ТОП-8 подій до кінця року, що визначають політичне й економічне майбутнє України

Кінець літа, осінь і зима обіцяють бути багатими на події, які й визначать подальше політичне й економічне майбутнє України.

Переговори в Берліні

Так, 24 серпня в Берліні пройдуть переговори президента України Петра Порошенка і канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда. Як повідомило джерело "Сегодня" в дипколах, головною темою обговорення буде обговорення нового переговорного формату щодо врегулювання на Донбасі з включенням в переговори Польщі, а в подальшому і США.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як повідомляє "РИА Новости", після переговорів українського президента з лідерами Німеччини та Франції може пройти зустріч в "нормандському форматі" за участю глави РФ Володимира Путіна. Про це заявив офіційний представник уряду Франції Стефан Ле Фоль. "Можливо, за зустріччю в Берліні послідує зустріч в "нормандському форматі", – сказав Ле Фоль на брифінгу.

В уряді Німеччини також підтвердили цю інформацію. "Ми не можемо виключати подібної зустрічі", – заявила офіційний представник німецького уряду Крістіане Вірц, додавши, що назвати конкретну дату поки не готова.

20 серпня в Берліні пройшла зустріч юридичних експертів "нормандської четвірки". Як повідомляє "РИА Новости", обговорювався хід конституційної реформи в Україні, питання децентралізації та правової ситуації в Донецькій і Луганській областях.

На думку політолога Вадима Карасьова, головна мета зустрічі в Берліні – порятунок "мінських угод". "Меркель спробує врятувати своє дітище – мінські угоди. Їх крах серйозно вдарить по амбіціях європейського лідерства Німеччини", – пояснив він Сегодня.ua.

Вадим Карасьов також зазначив, що про новий формат переговорів по Донбасу зараз не йдеться. "Поки Німеччина і Франція не прийдуть до остаточного висновку про крах мінських угод, ніякого нового формату не буде. Поки вони, незважаючи на заклопотаність у зв'язку із загостренням ситуації на Донбасі, вважають, що мінським угодами альтернативи немає", – сказав політолог.

Голосування за нову Конституцію і особливий статус

27 серпня Верховна Рада може зібратися на позачергове засідання для розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади в першому читанні 27 серпня. Про це повідомив перший віце-спікер парламенту Андрій Парубій. Раніше називалася дата 31 серпня.

При цьому Парубій зазначив, що ще триває узгодження у фракціях, чи вдасться зібрати необхідну кількість народних депутатів.

Перший віце-спікер нагадав, що на цьому засіданні парламенту необхідно 226 голосами підтримати в першому читанні проект змін до Основного закону, а на наступній сесії, яка відкриється 1 вересня, треба 300 голосів для прийняття нової редакції Конституції в цілому.

На думку Вадима Карасьова, голосування буде проходити важко, а його результативність буде залежати від результатів зустрічі в Берліні. "Якщо там буде позитивний результат, то влада зробить все, щоб знайти 300 голосів. "Будуть демарші, гра на публіку, але парламентських перевиборів ніхто не хоче, до них ніхто не готовий", – сказав він.

Політолог Олексій Голубоцький зазначає, що набрати необхідні для ухвалення змін до Конституції голоси у президента вийде не за допомогою коаліції, а за допомогою інших політичних сил.

Досягнення угоди з кредиторами і новий транш МВФ

Зараз продовжуються переговори української делегації та спеціального комітету кредиторів. Цей раунд переговорів почався в середу, 13 серпня. Раніше міністр фінансів Наталія Яресько анонсувала цю зустріч як "фінальний раунд переговорів про реструктуризацію боргу". Нагадаємо, Україна почала переговори про реструктуризацію частини держборгу в рамках нової програми з МВФ у березні цього року і розраховує в результаті відстрочки виплат по боргах і їх часткового списання заощадити до $15,3 млрд в найближчі 4 роки.

Реструктуризація боргів є однією з умов для подальшої співпраці з МВФ. Україна вже отримала два транші від МВФ: перший близько 5 млрд дол., другий – 1,7 млрд дол. Третій транш у розмірі близько 1,7 млрд. дол. країна повинна отримати у вересні.

За словами економіста Олександра Охріменка, провал переговорів про реструктуризацію боргів може привести до припинення співпраці з МВФ, що в свою чергу може істотно змінити економічну політику уряду.

"Можуть бути зняті обмеження на підвищення заробітних пат і пенсій, а також інші обмеження, які вимагав МВФ. Крім того може бути переглянутий рівень тарифів", – сказав експерт Сегодня.ua.

При цьому експерт підкреслив, що основну суму боргів Україна вже погасила, і з кредиторами можна буде домовитися, якщо в переговорах на позицію України не впливатимуть вимоги МВФ. У тому числі йдеться і про 3 млрд. дол. Боргу перед РФ, який потрібно буде погасити в цьому році.

У разі досягнення компромісу з кредиторами і отримання чергового траншу МВФ, за оцінками Олександра Охріменка, серйозних змін в економічній ситуації України не відбудеться.

Газові переговори

Також на початку осені можуть поновитися "газові переговори" України та Росії. Як повідомив 20 серпня члени Єврокомісії з енергетики Мігель Аріас Каньєте, ЄК направила російському і українському міністрам енергетики документ, що викладає основні пункти, за якими треба досягти згоди з газопостачання України: характер і термін дії протоколу, формула ціни і знижка, мінімальний обсяг закупівель і їх фінансування.

"Цей документ буде обговорюватися на двосторонніх міністерських зустрічах, перша з яких відбудеться 27 серпня з українським міністром. І, можливо, на початку вересня – з російським міністром. І якщо буде збіг позицій, відбудеться тристороння міністерська зустріч наприкінці вересня", – сказав єврокомісар.

Нагадаємо, Україна з 1 липня перестала купувати російський газ через відсутність домовленостей про ціну на третій і четвертий квартал 2015 року. "Нафтогаз" наразі отримує пальне тільки по реверсу з ЄС, в основному, через територію Словаччини.

10 серпня Демчишин заявив, що Україна розраховує у вересні отримати від Європейського банку реконструкції та розвитку 300 млн дол. на закупівлю газу для закачування в підземні газосховища. Без іноземної допомоги, за словами Демчишина, Україна зможе закачати в підземні сховища не більше 14,5 млрд кубів газу, в той час як для комфортного проходження опалювального сезону країні необхідно 18-19 млрд кубометрів газу.

Експерт з питань енергетики Дмитро Марунич вважає, що домовлятися з РФ потрібно якомога швидше, оскільки часу для закачування необхідного обсягу газу в сховища майже не залишилося, а без російського газу цього зробити не вийде. При цьому експерт нагадав, що переговори зайшли в глухий кут через те, що "Газпром" пропонує ціну в 247 дол. за тис. куб м, а Україна наполягає на ціні в 205 дол. При цьому за газ, куплений в Європі з урахуванням транспортування Київ платить дорожче – близько 275 дол, зазначає експерт.

Переформатування Кабміну

На початку серпня прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що восени представить оновлений склад Кабміну. Так, він обіцяє у вересні провести перевірку ефективності чинного уряду і запропонувати коаліції замінити міністрів, які не справляються зі своєю роботою. Нагадаємо, чутки про зміну частини уряду ходять давно: раніше серед претендентів "на виліт" називали міністра охорони здоров'я Олександра Квіташвілі, міністра економіки Айвараса Абромавічуса і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Квіташвілі навіть подав заяву про відставку, однак поки продовжує виконувати обов'язки голови МОЗ. Давно ходять чутки про можливе звільнення міністра енергетики Володимира Демчишина, що особливо актуально у зв'язку з ситуацією до підготовки до опалювального сезону, зокрема, із закачуванням газу в підземні сховища.

На думку політолога Володимира Фесенка, заява прем'єра Арсенія Яценюка про оновлення Кабміну – швидше піар. "Самостійно провести серйозні перестановки він не зможе. Але Яценюк грає на випередження, адже в кінці року серйозні претензії будуть до всього Кабміну".

Формально ж претензії можна пред'явити половині міністрів, зазначає політолог:

"Серйозні питання є до міністра енергетики Володимира Демчишина, але, знову ж, він іде за квотою БПП, тому його звільнять, якщо Яценюк знайде спільну мову з Порошенком. Можуть бути питання і до міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, але він також пройшов за квотою БПП".

Крім того, на думку Фесенка, можуть виникнути претензії також до міністрів за квотою малих фракцій коаліції – "Самопомочі" і "Радикальної партії": "До роботи Олексія Павленка (МінАПК) і так є питання, і тут демарш "Самопомочі" в Раді може стати приводом для його відставки, та ж ситуація – і з віце-прем'єром Валерієм Вощевським (квота "Радикальної партії"). Якщо малі партнери по коаліції гратимуть проти провладних фракцій, їм можуть натякнути, що вони можуть позбутися своїх людей в уряді". А переформатування уряду може означати також зменшення складу Кабміну і появу віце-прем'єра з євроінтеграції, каже експерт.

Генасамблея ООН

А 15 вересня в Нью-Йорку відкриє свою роботу ювілейна 70-а сесія Генеральної асамблеї ООН.

Як пише The Guardian, 17 вересня з промовами в ООН повинні виступити Барак Обама, Володимир Путін, Хассан Рухані, Сі Цзіньпін і Франсуа Олланд, виклавши своє бачення геополітичної ситуації на початковому етапі досить невизначеної епохи. Це обіцяє стати словесною битвою титанів такого масштабу, якого ми не бачили як мінімум десять років, зазначає видання.

Примхи графіка на сесії Генеральної Асамблеї в честь 70-ї річниці Організації Об'єднаних Націй означають, що всі п'ять лідерів звернуться до учасників засідання в проміжку часу в кілька годин.

Крім того на Генасамблеї може бути підняте питання про створення міжнародного трибуналу у справі про катастрофу "Боїнга" в небі над Донбасом. Поки його створити не вдалося через позицію РФ, яка на правах постійного члена Радбезу ООН наклала вета на це рішення. Але на Генасамблеї ООН якраз і можуть обговорити ініціативу про обмеження права вето. Як повідомив заступник офіційного представника МЗС Франції Олександр Жоржиньо, майже 40 країн підтримали ініціативу Парижа щодо добровільної відмови від застосування права вето в ООН у випадках, коли необхідно вжити термінових заходів для припинення масових злочинів.

За словами експерта з міжнародних питань Олександра Палія і по "Боїнгу", і з питання обмеження вето на Генасамблеї можуть бути зроблені тільки політичні заяви, але до практичної реалізації ці питання до того часу ще не будуть доведені. Експерт також нагадав, що доповідь по аварвя "Боїнга" буде надана тільки в жовтні.

Місцеві вибори

25 жовтня в Україні пройдуть місцеві вибори, проте поки залишається відкритим питання, чи будуть проходити вибори на підконтрольних бойовикам територіях Донбасу за українськими законами.

На думку політолога Володимира Золотарьова, існує небезпека того, що вибори можуть скасувати, якщо буде введено воєнний стан.

Політолог Олексій Голубоцький вказує на те, що ці вибори проміжні, наступні будуть через 2 роки. "З того, як ведеться кампанія, можна зробити висновок, що багато політичних сил сприймають ці вибори, як якийсь праймеріз перед можливими позачерговими парламентськими виборами. Тому з'явилося багато проектів. За результатами місцевих виборів будуть робити висновки за їх життєздатності", – сказав він.

Безвізовий режим

18 серпня прес-служба президента України Петра Порошенка за підсумками його телефонної розмови з президентом ЄК Жан-Клодом Юнкером повідомила, що Україна передала Єврокомісії фінальний звіт про виконання рекомендацій плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України; в ЄК обіцяють до 15 грудня виконати свою частину зобов'язань.

"Глава української держави повідомив, що відповідно до рішень саміту "Україна – ЄС", який відбувся в Києві в квітні, України 17 серпня передала Єврокомісії фінальний звіт про виконання рекомендацій Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України і очікує позитивну рекомендацію про введення безвізового режиму", – йдеться в повідомленні.

У відповідь президент Єврокомісії запевнив, що ЄК виконає свою частину зобов'язань і на основі оцінки досягнутого Україною прогресу до 15 грудня представить відповідні рекомендації на розгляд держав Євросоюзу.

Олексій Голубоцький вважає, що Україна, зі свого боку, виконала все, що могла для отримання безвізового режиму, але в ЄС до відкриття кордонів ставляться з великою неохотою. "Ми велика країна, з великими проблемами, це питання дуже серйозне", – сказав він.

Експерт-міжнародник Олександр Палій вважає, що Україні буде надано безвізовий режим, але з обмеженнями.

"На безвізовий режим можна розраховувати. Можливо, не відразу буде введення безвізового режиму, можливо з якимись обмеженнями, але все це можливо", – сказав він Сегодня.ua.