Денис Беспалов
редактор розділів Політика і Економіка" Зростання напруги на Донбасі знову викликав побоювання про подальшої ескалації конфлікту і зриві мінських домовленостей. Тема виконання "Мінська-2", а також перспектив розвитку ситуації на Донбасі знову активно обговорюється західними політиками та ЗМІ.
Так, кореспонденти газети Financial Times Ніл Баклі і Роман Олеарчик пишуть, що багато в даний час побоюються масованого наступу бойовиків. У статті також висловлюється думка, що останні напади бойовиків є частиною плану, розрахованого на те, щоб домогтися виконання мирних угод "Мінськ-2", від якого, як переконані в Кремлі, Київ прагне піти.
"Для Росії використання військової сили є частиною їх дипломатичних зусиль", – пишуть кореспонденти FT.
Журналіст Конрад Шуллер у статті для Frankfurter Allgemeine пише, що українські політики підозрюють західних лідерів у готовності поступитися Росії з питання Східної України.
"Кошмарний сон українських політиків виглядає приблизно так: Захід, змучений кризами, війнами і припливом біженців, вирішує позбутися хоча б від одного вогнища небезпеки і негласно домовляється з Росією, що підтримка України поступово буде знижуватися, а гегемонія, на яку претендує Росія, буде нишком визнана. За цей президент Володимир Путін допоможе в інших гарячих точках – в Сирії, Іраку, Кореї", – пише Шуллер.
Такі побоювання раніше вже висловлював нещодавно призначений послом України у Вашингтоні Валерій Чалий, а зараз схожі претензії в інтерв'ю Frankfurter Allgemeine пред'явила Заходу і віце-спікер українського парламенту Оксана Сироїд, відзначається в статті.
Лідер польської революції Адам Міхник в інтерв'ю виданню La Repubblica зазначив, що історично, російська зовнішня політика завжди була передбачуваною і професійною. "Тепер, з агресією відносно України та іншими загрозами, вона здається все більш непередбачуваною і безвідповідальною", – сказав він.
Міхник пояснив свою думку: "Путін прагне переконати ЄС і США скасувати санкції, але одночасно з цим продовжує дестабілізувати обстановку, в першу чергу на Україну, своїми рішеннями і вкрай небезпечною грою сепаратистів. Крім того, у нього всюди є "п'яті колони": російські меншини, а також симпатизуючі. Складається враження, що він має намір відновити російську імперію – війнами, неоголошена війна, анексія, як у Криму, брехлива пропаганда в сталінському стилі на Східній Україні, на Балтиці, всюди".
А оглядач берлінської газети Tageszeitung Бернхард Клазен пише: "Постає питання, а чи варта укладена в лютому Мінська угода про припинення вогню паперу, на якому вона написана". Автор вважає за необхідне укладати нову угоду про припинення вогню на Східній Україні: "Причому вона повинна бути набагато скромнішою за попередню і враховувати неможливість зараз вибирати між війною і миром – вибір є виключно між холодною і гарячою війною".
Офіційні ж особи продовжують наполягати на необхідності виконання Мінська-2. Незважаючи на загострення на Сході, посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба вважає, що на сьогодні своїми діями на Донбасі Росія намагається не перетинати "червону лінію", яку для неї встановило світове співтовариство. Адже в разі повномасштабного наступу або використання новітніх озброєнь, зокрема авіації, західний світ не забариться з жорсткою відповіддю.
За його словами, є дуже чітке розуміння, і ці сигнали були озвучені західними партнерами публічно, що як тільки Російська Федерація або підтримувані нею бойовики, вдадуться до таких кроків, то ціна, тобто санкції та інші форми тиску на Російську Федерацію зростуть.
Разом з тим, бойовики та їх керівники застосовують не тільки військові методи для тиску на Україну. Як повідомляє ІА "Остров" з посиланням на джерело, близьке до керівництва бойовиків, на непідконтрольних української влади територіях Донбасу бойовики збираються провести чергове "соцопитування". Як повідомляє видання, самопроголошена "влада" так званої "ДНР" готують черговий "референдум" – про "входження "ДНР" до складу Російської Федерації на правах окремого суб'єкта РФ". За словами джерела, його передбачається провести через 2-4 тижні після так званих "виборів" місцевих органів "влади", які призначені на 18 жовтня. "Опитувальні листи вже роздруковані "в триколорному виконанні". "Референдум" передбачається робити тими ж виборчими комісіями, які зараз формуються під" місцеві вибори ", – йдеться в повідомленні" Острова ".
Мінські угоди фактично не виконують
Як відзначають експерти, мінські угоди зараз не виконуються. "Зброю не відведено, кожен день стріляють. П'ятирічна дитина, подивившись телевізор, зрозуміє, що угоди не виконуються", – зазначає експерт з питань межуднародной політики Геннадій Друзенко.
На думку політолога Андрія Золотарьова, жодна зі сторін не поспішає виконувати умови "Мінська-2", і у кожної зі сторін на те свої причини.
"Для України, як "Мінськ-1", так і "Мінськ-2" були прийняті під тиском як зовнішніх факторів, тобто західних партнерів, так і з причини неможливості Україні вести тривалий час інтенсивні бойові дії. Обмеженість ресурсної бази диктувала необхідність такої мирного перепочинку. Але яка ціна? Умови (мінських угод, – ред.) такі, що вони ризикують обернутися проблемами не тільки на Сході України, а й обернуться гострою внутрішньополітичною кризою", – сказав експерт, нагадавши про різку критиу з боку "Самопомочі", "Батьківщини" і "Радикальної партії" щодо змін до Конституції в частині надання Донбасу особливого статусу.
"До чого це все може призвести, я думаю пояснювати не треба. Тим більше в переддень виборів, хоч це вибори і місцеві, ці питання будуть підніматися на щит", – пояснив експерт, додавши, що Київ буде намагатися "потягнути час" з цього питання.
Геннадій Друзенко, у свою чергу, відзначає, що Кремлю вигідно виконання Києвом цієї частини мінських угод (щодо закріплення в Конституції осбого статусу Донбасу. – Ред.). "Мінськ-2 більш вигідний Росії, і його послідовне виконання фактично перетворить Україну на об'єкт, а не суб'єкт політики", – сказав він.
Андрій Золотарьов прогнозує, що в нинішній ситуації РФ продовжуватиме "війну на виснаження". "Вона буде підтримувати конфлікт рівно в такому стані, щоб він ніс Україні економічні та людські втрати, доводячи це до неприйнятного для України рівня, щоб це спровокувало зміну режиму в Києві", – сказав експерт.
Раніше експерти відзначали Сегодня.ua, що Росія буде намагатися сплесками ескалації конфлікту на Донбасі примусити Україну до виконання вигідних їй пунктів мінських угод.
Перший президент України Леонід Кравчук вважає, що кризу на Донбасі на основі мінських угод врегулювати зовсім не вдасться.
"Мінські документи не відносяться до міжнародної угоди, вони не мають міжнародного статусу, їх не підписували державні діячі: ні президенти, ні прем'єри, ні міністри. Їх підписали особи, які не є державними діячами. Документи самі по собі не мають міжнародного рівня. І сподіватися, що на основі таких документів можливе врегулювання миру на Донбасі – це нереально", – сказав Леонід Кравчук Сегодня.ua.
За його словами, мінські угоди ставлять Україну в принизливе становище. "Ми виконуємо домовленості про припинення вогню, і навіть іноді не дозволяємо собі відбиватися. Нас ставлять в таке положення не тільки РФ і бойовики, а й деякі західні політики", – сказав він.
Привид "Мінська-3"
Експерти розходяться в думці, чи можливо укладення нового документа для врегулювання ситуації на Донбасі.
За словами Геннадія Друзенко в новій угоді не зацікавлені не тільки РФ, а й західні партнери. "Не бачу міжнародних передумов, щоб важковаговики змінили свою позицію", – сказав він, додавши, що головна мета Європи – "якнайшвидше цей конфлікт заморозити". "При цьому ціною Україна. Оскільки ця ціна дешевше", – додав він.
При цьому США, на думку експерта, ведуть "довгу гру" і поки складно зрозуміти, на що вони готові піти у питанні України. "З одного боку їм потрібно віддячити РФ за Іран, і заручиться підтримкою по Сирії, з іншого боку, ми бачимо, що не все так однозначно, що Україна розміняли на Іран і Сирію, як це могло здатися", – оповідь він.
Андрій Золотарьов зазначає, що де-факто США вже активніше беруть участь у виконанні "Мінська-2". "Ми бачили активну роль Нулланді в імплементації "Мінська-2". За фактом Штати почали більш активно включатися в переговори чи буде це формалізовано – це інше питання", – сказав він, зазначивши, що ситуація про подальші перспективи переговорів по Донбасу може прояснитися після візиту Петра Порошенка до Німеччини 24 серпня.
При цьому експерти сходяться на думці, що включення США в переговорний формат по Донбасу було б вигідне Україні.
"За логікою Україні було б вигідне залучення Сполучених Штатів. Це допомогло б зміцнити хиткі позиції Німеччини і Франції, які досить болісно переносять власні економічні втрати від санкцій", – сказав Андер Золотарьов, висловивши думку, що відсутність уповноваженого представника США в лютому в Мінську послаблювало позиції Києва.
Геннадій Друзенко вважає, що США повинні були б брати участь у подібних переговорах, оскільки вони є однією з країн-гарантів Будапештського меморандуму (за яким Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії територіальної цілісності, – ред.). "Також дуже зручно було б задіяти Польщу, яка має безпосередні безпекові інтереси щодо українського конфлікту і розуміє ситуацію в Україні краще за всіх інших членів ЄС", – додав експерт.
Як повідомив "Сегодня" джерело в дипколах, в ході вечірньої зустрічі 24 серпня як раз на День Незалежності України в Берліні президент Петро Порошенко обговорить з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом можливість приєднання до "нормандського формату" Польщі, а потім і США .
Разом з тим, як припускає Андрій Золотарьов, ні Росія, ні Німеччина з Францією не зацікавлені в залученні США як сторони переговорів у вирішенні цього конфлікту. "Росії, на мій погляд, простіше було б вести діалог з Німеччиною і Францією. Їх позиція більш компромісна відносно РФ, ніж позиція США", – сказав експерт, додавши, що Париж і Берлін також не хотіли б, щоб Вашингтон підштовхував їх до більш жорстких дій.
При цьому політолог допускає підписання якогось нового документу, який би містив більше конкретики. На відміну від "Мінська-1" і "Мінська-2". Такий б варіант міг би бути прийнятним і для України і для РФ.
"Тут є обопільною інтерес. Українській стороні вигідно потягнути час (у питанні закріплення в Конституції особливого статусу частини Донбасу, – ред.), а російській стороні поторгуватися про пом'якшення санкцій.
Геннадій Друзенко вважає, що в даній ситуації Україна повинна збільшувати свою суб'єктність і не робити кроків під тиском особливо в частині того, що стосується внутрішніх питань – внесення змін до Конституції. "Це могло б вивести формат в більш правильний для України дискурс", – сказав він.
На думку Леоніда Кравчука, основою для вирішення питання українського в широкому плані повинні бути Будапештські угоди, які підписані в 1994 році про без'ядерний статус України і про взяття на себе зобов'язань ядерними державами захищати суверенітет і територіальну цілісність України.
Угода, яку може покласти край конфлікту на Донбасі, як вважає Леонід Кравчук, має бути підписана між президентами України і Росії Петром Порошенком і Володимиром Путіним за участю президента США, канцлера Німеччини і прем'єра Великобританії.
"Перше, що потрібно – це припинити вогонь. Коли ми припинимо вбивати один одного. Тоді можна йти далі, поки цього крок не зроблений, все інше ілюзії", – сказав він.
При цьому Леонід Кравчук вважає, що мирному врегулюванню Путіна може спонукати лише єдина позиція Заходу. "Путіна словами не переконати, його можна переконати тільки економічною, політичною, науково-технічної силою і повною ізоляцією", – сказав він.
Поки ж, як вважає перший президент України, країні потрібно відгородитися від так званих "ДНР-ЛНР", оскільки домовитися з ними не можна. "Відсікти їх від України і будувати нове життя, там, де ми його можемо будувати, а там де не можемо сьогодні, будуватимемо завтра. Час для цього прийде і для Донбасу, і для Криму. Великі масштаби історії не мають часових рамок", – сказав Леонід Кравчук.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми