Зустріч в Мінську: про що говоритимуть і чого чекати

Багато що в цьому питанні залежить від того, чи зможуть домовитися Київ і Москва. Крім того, гостро стоїть питання подальшого торговельно-економічного співробітництва – Україна вже підписала і має намір ратифікувати Угоду про асоціацію з ЄС, що викликає вкрай негативну реакцію РФ. Також залишається невирішеним "газове" питання.

Кожна окремо і всі в сукупності ці проблеми впливають не тільки на відносини двох країн, але і на ситуацію в усій Європі.

Причому зустрічі на рівні міністерств і відомств, на жаль, поки не дають відчутних результатів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Останнім часом все більше йшлося про необхідність прямих переговорів між Порошенком і Путіним. Називалися навіть різні варіанти того, де і як така зустріч може відбутися. Президенти могли б перетнутися в Словаччині, куди їх запросили на святкування 70-річчя повстання проти фашистів.

Можливою майданчиком зустрічі президентів могла б стати Франція – президент Франсуа Олланд особисто запрошував Путіна і Порошенка поговорити в Єлисейському палаці.

Однак, у підсумку, вибір припав на Мінськ.

Мінськ – майданчик для перемовин

У понеділок, 18 серпня, посол Білорусі в Україні Валентин Величко повідомив, що лідери країн МС готові зустрітися з українським президентом.

"Путін, Назарбаєв, Лукашенко підтвердили (готовність брати участь у зустрічі – ред.). І це передано нашим президентом (Лукашенкоv – ред.), Доведено до президента України Петра Олексійовича Порошенка", – сказав посол, при цьому він додав, що президенти країн МС запропонували провести зустріч за участю представників Заходу. Дату і формат перемовин дипломат не уточнив.

На наступний день, 19 серпня, стали відомі деталі майбутньої зустрічі. Як повідомили в адміністрації Порошенко, зустріч (на рівні президентів) відбудеться 26 серпня в Мінську в форматі Україна – ЄС – "Євразійська трійка" (Білорусь, Казахстан, Росія).

Європейський союз на переговорах представлятимуть: високий представника ЄС з питань безпеки і зовнішньої політики Кетрін Ештон, віце-президент Єврокомісії – Комісар з питань енергетики Гюнтер Оттінгер і Комісар з питань торгівлі Карл де Гухт. Відповідна домовленість була досягнута в ході телефонних перемовин Порошенка з президентом Єврокомісії Жозе-Мануелем Баррозу.

"Такий безпрецедентний крок є підтвердженням солідарності і підтримки України з боку Європейського Союзу", – цитує прес-служба АП слова українського президента.

Пізніше в той же день прес-служба Кремля підтвердила, що президент РФ Володимир Путін візьме участь у зустрічі. Також прес-служба президента РФ повідомила, що Путін і Лукашенко в телефонному режимі обговорили "питання підготовки наміченої на 26 серпня в Мінську зустрічі".

А адже вранці 19 серпня прес-секретар глави Російської Федерації Дмитро Пєсков зазначав, що говорити про можливі переговори Путіна з Порошенком поки передчасно.

Неучасть США і візит Меркель

Хоча лідери країн МС, за словами Величко, виступали за те, щоб у зустрічі взяли участь не тільки представники ЄС, але і США, Вашингтон, по всій видимості, від безпосередньої участі в цих переговорах утримався. Однак позицію свою в Білому Домі висловили.

Зокрема, представник Держдепартаменту Марі Харф заявила, що США позитивно оцінюють намічені в Мінську переговори.

"Очевидно, ми думаємо, що тут має бути діалог. І це добре, тому що там (на переговорах у Мінську – ред.) Потрібно прийти до миру. Але нам ще необхідно бачити, що слова будуть підкріплені діями російської сторони. Подивимося, що вийде з зустрічі ", – сказала Харф.

Представник Держдепу підкреслила, що саме Росія постачає своїх бойовиків і озброєння на Донбас, тому її участь в деескалації конфлікту є принциповим.

На думку політолога, керівника Центру "Третій сектор" Андрія Золотарьова, США важливо дистанціюватися і зберегти нейтралітет.

Та й формат самої зустрічі не цілком відповідає тому, щоб в ній брав участь представник США, вважає професор політології Києво-Могилянський академії Олексій Гарань. Адже первісний формат перемовин припускав обговорення Угоди про асоціацію і лише згодом завдяки українській дипломатії перелік питань був розширений, відзначає експерт.

Ще одна знакова подія – за три дні до зустрічі в Мінську, саме напередодні Дня Незалежності, Київ відвідає канцлер Німеччини Ангела Меркель.

За словами міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, це буде "незвичайний візит", який "є результатом дуже тісних особистих контактів президента України і канцлера Німеччини".

"Він відбувається якраз напередодні національного свята. Це буде дуже цікавий візит з точки зору його наповнення", – заявив Клімкін.

На думку Андрія Золотарьова, Меркель виступатиме модератором з боку ЄС в майбутніх переговорах. Можливо, Україна отримає обіцянку економічного бонусу, в разі досягнення компромісу з РФ, відзначає експерт.

Як би там не було, але візит канцлера Німеччини посилює українські позиції, стверджує Олексій Гарань. "Меркель приїжджає напередодні Дня Незалежності – це дуже символічно. Останній раз в Україні вона була років 6-7 тому", – говорить він.

Тим часом, заступник глави АП Валерій Чалий прогнозує, що наступні два тижні стануть визначальними в пошуку шляхів виходу з ситуації на сході України.

Що обговорюватимуть і чого чекати від переговорів?

На порядку денному переговорів – три ключових питання: виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, енергетична безпека і стабілізація ситуації на Донбасі. Саме в такій послідовності вони зазначені в повідомленні прес-служби глави української держави.

Фактично якраз для обговорення цих трьох питань ЄС та посилає одночасно трьох членів Єврокомісії (високого представника ЄС з питань безпеки і зовнішньої політики і єврокомісар з питань енергетики і торгівлі).

20 серпня офіційний представник ЄК Шантал Хьюг повідомила, що Єврокомісія очікує від зустрічі в Мінську обговорення як пріоритетів реалізації Угоди про асоціацію ЄС-Україна, можливостей продовження тристоронніх перемовин по газу, починаючи з вересня, і безпеки в цілому.

І все ж ключовим питанням, як вважає Андрій Золотарьов, буде припинення військових дій в Донбасі, причому в цьому питанні експерт застерігає, що для Порошенка в Мінську може бути заготовлена пастка – РФ буде спробувати домогтися від України припинення бойових дій, щоб заморозити конфлікт.

"Усі конфлікти подібного роду у прикордонні з РФ, починаючи з 91-го року, виявлялися замороженими і використовувалися Москвою для маніпуляцій, – каже він. – Залишається сподіватися, що Петро Порошенко, враховуючи його чималий дипломатичний досвід, все-таки цю пастку розгадає".

Ймовірність такого варіанту розвитку вкрай мала, вважає Олексій Гарань. "Заморожувати конфлікт можна було б тоді, коли терористи контролювали вчетверо більше території", – говорить експерт.

Більш того, за словами Гараня, участь в переговорах Білорусі та Казахстану може зіграти на руку Україні і Заходу. "При тому, що Лукашенко і Назарбаєв не говорять "ні" Путіну, вони насправді бояться зараз РФ, вони бачать, на що може піти Росія, і це дає додаткові можливості", – говорить він.

Разом з тим, Гарань закликає не чекати від зустрічі якогось серйозного прориву. Це може бути однією з ланок багатостороннього переговорного процесу по деескалації конфлікту, коли Україна, можливо, вдасться дипломатичним шляхом закріпити свої військові успіхи в Донбасі, а Путіну, що для нього вкрай важливо, "зберегти обличчя" в очах своєї російської аудиторії.

І, звичайно ж, багато що, як вважає Золотарьов, залежатиме від перемог бійців АТО в найближчі дні.