"Примус до миру": чого чекати від нової військової ескалації на Донбасі

На Донбасі знову загострилася ситуація. Так, 8 серпня, за інформацією Адміністрації президента, бойовики 127 разів порушили режим припинення вогню. А в ніч з неділі на понеділок близько 200 бойовиків з допомогою танків пішли на штурм в районі населених пунктів Новоласпа і Староігнатовка Донецької області. Всі атаки були відбиті. "Українські війська повернули панівні висоти. Ворог зазнав значних втрат", – йдеться в повідомленні АП.

Спікер Адміністрації президента з питань воєнної операції, полковник Андрій Лисенко повідомив, що за минулу добу в результаті бойових дій 1 український військовослужбовець загинув, 16 – отримали поранення.

Разом з тим, за даними бійців батальйону "Правий сектор", які брали участь у бойовому зіткненні, в результаті бою загинули четверо українських вояків, шестеро – поранені.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Про загострення ситуації на Донбасі глава Генштабу ЗСУ доповів президенту Петру Порошенко сьогодні о 6 ранку. Після цього глава держави провів нараду з цього питання за участю секретаря РНБО Олександра Турчинова, начальника Генштабу Віктора Муженко і міністра оборони Степана Півторака. Порошенко доручив поінформувати про всі порушення режиму припинення вогню з боку бойовиків Спільний центр з координації та контролю, а також місію ОБСЄ, а також залучити місію ОБСЄ до спостереження для запобігання обстрілів в майбутньому

У МЗС України заявили, що за дорученням президента невідкладно поінформують чинного голови ОБСЄ, держави-учасниці "Нормандського формату", ЄС і НАТО про загострення ситуації на Донбасі і загрозу зриву плану мирного врегулювання.

У штаб-квартирі НАТО вже заявили, що уважно стежать за розвитком подій на Сході України і наполягають на необхідності вирішення проблем дипломатичними шляхами.

У чому причини активізації бойовиків

В Адміністрації президента пов'язують спробу нічного штурму, а також збільшення обстрілів з боку бойовиків з вчорашніми провокаційними діями в Донецьку стосовно спостерігачів місії ОБСЄ, щоб вони не могли виконувати свої функції. Раніше повідомлялося, що в Донецьку невідомі спалили 4 автомобілі місії ОБСЄ. На думку місії, даний інцидент свідчить про те, що в Донецьку є люди, які хочуть, щоб ОБСЄ перестала доповідати про те, що відбувається в цьому місті.

За словами експертів, той факт, що бойовики активно поширюють чутки про нібито підготовку наступа українських військових, свідчить про те, що вони самі за підтримки РФ готуються до наступу.

"Це вже такий "залізна ознака". Плюс провокації проти ОБСЄ. Вони дискредитують ОБСЄ, щоб не було нейтральної сторони, яка може почати це наступ. Тому вони намагаються вибити зараз ОСБЕ з окупованих територій Донецька і Луганська", – пояснює глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

На думку політолога, те, що зараз відбувається – це прихована ескалація. "Формально зберігається перемир'я. Але навіть статистика показує, що інтенсивність обстрілів і бойових дій за останні тижні істотно збільшилася", – сказав він Сегодня.ua.

Як зазначає Володимир Фесенко, РФ використовує свій традиційний інструмент – примус до миру через активізацію бойових дії. "Ми ж бачимо, що мінський переговорний процес завис. Просування вперед (у переговорах, – ред.) Росія хоче бачити за своїм сценарієм, суть якого полягає в тому, щоб "впихнути" нам на утримання дві сепаратистські республіки із збереженням їх самостійності. За зрозумілих причин українська сторона не погоджується на російську версію миру", – пояснив він.

З боку Росії, як зазначає голова центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов, відбувається гра "у дві руки", коли однією рукою ведуться переговори, а іншою рукою створюється ситуація, яку ми бачили сьогодні вночі під Староігнатівкою. "Саме у форматі "загострення-затишшя-переговори" і буде далі поводитися РФ. Тобто ні миру, ні війни", – сказав політолог Сегодня.ua.

На думку координатора групи "Інформаційний сппротив", народного депутата Дмитра Тимчука, бойовики намагаються дискредитувати Україну та її збройні сили. "Вони не просто хочуть зірвати "Мінськ", вони хочуть створити всі передумови для того, щоб в інформаційному полі звучала теза про те, що мінські домовленості зриває українська сторона", – сказав він Сегодня.ua.

Масштабного наступу не буде?

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов вже заявив, що військовим керівництвом України відпрацьовано план реагування на провокаційні дії і спроби прориву бойовиків на Донбасі. Крім того, за його інформацією, російські спецслужби готують на окупованій бойовиками території на Донбасі провокації з великою кількістю жертв, передає прес-служба РНБО. "Це кривавий злочин планують організувати під виглядом ударів українських Збройних сил у відповідь на численні провокації", – заявив секретар РНБО.

Проте експерти вважають, що Росія і бойовики не підуть на широкомасштабний наступ і обмежаться лише локальними сутичками.

"На Донбасі в даний час відсутня критична маса російських військ необхідних для наступу. Саме підрозділу регулярних ЗС РФ є ударною силою у всіх широкомасштабний наступ з самого початку подій на Донбасі", – відзначає Дмитро Тимчук.

А з тими силами, які на сьогодні є у супротивника, українські військові зможуть впоратися, вважає він.

"Але я не виключаю, що протягом тижня можуть бути введені нові батальйонні і ротні тактичні групи з території РФ і тоді ситуація зміниться і співвідношення сторін змінитися", – додав військовий експерт.

Андрій Золотарьов, у свою чергу, вказує на те, що якби РФ почала готувати масштабний наступ приховати б цього не вийшло. Приготування до такої військової операції були б дуже помітні. Це не десятки, повинно було б йтися про сотні броньованих машин, тисячі одиниць транспорту. Це не сховаєш, про це б уже говорили", – пояснює він.

Володимир Фесенко зазначає, що Росія не піде на широкомасштабне втручання, але можливі локальні ескалації і спроби втягнути українські війська в черговий "котел".

На думку Дмитра Тимчука, дії РФ і бойовиків на Донбасі можуть переслідувати дві мети. З одного боку вони намагатимуться "взяти" Маріуполь, з іншого – постараються відсунути українські позиції подалі від Донецька.

Що далі робити Києву

Експерти сходяться на думці, що надалі Україні у військовому плані необхідно готуєватися до активної оборони, а в політичному плані зайняти жорсткішу переговорну позицію.

"Треба проінформувати і наших міжнародних партнерів, і ОБСЄ і Росію, про те, що в разі активізації бойових дій на Донбасі буде вводитися військовий стан. А це означає що конституційні зміни, згідно з Основним законом, будуть заморожені через військових дії. Відповідно буде заморожено просування мінського процесу", – каже Володимир Фесенко.

Андрій Золотарьов вважає, що західним партнерам необхідно продемонструвати небажання протилежної сторони йти на реальні переговори. "Триваюча ескалація насильства може призвести до чергового пакету санкцій щодо РФ. З іншого боку, Україну штовхають по шляху мінських угод. Потрібно продемонструвати масштаби дотримання мінських угод тієї сторони. Це може стати сильним аргументом для президента і його команди в переговорах із західними партнерами, щоб їх тиск на Україну не переходив розумні межі і не штовхав на катастрофічний для неї сценарій", – сказав він.