Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Зробити стартовою
26,85
30,21
РУС

"Працюєш на виборах? Злочинець!": Що не так з роботою агітаторів і який вихід знайшов ЦВК

Як ЦВК, суд і громадські організації спільно легалізували компенсації агітаторам

Фото: Facebook

В Україні частково узаконена оплата праці агітаторів на виборах. Для цього потрібні були спільні зусилля політичних сил, громадських організацій, Центральної виборчої комісії та кілька судових засідань. Якщо бути точним: пряма оплата роботи агітаторів, як і раніше, заборонена. Однак компенсацію витрат на проїзд, мобільний зв'язок, логістику і т.д. волонтери отримають.

Агітатори поза законом

Трохи історії. Норма, що забороняє оплату за працю агітаторів, з'явилася в Законі "Про вибори президента України" в березні 2014 року. До цього закон передбачав низку обмежень при веденні агітації, забороняючи, наприклад, агітувати чиновникам та представникам органів місцевого самоврядування. Забороняв закон також проводити агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей, безоплатно або на пільгових умовах – товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. Така агітація вважалася підкупом, заборонена вона і зараз.

Але, як неважко помітити, фінансові заборони були спрямовані на виборця, який, образно кажучи, є метою агітації. Але ось що стосується агітаторів, то їх діяльність закон про вибори президента не регулював. Від слова "ніяк". При тому, що саме оплата роботи агітаторів була однією з найзначніших витратних статей будь-якої кампанії і при цьому перебувала в тіні.

"Традиційно з кінця 90-х в Україні використовувалися на виборах тіньові кошти. На 90% і більше завжди тіньовим чином фінансувалися робота агітаторів, робота регіональних структур штабів, спостерігачів, членів виборчкомів. І на це закривали очі", – зазначив в коментарі сайту "Сегодня" голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Як розповів експерт, найгірше було те, що під виглядом оплати роботи агітаторів штаби кандидатів здійснювали, по суті, непрямий підкуп. Тобто гроші виплачувалися тим, хто не здійснював будь-якої роботи на користь кандидата. Таким чином, політики купували (або, як мінімум, сподівалися купити) лояльність виборців на виборах.

Як антикорупційна норма волонтерів пішла в "тінь"

2014-го законодавці вирішили питання кардинально. До статті 64 закону про вибори президента були внесені зміни, які заборонили кандидатам укладати з виборцями за рахунок коштів виборчого фонду платні договори на проведення передвиборчої агітації. Очевидно, що зроблено це було для того, щоб припинити вищеописані схеми непрямого підкупу.

"Чому піднялася дискусія? Тому що були припущення: якщо узаконити оплату праці агітаторів, то можна заплатити мільйону агітаторів, які нічого не робитимуть, а просто отримають винагороду і віддадуть голос за кандидата", – зазначає Олексій Кошель.

Але, як це часто водиться, разом з водою законодавці "вихлюпнули дитину": тепер навіть ті політики і політичні сили, які були готові відкрито і прозоро оплачувати роботу агітаторів зі свого виборчого фонду, робити це не мають можливості. За іронією долі, перша ж спроба парламенту врегулювати роботу агітаторів звелася до повної заборони історично усталеного статус-кво. Політикам і мільйонам громадян, які працюють агітаторами, не залишалося виходу, крім як йти повністю в "тінь" або шукати складні схеми фінансування агітаційної роботи, які часом балансують на межі закону.

Вибори під загрозою

З початком президентської кампанії-2019 політичні сили і громадські організації почали бити на сполох щодо ситуації. Так, в середині лютого заступник голови фракції БПП Сергій Березенко заявив, що ЦВК має якнайшвидше роз'яснити питання прозорої компенсації волонтерам за витрати, понесені в процесі кампанії.

"У найкоротші терміни вкрай необхідно офіційне роз'яснення ЦВК з цього приводу. Вона повинна дати чіткі визначення, що таке агітація, яка агітація законом дозволена, яким чином можна компенсувати витрати, витрачені волонтером-агітатором на агітаційну діяльність, і яким чином це кореспондуватиметься з законами України", – сказав Березенко.

За його словами, без такого роз'яснення робота значної частини агітаторів кваліфікуватиметься правоохоронними органами як порушення 64-ї статті закону "Про вибори президента".

"Це означає, що ці люди перебуватимуть під ризиком кримінальної відповідальності. Це абсолютно нелогічно, і вони цього не заслуговують", – зазначив Сергій Березенко.

Трохи пізніше з аналогічним проханням до ЦВК звернувся і Комітет виборців України, стурбований неврегульованістю питання.

"Коли штаби заявляють, що у нас працюють десятки або сотні тисяч волонтерів, в це дуже важко повірити. Складно повірити, що сотні тисяч людей безкоштовно, в свій робочий час будуть тижнями і місяцями працювати агітаторами, не отримуючи за це не те що зарплати або компенсації, але за свої гроші купуючи квитки, несучи всі витрати. Тобто в боротьбі за чесні вибори ми довели ситуацію до абсурду", – говорить Олексій Кошель.

За його словами, викликають недовіру також затвердження політичних сил про те, що вибори проводяться силами партійних активістів.

"Якщо подивитися на вибори в ОТГ, то ми побачимо, що тільки дві політпартії брали завжди активну участь і отримували результати. Решта всіх партій демонстрували на порядок меншу активність на місцевому рівні. Про що це говорить? Це дуже яскраве свідчення того, що українські партії мають дуже слабкі структури на місцях. Звідси для них величезною проблемою є ведення агітації власними силами", – зазначає Олексій Кошель.

Саме для того, щоб вивести частину процесів компанії з тіні, КВУ звернувся до Центрвиборчкому з проханням дати роз'яснення з приводу компенсації витрат волонтерам.

ЦВК роз'яснює

В результаті 22 лютого ЦВК дав офіційне роз'яснення, яке, втім, відразу було оскаржене одним з кандидатів в президенти України в суді. Зрештою, після низки розглядів і суперечливих рішень Верховний Суд визнав роз'яснення Центрвиборчкому відповідним законом.

Доступними словами химерно виписаний ЦВК документ пояснив сайту "Сегодня" аналітик Громадянської мережі "ОПОРА" Олександр Клюжев:

"Логіка роз'яснення така: будь-які послуги з боку виборця кандидата (в тому числі агітація за кандидата) повинні надаватися на безоплатній основі. Друге: дозволяється укладення угод між кандидатом і виборцем, але, знову-таки, на безоплатній основі. Третє: кандидат може компенсувати виборцю витрати, які він поніс як волонтер. Це, наприклад, витрати на проїзд, на телефонні послуги, харчування, проживання та інші витрати. Причому це роз'яснення дозволяє юрособам отримувати гроші від розпорядника виборчого фонду для підбору людей, навчання їх, координації", – зазначив аналітик.

На думку голови КВУ Олексій Кошеля, роз'яснення ЦВК і подальше рішення Верховного Суду є надзвичайно важливими відразу з кількох причин.

"По-перше, це виводить з тіні частину коштів і процесів. Ще раз повторю: все розуміють, що реалізувати виборчу кампанію в Україні силами тільки волонтерів сьогодні нереально. Свого часу це змогли зробити тільки дві політичні сили. Це легендарний "Народний Рух України" на початку 90-х і, думаю, Віктор Ющенко в третьому турі виборів 2004 року. По-друге, це хоча б частково легалізує роботу агітаторів – в частині компенсації їм витрат", – зазначив Олексій Кошель.

Оплату агітаторів потрібно легалізувати

Проте, на загальну думку експертів, нинішнє рішення, звісно, не вирішує проблему повністю. Штаби, як і раніше, будуть шукати способи розплатитися з людьми не тільки "за послуги зв'язку" і "харчування", а й за роботу. Наприклад, кандидат укладатиме договір з громадською організацією і перераховуватиме їй кошти. А та вже, відповідно до закону про волонтерську діяльність, – укладатиме трудові угоди безпосередньо з агітаторами і спостерігачами на виборах. Вирішити ж цю проблему можна, лише змінивши законодавство, прибравши заборону вести оплачену агітацію і виписавши при цьому розумні обмеження, які не дозволять будувати схеми підкупу виборців.

"Норму про заборону потрібно міняти. Потрібно легалізувати кошти, які необхідні для проведення виборів і які витрачаються політсилами де-факто, – говорить Олексій Кошель. – Я не бачу великої проблеми, якщо штаб кандидата або політична сила оплачуватимуть в тому числі і роботу агітаторів під час кампанії. Є практика, прийнята у всьому світі. Припустимо, в Британії чи Канаді агітаторами працюють партійні активісти. Але якщо активіст або волонтер хоче отримати компенсацію за транспортні витрати і т.д., він пише заяву, і партія їх компенсує. Ці кошти партія вносить до звіту про витрати виборчого фонду", – говорить Олексій Кошель.

За його словами, для перешкоджання підкупу виборців можна, наприклад, обмежити число агітаторів, роботу яких має право оплачувати політик або партія, і забезпечити контроль за витратами.

"Коли йдеться про кількість агітаторів, то це максимум два агітатори, два спостерігачі на одну ділянку. Тобто якщо штаб декларує, що у нього працюють 60 тисяч агітаторів плюс 60 тисяч спостерігачів – це абсолютно прийнятні цифри. Але коли йдеться про декілька сотень тисяч, то очевидно, що під виглядом оплати роботи агітаторів діють якісь схеми, таким чином можуть легалізувати механізми підкупу виборців", – зазначає Олексій Кошель.

Схожої думки дотримується аналітик Громадянської мережі "ОПОРА" Олександр Клюжев.

"Вже до наступних парламентських виборів потрібно шукати баланс між необхідністю легалізувати де-факто існують витрати кандидатів на логістику і кадри і запобіжниками від створення "законних" технологій підкупу виборців, – зазначає Олександр Клюжев. – Тому що ми всі розуміємо, що всі намети, які сьогодні стоять, стоять нелегально. Платити зарплату людям за роботу в цих наметах у політсил підстав немає".

На думку аналітика, зміни до закону повинні дозволити фіксовану кількість агітаторів, які можуть бути залучені кандидатом для проведення агітації. Ці агітатори повинні на законних підставах отримувати з виборчого фонду зарплату, їхні прізвища – включатися до відповідних звітів розпорядника виборчого фонду. В такому випадку ні політики, яким дійсно потрібні агітатори, ні люди, готові працювати, не будуть змушені діяти поза рамками закону.

Довідка.

За інформацією МВС України, з початку виборчої кампанії по всій Україні правоохоронцями отримано 2786 повідомлень і заяв про правопорушення. Відкрито 142 кримінальних провадження, з яких 15 вже закрито, оскільки інформація, яка послужила підставою для їх відкриття, не підтвердилася. 48 кримінальних справ порушено за ознаками підкупу виборців.


Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " "Працюєш на виборах? Злочинець!": Що не так з роботою агітаторів і який вихід знайшов ЦВК". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Віталій Рябошапка

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.