На тижні, що минає, дипломати шукали шляхи врегулювання конфлікту на сході країни, депутати ламали списи навколо резонансних законопроектів, а президент перейнявся зміцненням боєздатності армії.
РАДА. 13 січня парламент зібрався на перше в 2015 році засідання. Роботу почали, що називається, з місця в кар'єр – приступили до розгляду законопроектів, що починають судову реформу. За основу були прийняті два законопроекти, що регламентують право громадян на справедливий суд – президентський і альтернативний, за авторством другого віце-спікера Оксани Сироїд.
Президентський законопроект пропонує привести у відповідність з эврозаконодавством процедури створення судів та призначення суддів, зробивши їх більш прозорими. Крім того, в законопроекті прописані механізми незалежного оцінювання професійного рівня судді та порядок порушення в їх відношенні дисциплінарного провадження. Депутати, втім, визнали поданий главою держави законопроект далеко не ідеальним. І вирішили доповнити його положеннями з документа, запропонованого "Самопоміччю". Такими, наприклад, як створення механізмів електронного судочинства, спрощення системи судів і посилення відповідальності суддів за неправомірні рішення. Профільному парламентському комітету до другого читання належить об'єднати два законопроекти в один, врахувавши зауваження.
Цього ж дня Рада внесла зміни до закону про акціонерні товариства, скоротивши необхідний для зборів акціонерів кворум з 60% до 50% + 1 акції. У першу чергу, цей законопроект захищає права підприємств, в яких контрольний пакет належить державі. Раніше приватний акціонер, що володіє пакетом акцій більше 40%, міг зірвати проведення зборів акціонерів, відмовившись брати в ньому участь. Ця схема дозволяла деяким олігархам безконтрольно розпоряджатися прибутком підприємств, основний пакет акцій яких контролює держава. Скоротивши кворум, депутати зробили серйозний крок до того, щоб повернути країні контроль над такими підприємствами.
Крім того, парламент прийняв два звернення до світової спільноти. Перше – з вимогою звільнити з російської в'язниці народного депутата Надію Савченко, друге – із закликом визнати ДНР і ЛНР терористичними організаціями.
ДИПЛОМАТИ. Анонсована раніше зустріч у нормандському форматі в Астані перенесена на невизначений термін. Такий невтішний підсумок берлінської зустрічі міністрів закордонних справ України, Росії, Франції та Німеччини, що відбулася 12 січня.
Глави зовнішньополітичних відомств чотирьох країн відзначили, що чотиристороння зустріч на найвищому рівні можлива лише за умови імплементації та неухильного дотримання всіма сторонами мінських домовленостей. Для цього, на думку керівників МЗС, необхідно продовжити роботу контактної групи в Мінську. Зустріч групи може відбутися вже 16 січня, до чого висловили готовність всі сторони переговорного процесу.
Конфлікт же на Сході країни збирає нові жертви. Найбільш резонансним став обстріл українського блокпоста в Волновасі: загинули 12 пасажирів автобуса, який опинився на території блокпоста в момент попадання в нього ракетних снарядів.
Ця НП спонукала українських політиків до чергових апеляцій до світової спільноти. Як ми вже згадували, ВР зажадала визнати "народні республіки" терористичними організаціями. З аналогічним зверненням до зарубіжних партнерів звернувся і Кабмін. Українські політики звертають увагу західних колег на те, що трагедія під Волновахою – явище одного порядку зі збитим в липні "Боїнгом" Малайзійських авіаліній.
Трагедія під Волновахою сталася в той момент, коли світ був шокований терактом в Парижі. Нагадаємо, що 7 січня ісламські терористи увірвалися до редакції тижневика Charlie Hebdo і вбили 12 журналістів.
ПРЕЗИДЕНТ. 14 січня Петро Порошенко підписав указ про часткову мобілізацію, який передбачає три хвилі залучення українців до військової служби в 2015 році. У першу з них планується мобілізувати близько 50 тисяч осіб, у дві наступні – трохи більше 50 тисяч.
Сам глава держави пообіцяв, що необстріляна молодь, покликана на військову службу, не буде направлятися в зону бойових дій – її завдання полягає в отриманні військових навичок і підтримуванні боєздатності частин, розташованих в тилу. "Я категорично забороняю відправляти недосвідчену молодь в АТО. Ми тільки повинні навчити їх захищати країну", – заявив президент.
Вже на наступний після підписання день указ набув чинності – відповідне рішення 268 голосами ухвалила Верховна Рада. Таким чином, парламентарії підтримали і додаткову мобілізацію, і звільнення в запас громадян, призваних на службу згідно з указом про часткову мобілізацію від 17 березня 2014 року.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми