Політичні підсумки тижня: час арештів і терактів

Весь останній тиждень в Україні носив якийсь кримінальний відтінок. Арешти і замаху відсунули на другий план навіть тривале підведення підсумків місцевих виборів. Хоча багато в чому ці події, власне, і були пов'язані з виборами.

СЕРПОМ ПО УКРОПУ. Темою номер один, безумовно, став арешт найближчого помічника Ігоря Коломойського та лідера партії УКРОП Геннадія Корбана. Як і будь-яка подія подібного рівня, він викликав суперечливі оцінки в країні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Українське фото

З одного боку, кримінальні провадження у діям Корбана в бутність замом дніпропетровського губернатора тривали не один місяць. З іншого – арешт Корбана відразу після того, як "УКРОП" на виборах виявився чи не найуспішнішою новою партією, не міг не виглядати як політичні репресії. У владі парирують: арешт відбувся після виборів саме тому, щоб ніхто не звинуватив ГПУ у втручанні в передвиборну кампанію. Та й звинувачення Корбана носять саме кримінальний характер з "мокрухою" та іншими серйозними злочинами. Але підозр уникнути все одно не вдалося – тим більше що соратник Корбана Борис Філатов продовжує боротьбу за крісло дніпропетровського мера, і ще питання, завадить йому арешт однопартійця або допоможе.

Через два дні правоохоронці "вирівняли" ситуацію, спробувавши вручити повістки трьом представникам "Опозиційного блоку", включаючи другого претендента на мерію Дніпропетровська Олександра Вілкула та затримавши за "злочини проти Майдану" екс-міністра юстиції часів Януковича Олену Лукаш. Але в результаті ця історія стала виглядати ще некрасивіше, залишивши враження, що переслідуванням опозиціонерів влада просто згладжувала в радикалах емоції від арешту лідера "УКРОПу".

Події цього тижня будуть мати довгострокові наслідки для політичного життя країни. Після арешту Корбана компроміс між Петром Порошенком і Ігорем Коломойським виглядає неможливим: якщо президент випустить Корбана, то буде виглядати переможеним, якщо дніпропетровський олігарх здасть соратника – переможеним буде він. Так що всіх нас чекає цікаве спостереження за спробами "батьків української демократії" знайти альтернативу війні.

ПІАР-ТЕРОР. Арешти і повістки цього тижня супроводжувалися замахами на українських політиків, в які мало хто повірив. Спочатку черговий теракт відбувся біля будинку Андрія Садового і закінчився показовою турботою львівського мера про терориста, що в комплексі залишило враження досить незграбного піару. Потім загадковий терорист вирішив обстріляти вікна кабінету генпрокурора. Це повинно було виглядати як кримінальна помста Віктора Шокіна за арешт Геннадія Корбана, але через те, що терорист навіть не пробив скло, багато хто також засумнівалися.

В принципі, на ці історії не варто було б звертати особливої уваги, якби не стало вже сумною тенденцією, коли інструментами політичного піару стають гранатомети і снайперські гвинтівки. Політики грають з вогнем, загострюючи обстановку в суспільстві, а тому обидва факти замахів (в лапках чи без) повинні бути серйозно розслідувані. Інакше зброя стане головним інструментом у політичній боротьбі.

ЧАС ВИПУСКАТИ ПАРУ. А тим часом у кабінетах на Банковій і Грушевського розгортається боротьба навколо майбутнього реформування Кабміну. На щастя, боротьба мирна, а тому виглядає безневинними пустощами на тлі всього вищевикладеного. Хоча ставки в цій боротьбі навіть вищі.

У владі прекрасно розуміють, що уряд треба міняти (і парламент теж, але до нього черга поки не дійшла). Градус кипіння в зубожілому суспільстві досяг вже тієї позначки, коли кришку треба підняти і випустити пар, інакше рвоне. Але бачення цієї реформи на Банковій і на Грушевського різне: в оточенні президента превалюють настрою змінити весь Кабмін разом з прем'єром. В оточенні прем'єра, природно, настрої інші.

В останні тижні інформаційно явно виграє прем'єр. Він і по закордонах їздить, переконуючи західних партнерів, що як і раніше є кращим з можливих варіантів, і всередині країни задає тон, розповідаючи, який має бути реформа Кабміну.

Пасивність Банкової у цьому питанні з'ясовна. Там, з одного боку, усвідомлюють необхідність повного оновлення уряду з точки зору суспільних настроїв, з іншого – розуміють, що "Народний фронт" все ще знаходиться під контролем прем'єра, і його відставка залишить БПП в повній самоті ("Самопоміч" та "Батьківщина" вже давно присутні в коаліції лише тому, що влада штовхати простіше, коли вона поруч). А тому практично зі 100-відсотковою ймовірністю можна стверджувати, що прем'єр залишиться на своєму місці. Хто з членів його уряду піде, в принципі, не так важливо, оскільки будь-які призначення зараз будуть дуже тимчасовими. Адже якщо не вдається випустити пар зміною уряду, то неминуче постає питання про зміну парламенту. А відповідно – і коаліції.