Що значить Трамп для України: непередбачуваний і наївний може стати ворогом Путіна

Після результатів референдуму щодо BREXIT, світ, здавалося б, уже нічому не дивується, але підсумок виборів президента США без перебільшення глибоко шокував багатьох. Офіційні результати підрахунку голосів на виборах в США розбили в пух і прах прогнози соціологічних служб, які давали впевнену перемогу "демократу" Хілларі Клінтон. Хоч за Клінтон і проголосувало на 100 тис виборців більше, впевнену перемогу з 289 очками в електоральному коледжі вибірників здобув Трамп (218 – у Клінтон). Ці 538 вибірників і формально виберуть в грудні майбутнього 45-го президента США. Але сюрпризів не буде – Хілларі вже привітала республіканця Дональда Трампа з перемогою. Весь світ, в тому числі і Україна, завмерли в очікуванні можливих майбутніх змін зовнішньої політики Штатів. Адже багато хто пам'ятає неоднозначні і відверто скандальні заяви Трампа про те, що, на його думку, жителі Криму зробили вибір на користь Росії, лише непряме визнання ним присутності ВС РФ на Донбасі і його прогнози щодо розвалу ЄС в доступному для огляду майбутньому. На цьому тлі багато експертів і представників влади, які раніше критикували Трампа, відступилися, називаючи його не таким вже й поганим варіантом. Інші стверджують, що роль останньої скрипки в прийнятті рішень, що стосуються питань зовнішньої політики, відіграє Конгрес. Туди впевнено проходить "республіканська" більшість, яка відома своєю антиросійською, іноді навіть мілітаристською риторикою. І цілком, ймовірно, що ця система ваг і противаг допоможе стримати нового президента США від необдуманих вчинків.

Офіційно новий господар Білого дому обійме посаду 20 січня. До цього проходитиме "перезмінка" команд. Вже точно відомо, що віце президента США Джо Байдена, давнього друга України, замінить Майкл Пенс – 57-річний губернатор Індіани. Пенса по праву можна назвати такою собі "темною конячкою" в команді Трампа. Він – затятий противник абортів (за його губернаторства посилили за це відповідальність). Також свого часу він голосував за вторгнення до Іраку і намагався заборонити в'їзд до Індіани сирійським біженцям. Водночас в питаннях вільної торгівлі їхні погляди з Трампом кардинально різні, як в щодо низки інших важливих тем. Тому можна припустити, що система ваг і противаг зберігатиметься не тільки в Конгресі, але і в Білому Домі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Майкл Пенс і Дональд Трамп, фото AFP

У питаннях зовнішньої політики важливо, хто стане держсекретарем і замінить Джона Керрі. Досі це залишається загадкою – у Трампа ще не визначилися з кандидатом. Багато в чому від нього залежатиме формування порядку денного позиції Штатів по відношенню до інших країн.

"Є так званий "short list" кандидатів, в якому фігурують Ньют Гінгріч (колишній голова Палати представників Конгресу США. – Авт.), сенатор Боб Коркер – голова комітету Сенату із закордонних справ і для України, очевидно, це хороша новина (Коркер засуджував заяви Трампа про зближення з Росією. – Авт.). Він підтримував і навіть співініціював відповідне законодавство підтримки України і просував його, щоб воно було прийнято. Ньют Гінгріч також за великим рахунком розуміє важливість підтримки України. Також називають кількох інших кандидатів, які, скажімо, підтримують (не можу сказати, що мають проукраїнську позицію) і розуміють ризики, які несе російська агресія", – сказала "Сегодня.ua" директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.

Вона зазначила, що є багато питань щодо кандидатів до безпекового блоку. "Зокрема, по Нацраді безпеки називався і нинішній радник Майк Флінн, який коментував події навколо України абсолютно в ключі російської пропаганди і навіть брав участь в святкуванні каналу Russia Today. Тому є різні кандидати з різним трохи баченням. Але питання в тому, чи навіть ті кандидати, які обіймуть посади в новій Адміністрації, матимуть вагомий вплив на Дональда Трампа, чи навпаки – вони підлаштовуватимуть своє бачення і свої поради, які вже раніше озвучував Трамп", – підсумувала Олена Гетьманчук.

Плюс, потрібно враховувати вирішальну роль Конгресу в питаннях зовнішньої політики. Адже одночасно з виборами президента США американці переобирали в повному складі Палату представників і третину членів Сенату: "республіканці" отримали 51 місце зі 100 у Верхній палаті – Сенаті, у демократів – 47. До того ж, "республіканці" зберігають контроль над Палатою представників і зможуть сформувати уряд. "А враховуючи, що Трамп не є лідером своєї рідної партії, переговори між командою Трампа і фракцією "республіканців" простими не будуть. Опір приходу Трампа з боку класичного істеблішменту буде колосальним. Його не сприймають Буші, його зневажають вчені, більшість журналістів і лідерів громадської думки, які класично налаштовані ліберально", – написав у Facebook член депутатської групи ВР з міжпарламентських зв'язків з США Ігор Попов, перебуваючи як спостерігач в Штатах.

Яструба-республіканця Маккейна знову переобрали до Сенату США. Фото AFP

"У США основні зовнішньополітичні рішення узгоджуються з Конгресом, а там більшість – "республіканці", які, на відміну від вчорашніх "демократів", щодо РФ займають жорстку позицію і не підтримують зовнішньополітичні передвиборні заяви Трампа. Згадайте Маккейна ("Республіканець" Джон Маккейн. – Авт), а його знову переобрали. Тому Трампу доведеться відкоригувати свою зовнішню позицію, щоб не втратити підтримку Конгресу", – вважає нардеп з "Радикальної партії" Юрій Чижмарь.

З ним погоджується і екс-віце-прем'єр з питань євроінтеграції Олег Рибачук. За його словами, "республіканці" традиційно були жорстко антикомуністичною політичною силою. "Вони дуже скептично ставляться до Путіна і його режиму. Багато республіканців голосували за Трампа, не підтримуючи його загравання з Путіним. Конгрес відіграє вирішальну роль у зовнішній політиці, і навіть при бажанні Трамп не зможе різко змінити зовнішню політику", – сказав "Сегодня.ua" Рибачук.

Але це ніяк не пояснює той факт, чому майже всі соціологічні служби помилилися в своїх прогнозах. Навіть в так званому "електоральному коледжі" (де наводяться дані підтримки кандидатів залежно від кількості голосів по штатах) у Клінтон було стійко більше 226 очок, а Трамп навіть не дотягував до двохсот.

"Сталося те, що, очевидно, соціологічні опитування не враховували думку так званої "тихої" більшості, які, очевидно, планували голосувати за Дональда Трампа, але чи не хотіли або соромилися, або просто цього не говорили соціологам. А коли опинилися на виборчих дільницях, то зробили свій вибір тобто люди, які почуваються не в "мейнстрімі", не говорять соціологам того, як вони насправді збираються голосувати", – сказала "Сегодня.ua" директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.

Але вже після оприлюднення перших результатів американська преса написала: "Преса сприймала Трампа буквально, але не серйозно, а виборці серйозно, але не буквально".

"Результати досить несподівані. Американські соціологи помилилися з прогнозами голосування. Виборці Трампа тримали дулю в кишені і відмовлялися брати участь в опитуваннях. У багатьох родинах або офісах люди соромилися зізнатися, що проголосують за Трампа, однак прийшли на виборчі дільниці з твердими переконаннями і дулею в кишені. Україна сподівалася на перемогу Клінтон і боялася ставлення Трампа до Росії. Трамп вважає, що з Путіним можна вести діалог і домовлятися. На жаль, домовлятися вони можуть і про українське майбутнє без участі України. Значить, доведеться тоді грати на випередження і пропонувати свої "дорожні карти" аргументи, чому треба актуалізувати Будапештський меморандум і чому США повинні брати посередництво в свої руки. Трампу потрібні швидкі успіхи, і ми на цьому також гратимемо. Заготовки є", – написав у Facebook Ігор Попов.

Також, за словами Олега Рибачука, за Трампа проголосували ветерани війни, військові і співробітники спецслужб – усталений роками електорат "республіканців", що дало йому суттєву перевагу щодо голосів. Що цікаво, українська діаспора в Штатах в більшості своїй теж проголосувала за Трампа, аргументуючи це тим, що при "демократах" Росія анексувала Крим і розв'язала війну на Донбасі.

Але чого ж Україні насправді чекати від емоційного і непередбачуваного "республіканця"? З перемогою його вже привітав президент України Петро Порошенко і запросив відвідати Україну (враховуючи, що під час візиту Порошенка до Штатів Трамп відмовився з ним зустрітися, що в Києві пояснили безладом у виборчому штабі республіканця). До речі, випередив його в цьому екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі. Він навіть поміняв у своєму Facebook заставочне фото, де стоїть поруч з Трампом з написом: "Знайомий з ним більше 20 років, ми дружимо. Я це (Перемогу. – Авт) акуратно передбачав". Щоправда, мало хто з українських експертів говорить вголос про те, що така підтримка Трампа Саакашвілі може свідчити про давню образу на Хілларі Клінтон. Будучи держсекретарем США і впроваджуючи політику перезавантаження відносин з Росією, Штати закрили очі на війну в Південній Осетії.

Щоправда, відкритим залишається запитання, чи стане Адміністрація Трампа проводити жорсткішу політику по відношенню до Росії і збільшить допомогу Україні, в тому числі і військову? Адже "республіканці" завжди виступали за надання Україні летальної зброї. "Ви знаєте, важко сказати, тому що зараз я думаю, багато американців в істеблішменті також переживають певний шок від результатів. Зараз вони будуть сфокусовані на своїх внутрішніх проблемах. Нам зараз потрібно показати виконання поставлених перед нами завдань. Наприклад, довгоочікуване відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства. Далі нам потрібна двостороння безпекова угода, яку у США є, наприклад, з Японією", – сказала "Сегодня.ua" голова комітету ВР з питань закордонних справ Ганна Гопко.

А ось в штабі Хілларі Клінтон, яка програла, вважають, що для України настали смутні часи. "Найбільший невдаха в світі сьогодні – Україна. Ваша єдина надія – це проведення серйозних реформ і збереження підтримки Євросоюзу", – написав у своєму Twitter колишній посол США в Росії Майкл Макфол.

Так вважає і екс-посол США в Україні Стівен Пайфер, який близький до табору "демократів": "Ґрунтуючись на тому, що говорив Трамп в ході кампанії, його президентство може означати суттєві зміни в політиці США по відношенню до України і Росії, навіть новий етап "перезавантаження" з Москвою, яка перегляне агресію Кремля проти України і пов'язану з нею проблему перекине на Захід. Це навіть може означати визнання незаконної анексії Криму і ослаблення економічних санкцій. Все це може призвести до істотного віддалення політики США і Республіканської партії від України і Росії. У президента досить багато свободи дій в питаннях зовнішньої політики. Я дуже сподіваюся, що пан Трамп призначить розумних радників і прислухатиметься до них, як і до "республіканців" в Конгресі. Проте, я боюся, що він не зможе цього зробити" , – сказав "Сегодня.ua" екс-посол США в Україні Стівен Пайфер.

Підливають масла у вогонь і заяви політиків про те, що радники штабу Дональда Трампа не забудуть явно однобокі висловлювання деяких українських можновладців. "Я був єдиним з українських політиків, який влітку був на двох з'їздах. І на з'їзді Республіканської партії, яка висунула кандидатом Дональда Трампа, і на з'їзді Демократичної партії, яка висунула Хілларі Клінтон. Дуже важливо не тільки і не стільки дивитися, що говорив або не говорив кандидат Трамп, а які позиції можуть потім втілювати в життя президент Трамп, його найближчі радники, які стануть майбутнім держсекретарем, міністром оборони і радником з національної безпеки. В цьому сенсі, я думаю, можна дорікнути українським дипломатам і представникам адміністрації Президента України, які кілька разів необережно односторонньо висловлювалися на підтримку лише одного з кандидатів (більшою мірою Хілларі Клінтон. – Авт.). Зараз потрібно буде переступати через ту неприязнь, яка, можливо, склалася, в тому числі і у найближчих радників Трампа щодо необережних висловлювань окремих представників української влади", – вважає екс-віце-прем'єр-міністр Григорій Немиря.

Зокрема, галас здійнявся довкола Пола Манафорта, який через зв'язки із збіглим Віктором Януковичем і російським істеблішментом покинув посаду керівника передвиборного штабу "республіканця" зі скандалом. А НАБУ підтвердило, що прізвище Манафорта фігурувала в документах "чорної бухгалтерії Партії регіонів" сам же Манафорт категорично заперечив отримання грошей з цієї "каси".

Про повернення Манафорта до великої публічної політики після гучного скандалу говорити не приходиться, хоча раніше його всерйоз розглядали одним з кандидатів на посаду голови Адміністрації Трампа. Але це не означає, що його вплив на команду Трампа ослабне. До того ж, Трамп може спробувати використовувати зв'язки Манафорта в комунікаціях з Кремлем і Києвом. А Україні не варто забувати, хто ще пару місяців доклав руку до зникнення пункту про надання Україні летальної зброї з програми Республіканської партії. Британська "Guardian" писала, що до цього причетний Френк Мермауд – екс-співробітник держдепартаменту, який був координатором Вашингтонського дипломатичного корпусу республіканців в Клівленді. У нього ділові зв'язки в Україні через "CubEnergy" – чорноморсько-орієнтовану нафтогазову компанію, де він є директором. Він також член американської Ділової ради для України. Мермауд має давні зв'язки з Полом Манафортом.

Втім, експерти попереджають, що, незважаючи на публічну передвиборну риторику Трампа, після однієї-двох зустрічей з Володимиром Путіним все може різко змінитися, і Трамп, як свого часу і Буш-молодший, перетвориться на ворога Росії. "Трамп абсолютно не сильний в питаннях зовнішньої політики. Не розуміє труднощів, не знає країн, не розуміє, що таке міжнародні відносини. У нього певна повага до Путіна, хоче налагодити з ним відносини. В принципі, все навіть непогано. Я прогнозую, що піде Трамп на одну-дві зустрічі з Путіним і незабаром побачить, що це брехун, що не готовий на будь-який серйозний компроміс, на переговори, які були б корисні і Росії, і Америці. В результаті наївний Трамп може дуже легко перейти в іншу крайність (щось на кшталт Джорджа Буша-молодшого) і стати заклятим ворогом Путіна, розв'язати кризу... Що це означає для України? Посилення вже існуючої холодної війни. Києву доведеться твердо дотримуватися своєї геополітичної лінії, спокійно захищати свої стратегічні інтереси, продовжувати внутрішні реформи, розвивати свої збройні сили Наближається час посиленої нестабільності на міжнародній арені", – сказав "Сегодня.ua" професор політології в Ратгерському університеті в Ньюарку (Нью-Джерсі) Олександр Мотиль.

Втім, посол США в Україні Марі Йованович запевнила у незмінності ставлення Сполучених Штатів до України. "Політика США щодо України незмінна вже 25 років, оскільки існує консенсус на підтримку України", – підкреслила посол, також висловивши впевненість при цьому, що санкції проти РФ будуть збережені.

ТОП-5 цитат Дональда Трампа про Україну

- Про вступ України до НАТО: "Увійде або не ввійде, мені все одно. Увійде – чудово, не увійде – чудово. Мені не подобається те, що відбувається в Україні. Але це проблема, яка стосується Європи набагато більше, ніж нас. Тож вони повинні взяти на себе частину відповідальності".

- Про війну на Донбасі: "Одна з речей, яка мене дратувала – це була Україна. Зараз я повністю за Україну. У мене є друзі, які живуть в Україні, однак, нещодавно, коли українська проблема виникла, і Росія пішла на конфронтацію, я не відчував, що хтось переживає про це більше, ніж ми. Нас то, що відбувається в Україні, стосується найменше, тому що ми від неї далі всіх. Однак, схоже, їхні сусіди про це не говорять. Подивіться на Німеччину, на інші країни – не схоже, щоб вони дуже переживали. Тому я здивувався, чому країни, які ближче, не дбають про це".

- Про присутність ВС РФ на Донбасі: "Вона мені не подобається. Вона мені зовсім не подобається".

- Про Крим: "Більшість жителів Криму зробили вибір на користь Росії, і США повинні це враховувати".

- Про Путіна: "Він не зайде до України. Просто, щоб ви зрозуміли. Він не зайде до України, зрозуміло? Відзначте собі. Запишіть. Що хочете з цим зробіть".