У анексованому Росією Криму все частіше говорять про масові репресії проти населення

24 Квітня 2016, 08:26

"У Криму процвітають доноси і стукачі. Тому люди бояться робити публічні критичні заяви"

<p style="text-align: justify;"><span id="result_box" class="short_text" lang="uk"><span>Російський</span> <span>ОМОН</span> <span>проводить</span> <span>обшуки</span></span></p>
Російський ОМОН проводить обшуки

"Прокуратура" анексованого Криму, очолювана Наталією Поклонською, призупинила діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, тим самим позбавивши цей народ вищого представницького органу. Слідом за цим Мін'юст Росії за позовом прокуратури включив Меджліс до переліку організацій, діяльність яких припинена "у зв'язку із здійсненням ними екстремістської діяльності". Зараз кримські татари думають, як реагувати. Вдатися до активних протестів буде складно, оскільки російська сторона розгорнула на півострові широку мережу інформаторів, які доповідають силовикам про будь-які прояви інакомислення, а також стягнула до Криму величезну кількість військ.

АТАКА НА КРИМСЬКИХ ТАТАР. Відкрита війна "прокуратури" Криму проти Меджлісу кримськотатарського народу розпочалася ще взимку, коли так звана "прокурор" анексованого півострова Наталія Поклонська зареєструвала позов про заборону діяльності цієї організації. Приводом стала енергетична і продуктова блокада Криму, яка здійснювалася на перешийках, в тому числі і за участю кримських татар.

"В даний час продовжують надходити звернення від кримськотатарського населення, в тому числі від керівників кримськотатарських об'єднань, з проханням визнати протиправною і провокаційною діяльність Меджлісу кримськотатарського народу ..." – серед іншого, йшлося в позові, поданому в верховний суд Криму. Копія документа була передана і заступнику голови Меджлісу Наріманом Джеляловим. При цьому лжепрокурор Криму уточнила, що глава Меджлісу Рефат Чубаров "ховається від слідства", хоча на території півострова його чекає негайне затримання: ще 6 жовтня минулого року Київський районний суд Сімферополя прийняв рішення про заочний арешт Чубарова за звинуваченням в діях, "спрямованих на порушення територіальної цілісності РФ".

А 13 квітня "прокуратура" Криму прийняла рішення про припинення діяльності Меджлісу з метою "недопущення порушень" закону РФ "Про протидію екстремістській діяльності". Постанова "прокуратури" означає фактичну заборону Меджлісу до рішення суду, який 17 березня розпочав розглядати позов Поклонский. "Це пов'язано з тим, що багато членів Меджлісу зараз знаходяться не в Криму (представники Меджлісу виїхали до Вільнюса на засідання Всесвітнього конгресу кримських татар. – Авт.). І це сигнал їм, що краще не повертатися. А всім кримським татарам – що ворота гетто закриваються. Тепер не смійте навіть ворушитися і пощади не чекайте", – так прокоментував постанову "прокуратури" один з кримськотатарських лідерів Айдер Муждабаєв.

РЕАКЦІЯ В КРИМУ. Годі й казати, що рішення Наталії Поклонської викликало негативну реакцію серед кримських татар, які проживають на окупованому півострові.

"Всі мої знайомі і друзі проти закриття Меджлісу. Навіть росіяни кажуть, що цього робити не слід", – пояснює кримчанин Рустем. Його позицію підтвердив і глава Центральної виборчої комісії Курултаю, колишній член Меджлісу Заїр Смедляєв: "Кримські татари, крім невеликої кількості тих, хто працює у владі, дуже погано поставилися до рішення про призупинення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Ми розуміємо, що таким чином переслідується не тільки представницький орган: надалі репресії торкнуться всього народу. Як це сталося після першої анексії Криму, в результаті якої сотні тисяч кримських татар змушені були покинути півострів".

Експерти пояснюють ситуацію тим, що окупаційна влада просто втратили надію отримати "ручний" Меджліс і "кишеньковий" національний з'їзд Курултай. "Новим "національним лідером" намагалися призначити Ремзі Ільясов, який нині обіймає посаду віце-спікера в окупаційній "держраді". Однак з 250 делегатів Курултаю на його бік перейшли всього два-три десятка. Решта або ухиляються від "запрошень", або відкрито висловлюють свою зневагу. З Меджлісом ситуація аналогічна: на увазі лише Заур Смирнов, який отримав пост глави "держкомітету" Криму з міжнаціональних відносин, і Тейфук Гафаров, якого "засватали" в віце-мери Сімферополя", – кажуть експерти. За їх словами, Кремль вже не вірить в визнання світовою спільнотою приналежності Криму Росії, тому вирішив відкинути всякі умовності по відношенню до думки корінного народу. "Судова заборона" Меджлісу або постанова Поклонської про "призупинення" його діяльності – це свого роду підготовка до масових репресій", – впевнені багато кримських татар.

БАТАЛЬЙОН СМЕРТНИКІВ. Кримські татари, що до сих пір блокують півострів на перешийках, налаштовані досить рішуче. Зокрема, уповноважений президента у справах кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв повідомив про створення так званого батальйону смертників "Аскер", який буде базуватися на адміністративному кордоні з Херсонською областю. Основним завданням батальйону буде охорона кордону і "посилення української присутності" в Херсонській області, але в разі необхідності підрозділ буде готовийе діяти і на окупованій території. "Якщо в Криму розпочнуться якісь криваві речі, то цей батальйон, мабуть, прийде на допомогу своїм співвітчизникам, чого б це не коштувало. Тому вони називають себе "батальйоном смертників", – пояснив Джемілєв.

Кримські татари створюють також добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджихана (відомого кримськотатарського політичного діяча початку ХХ століття), який увійде до складу Національної гвардії. За словами одного з організаторів блокади півострова Ленура Іслямова, вступити в цей батальйон зможуть всі бажаючі громадяни України, в тому числі і кримські татари, що залишилися на півострові. "Наша молодь, яку зараз закликають до російської армії, не повинна служити там. Вона повинна служити Україні. Причому так, щоб бути корисними Криму", – впевнений Іслямов.

А ось на самому півострові настрою куди більш обережні: за словами місцевих жителів, якщо в перші місяці після анексії кримські татари активно висловлювали свою думку, коментували події в соціальних мережах і лаяли перебіжчиків, пам'ятаючи свободу слова в Україні, то приблизно з кінця 2014 року така активність пішла на спад – люди просто бояться за своє життя: "У Криму процвітають доноси. Є інформація, що "влада" там зібрала своє "татарське Ольгино". Тролі не тільки славлять "владу", а й збирають і здають "куди слід" інформацію на опозиціонерів".

За словами Рустема, окупанти щотижня проводять обшуки і допити, жертвами яких стають кримськотатарські і проукраїнські активісти: "Прес "влади" дуже сильний. Відстежується інформація з соціальних мереж, в тому числі і давні повідомлення. Розвелася величезна кількість стукачів. Тому люди не хочуть робити публічних заяв, боячись погіршити ситуацію". Приводом для виклику на допит, серед іншого, можуть стати підозри в поширенні ідеології організації "Хізб-ут-Тахрір", що ратує за відновлення ісламської держави – халіфату. А це вже загроза сісти за тероризм.

На думку Заїру Смедляєва, політика окупантів викликала зростання протестних настроїв: "Причому невдоволення є і не тільки серед кримських татар. Але ці настрої не будуть носити яскраво вираженого публічного характеру, який може привести до масових репресій. У Криму репресивний каток працює на повну потужність через прагнення придушити волелюбність кримськотатарського народу і бажання окремих чиновників вислужитися перед господарем, отримавши за це особливі преференції. Заборона діяльності Меджлісу потрібна, щоб розчистити майданчик для різних організацій, які в подальшому будуть намагатися висунути в якості представників кримських татар", – вважає Смедляєв.

Рустем, в свою чергу вважає, що Меджліс, у разі остаточної заборони, буде діяти підпільно, а ось місцевий житель Ельдар вважає, що заміни Меджлісу в Криму не існує в принципі: "У нинішньому Криму будь-яка організація кримських татар - прокремлівська або проукраїнська - не має сенсу. Громадські організації, які ще в українському Криму опонували Меджлісу, особливого впливу не мають".

Активно протидіяти окупації складно ще й тому, що Росія поступово перетворює Крим на величезну військову базу: за словами Мустафи Джемілєва, зараз на півострові базуються до 80 тисяч солдатів, озброєних новітньою зброєю. За інформацією депутата, до Криму перекинули сучасні ракетні комплекси "Тополь" і "Іскандер", здатні нести ядерну зброю. "Ходять чутки, що скоро в Криму базуватиметься загін підводників-спецназівців (скоріш за все, бойових плавців. - Авт.), - каже Рустем.

Ви зараз переглядаєте новину "У анексованому Росією Криму все частіше говорять про масові репресії проти населення". Інші Новини політики дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Ігор Ветров

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...