Чому перевибори Ради можуть провести 12 жовтня

Вже приблизно через два місяці в Україні можуть відбутися позачергові вибори до Верховної Ради. Очікується, що підставою для цього стане указ Президента, який Глава держави може підписати не раніше ніж через місяць після розпаду коаліції, тобто, 24 серпня. Після такого указу передбачався 60-денний строк проведення перевиборів, однак Президент, прем'єр і керівництво Ради домовилися про скорочення терміну виборчої кампанії до 45 днів, нібито задля економії коштів.

Зараз найбільш ймовірними датами проведення позачергових виборів Ради називають 5, 12 і 26 жовтня. Втім, навіть при скороченні кампанії на 15 днів і підписанні указу про вибори відразу ж після закінчення місяця після розпаду коаліції, до 5 жовтня з виборами встигнути не вдасться. Варіант 26 жовтня неодноразово називався раніше, в тому числі і Президентом Порошенком. Однак, у такому разі не було необхідності скорочувати терміни виборчої кампанії, хіба що Порошенко має намір призначити вибори не відразу через місяць після розпаду коаліції. Ще один аргумент проти виборів 26 жовтня – до цього часу почнеться опалювальний сезон, в який Україна входить з найменшими в історії держави запасами газу в ПСГ і підвищеними тарифами на енергоносії. Третя імовірна дата виборів, яку називають депутати, – 12 жовтня. Якщо Порошенко не буде тягнути з розпуском Ради, а кампанія пройде 45 днів, якраз у неділю, 12 жовтня можна проводити перевибори.

Кореспондент "Сегодня.иа" з'ясовувала, чи реально організувати в Україні вибори в першій половині жовтня, і що з цього приводу думають депутати і ЦВК.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Крім дати виборів у депутатів викликає питання зміни виборчого законодавства. Адже за нинішньої системи половину депутатів обирають за мажоритарними округами, що в умовах анексії Криму та АТО на Донбасі викликає чимало труднощів. Вже завтра, 12 серпня, на засіданні парламенту першим питанням у порядку денному буде розглядатися зміна виборчої системи, щоб провести вибори на пропорційній основі за відкритими списками, виключивши мажоритарну складову.

"Перевибори повинні відбутися 5 жовтня, але зараз депутатами розглядається два варіанти – або 12 жовтня, або 5 жовтня. Хоча я знаю позицію ЦВК, яка вважає, що якщо будуть внесені зміни в закон про вибори і вибори пройдуть на пропорційній основі, то реальна дата – це десь 12 жовтня. Ця дата залежить від ключового фактору – друку бюлетенів", – каже керівник фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв. Він нагадує, що при проведенні виборів за пропорційною системою мова буде йти про друк бюлетенів виключно партій, які зареєструються.

"Список цих партій зрозумілий і технічно його ЦВК може віддавати в друк хоч зараз. Але якщо перевибори будуть проходити за існуючою зараз змішаною системою, коли 225 мажоритарників на кожному окрузі, і кожен з них реєструється, то я не знаю, як навіть за 60 днів вибори встигнуть провести. У нас ще не було жодних позачергових виборів, які проводилися за змішаною системою. Фактично, на цьому тижні з датою позачергових виборів буде визначено", – розповідає Соболєв.

Він уточнив, що депутати-мажоритарники на погоджувальній раді 11 серпня висловили вимогу спочатку чітко визначитися із законом про вибори, а потім вже чітко визначатися з датою.

Але в Центральній виборчій комісії України вважають помилкою поспіх з датою перевиборів. "Якщо виборчий процес буде скорочений до 45 днів, то з боку ЦВК є заперечення. 45 днів – це надзвичайно короткий термін для ведення виборчого процесу. Ми бачимо серйозні ризики для такого процесу, адже виготовлення бюлетенів повинне передувати процесу реєстрації кандидатів, перед якою кандидати мають висуватися. Термін 45 днів призведе до того, що термін висування і реєстрації кандидатів у депутати буде істотно скорочено – до декількох днів. Буде скорочено термін розгляду ЦВК документів кандидатів і термін для їх можливості звернутися до суду, якщо хтось не погодиться з постановами про відмову в реєстрації. А на поліграфкомбінаті "Україна" нам сказали, що лише на процес виготовлення виборчих бюлетенів піде більше 20 днів", – каже заступник голови ЦВК Андрій Магера.

Він зазначає, що за існуючою зараз пропорційно-мажоритарною системою передбачена необхідність реєстрації депутатів не тільки в загальнонаціональному державному окрузі за списками політичних партій, але і по мажоритарних округах. "А по округах у нас будуть бюлетені з різним текстом, тобто, різними прізвищами людей, тому на кожному окрузі необхідно виготовляти окремі бюлетені. Це ускладнює процес, на відміну від парламентських перевиборів того ж 2007 року, коли позачергові парламентські перевибори відбувалися на пропорційній основі за 60 днів. А зараз ми хочемо організувати перевибори за 45 днів за пропорційно-мажоритарною системою", – пояснює Магера.

За його словами, на даний момент у ЦВК не ведуть ніякої підготовки до парламентських перевиборів. "Наразі ми не можемо проводити підготовку до перевиборів через відсутність для цього правових підстав, якими є відповідний указ Президента про призначення таких перевиборів", – уточнює він.

Втім, депутати з коаліції, що розпалася, вже налаштовані на перевибори в середині жовтня. "Я сподіваюся, що на цьому тижні буде визначена виборча система і дата проведення виборів. Питання не вирішувалося, тому що поки на це в парламенті немає голосів. Швидше, ніж за 45 днів, все одно не можна організувати перевибори. Я думаю, що вибори будуть призначені на середину жовтня", – вважає народний депутат від "УДАРу" Віктор Чумак.

На уточнення, чи є однією з причин того, що нинішня влада більше зацікавлена провести вибори зараз, той факт, що до зими її рейтинги можуть знижуватися, він відповів: "Всі кричали, починаючи з Майдану, що потрібні вибори, а тепер усі кажуть, що, мовляв, давайте і не проводити, доки у нас не буде нормальної виборчої системи, поки не побачимо роботу нинішньої влади і так далі. Але я думаю, що пора б вже ці вибори провести. І в принципі, звичайно, чим далі будуть відходити вибори, то може бути і падіння рейтингів. Це – нормальне явище, у когось може бути падіння рейтингів, у когось – зростання. На даний момент рейтинги середні, вони показують переваги базового електорату по відношенню до партій, які сьогодні у владі. Навряд чи воно буде серйозно погіршуватися. Падіння і злети цих рейтингів можуть бути не більше ніж у межах статистичних похибок".

А от у нинішній опозиції висловлюються радикально проти перевиборів у середині жовтня 2014 року. Там впевнені, що 45-60 днів для виборчої кампанії треба відраховувати з моменту закінчення АТО, а не з моменту відсутності парламентської більшості протягом місяця.

"Люди хочуть виборів, і 3-4 місяці тому це була одна з головних вимог людей, а сьогодні їхня головна вимога – відновити мир. На сьогодні зацікавлені якомога швидше провести вибори ті, у кого сьогодні рейтинг тримається на чесному слові, а через кілька місяців він буде вщент розбитий. Як тільки з'явиться холодна вода замість гарячої і божевільні суми в платіжках за комунальні послуги, не буде газу, заморожування зарплат і соціальних виплат, їхній рейтинг підніметься до нуля. Тому їм вигідно провести вибори зараз, виходячи зі своїх корпоративних інтересів. Але серед депутатів досі броунівський рух – вони не можуть визначитися, за якою системою проводити перевибори, чи то за відкритими, чи то за закритими партійними списками, чи то за змішаною системою", – розповідає народний депутат Партії регіонів Михайло Чечетов.

Він каже, що якщо в парламентських виборах не будуть зараз брати участь жителі східних регіонів України, то вони в підсумку виявляться повністю відрізаними від країни. "У Криму і на сході України ми не проведемо вибори, до того ж, Юлія Тимошенко вдруге не погодиться з програшем. У результаті загострення пристрастей на виборах буде таким, що будуть непереливки. Почнеться політична війна, незважаючи на війну на сході України", – вважає регіонал.