Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Підписання "Формули Штайнмаєра" і закон про столицю: головні події тижня

5 жовтня, 12:42

Про що президент України говорив із зіркою Голлівуду Томом Крузом

Реклама

Чи змінять в Україні пенсійний вік для жінок і що відомо про нового секретаря РНБО Олексія Данилова? Читайте головні новини тижня, що минає в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Підписання "Формули Штайнмаєра": які ризики загрожують Україні

Українська влада схвалила текст так званої "формули Штайнмаєра", яка передбачає мирне врегулювання на Донбасі. Про це на брифінгу 1 жовтня заявив президент України Володимир Зеленський, підтвердивши те, що влада відповіла на лист спецпредставника ОБСЄ в Тристоронній контактній групі по Україні Мартіна Сайдіка.

Але навіть у разі підписання Україною досягнутих в Мінську домовленостей по Донбасу виконання "формули Штайнмаєра" може бути пов'язано з декількома ризиками, здатними зірвати її реалізацію:

1. Поетапне зняття санкцій з Росії. Однак тут все буде залежати від уміння нашої дипломатії донести міжнародним партнерам України, що ніякого політичного врегулювання до виконання Кремлем безпекових пунктів "Мінська" бути не може.

2. Розведення сил на Донбасі. 1 жовтня ТКГ вдалося домовитися про розведення в Петровському і Золотому. Це такі дві пілотні точки після Станиці Луганської. Правда, сам Володимир Зеленський заявляв, що потрібно спробувати розвести сили відразу по всій лінії розмежування, адже якщо і далі рухатися по пілотних точках, все це розтягнеться на роки, якщо не на десятки років. Однак тут виникає проблема верифікації відведення. Якщо розводити сили відразу по всій лінії розмежування, чисельність СММ ОБСЄ потрібно збільшувати, що потягне за собою збільшення фінансування. Чи підуть на це країни-члени ОБСЄ і Росія?

3. Пункт 10 "Мінська-2": "Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп". Саме за нього, як і за пункт про передачу Україні контролю над кордоном, розвернеться головне протистояння. Якщо слідувати букві "Мінська-2", Росія повинна буде виконати ці пункти тільки після проведення на Донбасі місцевих виборів, як і відновлення фінансування ОРДЛО і зняття "блокади". А одним з головних умов проведення виборів на Донбасі має стати скасування незаконних указів Путіна про паспортизацію, як і здача отриманих місцевими жителями російських паспортів.

4. Ще одне важливе питання – конституційна реформа, яка прописана в пункті 11 "Мінська-2". Особисто Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що ніякого особливого статусу Донбасу в Конституції не буде. Однак це пряма вимога Комплексу заходів.

Більше читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні":""Формула Штайнмаєра": що насправді сталося і на що погодилася Україна" .

Зеленський зустрівся у Києві з голлівудським актором Томом Крузом

На запрошення глави держави до Києва приїхав легендарний голлівудський актор і режисер Том Круз. Під час зустрічі Круз повідомив Зеленському, що зацікавився українськими локаціями для зйомок одного зі своїх нових кінопроектів. У підсумку це стало ще одним приводом, щоб відвідати Україну.

У свою чергу президент України поділився своїм досвідом роботи в кіноіндустрії (Зеленський до президентства неодноразово знімався у фільмах). Він нагадав американському гостю, що нещодавно був прийнятий закон, згідно з яким іноземні кіновиробники будуть отримувати компенсацію за зйомку фільмів в Україні.

Читайте також: Порошенко нагороджував орденом, а Зеленський обговорював кінобізнес: як зірки Голлівуду гостювали в Києві

Глава держави висловив переконання, що цей закон зробить Україну інвестиційно привабливою для потужних світових кіновиробників.

Верховна Рада схвалила закон про столицю: що зміниться

Парламент збирається змінити закон про столицю, і 3 жовтня був зроблений перший крок у цьому напрямку. Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект № 2143-3 про внесення змін до закону "Про столицю України – місто-герой Київ". За документ проголосували 244 народних депутати.

Законопроект пропонує повернути райради, а повноваження столичного керівництва будуть розділені.

У пояснювальній записці зазначається, що прийнятий 15 січня 1999 року Верховною Радою закон про столицю був покликаний визначити спеціальний статус міста Києва як столиці України та врегулювати особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті відповідно до Конституції України. Однак замість цього правовий механізм, закладений в цьому законі, містив безліч колізій і протиріч, які робили незрозумілим правовий статус і взаємовідносини органів державної влади та місцевого самоврядування Києва та ускладнювали здійснення ефективного управління в місті.

Новий законопроект створює нову систему організації та здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у Києві. Зокрема, пропонується відновити районні ради у місті Києві як представницькі органи жителів районів Києва. Пропонується розділити повноваження і посади Київського міського голови і голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). Так, мер очолюватиме Київський магістрат – виконавчий орган Київради, головуватиме на засіданнях, а голова КМДА – буде здійснювати нагляд за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування та координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

Крім того, згідно із законопроектом, кількість депутатів Київської міської ради становить 80 депутатів (зараз 120). Загальний склад районної ради в місті Києві становить 20 депутатів.

В Україні задумали поміняти пенсійний вік для жінок

Пенсійний вік для жінок в Україні знову подумують змінити. Раніше українки мали право вийти на заслужений відпочинок в 55 років, тоді як чоловіки – в 60. З 2011 року пенсійний вік почали підвищувати – щорічно на шість місяців. Крім того, як ухвалив Конституційний суд, залишилася і пенсія за вислугою років. Тобто вже в 2019 році жінки йдуть на пенсію в 59 років. Планувалося, що в 2021 році пенсійний вік для жінок зросте до 60 років.

Але все це буде актуальним, якщо правила не змінять знову. У парламенті зареєстрований законопроект про пенсійний вік. У ньому пропонується, що жінки з 30 роками стажу зможуть вийти на пенсію в 55 років. Ініціатива приємна, але звідки держава візьме гроші?

Автори нового законопроекту, який зареєстрували у Верховній Раді, вважають що в 2011 році з жінками обійшлися несправедливо. Мовляв, вік виходу на пенсію повинен бути незалежним від дати народження.

Якщо новий законопроект схвалять, жінкам дозволять виходити на пенсію в 55 років. Але в цьому ж документі прописано одне дуже суттєве обмеження: робити це дозволять лише за умови звільнення з роботи. Тобто одночасно працювати і отримувати пенсію з 55 років – заборонять.

Нинішні 55-річні не вважають, що на пенсію можна прожити. А тому деякі з них згодні на пропозицію депутатів і додатковий заробіток "в конверті".

Законопроект в Раду внесла фракція "Слуга народу". Тільки виявилося, що частина депутатів навіть з цієї політсили – проти документа. Як, наприклад, глава комітету соцполітики Галина Третьякова. Вона впевнена, що робота після 55 років йде на користь самим жінкам.

"Працюйте, радійте від того, що ви працюєте. Уже доведений факт, що як тільки людина кидає діяльність, в тому числі роботу, вона швидше йде з життя. Людина – така істота, яка має відчувати, що комусь потрібна", – каже Третьякова.

Законопроект про вихід на пенсію для жінок у 55 років вже приймала Верховна Рада попереднього скликання. Але він так і не набув чинності. Адже тоді його ветував Президент Порошенко. Чи знайдуться голоси вже в новому парламенті і поставить свій підпис президент Зеленський – дізнаємося вже дуже скоро. Ось тільки законопроект може виявитися дуже дорогим для всієї держави і викликати чимало проблем.

Якщо депутати проголосують за, на пенсію можуть достроково вийти майже два мільйони жінок. Це величезне навантаження на Пенсійний фонд (ПФУ), діра в якому і так перевалила за 170 млрд гривень. При цьому вже зараз на 11 пенсіонерів припадає 10 працюючих українців. Тобто пенсіонерів в країні більше, ніж тих, хто платить внески до ПФУ.

Крім того, законопроект, ймовірно, не підтримає Міжнародний валютний фонд (МВФ). Кредиторам буде складно зрозуміти, чому люди в Україні повинні йти на пенсію в 55 років. У багатьох країнах ЄС, наприклад, чоловіки і жінки вже давно виходять на заслужений відпочинок в 65 років. А в Італії, Ісландії та Норвегії пенсійний вік – аж 67 років.

Новим секретарем Ради національної безпеки і оборони став Олексій Данилов: що про нього відомо

3 жовтня президент Володимир Зеленський призначив Олексія Данилова новим секретарем Ради національної безпеки і оборони. До цього часу він встиг очолити Луганську область, попрацювати парламенті і сильний в питаннях європейської інтеграції України.

Олексій Данилов народився 7 вересня 1962 року в Красному Лучі Луганської області. Отримав спеціальність ветеринара в Старобільському радгоспі-технікумі, після чого навчився на вчителя історії в Луганському державному педагогічному університеті ім. Т. Шевченка. Одружений, має чотирьох дітей.

У 2000 році закінчив Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля за спеціальністю магістр менеджменту і Луганський інститут внутрішніх справ МВС України за спеціальністю юрист.

До 1994 року займався підприємництвом. Політична кар'єра Данилова складалася таким чином:

  • З 1994 року по 1997-й обіймав посаду голови Луганської міської ради.
  • 2000-й рік – радник Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва.
  • 2002-2005 роки – заступник директора Інституту європейської інтеграції та розвитку.
  • З лютого по листопад 2005 року обіймав посаду голови Луганської обласної державної адміністрації
  • З грудня 2005-го по травень 2006 року – заступник директора Інституту європейської інтеграції та розвитку.
  • До листопада 2007 року було народним депутатом Верховної Ради України V скликання (від Блоку Юлії Тимошенко). Член Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
  • З 2007 року був заступником директора Інституту європейської інтеграції та розвитку, поки 23 липня 2019 року президент України Володимир Зеленський не призначив Данилова заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Всі подробиці в спецтемі Врегулювання на Донбасі

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...