Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Прощавай, мажоритарка: що потрібно знати про оновлену виборчу систему в Україні

19 липня, 06:00

Ілля Требор

Місце у списках не матиме значення, а ЦВК для нардепів підрахує «ціну» одного мандата

Реклама

Одним з фінальних акордів VIII скликання Верховної Ради став Виборчий кодекс. Народні депутати працювали над ним п'ять років й ухвалили документ в передостанній день своєї каденції. "Сьогодні" проаналізували документ.

Виборчий кодекс

У першому читанні кодекс ухвалили ще восени 2017-го. За два роки нардепи напрацювали 4568 правок, які розглядали понад місяць. У четвер, 11 липня, парламент ухвалив закон, хоча і не з першого разу – спікер ВР Андрій Парубій мусив ставити його на голосування 17 разів! Якщо президент підпише документ, нові правила запрацюють з 1 грудня 2023 року. Основні нововведення кодексу – відмова від мажоритарки та відкриті партійні списки.

Передбачається, що в Україні буде 27 виборчих округів (замість 213-ти) і партії будуть подавати два типи списків – єдиний в загальнодержавному окрузі та ще 27 регіональних. У бюлетені залишиться дві графи: до першої потрібно буде записати номер партії, а до другої – номер кандидата від неї. Потім Центрвиборчком за спеціальною формулою розподілить мандати. Спочатку чиновники рахуватимуть, які партії подолали барьер в 5% (він залишився незмінним), і вирахують "ціну" одного депутатського крісла. Для цього вони розподілять кількість голосів всіх "прохідних" партій на 450 депутатів. Якщо спиратися на дані минулих виборів до ВР, то "ціна" мандата становить трохи більше 25 тис. голосів.

З даної цифри ЦВК визначить, скільки кандидатів з регіональних списків стануть нардепами – комісія поділить загальну кількість голосів, поданих за партію в окрузі на "ціну". Наприклад, якщо партія отримала 200 тис. голосів, то в окрузі вона може розраховувати на 8 мандатів. Переможець всередині регіонального списку буде визначатися тільки кількістю голосів, і навіть якщо кандидат був під номером 15, але набрав більше всіх, то саме він потрапить до парламенту.

Ці правила будуть діяти не тільки на виборах до парламенту, але й на виборах депутатів ВР Криму, обласних рад та міських рад міст, де кількість виборців перевищує 90 тис. Щоправда, будь-які вибори до 2023 року будуть відбуватися за змішаною системою з мажоритарними округами.

Майбутнє закону

Втім, закон ще має підписати президент. При цьому його представник у ВР Руслан Стефанчук зазначив, що документ потрібно ретельно вивчити, і звернув увагу на кількість голосувань, яке він назвав порушенням регламенту.

Політолог Ігор Петренко, водночас, сумнівається, що закон підпишуть у теперішній редакції.

"На мій погляд, у команди президента дійсно є підстави вдатися до свого права вето. Водночас, я думаю, у нього можуть послатися і на факти неперсонального голосування, і на порушення регламенту під час кількості голосувань. З іншого боку, навіть якщо на Кодекс не накладуть вето, то, найімовірніше, буде йти мова про внесення в нього змін, і нас чекає ще одна хвиля роботи над цим документом. Це буде стосуватися і політичної реклами, і відповідальності партій. Я думаю, що в тому вигляді, в якому його ухвалив парламент, він не запрацює", – резюмує він.

Відповідальність виборця

Один зі співавторів кодексу нардеп Леонід Ємець зазначає – кодекс передбачає не тільки технічні нововведення безпосередньо на виборах, а й глибинні зміни у відносинах "виборець – влада":

"Наприклад, виборець мусить знати кандидата. Не буде ситуацій, коли людина отримає назву партії або партійного лідера, а в навантаження – групу осіб, які насправді абсолютно неважливі для неї, оскільки вона не впливає, чи будуть вони депутатами чи ні. Виборець має підтримати того, кому він довіряє. А щоб довіритися, потрібно людину знати. Крім того, виборець і суспільство будуть відчувати відповідальність за результат виборів – не вийде звалити на те, що результат вкрали або купили. Людина буде розуміти, що він вибрав цих людей. І якщо він вибрав ідіотів, то він сам буде в цьому винен, буде розуміти це і, сподіваюся, зробить висновки на майбутнє".

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" проаналізували результати роботи Ради: декомунізація, курс в НАТО і 2500 законодавчих актів. У Верховній Раді восьмого скликання відбулося 580 пленарних засідань, які, однак, нерідко проходили в напівпорожньому залі.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...