Війна на паузі: чого далі чекати від Мінських угод

У Мінську рівно рік тому представники України, Росії та ОБСЄ підписали протокол про врегулювання конфлікту на Донбасі. Угода повинні були виконати до кінця 2015-го року, проте на сході країни досі тривають обстріли, а частина Донбасу знаходиться під контролем бойовиків. "Сегодня.ua" в річницю підписання документа поцікавився у військових експертів, політологів та учасників контактної групи щодо перспектив і результатах "Мінська-2".

Коротко про результати: війну поставили на паузу

Як і в першому Мінськом протоколі, підписаному ще в 2014-му (Мінськ-1), так і в Мінських угодах підписаних 12 лютого 2015 го, перший пункт протоколу передбачає негайне припинення обстрілів. Виконати цей пункт так і не вдалося.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Бойовики продовжують порушувати умови перемир'я на Донбасі. За минулу добу вони 50 разів відкривали вогонь по позиціях сил АТО. З гранатометів і великокаліберних кулеметів противник вів вогонь по наших позиціях в Пісках, Дослідне, Авдіївці і на шахті Бутівка", – повідомили 11 лютого в прес-центрі АТО.

Читайте також: повний текст Мінських угод 2015 року

Згідно з Мінським протоколом, передбачається обмін військовополонених "всіх на всіх", але виконати цю умову також не вдається. "Новин про можливу дату звільнення заручників на сьогоднішній день, на жаль, немає. Працюємо. Наразі в списку заручників 140 осіб, ми шукаємо місцезнаходження деяких з них, і вважаємо, що розблокувати процес звільнення потрібно, в першу чергу, звільнивши хворих, жінок, людей з важкими пораненнями і діагнозами", – написала на своїй сторінці в соцмережі нардеп Ірина Геращенко.

Кілька днів тому контактна група повинна була в черговий раз зібратися в Мінську. Але екс-президент Леонід Кучма звернувся до представника ОБСЄ Мартіну Сайдік і попросив його провести засідання тільки після переговорів "Нормандське четвірки" в зв'язку з "недотримання режиму тиші з боку представників окремих районів Донецької та Луганської областей, у відсутності прогресу по звільненню заручників і виконання інших пунктів".

Правда, як повідомило джерело "Сегодня.ua", незважаючи на те, що зустріч Кучми, Сайдік і представників РФ Бориса Гризлова і т.зв. ДНР/ЛНР Дениса Пушиліна так і не відбулася, представники підгруп, в тому числі політичної, свою роботу провели.

Головний результат Мінського протоколу – війну вдалося "поставити на паузу", вважає політичний експерт Андрій Золотарьов. На думку політолога, виконати угоду так і не вдалося, в тому числі, тому що в протоколі не вказані конкретні дати виконання кожного пункту.

"Війну вдалося поставити на паузу – ось це головний результат Мінського протоколу. Але як і раніше ситуація ні миру і ні війни. Ситуація перманентних обстрілів, з технікою, важким озброєнням. Якщо Україна так-сяк свою частину домовленостей намагалася виконати, та сторона не виконувала нічого", – запевняє експерт.

"Війну вдалося поставити на паузу – ось це головний результат Мінського протоколу. Але як і раніше ситуація ні миру і ні війни", - запевняє експерт.

Політолог Ярослав Макітра відзначає ще один результат Мінського протоколу – Росію вдалося втягнути в переговорний процес, хоча політичне керівництво РФ неодноразово заявляло, що Україна повинна вести переговори безпосередньо з представниками т.зв. Республік.

"Найбільше досягнення – вдалося призупинити активну фазу війни, гине набагато менше людей, ніж було до цього – це перший пункт. Другий пункт – вдалося втягнути Росію в переговорний процес. Напевно, і все. Інші пункти Мінського протоколу не виконали, і ці домовленості – це не є дієвий спосіб забезпечення миру", – каже Макітра.

"Найбільше досягнення – вдалося призупинити активну фазу війни, гине набагато менше людей, ніж було до цього – це перший пункт. Другий пункт – вдалося втягнути Росію в переговорний процес. Напевно, і все. Інші пункти Мінського протоколу не виконали, і ці домовленості – це не є дієвий спосіб забезпечення миру", – каже Макітра.

Представник України в політичній підгрупі Роман Безсмертний вважає, в результаті Мінського протоколу на Донбасі немає фронтовий війни, не використовується важке озброєння, однак через непідконтрольний Україні ділянку кордону з Росії бойовикам досі постачають зброю і припаси.

"Йде дуже складна робота по реалізації цих пунктів. Вона дуже складна і якщо подивитися, на всі 13 пунктів, серед них є ті, які не виконані, чи виконані частково. Найгірше те, що не виконані ті пункти, які стосуються гуманітарних питань і пов'язані з обміном незаконно утримуваних осіб, елементарному забезпеченні умов існування людей і так далі. Чому це відбувається? Немає фронтової війни, немає використання важкого, середнього озброєння. Досягнення, які є, все нівелюються через те, що на територію ввозяться припаси, озброєння з Російської Федерації", – каже політик.

"Немає фронтової війни, немає використання важкого, середнього озброєння. Досягнення, які є, все нівелюються через те, що на територію ввозяться припаси, озброєння з Російської Федерації", – каже політик.

Генерал-лейтенант Вадим Гречанінов вважає, Мінські домовленості дозволили зупинити повномасштабну війну, однак уповільнений військовий конфлікт триває.

"Мінські домовленості, по суті, дозволили зменшити військову напруженість в якійсь мірі. У першу чергу це влаштовувало Європу, тому що вона не хотіла ускладнень, їй потрібно налагоджувати відносини з Росією", – вважає військовий експерт.

"Мінські домовленості, по суті, дозволили зменшити військову напруженість в якійсь мірі. У першу чергу це влаштовувало Європу, тому що вона не хотіла ускладнень, їй потрібно налагоджувати відносини з Росією", – вважає військовий експерт.. 

Чого чекати від Мінського протоколу в цьому році і коли скінчиться війна

Велика частина опитаних експертів упевнена, Мінський протокол до миру на Донбасі не призведе. Так, політолог Андрій Золотарьов вважає, західні країни будуть наполягати на реалізації домовленостей, проте конфлікт триватиме ще 1,5-2 роки.

"Очевидно, є Мінська криза. Проте, європейські країни, під тиском яких приймалися Мінські угоди, будуть наполягати на імплементації Мінських угод. Їх позиція залишається незмінною. Мир за всяку ціну і крапка. Не беручи до уваги, до яких політичних наслідків це може привести. Для США найголовніше показати, що Мінський процес успішний (у рік президентських виборів в Америці). Для Франції та Німеччини успішний Мінський процес це зняття економічних санкцій (проти Росії, – прим. ред.) Не забувайте про обсяги торгівлі тієї ж Німеччини з Росією", – упевнений політолог.

Військовий експерт Вадим Гречанінов також вважає, остаточно виконати Мінські домовленості не вдасться. При цьому генерал-лейтенант уточнює, до тих пір, поки президентом Росії залишається Володимир Путін, в Україні буде продовжуватися "АТОшна ситуація".

"Те, що протокол буде виконаний, я не думаю, вважаю, що не буде виконаний протокол. Тому що протилежні інтереси сторін. На жаль, протиріччя сторін закладені в положення Мінських домовленостей. Те, що влаштовує Росію, не влаштовує нас, і навпаки. Поки Путін тримається при владі, я думаю, Мінські угоди виконані не будуть. Щодо того, що буде далі. я думаю, є така "АТОшая обстановка". Це буде довго, я не можу сказати, як довго. Якщо Путін не спіткнеться, на жаль, це буде дуже довго ", – говорить експерт.

"Поки Путін тримається при владі, я думаю, Мінські угоди виконані не будуть. Щодо того, що буде далі. я думаю, є така "АТОшая обстановка". Це буде довго, я не можу сказати, як довго. Якщо Путін не спіткнеться, на жаль, це буде дуже довго ", – говорить експерт.

Цього року можна очікувати нові дати виконання Мінського протоколу, однак ситуація залишиться в підвішеному стані, впевнений політолог Ярослав Мактра.

"Поки жодні зі сторін не готовий виходити з Мінського процесу, тому будуть встановлюватися нові дати, процес і далі буде в підвішеному стані. Буде затягуватися. Чи буде це тривати ще один рік? Важко зараз сказати", – вважає політичний експерт.

"Поки жодні зі сторін не готовий виходити з Мінського процесу, тому будуть встановлюватися нові дати, процес і далі буде в підвішеному стані. Буде затягуватися. Чи буде це тривати ще один рік? Важко зараз сказати", – вважає політичний експерт.

На запитання кореспондента "Сегодня.ua" про те, чи вірить учасник переговорів у Мінську Роман Безсмертний в виконання протоколу, політик відповів: "Ми всі люди, я сподіваюся". При цьому він додав, що поки Росія буде продовжувати поставки зброї бойовикам, конфлікт залишиться "в підвішеному стані".

На своїй прес-конференції 14 січня президент Петро Порошенко назвав 2016 й рік роком повернення українського суверенітету на окупованій території Донецької та Луганської областей. Крім того, глава держави продемонстрував журналістам діаграму, на якій видно – обстріли українських позицій стали відбуватися рідше.

Фото: AFP

"Зміцнення обороноздатності відбило будь-яку охоту у ворога йти в наступ", – сказав президент. Також він додав: "З 2016-му році має відбутися відновлення українського суверенітету на окупованих територіях Донецької та Луганської областей".

До речі, днями Інститут світової політики представив результати аналітичного дослідження "Досвід врегулювання конфліктів в світі. Уроки для України". Експерти вивчили досвід вирішення 10 локальних конфліктів в 9 країнах – Великобританії, Анголі, Ліберії, Хорватії, Боснії, Косово, Молдови, Грузії та Республіці Кіпр.

При цьому в результатах дослідження відзначається, "штучність проблеми сепаратизму на Сході України і інспірованість конфлікту Росією обумовлює безпрецедентність такого типу конфлікту в світовій практиці".

Посилаючись на досвід Хорватії, Ліберії, Боснії, Герцеговині, Косово і Анголи експерти інституту вважають, на території Донбасу повинна діяти моніторингова місія з "військовим компонентом".

"Місія повинна мати виконавчі повноваження і військовий компонент, тобто здатність загрожувати силою членам незаконних збройних формувань (НЗФ), які не бажають скласти зброю (наприклад, місія UNTAES в Хорватії, місія ECOMOG в Ліберії, місія UNFICYP в Республіці Кіпр, місія ІFOR/SFOR в Боснії). Також місія повинна отримати доступ до всієї території та інфраструктурних об'єктів країни, включаючи військові", – йдеться в опублікованій доповіді.

Крім того, Інститут світової політики дійшов висновку, що непідготовлені вибори на Донбасі можуть спровокувати відновлення бойових дій. При цьому наголошується: "дослідження 233 конфліктів у всьому світі показує, що демократичні вибори і встановлення демократичного режиму сприяє постконфліктному врегулюванню більше, ніж будь-яка інша політична система".

Як говориться в результатах дослідження, з моменту припинення вогню до виборів має пройти 2-3 роки. "Цей час необхідний не тільки для того, щоб забезпечити умови для чесного і вільного волевиявлення, а й для формування помірної місцевої або здатної створити противагу впливу прихильників радикального курсу. Саме це, а не вибори, має бути метою мирного врегулювання, як гарантія незворотності процесу", – йдеться в доповіді.

Вибори та  зміни до Конституції

Росія наполягає – українська сторона досі не виконала одну з ключових умов – не провела Конституційну реформу. "Найголовнішим у всьому процесі врегулювання, ключовим питанням є питання політичного характеру, а в центрі – конституційна реформа", – цитує прес-служба Кремля президента РФ Володимира Путіна.

Глава Росії також зазначив, що уряд України вніс до перехідних положень нового проекту Конституції раніше прийнятий закон про особливий статус Донбасу. "Але цей закон, який вони внесли до Конституції, прийнято всього на три роки. Два роки вже минуло", – заявив Путін.

У свою чергу Петро Порошенко неодноразово заявляв, Мінські угоди зриває Росія – військові і техніка якої до сих пір знаходяться на території Донбасу. Крім того, не виконано перший і найголовніший пункт угоди – так і не запрацював режим "тиші". Президент запропонував прив'язати всі пункти протоколу до конкретних дат.

"Ми підкреслюємо, що всі пункти Мінських угод повинні бути виконані, і в зв'язку зі зривом РФ виконання своєї частині зобов'язань, ми твердо ставимо питання про те, щоб у 2016 році прив'язати всі кроки, які передбачені мінських угодами, до конкретної дати", – сказав Порошенко журналістам.