Рада VII скликання: як вона змінила країну, чого зробити не змогла і яку спадщину залишила новому парламенту

Вчора Верховна Рада VII скликання остаточно пішла в історію – Олександр Турчинов провів її останнє позачергове засідання. Депутати підтримали закон про статус тимчасових переселенців і виділили 7 млн гривень на протезування героїв АТО, але так і не змогли підтримати норму, яка дає право голосу фронту. Це зайвий раз підтверджує, що рішення про розпуск парламенту було правильним, помітив, критикуючи це рішення, президент Петро Порошенко.

СУПЕРЕЧЛИВИЙ І ЕФЕКТИВНИЙ. Рік, що минає скликання парламенту увійде в історію одним із найсуперечливіших і ефективних одночасно, – впевнені опитані "Сегодня" експерти.

Повернення Конституції, ратифікація угоди про асоціацію з ЄС, закон про наймасштабнішою очищенні влади з часів незалежності – люстрації, цілий ряд антикорупційних законів – включаючи відкриті реєстри, повернення до персонального голосуванню в Раді, закон про самоврядування прокуратури, нарешті, про оренду ГТС.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

І в теж час – диктаторські закони від 16-го січня; неоднозначний закон про статус Донбасу, провал роботи по дентралізацііі і зміні виборчого законодавства, збереження позаблокового статусу, відмова від внутрішньоукраїнських санкцій, скасування мовного закону Колесніченка-Ківалова та запізнілі закони про статус корінного населення і самого Криму – щоб уникнути його анексії. І сам поділ портфелів у вирішальний момент захоплення півострова. Все це не дає однозначної відповіді, яким запам'ятатися цей парламент, який пережив дві революції: вуличну і внутрішню, два вуличних штурму і що зустрів війну.

"Найбільш значимим діянням 7-го скликання ВР, безумовно, є повернення до Конституції 2004 року в лютому цього року. Можна навіть сказати ще більш широко – в кінці лютого саме Верховна Рада залишилася єдиним легітимно обраним органом вищої державної влади після втечі "вічно легітимного" Януковича з країни", – каже нам директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Міселюк.

Експерт нагадує, що в найскладніших умовах, коли "посипалася" вся система влади, саме парламент зміг продовжити роботу і забезпечити спочатку збереження державного механізму, а потім – спадкоємність цієї влади з формуванням всієї вертикалі, включаючи призначення нового Кабміну та визначення дати позачергових президентських виборів.

До безумовних плюсів, на думку Міселюк, також варто віднести ратифікацію угоди про асоціацію, плюс "прийняття законів, необхідних для того, щоб ця угода була підписана", а також закони про особливий порядок управління в окремих районах Донецької та Луганської областей і, нарешті, закон про люстрацію.
"З подій зі знаком мінус безумовне першість належить законам 16 січня", – резюмує політолог додаючи, що також до невдач варто віднести і провал спроб зміни виборчого законодавства, в результаті чого вибори до нового парламенту пройдуть за старою системою.

Нарешті, ще однією суттєвою недоробкою минає скликання можна назвати "Не прийняті своєчасно та позбавлені належного наповнення санкції проти Росії як країни-агресора".

КОНСТИТУЦІЯ І КІНЕЦЬ ОФШОРІВ. У свою чергу директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов виділяє два ключових діяння Ради: голосування за повернення Конституції і законопроект про розкриття імен кінцевих вигодонабувачів, тобто істинних власників українського великого бізнесу.

"Я вважаю головними два прийнятих закону. Один політико-інституційний, другий економічно-інституціональний, які присувають Україну в європейському напрямку. Перший – це повернення до Конституції 2006 року і повернення до парламентсько-президентської республіки. Це європейська політична модель, коли є парламентська коаліція і сильний прем'єр і в теж час є сильний президент, – каже "Сегодня" Карасьов. – А другий закон – це закон про відкриття реєстрів власників, або кінцевих вигодонабувачів. Це робить власність прозорою, що вкрай важливо. Адже ключова проблема пострадянського розвитку це проблема зрощування власності і влади".

За словами Карасьова до прийняття цього закону ми мали два деструктивних явища: непрозорість влади та непрозорість власності. І тепер після вступу цих законопроектів в силу ми створимо умови для того щоб "відкрити влада для виборців і власників для суспільства".

Саме тому ці два законопроекти на думку Карасьова – "два ключових закону, закону прогресивних, важливих, необхідних і дійсно прискорюють просування України в європейському напрямку.

Правда, експерт зауважує, що ще належить "боротьба за їхню імплементацію", тобто потрібно буде добитися того, щоб закони ці реально працювали. І це, впевнений Карасьов, вже ключова задача для нового парламенту, який повинен прийняти нові закони про акціонерні товариства, про корпоративне управління тощо.

ЗАКОНИ ПРАЦЮВАТИМУТЬ. Не менш позитивно оцінює роботу ВР і директор однієї з провідних соціологічних служб країни Віктор Небоженко. На його думку, ключове досягнення року, що минає складу парламенту – це закони про очищення влади і антикорупційний пакет.

Правда, експерт вважає, що успішне голосування під цих питань стало можливими тільки лише оскільки, голосуючи, багато хто не вірив в реальність роботи цих законів.

"Свого часу коли український парламент, де переважна більшість була за комуністами прийняв декларацію – про незалежність України. Я, тоді ще молодий і недосвідчений політолог, запитав у одного з голосували "за" представників КПУ, мовляв а навіщо ви взяли цей документ, це ж суперечить вашим поглядам, інтересам, ви вічно воюєте з націоналістами. І у відповідь почув: "Віктор, а вони через кілька місяців всі забудуть"... Тобто що я хочу сказати більшість з тих хто голосував голосував за антикорупційні закони, будучи впевненим, що він і не будуть працювати – це що називається в юриспруденції "сплячі норми"", – каже директор соціологічної служби "Український барометр".

При цьому, навіть незважаючи на це, Небоженко впевнений: прийняті закони про люстрацію, про боротьбу з корупцією працювати в кінцевому підсумку будуть.

"Я не знаю хто і як цим скористається (прийнятими законами – ред.) але можна не сумніватися, – це не буде "сплячою нормою". Завжди знайдуться ті політичні сили, які постараються їх реалізувати. І взагалі все що брала Рада після Майдану, Рада Турчинова – це безсумнівний плюс, і воно обов'язково буде реалізовуватися. Те, що "натворили" після Майдану депутати, діятиме ще років двадцять ... І ефект можна порівняти з підписання декларації про незалежність", – резюмує наш співрозмовник.

ЩО НАЛЕЖИТЬ НОВОЇ РАДІ. Ключове завдання для парламенту нового скликання – максимально швидке і ефективне продовження розпочатих реформ, упевнені експерти.

"У нового парламенту не буде часу на розкачку зовсім. І в першу чергу треба ставити питання про реформу місцевої адміністративної влади, реформу президентської та губернаторської влади ... Плюс потрібно щось вирішувати з Конституційним судом який перетворився на архітектурна надмірність в сьогоднішньому українському політичному дизайні", – підкреслює Віктор Небоженко.

У свою чергу політолог, директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що ключовим питанням для Ради VIII скликання має бути реформа госудраственного самоврядування.

А от що стосується такого "заїждженого" питання, як скасування депутатської недоторканності, то він вважає що мова може йти про часткову недоторканності. "Ця тема постійно піднімається, але швидше за все мова може йти про часткову недоторканності – по європейському досвіду. Тобто якщо депутат порушує правила дорожнього руху, він повинен нести за це відповідальність. При цьому він не повинен нести відповідь за свою політичну діяльність, тобто його не залучали скажімо за наклеп, інформаційну та політичну діяльність", – резюмує експерт.