Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Зробити стартовою
26,84
30,19
РУС

Президентські вибори-2019: плюси і мінуси участі рекордної кількості кандидатів

Витрати претендентів в ході кампанії будуть багатомільйонними, до держбюджету може надійти 65 млн грн.

Фото: AFP
Фото: AFP.

В Україні на президентських виборах може бути зафіксована рекордна за історію незалежності країни число кандидатів, і така активність політиків має як низку позитивних моментів, так і негативних.

Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів політолог Віталій Бала, оцінюючи інформацію "Комітету виборців України" про аномально велику кількість кандидатів, які заявили про свій намір балотуватися на виборах глави держави.

За його словами, по-перше, "за великим рахунком конкуренція – це дуже добре", і на сьогодні поки навіть складно прогнозувати, яким буде результат виборів після першого туру.

"По-друге, у нас склалася неординарна ситуація, оскільки відразу після президентських виборів будуть вибори до парламенту, і це насправді стимулює лідерів політичних партій, які розглядають можливість йти на вибори до Ради і націлюються подолати прохідний бар'єр. Тому вони і включаються до президентської гонки, інакше їм потім буде важко розраховувати на успіх у парламентській кампанії", – сказав він.

Крім цього, як додав політолог, деякі кандидати в президенти можуть включатися до виборчої стратегії з наміром після виборів до Ради прийняти активну участь і в місцевих виборах. В результаті можлива поява нових політиків/лідерів і свого роду "засвітка" їх політичних сил.

"Наприклад, є група людей, які розуміють, що в рамках децентралізації перерозподіляються бюджетні кошти на місця, і вони можуть стати в підсумку розподільниками цих місцевих бюджетів, вигравши місцеві вибори. Тому, за їхньою логікою, чому б і не зіграти в вибори для отримання доступу до цих фінансів після перемоги", – пояснив він, додавши, що в цьому випадку йдеться про невеликі партії, лідери яких робитимуть точковий акцент на тому чи іншому регіоні країни, як на виборах президента, так і в ході наступних виборчих кампаній.

Проте, як додав Бала, велика кількість учасників виборчих перегонів може мати і зворотний бік, оскільки деякі претенденти можуть вести "брудну" кампанію проти основних фаворитів на вихід до другого туру. Також цілком можлива реєстрація технічних кандидатів, які "розпорошуватимуть" голоси виборців в боротьбі з основними претендентами на президентське крісло.

"Велика кількість учасників може бути і негативом, але, згідно з Конституцією, у кожного є право висувати свою кандидатуру за умови виконання всіх вимог. Що стосується вимоги застави в 2,5 млн грн, то ці гроші підуть до бюджету в разі, якщо кандидат не вийде до другого туру", – сказав політолог.

Не зайвим буде нагадати, що в першому турі виборів президента 1994 році брали участь сім кандидатів (а у виборчому бюлетені була графа "Проти всіх"); 1999-го до участі в першому турі ЦВК допустила 13 кандидатів (у бюлетені тоді теж була графа "Проти всіх"); 2004-го в першому турі брали участь 26 кандидатів (причому двоє претендентів на президентське крісло – Григорій Черниш і Віталій Кононов – зняли свої кандидатури до голосування); 2010-го ЦВК зареєструвала 18 кандидатів; а 2014-го в виборчих перегонах перед першим туром брали участь 23 кандидати.

Водночас, за даними КВУ, про свою участь у президентських виборах-2019 оголосили вже 28 осіб. І якщо, наприклад, вони пройдуть офіційну реєстрацію і будуть включені до бюлетенів, то після першого туру застави 26 учасників виборів будуть перераховані до держбюджету. А це – 65 млн грн.

Разом з тим, як відомо, ще в серпні поточного року Центральна виборча комісії визначила бюджет майбутніх виборів глави держави на рівні в 2,35 млрд грн. Нагадаємо, на дострокові вибори 2014 року з держскарбниці витратили 1,97 млрд грн. 2010-го президентські вибори обійшлися платникам податків в 1,53 млрд грн.

Основна частина витрат – оплата праці членів виборчкомів, друкування бюлетенів та інші організаційні витрати.

Але виборчий процес досить дорогий не тільки для бюджету країни, але і для самих учасників виборчої кампанії. Зокрема, як відомо, кандидати формують свої передвиборні бюджети, виходячи зі своїх можливостей або ресурсів їхніх політсил. Кошти з передвиборних фондів витрачаються на політичну агітацію, рекламу, публічні заходи (тури країною, мітинги, виступи, концерти і т.д.), роботи штабів тощо. На минулих президентських виборах, за даними видання "Голос України", учасники передвиборних перегонів на ці витрати загалом офіційно витратили понад 350 млн грн.

Політолог Євген Магда теж закликав не лякатися великої кількості кандидатів, спрогнозувавши при цьому, що їх кількість незадовго до виборів ще може скоректуватися.

"Думаю, що рахувати кількість кандидатів ще рано: кандидатських курчат треба буде підраховувати на початку 2019 року, коли люди реально офіційно реєструватимуться. Тому що коли буде готовність людини внести заставу в 2,5 млн грн, тоді це буде зовсім інша ситуація. Тому я радив би все-таки почекати. Але для України природно, коли кандидатів на виборах буде досить багато. Думаю, в цьому немає нічого дивного, на цих виборах буде теж три групи кандидатів. Перша: п'ять-шість осіб реальних претендентів. До другої групи увійде стільки ж, і це ті, хто за рахунок участі в президентських перегонів хочуть розкрутити свою майбутню парламентську кампанію восени 2019 р. А решта претендентів – так звані спойлери (кандидат на виборах, який не має шансів перемогти, але відтягує на себе частину голосів за іншого кандидата. – Авт.)", – сказав він.

За прогнозами Магди, ймовірно, в бюлетенях буде все-таки орієнтовно близько 30 прізвищ, а чим "більше політиків говорять про своє прагнення балотуватися, очевидно, що вони так чи інакше формуватимуть порядок денний і так чи інакше рухатимуть політичний процес в країні".

"Тому, думаю, така кількість це – непогано", – підсумував він.

Як повідомлялося, поки що останніми охочими стати главою української держави зголосилися два мери. Так, на початку жовтня мер Глухова Мішель Терещенко вирішив балотуватися в президенти. Він визнав неможливість поміняти систему на рівні невеликого містечка, і тому братиме участь в президентських виборах. Трохи пізніше Садовий теж заявив, що йде в президенти. Він зазначив, що ключовими елементами його президентської кампанії стануть "мобілізація молоді, розрив корупційної кругової поруки в політиці і технологічна модернізація країни".

Вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. До дня голосування залишилося трохи більше 5 місяців, тим часом в свою чергу сайт "Сегодня" раніше розбирався, за кого збираються голосувати українці

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Президентські вибори-2019: плюси і мінуси участі рекордної кількості кандидатів". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Дмитро Дубенський

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.