Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Порошенко призначив екс-генсека НАТО радником: чим відзначилися нові іноземці при владі

30 травня 2016, 08:14

Ілля Требор

Призначення радником екс-генсека: курс на Альянс або стеження за грошима

Посилення ЗСУ. Расмуссен буде спостерігати за ефективністю використання коштів Альянсу. Фото М. Палінчак

Посилення ЗСУ. Расмуссен буде спостерігати за ефективністю використання коштів Альянсу. Фото М. Палінчак

Президент Порошенко призначив своїм позаштатним радником з безпеки екс-генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена. "Сегодня" з'ясувала, що означає це призначення і чим займеться датчанин в Україні.

"СПОСТЕРІГАЧ". До того як Расмуссен очолив Північноатлантичний альянс, він вже володів неабияким політичним капіталом – з 2001-го по 2009 рік очолював уряд Данії. У 2009-му він зайняв пост генсека НАТО, який передав в 2014-му норвежцю Йенсу Столтенбергу. Сам новопризначений радник Порошенко зізнався, що з нетерпінням чекає початку роботи з українською владою. "Я буду сприяти забезпеченню безпеки і впровадження реформ в Україні та зміцненню її відносин з ЄС", – зазначив він. Українські експерти вважають це призначення чітким двостороннім сигналом на подальшу інтеграцію України в НАТО. "Курс на Альянс тепер буде не просто тривати, але і посилюватися! Завдання Расмуссена – допомагати якнайшвидшій інтеграції України і переходу ЗСУ на їхні стандарти (Україна сьогодні готується до переходу на більш ніж 1300 стандартів НАТО. – Авт.). Хто, як не колишній генсек, краще знає, яким чином працює механізм прийняття рішень в НАТО?" – Вважає політолог Володимир Фесенко. Політексперт Андрій Бузаров в свою чергу нагадує, що Альянс сьогодні активно виділяє Україні гроші, і саме Расмуссен буде стежити за їх використанням: "Він буде і контролером, і спостерігачем за цими процесами. Але потрібно пам'ятати: він не стане держслужбовцям, а буде працювати, скоріше, на громадських засадах. Це означає, що не буде зобов'язаний постійно бути присутнім в Україні".

ДЕСАНТ. Нагадаємо, Расмуссен – далеко не перший іноземець, залучений українськими політиками. Зокрема, 22 квітня радником президента з підтримки реформ призначений відомий польський реформатор Лешек Бальцерович, який також став представником президента в Кабміні. У свою чергу, серед радників прем'єр-міністра з'явився економіст-реформатор зі Словаччини Іван Міклош. Однак експерти сходяться на думці, що поки давати якусь оцінку їх роботі занадто рано. Так, за словами Фесенка, в Україні звикли вимагати звітів про виконану роботу вже через день, тиждень або місяць, хоча це не зовсім коректно. "У світовій практиці перший відрізок, який, як правило, оцінюють – це 100 днів. А взагалі, традиційні рубежі для висновків – перше півріччя або навіть рік", – додав він.

Реклама

Чим вже відзначилися іноземці

В тренді
Аваков зацікавив турецького колегу українським Ан-178: опубліковані фото

Хоча експерти вважають, що оцінювати роботу іноземців поки рано, і Бальцерович, і Міклош вже зробили ряд заяв, за якими можна судити про їхні плани. Наприклад, поляк заявив, що в першу чергу потрібно зайнятися зміцненням банківської системи і перебудовою структури держави. Бальцерович також запропонував відмовитися від практики, коли держбюджет змінюється "по 50 разів за рік". Ще одне рішення, за яке він виступає - ліквідацію монополій в бізнесі.

А ось Іван Міклош першим згадав пенсійну реформу. Він розкритикував витрати нашого бюджету на пенсії, які в минулому році були 16% від ВВП – за його словами, ця сума завищена в порівнянні з країнами ЄС, де цей показник – 8-10%. Словацька реформатор хоче, щоб Україна відмовилася від солідарної пенсійної системи (і ввела накопичувальну), а також збільшила пенсійний вік до 65 років (зараз – 57 для жінок і 60 для чоловіків). А ось податки він запропонував знизити. Міклош вважає, що цього можна домогтися реформуванням держсектора. "Якщо зробити його ефективним, то на це буде витрачатися менше грошей. Тоді з'явиться можливість знизити податки", – говорить він. Підвищення тарифів Міклош підтримав.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...