Репортаж з Придністров'я: що спільного з Донбасом і як готуються до "виборів президента"

5 Грудня 2016, 08:30

Для повернення Придністров'я до Молдови писалися мирні плани, приймався закон про особливий статус, а група з врегулювання конфлікту трудиться вже 10 років

<p style="text-align: justify;">На вулицях Тирасполя засилля передвиборної реклами Красносільського. Фото: Зеленюк К.</p>
На вулицях Тирасполя засилля передвиборної реклами Красносільського. Фото: Зеленюк К.

Після президентських виборів в Молдові, де переміг проросійський "соціаліст" Ігор Додон, політика офіційного Кишинева по відношенню до невизнаного Придністров'я може докорінно змінитися. Новообраний президент не раз заявляв про можливість проведення референдуму щодо статусу "ПМР", натякаючи на федералізацію країни. На думку Додона, це допоможе знайти політичне врегулювання конфлікту. Не важко здогадатися, що це суто російський сценарій дестабілізації Молдови, адже Україні Кремль пропонує таку ж федералізацію. Як і у випадку з Донбасом, для повернення Придністров'я до Молдови писалися мирні плани, парламентом приймався закон про особливий статус, а група з врегулювання конфлікту "5+2" по типу "нормандської четвірки" і Мінської Тристоронньої контактної групи трудиться вже 10 років. Подібностей конфлікту в Придністров'ї з війною на Донбасі більш ніж достатньо, але і відмінностей чимало. Але після анексії Криму та військової агресії Росії на Донбасі Україна як учасник формату "5+2" змінила ставлення до придністровського конфлікту. Кореспонденти "Сегодня.ua" побували в невизнаній "ПМР", щоб дізнатися, чим зараз живе невизнане Придністров'ї, чи хочуть його жителі назад в Молдову і що думають про Україну і Росію.

Доглянутий Тирасполь: інфраструктура краща, ніж в Кишиневі, але курс місцевого рубля зашкалює

Дістатися до Тирасполя в "ПМР" можна на автобусі з Києва (за 376 грн), Одеси (за 85 – 123 грн) і Кишинева. Ми поїхали на маршрутці з Кишинева (відправляються по заповнюваності кожні 15-20 хвилин від центрального автовокзалу). Проїзд коштує 35 лей (майже 45 гривень). Їхати 1,5 години з урахуванням проходження митниці і кордону, якщо його можна так назвати. Під'їхавши до КПП, водій кричить: "Хто без місцевої реєстрації – на вихід до прикордонників". Ми вийшли з маршрутки, і пішли в невеличке приміщення прикордонного контролю. Ще в Києві знайомі попередили, що на кордоні, заповнюючи реєстраційну карту, потрібно вказати мету поїздки, а також точну адресу проживання в "ПМР". Так як українських журналістів там не сильно шанують, ми представилися туристами, які їдуть на екскурсію, а адреса проживання вказали готель "Росія" – єдиний, який ми знали. Через пару хвилин прикордонник видав нам міграційну карту, більше нагадує чек, сказавши: "Виїхати ви повинні строго до 16.11, інакше заплатите штраф!".

22_89

 Міграційна карта для в'їзду в "ПМР". Якщо виїхати пізніше зазначеної тут дати – оштрафують. Фото: Зеленюк К.

Після перетину КПП в салон маршрутки зайшов митник. Речі не перевіряв, так, для "галочки" все подивився, і ми поїхали далі. Прибуває автобус на залізничний вокзал Тирасполя, там же і міні-автовокзал знаходиться. Звідти маршрутки не тільки в Кишинів, Одесу та Київ їздять, але і в Росію. Потяги, до речі, теж ходять, але досить рідко: з Москви до Кишинева проїздом через Київ і Тирасполь, і з Кишинева до Тирасполя. До фінансової кризи в самій Молдові майже всі з "ПМР" їздили на потягах за покупками в Кишинів, так дешевше було. Але через девальвацію лея ціни майже зрівнялися, і більше половини поїздів скасували.

_2

Автобуси з Тирасполя через Україну їдуть до Воронежа, Москви, Сочі і Пітера. Фото: Зеленюк К.

Після виходу з маршрутки перше, що кидається в очі, – доглянуті, в порівнянні з Кишиневом, вулиці (про те, чому інфраструктура Кишинева в убитому стані "Сегодня.ua" писав у статті "Вибори в Молдові: як живе Кишинів і звідки там розчарування в Європі") і курс місцевого рубля. Розраховуватися валютою в "ПМР" не можна, тому довелося міняти гроші: за 400 наших гривень дали 225 їх "рублів". Як нам пояснили місцеві, з 2012 року влада "ПМР" штучно утримує курс і регулює ціни на продукти, щоб не допустити девальвації, особливо напередодні "президентських виборів" 11 грудня.

_3

Валюту можна продати вільно, а ось з покупкою проблеми. Фото: Зеленюк К.

_4

За 400 гривень дають всього 225 придністровських рублів. Фото: Зеленюк К.

Про виборчий процес в Придністров'ї нагадує хіба що засилля бігбордів на вулицях. Особливо одного з фаворитів гонки Вадима Красносільського – нинішнього "спікера парламенту" і ставленика холдингу "Шериф", який контролює "парламентська більшість" – партію "Оновлення". Про "Шериф" в Тирасполі багато розпитувати не треба. До цього дня люди жартують, що у них не "ПМР", а "Республіка "Шериф" або "держава в державі". Місцеві кажуть, що холдингу належить три чверті всіх економічних активів і ринків "ПМР": від оператора мобільного зв'язку, АЗС і супермаркетів, до відомого вино-коньячного заводу Kvint, казино, футбольного клубу і стадіону. На Красносільського зробив ставку і Кремль, про що свідчить слоган на його бігбордах: "програма Красносільського – програма "Єдиної Росії".

_5

На вулицях Тирасполя засилля передвиборної реклами Красносільського. Фото: Зеленюк К.

Нинішнього "спікера парламенту" "ПМР" підтримує й Ігор Смирнов – "екс-президент" Придністров'я чотири терміни поспіль – з 1991 по 2011 роки і, власне, засновник невизнаної "ПМР" не без допомоги Росії, звичайно ж. Так що сюрпризів на "виборах" 11 грудня бути не повинно. З високою часткою ймовірності, про що говорить одне єдине соцопитування, проведене російським ВЦВГД, переможе саме Вадим Красносільський – у нього 24-25% підтримки виборців. У його головного конкурента, нинішнього "президента" "ПМР" Євгена Шевчука – 11-14%. На відміну від Красносільського Шевчук, мабуть, не став витрачатися на розміщення бігбордів і друк листівок. Використовуючи адмінресурс, він безкоштовно роздає інтерв'ю. Ось цитата одного з останніх, розміщеного в газеті "Я придністровець", яку нам безкоштовно дали в готелі "Аист":

"Щоб своєчасно і адекватно відповісти на виклики, з якими Придністров'я зіткнулося в 2015 році, грошей більше взяти не було звідки. Про що йдеться? Тоді наша держава зіткнулася з двома серйозними загрозами. Перша – полягала в тому, що ЄС з 1 січня 2016 року планував позбавити нас можливості продавати товари на європейських ринках. Якби це сталося, то майже 20 тис. придністровців опинилися б під загрозою втрати роботи. Крім цього, Придністров'я опинилося перед військовою загрозою з боку України. І були рекомендації від військових експертів створити резервний фонд, озброїти армію. Акумульовані ресурси були спрямовані на посилення обороноздатності країни. Дана інформація раніше не розголошувалася в інтересах національної безпеки".

Нинішня придністровська влада, в тому числі і за допомогою російської пропаганди, вселяє народу, що Україна може напасти на них

Нинішня придністровська влада, в тому числі і за допомогою російської пропаганди, вселяє народу, що Україна може напасти на них. Але, за словами експертів, це скоріше маніпуляція громадською думкою з боку Шевчука. "По-моєму, це фантастичні заяви. Шевчук хоче переобратися, тому він намагається створити імідж, як ніби він захищає регіон від потенційної загрози. В минулому році під цим соусом він скасував деякі зарплати і субсидії, які нібито пішли на зміцнення збройних сил "ПМР". За відсутності інших результатів своєї роботи він намагається робити акцент на нібито безпеці регіону і педалювати цю тему, щоб його шанси переобратися зросли", – сказав "Сегодня.ua" Леонід Літра, старший науковий співробітник Інституту світової політики.

Жителі "ПМР" звинувачують Шевчука в корупції і неправильній державній політиці. До того ж, його підтримка в суспільстві різко знизилася після розгромної поразки на парламентських виборах в минулому році. Майже дві третини "Верховної Ради" "ПМР" отримали прихильники "Оновлення", хоча сам Шевчук в 2011-му прийшов до влади на антишерифовській риториці. Чинного "президента" "ПМР" підтримали бізнесмени подрібніше, які хотіли відкусити ласі шматки у "Шерифа". Але зробити обіцяного Шевчук так і не зміг, чим не виправдав очікування своїх спонсорів і електорату.

Від підсумків "президентських виборів" придністровці чекають повернення субсидій і надбавок до пенсій і зарплат, які скасував Шевчук. Але політики попереджають, чекати кардинальних змін від "президентських виборів" в "ПМР" не варто. У Придністров'ї змінюються люди, але, на жаль, концепція та їх девіз один і той же. "Придністров'я, як держава", "Придністров'я в складі Росії" і т.д. Тому ця зміна імен та образів практично нічого не дає. Головна проблема – всерйоз вони (влада в "ПМР" – Авт.) нічого не хочуть обговорювати в інтересах людей. Можете собі уявити: людина, що живе в Придністров'ї, повинна викручуватися, пристосуватися, мати три паспорти і т.д. Але оскільки це щось їм дає, можете собі уявити, над ними ж ніякого начальства, тому поки ці режими і тримаються", – сказав "Сегодня.ua" другий президент Молдови Петро Лучинський.

_6_01

 "Парламент" "ПМР", а поруч Ленін – декомунізація сюди ще не скоро дійде. Фото: Зеленюк К.

Ціни і ставлення до Кишинева: в супермаркетах полиці ломляться від українських товарів, все дорого, але назад в Молдову люди не хочуть

Так як ми принципово не хотіли жити в готелі "Росія", довелося чимало поблукати вулицями Тирасполя в пошуках житла.

_7

Готель "Росія": доба проживання тут обійдеться в 1700 грн.Фото: Зеленюк К.

Місцеві підказали, якщо потрібно недороге житло, підійде готель "Аист".

15300527_1475534332474565_444935982_n

Готель "Аист". Фото: Зеленюк К.

Безсумнівний плюс в тому, що розташований він на березі Дністра і з номерів відкривається мальовничий вид на річку (до речі, дуже чиста, порівняно з Дніпром). Другий плюс – металопластикові вікна і балкони. На цьому переваги готелю "Аист" закінчуються. Інтер'єр всередині ще більше навіває ностальгію по совку, ніж зовні. Здається, що потрапив в 50-60 роки: старий радянський ліфт, такі ж стільці в холі, навіть напис "Адміністратор" з тих часів. На reception зустрічає молода дівчина: "У вас придністровська прописка? Якщо ні, тоді номер буде дорожчим".

_8_01

 Номер "люкс" з гарячою водою і телевізором обійдеться в 710 грн. Фото: Зеленюк К.

У радянському готелі "Аист" немає WI-FI, тому в пошуках інтернету ми відправилися в найближче кафе. З цим в Тирасполі проблем немає, закладів на будь-який вибір – від дорогих ресторанів до простих кафе. Ціни, в середньому, як у нас в Києві і Кишиневі. По дорозі побачили супермаркет "Шериф" і навіть український "Фуршет". "Сегодня.ua" звернувся з офіційним запитом до керівництва нашої мережі супермаркетів, щоб отримати відповідь, як їх супермаркет може працювати в невизнаній республіці. Адже в травні 2015 року Україна перекрила експорт підакцизних товарів в Україну. Імпорт теж заборонений. Відповідь від "Фуршету" ми так і не отримали. Але, як нам неофіційно розповіли адміністратори декількох супермаркетів в Тирасполі, абсолютно всі закордонні товари продаються в "ПМР" легально, так як їх торгові марки і філії офіційно зареєстровані в основному в Кишиневі. Тому з юридичної точки зору проблем немає. До того ж, незважаючи на всі політичні моменти, ЄС не закрив свій ринок для придністровських товарів. Їх частка в молдавському експорті в Євросоюз досягає 40-50%.

_9

Літр молока в супермаркеті коштує 15,6 грн, трохи дешевше, ніж в Києві. Фото: Зеленюк К.

В принципі, ціни плюс-мінус такі ж, як і в Києві. Борошно варто 15,8 грн/кг, цукор – 13 грн/кг, батон – 4,5 грн, а ось з яйцями проблема – в дефіциті. Недалеко від нашого готелю розташувався центральний ринок. До речі, краще ніж в Кишиневі: все цивільно, в одному стилі і кольорі, одним словом – по-модному зроблено.

_10

Картопля на ринку по 4,8 грн/кг, свинина – по 97 грн/кг – дорожче, ніж в Києві. Фото: Зеленюк К.

Поговоривши з продавцями і покупцями з'ясували, що овочі, сири, м'ясо і птиця придністровського виробництва. Все інше – привізна з Румунії, Молдови і України. Жителів, в принципі, все влаштовує, і більшість нами опитаних назад під протекторат Кишинева не хоче. У них, як і в цілому в Молдові, велика ностальгія за совком. Багато хто згадує, як їм добре жилося в СРСР, навіть у порівнянні з сусідніми Україною і Румунією. У 80-ті в Молдові було повно імпортного одягу і люди з довколишніх міст їздили до них на так звані шоп-тури.

Якщо вірити соціології Міжнародного республіканського інституту за те, щоб Придністров'я повернулося назад до Молдови на правах автономії (по типу Гагаузії) виступає тільки 24-26% жителів країни. Опитування в "ПМР" показують, що тільки 2% жителів за приєднання до Молдови, а 86% хочуть вступу до Росії. І це не дивно, адже майже вся молодь виїхала з Придністров'я: з 730 тис. осіб в 1990 році до 2015-го залишилося трохи більше 475 тис. осіб.

Новообраний президент Молдови Ігор Додон обіцяє провести референдум про статус Придністров'я. "Моя позиція залишається незмінною. Ми повинні дати особливий статус для придністровського регіону. Я відкрито виступав і підтримую ідею федералізації країни. Я вважаю це єдиний вихід. Щоб зробити конкретні кроки, потрібно дочекатися виборів в Придністров'ї в грудні, і на початку наступного року сісти за стіл переговорів і знайти політичне рішення врегулювання цієї проблеми", – заявляв Ігор Додон.

Правда, за словами молдавських експертів, не варто сприймати слова Додона про референдум всерйоз. На правому березі Дністра, ні влада, ні політичний клас, ні суспільство в цілому не готове до вирішення цього конфлікту. До того ж, і Шевчук, і Красносельський поспішили заявити, що навіть на умовах федералізації в Молдову не повернуться. "Для більшості молдаван це – не першорядний пріоритет. Люди на правому березі навчилися жити без Придністров'я, вони стурбовані в першу чергу соціальними і економічними проблемами, які мають безпосереднє впливу на якість їх життя", – сказав "Сегодня.ua" виконавчий директор Асоціації Зовнішньої політики (Молдова) Віктор Кіріле.

Велика різниця: ставлення України до придністровського конфлікту змінилося після анексії Криму та російської агресії на Донбасі

Ось так і тягнеться придністровський конфлікт вже 25 років. Хоча, за словами Петра Лучинського, дуже цікаво: 25 років як стався цей конфлікт, а Росія ніколи не змінювала своє ставлення до Придністров'я. "А саме – дати Придністров'ю особливого статусу в складі Молдови. На це і Молдова згодна. Але далі цих слів нічого не йде", – говорить "Сегодня.ua" Петро Лучинський.

У 2005 році, зі стартом переговорного процесу в форматі "5+2" (Молдова, Придністров'я, Росія, Україна ОБСЄ, і США і ЄС як спостерігачі), парламент Молдови приймає закон про основні положення особливого правового статусу Придністров'я. Документ один в один схожий на закон про особливий статус Донбасу, який Верховна Рада прийняла восени 2014 року. Як і Донбасу, Придністров'я гарантується вільне використання російської, молдавської та української мов, право встановлювати зовнішні контакти з Росією в економічній, науково-технічній та гуманітарній сферах. Закон про особливий статус Придністров'я був передбачений "Планом Ющенка" – мирним планом врегулювання конфлікту, який запропонувала українська сторона.

_11

У Придністров'ї три державні мови: українська, молдавська і російська. Тому в Тирасполі є університет ім. Т.Г.Шевченка. Фото: Зеленюк К.

"План Ющенка" так і не вдалося реалізувати і вже у вересні 2006 року на референдумі в "ПМР" понад 97% жителів висловилися за незалежність і приєднання до Росії. Але Кремль, на велике розчарування жителів "ПМР", не чекав їх невизнану республіку з розпростертими обіймами. "Велика помилка дивитися на конфлікт в Придністров'ї, як на внутрішній конфлікт Молдови. Ми говоримо про геополітичний конфлікт імперської Росії з усім іншим світом. Це конфлікт раба і вільної людини. Або ж ми говоримо про конфлікт в Грузії, Азербайджані, Україні, де за спиною стоїть Росія зі своєю старою колоніальною імперською політикою. Це, власне кажучи, боротьба двох систем", – пояснив "Сегодня.ua" третій президент незалежної України Віктор Ющенко.

"Велика помилка дивитися на конфлікт в Придністров'ї, як на внутрішній конфлікт Молдови. Ми говоримо про геополітичний конфлікт імперської Росії з усім іншим світом"

Зрозуміло, що без фінансової, політичної, а також військової підтримки Росії (до цього часу в Придністров'ї є російська військова база і миротворчий контингент) тут не обійшлося. Але і Україна до 2014 року як одна зі сторін мирного врегулювання конфлікту особливо не проявляла активності на цьому фронті. "Російська агресія проти України в 2014-му, нарешті, змусила Київ вжити заходів, до яких не доходила в попередній період, і які схвалили в Кишиневі. Це дозволяє говорити про зміну політики українського керівництва з питання врегулювання конфлікту в Придністров'ї. Крім змін в митних процедурах, найважливішим стало рішення про денонсацію "Угоди між урядами України та РФ про організацію військових міждержавних перевезень" і "Угоди про транзит через територію України військових формувань РФ", – йдеться в дискусійній записці Інституту світової політики "Аудит зовнішньої політики: Україна-Молдова".

Таким чином, російський миротворчий контингент виявився відрізаним від Росії без можливості ротації. Але проблему демілітаризації регіону це не вирішує. Україна вже запропонувала створити "зелений коридор", по якому так званий миротворчий російський контингент покине "ПМР". Але підтримки в Росії ця ідея поки не знайшла.

"Україна, в складі переговорного формату "5+2", є посередником і гарантом переговорного процесу з придністровського врегулювання. У контексті так званого" зеленого коридору "слід зазначити, що ключовою передумовою реінтеграції Придністров'я в складі Республіки Молдова є виведення російських військ і боєприпасів з території Придністровського регіону Молдови", – відповіли "Сегодня.ua" в МЗС України.

До того ж, Україні, як учасниці переговорного процесу, важливо не переступати червону лінію врегулювання придністровського конфлікту і не піддаватися на виверти Кремля. Якщо Росії вдасться реалізувати свій план із дестабілізації в Молдові, вона безсумнівно буде домагатися того ж на Донбасі. "Подібностей з Донбасом дуже багато. Був емоційний початок, мова і т.д., один в один, а потім вже починають відігравати головну роль якісь інтереси. Інтересів на Донбасі, звичайно ж, набагато більше. Придністров'я було досить економічно міцним регіоном. Приблизно 37% всієї промисловості Молдови було в Придністров'ї і 95% всіх енергоресурсів (Молдова купує у Придністров'я електрику – Авт.). І ще одна схожість – схема вирішення цього питання така ж: конфлікт – ви розберіться між собою, а ми (Росія – Авт.) будемо тут своїх людей підтримувати, давати їм пенсію, добавки і надбавки", – вважає Петро Лучинський.

На думку Віктора Ющенка, різниця конфлікту в Придністров'ї з війною на Донбасі в тому, що на території України він має одну відмінну рису. "До нашої територіальної цілісності і політичного суверенітету підведений наймогутніший фундамент – гарантії країн ядерного клубу. Це гарантії супер держав. Але зараз ми спостерігаємо крах безпекової політики Європи. Україна втратила територіальну цілісність і суверенітет і до сьогоднішнього дня ми не можемо знайти наших гарантів, держав, які в 1994 році (рівно 22 роки тому 5 грудня – Авт.) підписали Будапештський меморандум... Це говорить про те, що ми бачимо глибоку ревізію догмату Гельсінських угод 1975 року народження, де фундаментальним принципом для всіх країн післявоєнної Європи був внесений принцип, який передбачав цілісність кордонів після Другої світової війни. Світ втратив цей принцип", – вважає Віктор Ющенко.

Ще одна відмінність від придністровського конфлікту – на Донбасі досі війна. Тільки за оцінками ООН за час військових дій загинуло понад 10 тис. осіб, а за словами другого президента України і представника в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми, ця цифра, на жаль, набагато більше. Але, дійсно, головна відмітна особливість війни на Донбасі від конфлікту в Придністров'ї – Україна свого часу поручилися захищати сильні світу цього – СЩА, Росія, Великобританія (пізніше заяви про гарантії також зробили Франція та Китай). Але неоголошена війна з Росією триває вже більше двох років, а захищати Україну так ніхто і не прийшов, і, по суті, країна опинилася в тій же ситуації, що і Молдова. Правда, і тут є одне велике "але": де-факто в обмін на невиконання взятих на себе зобов'язань по Будапештському меморандуму Захід ввів антиросійські санкції, які в грудні з високою часткою ймовірності продовжать ще на півроку. І хто знає, де б зараз була Росія, якби не санкції, від яких серйозно постраждала російська економіка.

Ви зараз переглядаєте новину "Репортаж з Придністров'я: що спільного з Донбасом і як готуються до "виборів президента"". Інші Новини політики дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...