Ельжбьета Пікор повідомила, що Шеремет не відповідав вимогам, що дозволяє в'їзд: "Його дані були в базі осіб, небажаних на території нашої країни". А в польському МЗС пояснили рішення не пускати Шеремета реакцією на заборону Києва ексгумувати останки польських жертв воєн в Україні. При цьому раніше в Варшаві заявляли, що не пускатимуть до країни українців з "антипольською позицією".
У зв'язку з інцидентом український МЗС викликав польського посла Яна Пєкла. За підсумками зустрічі у відомстві заявили: заборона суперечить краківським домовленостям Консультаційного комітету президентів обох країн, досягнутим напередодні.
Нагадаємо, 17 листопада заступник голови АП Костянтин Єлісєєв зустрівся з держсекретарем Канцелярії президента Кшиштофом Щерскім. Чиновники домовилися про зміцнення відносин між країнами і про зняття мораторію на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Мораторій був введений українським Інститутом національної пам’яті в квітні у відповідь на знищення українських місць пам'яті в Польщі (переважно пам'ятників воїнам УПА) і ігнорування цих акцій польською владою.
Історія і списки
Загострення відносин між Києвом і Варшавою почалося ще на початку 2015 року, коли наш парламент ухвалив закон про декомунізацію, що передбачає визнання воїнів УПА борцями за незалежність України.
"Польська еліта це сприйняла дуже гостро", – зазначив політолог Євген Магда.
На початку цього року через антиукраїнські висловлювання наші прикордонники не пустили до країни мера Перемишля Роберта Хому. У листопаді міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив про заборону в'їзду до Польщі українцям, які дотримуються "антипольської позиції" в питаннях історії.
"Люди, які надягають форму СС "Галичина", до Польщі не в'їдуть", – зазначив чиновник і додав, що це стосується і тих, хто на адмінрівні не дозволяє відновлювати польські місця пам'яті.
Пізніше міністр повідомив, що Польща не опублікує перелік українців, яким заборонений в'їзд, а самі персони нон грата дізнаються про свій статус на кордоні.
Черги в нормі
Незважаючи на суботній прецедент з Шереметом, конфлікт поки носить більше дипломатичний характер і не зачіпає інтереси простих українців. При цьому екс-міністр транспорту Євген Червоненко вчора заявив, що через напругу між Польщею та Україною на західних митницях утворилися черги з вантажівок. У Західному управлінні прикордонної служби закликали не панікувати. "Сегодня" повідомили, що обстановка на польському кордоні знаходиться в межах норми: "Невеликі черги є, але це – стандартна ситуація".
Українські експерти вважають, що в ситуації, що склалася, Польща займає агресивнішу позицію, а Україна – стриманішу.
"Наша країна намагається знизити рівень конфліктності, поляки ж висловлюються різко", – зазначає Євген Магда.
Політолог Володимир Фесенко додає, що проблема – в зайвому консерватизмі і конфліктності польського парламенту: "Сьогодні Польща має конфлікт не тільки з нами, але і з Німеччиною, Литвою і Брюсселем".
Однак він підкреслює, що ситуація не безнадійна, оскільки президенти обох країн намагаються зняти напругу.
"Президент Анджей Дуда висловлює іншу думку щодо України. У нього і у Петра Порошенка є прагнення залагодити конфлікт", – розповів експерт.
Крім того, Фесенко зазначає, що полякам невигідно з нами сваритися: "У Польщі працює не менше мільйона українців, багато працюють абсолютно легально і вносять великий вклад в польську економіку. Є й інші чинники, через які Польщі невигідно мати з нами напружені відносини – спільні кордони, торгівля та енергетика ".
"Використовують України через вибори"
На думку політолога Євгена Магди, сьогоднішнє загострення відносин двох країн пов'язано не тільки з трепетним ставленням до історичного минулого Польщі, а й з її внутрішньою політикою.
"Правляча в Польщі партія "Право і справедливість" готується виграти місцеві вибори, а після – президентські і парламентські. Партія вибрала зрозумілу для виборців тему і на тлі важливості історичної політики об'єднує навколо себе всіх консерваторів. Використовує відносини з Україною в своїй внутрішній політиці", – вважає експерт.
Він додає, що така тактика – і у Вітольда Ващиковського: "Він бореться за власне політичне майбутнє. Його вважають основним претендентом на посаду в Сеймі, а після – на місце в Європарламенті".
Магда зазначає, що країнам доведеться домовитися, оскільки у нас занадто багато точок дотику: "Це і литовсько-польсько-українська бригада, інтерес в енергетичній співпраці, спільне протистояння проекту "Північний потік-2" (російський газопровід. – Авт.) і українські трудові мігранти в Польщі".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми