Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Тиждень в Раді: як депутатів розділила формула Штайнмаєра і об'єднала недоторканність

5 жовтня, 07:33

Віталій Рябошапка

Про що на цьому тижні дискутували в парламенті

/ Фото: Верховная Рада

Реклама

П'ятий за рахунком пленарний тиждень (якщо враховувати "тижнем" 29 серпня, коли парламент працював один день) нової Верховної Ради видався бурхливим. Тон дискусіям у парламенті задавали не тільки і не скільки законопроекти, скільки документ, що має до Верховної Ради відношення вельми віддалене. Мова, зрозуміло, про "формулу Штайнмаєра", з текстом якої українська сторона погодиласяякраз напередодні старту пленарного тижня.

Поза порядком денним

Згодом багато експертів нарікали владі, що вона підійшла до узгодження такого важливого документа, не підготувавши відповідним чином громадськість. Що в підсумку і викликало бурхливу реакцію. Втім, відсутність інформаційної кампанії можна списати на те, що в Тристоронній контактній групі до останнього йшли бої за компромісний варіант, а в Офісі президента до останнього не знали, яким буде підсумковий текст.

Брифінг президента, очевидно, не зміг повністю задовольнити інформаційний голод навколо даного питання. Інтерпретації, а то й відверті політичні спекуляції, почали набирати обертів, що загрожувало непередбачуваними наслідками. Тому Зеленський з самого ранку в день старту пленарного тижня кинувся гасити пожежу у Верховній Раді. І це йому десь вдалося. Спершу президент зустрівся з главами фракцій. Розмова тривала набагато довше запланованої, але в підсумку градус напруги вдалося, як мінімум, знизити. Відразу після цього глава держави роз'яснив "політику партії" власної фракції. А ввечері в четвер виступив з окремим відеозверненням до українського народу.

Ні "зради", ні "перемоги"

У парламенті, зрозуміло, "формула Штайнмаєра" стала темою №1. У кулуарах депутати з монобольшості вкотре переказували журналістам те, що почули від президента. Пояснення звучали наступним чином: згода України на "формулу Штайнмаєра" в жодному разі не означає відхід України від старих позицій. Влада, як і раніше в переговорах буде тримати лінію, згідно з якою вибори в ОРДЛО повинні будуть пройти за українськими законами, під контролем міжнародних організацій і після відведення військ. Тобто "не під дулами кулеметів", як зазначив раніше на брифінгу президент. Без згоди України з текстом розблокувати переговори в Нормандському форматі було неможливо. При цьому акцент був зроблений на тому, що згода України, підписана Леонідом Кучмою, не є, по суті, офіційним документом. Як зазначив голова Комітету з міжнародних справ Богдан Яременко, "для того, щоб почати цей процес, нам потрібно виконати цю попередню умову. Юристи розуміють цінність і важливість фрази, яка була закладена в цьому листі, а також хто його підписав".

Позиції інших політичних сил в парламенті щодо підписаного плану рівномірно розподілилися від "підтримки в цілому" (ОПЗЖ) до різкої критики (Євросолідарність).

"Це не зрада", але і не "перемога". Це процес, який необхідно пройти. Це дійсно інструмент, що дозволяє Україні розблокувати переговори і вести свою політику в інтересах досягнення миру, – прокоментував сайту "Сьогодні" представник Опоплатформи "За життя" Юрій Павленко. – При цьому процес можна використовувати як на благо, тобто для досягнення миру, так і з точністю до навпаки. Все буде залежати від тих, хто буде вести переговори – від президента, дипломатів і так далі", – сказав народний депутат, додавши, що фракція підтримує розблокування процесу мирного врегулювання.

Кардинально протилежну думку висловлювали представники "Євросолідарності".

"Немає ніякої "формули Штайнмаєра", є "формула Путіна", на яку, на жаль, пішла українська сторона, – зазначила в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат Ірина Фриз. – У чому різниця? Якщо ми говорили про мінські домовленості в контексті першочергового забезпечення чинників безпеки, то сьогодні нам нав'язують проведення виборів в ОРДЛО без вирішення цих питань. Яким способом можна проводити вибори, хто буде забезпечувати їх безпеку, хто буде стежити за цими виборами? Ми вже бачимо заяви представників ОРДЛО, що ніякого контролю над кордоном Україна не отримає. Тому я вважаю, що це – де-факто поки що, бо де-юре угода не підписана – капітуляція України перед Росією", – сказала депутат.

Десь "посередині" перебували позиції інших політсил. Так, глава фракції "Голос" і група "За майбутнє" зажадали від президента і міністра закордонних справ чіткіше роз'яснити громадськості нинішні і подальші кроки в рамках переговорів.

"Ми починаємо проходити через перше складне випробування, це випробування відсутністю інформації, я б назвав це так коректно. Після вчорашньої заяви президента України виникло цілком логічне, цілком зрозуміле занепокоєння суспільства, яке насправді не розуміє, що відбувається і що нас чекає далі", – зазначив з парламентської трибуни керівник "Голосу" Сергій Рахманін.

"Батьківщина" в особі Юлії Тимошенко, в свою чергу, зазначила, що "формула Штайнмаєра" для України "не дуже добре, тому що вони (Росія – Ред.) наполягали на тому, щоб вибори до місцевих органів влади, а також їх легалізація , пройшли без демілітаризації території окупованого Донбасу і без відновлення кордону під контролем України". ВодночасТимошенко закликала депутатів підтримати президента.

"Ми як парламент, ми як команда повинні стати сьогодні біля президента, а скоріше навіть, фортецею перед ним, і тут, в парламенті, зробити українську формулу врегулювання війни на сході, повернення територій і, безумовно, повернення миру", – сказала Тимошенко, звертаючись до депутатів.

Коли депутати єдині

Проте, не дивлячись на загострення пристрастей, робота в парламенті йшла за планом. Парламентарії розглянули і затвердили цілу низку важливих законопроектів, щодл багатьох з яких спостерігалася відсутність єдності навіть в стані монокоаліції.

Одним з найбільш проблемних обіцяло стати розгляд у повторному другому читанні законопроекту №1009 про зміну кримінально-процесуального законодавства. Проект, в тому числі, скасовував пункт 2 ст. 27 закону "Про статус народного депутата". Тобто, по суті, дозволяв проводити обшуки, прослуховування тощо щодо парламентаріїв без дозволу Верховної Ради. 19 вересня проект "не пройшов" парламент: не підтримала його, в тому числі, і частина фракції "Слуга народу".

Керівник фракції Давид Арахамія пізніше зазначив, що "депутати були введені в оману опонентами", давши таким чином зрозуміти, що повторне читання проекту може бути результативним. Але, судячи з усього, за минулий період керівництва партії так і не вдалося подолати внутріпартійну фронду стосовно цього проекту. У підсумку, щоб отримати голоси за законопроект, з нього прибрали пункт, що дратував депутатів. Як пояснив глава Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, "прослушку" депутатів виділили в окремий законопроект, який вже внесений до парламенту.

Долю цього окремого проекту уявити нескладно, якщо згадати голосування 19 вересня. А ось закон №1009 без спірного пункту пройшов в парламенті "на ура" – зміни підтримали 330 народних депутатів.

Ще одним дискусійним проектом став закон "Про столицю", прийнятий парламентаріями в першому читанні. Монокоаліція подала відразу два варіанти проекту, ще один варіант був розроблений депутатами "Європейської солідарності" і один – "Голосу". В результаті профільний комітет рекомендував депутатам затвердити проект №2143-3 Олександра Ткаченка, що парламент і зробив. Втім, претензії до проекту залишилися і у опозиції, і у монокоаліції.

"Ми доопрацюємо цей законопроект. Тому що не всі в ньому, треба сказати, ідеально. У тому числі у мене є питання щодо виборчої системи в цьому проекті. Справа в тому, що в момент, коли розроблявся закон, його гармонізували з Виборчим кодексом. Ми прийняли проект закону "Про столицю" за основу, але між першим і другим читанням обов'язково доопрацюємо його. Положення цього закону і Виборчого кодексу, який ми також доопрацюємо, будуть збігатися. Хоча, наприклад, я особисто не прихильник того, щоб в конкретному законі ми розписували виборчу систему під конкретне місто", – розповів сайту "Сьогодні" народний депутат (фракція "Слуга народу"), заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування , регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура.

З чим не виникло ніяких ускладнень, так це з призначенням нового складу Центральної виборчої комісії: всі кандидатури, внесені президентом України, були проголосовані конституційною більшістю. Завершила тиждень Верховна Рада України на бравурній ноті, затвердивши 236-ма голосами програму уряду.

Всі подробиці в спецтемі Врегулювання на Донбасі

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...